На ринку праці маємо дефіцит кадрів, який розвивався до повномасштабної війни, так і прогресує під час неї. Починаючи з 2022 року, країну покинули мільйони українців, здебільшого жінки й діти. За підрахунками, у наступні 10 років нам доведеться знайти й залучити 4,5 млн працівників для реалізації післявоєнного економічного відновлення.

Тож зараз ми маємо «гасити пожежу» й шукати рішення, як впоратися з викликами кризи кадрів. І замислюватися тут потрібно не тільки над швидкими й простими рішеннями, а й більш довгостроковими та масштабними. Одним з таких тривалих, з боку реалізації, рішень є підвищення рівня народжуваності, з яким також як і до великої війни, так і під час неї чималі проблеми.

Підвищення рівня народжуваності не дасть швидкого й одразу помітного результату, точно не перекриє дефіцит кадрів найближчим часом. Але в довгостроковій перспективі, якщо не працювати над цим питанням, Україну очікує не тільки скорочення, а й старіння населення. Це означає, що все менше людей будуть здатні працювати, показники продуктивності праці впадуть й, як наслідок, темпи росту економіки знизяться. А нам потрібно навпаки.

Щоб підвищувати народжуваність, має бути задіяний цілий комплекс різних заходів. Одним з таких є створення умов для поєднання батьківства і роботи. Молоді матері та батьки повинні мати умови для того, щоб поєднувати особисте та професійне життя, не випадати з ринку праці й підтримувати економічний розвиток країни.

Тут постає наступна проблема — у закладах дошкільної освіти України не вистачає місць. Наразі на запис у садочки є черги, особливо у великих містах та на заході України через велику кількість внутрішньо переміщених родин. Далі трапляється так, що через відсутність місця в садочку, батьки чи законні представники дитини вимушені самостійно займатися нею, не маючи можливості працювати, професійно реалізовувати себе та розвивати економіку країни.

Анастасія працює редакторкою. Коли розпочалася повномасштабна війна, їй зі своєю чотирирічною донькою довелося виїхати в Польщу, де вони прожили близько півтора року. Взимку 2024 року мати й донька повернулися в Україну, у своє рідне місто. У Польщі Анастасія залишилася з дитиною сама, і хоча допомоги не було звідки чекати, рятувало, що донька ходила в садочок.

А от в Україні з цим постали очікувані труднощі. «Є відчуття, що мама, яка працює, затиснута між тим, щоб бути хорошою мамою, і не випадати із робочого життя. Коли дитина в садочку, немає жодних проблем. Ти знаєш, що у тебе є час до 17:00, тому встигаєш усе зробити. В Україні ж деякі садочки й школи взагалі не працюють, якісь онлайн, якісь — офлайн, хтось у першу зміну, хтось у другу. Ще здебільшого державні садочки закриті, бо вони не були обладнані укриттями, а приватні коштують майже половину від зарплати, а то й більше. Щоб доглядати й навчати дитину, комусь одному із родини потрібно не працювати, а що тоді робити мамам чи татам, які виховують дитину самі?», — ділить жінка.

Оскільки дошкілля — це перша ланка освіти, що має вплив на економіку, держава та роботодавці можуть об’єднатися й разом працювати над розв’язанням проблеми.

Нині Міністерство освіти і науки України запускає пілотний проєкт спільно з Дитячим фондом ООН (UNICEF) в Україні, у межах якого буде створено декілька дошкільних осередків у пріоритетних громадах. Після цього буде сформовано детальні алгоритми, які допоможуть громадам або компаніям створити такий садок.

Work.ua звернулися до заступниці міністра освіти і науки України Євгенії Смірнової, щоб розібратися, чи вигідно роботодавцю створювати дитячий садочок для дітей працівників, який узагалі він може мати вигляд, чи може держава допомогти з цим процесом і як дошкільна освіта впливає на економіку країни.

Євгенія Смірнова
Євгенія Смірнова
заступниця міністра освіти і науки України

— Перед якими труднощами зараз постають батьки з дітьми дошкільного віку?

— Насамперед це потреба в забезпеченні кількості місць у закладах дошкільної освіти. Тому важливо відновити мережу закладів дошкільної освіти по всій Україні: збудувати нові садочки замість зруйнованих та впровадити альтернативні форми.

