Існує два підходи, як розпізнавати правду і брехню в інформаційному просторі. Перший — це фактчекінг, коли ми аналізуємо та перевіряємо інформацію, багато інших чинників і відповідно приходимо до того, що є правдою, що брехнею, або що є напівправдою. Це окрема наука та професія. Навчити цього того, хто не є фактчекером чи комунікаційником, практично неможливо: у людини є своє життя й вона не буде витрачати цілий день на те, щоб розвінчувати якийсь фейк.

Але є другий підхід — навчити людей розпізнавати патерни інформаційних впливів. Наприклад, всі знають, що електрика — це і добре, і погано. Завдяки електриці ми маємо доступ до багатьох благ цивілізації, але також чітко розуміємо, що в розетку пальці пхати не потрібно.

Якщо ви будете розуміти, з якими «інформаційними розетками» працює росія та маніпулятори, вам буде набагато легше розпізнати патерни інформаційних впливів.

Детальніше про те, як дотримуватися базових правил інформаційної гігієни, розповіла засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз.

Оксана Мороз
Оксана Мороз
засновниця ініціативи «Як не стати овочем», авторка і ведуча радіо- та телепрограм з інфогігієни

Ворог працює з нашою внутрішньою проблематикою й використовує наші помилки, усіма засобами намагаючись роздмухати їх й розхитати українців. Чи не єдиним способом зараз розпізнати вплив росії — це звертати увагу на емоції. Щойно у вас після перегляду або прочитання того чи іншого матеріалу є такі емоції як страх або паніка, — інформацію треба перевірити.

Перше, що варто зробити, коли стає питання інфогігієни — почистити інфополе. Для цього варто:

  1. Відписатися від анонімних джерел. Якщо у Viber, Facebook, Telegram, YouTube тощо ви бачите канал, де через опис не можете знайти, хто за ним стоїть та несе персональну відповідальність за контент, який там створюється — це анонімне джерело. Анонімне джерело дорівнює дезінформації. Якщо власник каналу не має цілі дезінформувати своїх підписників — він не є анонімом. В інакшому випадку такий канал скоріше створений для заробляння грошей, монетизації, хайпу, ворожого впливу — будь-що з переліченого окремо або в комплексі. Тож якщо ви підписані на анонімні джерела, то будете знаходитися в інформаційній бульбашці (коли обмежений обсяг інформації підтримує наші власні погляди, — прим. ред.), яка емоційно «накачуватиме» вас. Сюди ж належать і російські «ліберальні медіа».
  2. Відписатися від агрегаторів новин. Це Telegram-канали або інші платформи, які збирають та публікують інформацію першими. Їхня бізнес-модель діє так, що завдяки цій першості вони отримують максимальну аудиторію, яку потім можна монетизувати. Так виникає ланцюжок неперевіреної інформації, адже за журналістськими стандартами інформацію треба перевіряти, а так нічого першим не опублікуєш.
  3. НІ російським джерелам. Усім.

Щойно ми почистили наше інфополе, але хочемо залишатися в курсі новин, його треба наповнити інформацією, що не завдасть шкоди й не вводитиме в оману.

«Білі медіа»

У список «білих медіа» входять такі редакції: Суспільне, Громадське, «Ліга», «Українська правда», Укрінформ, ZN.ua, «Бабель», НВ та «Еспресо». Цей список створює «Інститут масової інформації», який аналізує 50 найбільших онлайн-медіа, наскільки їхні матеріали дотримуються журналістських стандартів новин. Ті, які найбільше дотримуються — потрапляють до списку. Перелічені медіа не святі, вони дуже різні, але правда в тому, що вони найменше помиляються, порівняно зі всіма іншими.

Тому якщо ви виберете кілька редакцій зі списку й будете паралельно з них брати інформацію, то імовірність того, що ви помилитеся в судженнях або потрапите на гачок ІПСО значно зменшується.

Якщо ви шукаєте медіа, які спеціалізуються саме на військовій аналітиці, можете переглядати, наприклад: «Новинарня», АрміяINFORM (також Армія FM та Армія TV) та Мілітарний.

Військові експерти

Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» та колишній головний редактор «Новинарні» Дмитро Лиховій надав список реальних військових експертів з різною експертизою (можна окремо ознайомитися, чому Олег Жданов не військовий експерт, — прим. ред.). Хтось з перелічених експертів більш контроверсійний, хтось менш, але якщо ви стежитимете за людьми з цього списку, картинка того, що відбувається, буде чіткіша.

Не всі перелічені військові експерти ведуть власні блоги, але ви можете стежити за їхніми коментарями та оглядами для українських ЗМІ.