Також украй важливою є безпека дітей, отже, у кожному закладі освіти має бути безпечне укриття. Міністерство освіти і науки України розробило платформу «Моя Фортеця», де зібрані всі норми та вимоги для облаштування безпечного і комфортного простору укриття, а також створило національну концепцію для того, щоб захисні споруди були ще й візуально привабливими. Вони мають діяти як спільні навчальні, відпочинкові й ігрові простори та створювати спокійну, ненапружену атмосферу.

Кожен шукає для своєї дитини найкращі можливості для розвитку, однак нині існує проблема неоднорідної якості дошкільної освіти — це залежить від регіону, керівництва, устаткування та перш за все від вихователів. Адже саме вони є ключовими особами, які щоденно працюють з дошкільнятами, створюють надихальну на розвиток атмосферу, проводять заняття, креативлять, навчають, виховують, доглядають і розважають — вкладають душу в кожну свою дію.

Також є нагальна потреба у підвезенні дітей до садочка і назад додому. Інколи діти вимушені відвідувати садочки, що розташовані в інших населених пунктах, це зумовлено зменшенням контингенту дітей внаслідок міграційних процесів, пошкодженням закладів дошкільної освіти, відсутністю облаштованих укриттів. Особливо напружена ситуація у сільській місцевості.

— Чому дошкільна освіта важлива? Які переваги вона дає?

— Перші п’ять років життя дитини — це важливий час. І саме якісна дошкільна освіта становить основу для її майбутнього розвитку: формує навички, цінності, соціальну адаптацію дитини, готує її до навчання в школі та подальшого життя.

Якісна дошкільна освіта сприяє соціальній інтеграції дітей та формуванню соціальних навичок. Вона надає рівні можливості для всіх дітей, що допомагає зменшити соціальну нерівність. У садочках діти вчаться взаємодіяти з іншими дітьми й дорослими, спілкуватися, розв’язувати конфлікти, спільно грати та працювати в команді, що є важливим для їхнього подальшого розвитку.

Дошкільний вік — важливий етап для розвитку мовлення та мовної культури. Тому вважаю необхідним у закладах дошкільної освіти вивчати не лише рідну українську мову, а й англійську, адже в цьому віці мозок дитини дуже гнучкий і здатний швидко адаптуватися до нової мови. Дошкільнята легко вбирають нові звуки, слова та граматичні конструкції.

Загалом дошкільна освіта надає рівні можливості для всіх дітей, що своєю чергою допомагає зменшити соціальну нерівність.

— Як ініціатива створення дитячих садків при офісах може повпливати на економіку країни та в якій перспективі?

— Дошкільний осередок може бути створений при установі будь-якої форми власності через укладення засновницького договору та матиме статус окремої юридичної особи. Наразі ми створюємо точкові пілотні проєкти таких садочків. Після апробування хочемо впроваджувати диверсифіковані форми по всій Україні. Основна мета створення — надати кожній дитині доступ до сучасної дошкільної освіти в безпечному середовищі, водночас врахувавши інтереси її батьків чи законних представників.

Дошкілля — це перша ланка освіти, що має швидкий вплив на економіку. Адже батьки чи законні представники, які віддають дитину до дитячого садочка, можуть повернутися до трудової зайнятості та вийти на роботу.

Дослідження нобелівського лауреата Джеймса Хекмана, які проводились впродовж 30 років, показали, що вкладені в дошкілля інвестиції повертають 13% прибутку для країни.

Якщо роботодавець може відкрити дошкільний осередок для дітей своїх працівників — це матиме найбільшу ефективність та дасть позитивний результат. Особливо зараз, в умовах війни й масованих ракетних ворожих обстрілів. Батькам буде більш спокійно, якщо вони знатимуть, що дитина поруч, що можна в будь-який момент разом з нею і спуститися в укриття. Адже безпека дитини — це найголовніше.

Також важливо розуміти, що створення можливостей для трудової зайнятості жінок матиме позитивний вплив на воєнну і післявоєнну економіку країни.

Ми маємо надати мамам і татам можливість працювати, забезпечувати свою родину і цим підтримувати економіку. І саме розширення можливостей доступу до послуг раннього розвитку сприятиме цьому процесу і водночас допоможе розірвати цикл низької освітньої успішності для дітей та припинити трансмісію бідності між поколіннями.