  • Тарас Чмут — військовий аналітик, сержант резерву морської піхоти ВМСУ, волонтер, учасник російсько-української війни. Засновник «Українського мілітарного центру». Голова фонду «Повернись живим».
  • Антон Муравейник — очолює аналітичний відділ фонду «Повернись живим».
  • Євген Дикий — український науковець, учасник війни на сході України, у 2014 році — командир 2-ї роти, пізніше заступник командира взводу у 24-му батальйоні територіальної оборони «Айдар».
  • Констянтин Машовець — координатор групи «Інформаційний спротив».
  • Віктор Кевлюк — експерт Центру Оборонних Стратегій, полковник запасу.
  • Олександр Коваленко — український військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», журналіст, провідний експерт Українського центру дослідження проблем безпеки імені Дмитра Тимчука.
  • Микола Бєлєсков — старший аналітик БФ «Повернись Живим» та аналітик Національного інституту стратегічних досліджень.
  • Сергій Грабський — військовий коментатор, полковник запасу ЗСУ, громадський діяч.
  • Андрій Риженко — колишній заступник начальника штабу Військово-Морських сил ЗСУ (у 2004-2020 рр.) капітаном 1-го рангу запасу.
  • Сергій Згурець — український журналіст, військовий експерт, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, головний редактор однойменного журналу.
  • Юрій Бутусов — український журналіст.

Чи потрібно відмовлятися від Telegram

Якщо ви сумніваєтеся, чи знаходяться наші дані в безпеці у Telegram, вам варто ознайомитися з поясненнями від спеціалістів про безпеку з технічного боку, що потрібно, щоб прочитати ваші повідомлення і який месенджер найбезпечніший. Але якщо говорити саме за інформаційну складову, це правда, що в Telegram багато анонімних та «інсайдерських» джерел. І коли, наприклад, стається подія на кшталт катастрофи ІЛ-76, коли в інформаційному просторі обговорюється загибель українських військовополонених, а наші органи влади мовчать — людям треба заспокоїтися та зрозуміти ситуацію. І оскільки в Google російські ресурси заблоковані, натомість в Telegram ви вбиваєте пошуковий запит російською мовою і потрапляєте в портал.

На питання, чи треба українцям відмовитися від Telegram немає однозначної відповіді.

З одного боку, відмовитися вартувало б. Але з іншого боку, з цього месенджеру ми дізнаємося інформацію про напрямки ракет, яку так негайно ніде більше не публікують. І хоча Повітряні сили України вже перейшли в WhatsApp, сам застосунок багатьом здається незручним.

Якщо ви не можете відмовитися від Telegram, принаймні відпишіться від анонімних каналів та тих, що поширюють ворожу дезінформацію. Далі стежте за «білими медіа» — з інформаційного боку це вас убезпечить. Але якщо питання до конфіденційності даних, наприклад, ви рекрутуєте військових — це точно не місце для вашого спілкування.

Загалом, краще Telegram не користуватися. Але питання до кожного з нас, як переламати питання незручності.

Небезпеки в TikTok більше, аніж можна уявити

TikTok у 2023 році закріпив за собою звання основного джерела розповсюджування та масштабування російської пропаганди. Там вже давно публікується контент не тільки з кумедними танцями та дивними трендами, а й з неправдивими та маніпулятивними новинами, оскільки українці в цій соцмережі стежать за подіями на фронті. Тому застосунок має чимало ризиків, особливо через відсутній надійний захист від російського контенту. Ось декілька правил, якими варто керуватися, щоб не натрапити на маніпуляції, фейки та російську пропаганду на платформі:

  1. Ви користувач TikTok й побачили там якусь новину. Якщо вона правдива — про неї точно напишуть всі великі українські ЗМІ (краще перевірити на сайтах «білих медіа»).
  2. Якщо у короткому відео вас закликають для отримання інформації перейти за невідомими посиланням в шапці профілю, а далі, наприклад, у телеграмі треба підписатися на десятки каналів, імовірніше, новина, яку ви переглянули — фейк.
  3. На жаль, ворог часто використовує у власних цілях високу довіру українців до Сил оборони та створює фейкові сторінки та відео від ніби то українських військових. Часто ворог бере реальні відео наших захисників, але далі накладає потрібний текст. Тож коли ми переглядаємо відео військових, повинні переконатися, чи дійсно сторінка на платформі належить українському військовому, особливо якщо ці відео транслюють емоційні заяви чи звинувачення.

Пам’ятайте, рф веде інформаційно-гібридну війну проти України. Тобто шукає і знаходить методи впливу через медіа та соціальні мережі на суспільство, політику та військову ситуацію.

Щоб не допомагати розхитувати внутрішню ситуацію всередині нашої країни, усім важливо навчитися аналізувати інформацію, перевіряти правдивість новин перед тим, як ділитися або вірити у них, навчитися розпізнавати маніпуляції й уникати «інформаційної бульбашки».

Розвиток цих навичок і підходів допоможе мати імунітет до впливу фейкових новин, маніпуляцій та пропаганди в інформаційному просторі.