— Як ви вважаєте, чи повинен роботодавець забезпечувати соціальні умови для працівників із дітьми?

— Однозначно, так. Діти є надзвичайно важливою частиною життя кожного з батьків чи опікунів, а не рідко і бабусь, дідусів, тож створення сприятливого середовища для виконання батьківських обов’язків є важливим для збалансованого професійного та особистого життя.

Як мінімум це можливості відпусток, лікарняних, гнучкого графіка роботи. Діти хворіють, потребують батьківської уваги, тому надзвичайно цінно, коли роботодавець бере до уваги ці моменти особистого життя працівників.

Це не тільки підвищує задоволеність працівників та їхню продуктивність, але й демонструє відповідальність роботодавця та його турботу про свою команду, доводить, що він дотримується законодавства про працю в Україні.

— Яка перевага роботодавцям від того, що при офісі буде створено дитячий садочок? Чому це важливо та як допоможе працівникам із дітьми?

— По-перше, такий соціальний пакет для працівників точно виділить роботодавця на ринку праці. Як мама 3-річного сина можу сказати це із впевненістю. Ініціативи, спрямовані на поліпшення робочого та сімейного життя працівників, можуть залучити позитивну увагу громадськості та медіа. Це дозволяє компанії підкреслити свою соціальну відповідальність, покращити репутацію та підвищити престиж як роботодавця.

По-друге, створення садочка може стимулювати, а в деяких ситуаціях дозволити співробітникам завершити декретну відпустку і вийти на роботу.

Ну і моральний стан — працівники можуть бути більш продуктивними, мотивованими, коли знають, що діти перебувають у безпечному та комфортному середовищі неподалік від їхнього місця роботи.

Їм не потрібно поспішати, щоб раніше піти з роботи та забрати дитину з садочка. Для батьків чи законних представників дитини — це змога підтримувати баланс між особистим життям і роботою, зекономити час і сили. Урешті за таких умов утворюється своя корпоративна спільнота батьків.

— Як саме МОН планує співпрацювати з бізнесом, підтримувати та сприяти реалізації ініціативи? Чи передбачається фінансова допомога з боку держави для створення та функціонування дитячих садочків?

— Нині Міністерство освіти і науки України запускає пілотний проєкт спільно з Дитячим фондом ООН (UNICEF) в Україні, у межах якого буде створено декілька таких дошкільних осередків у пріоритетних громадах. Після цього буде сформовано детальні алгоритми, які допоможуть громадам або компаніям створити такий садок. Алгоритм слугуватиме покроковою інструкцією, у ньому докладно буде описано всі необхідні умови, а саме: з чого почати, як отримати ліцензію, організувати простір тощо.

Якщо комусь уже цікаво, як отримати ліцензію за рівнем дошкільної освіти, можете ознайомитися з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» від 30.12.2015 № 1187.

— З якими труднощами саме зараз стикаються роботодавці на цьому шляху?

— Є низка компаній, що вже мають корпоративний садок для дітей своїх працівників, але в Міністерство освіти і науки України поки не звертався жоден із роботодавців із проханням про допомогу в його організації. Наразі виникає складність зі створенням таких садочків через певні законодавчі обмеження, але наша мета — спростити цей шлях і надати всі інструменти для створення кожного з типів диверсифікованих садочків, саме тому ми й впроваджуємо пілотний проєкт з UNICEF.

— Найголовнішою проблемою, яка може стати на заваді відкрити дитячий садок, — кошти. Створення дитячого садочка при офісах — скільки може коштувати така ініціатива? Чи мають працівники фінансово долучитися до такої ініціативи?

— Як я і відповідала раніше, ми запускаємо пілотний проєкт спільно з UNICEF, частиною якого будуть і фінансові обрахунки цієї послуги. Після завершення пілоту ми зможемо називати суми інвестицій, які потрібні для створення кожної з диверсифікованих форм.

— Чи будуть установлені певні стандарти або вимоги до дитячих садочків при офісах, які бажають приєднатися до ініціативи?

— Незалежно від того, де дитина здобуває дошкільну освіту — у місті, селі, звичайному, корпоративному чи домашньому садочку, — ми як держава маємо гарантувати якість наданих послуг.

Усі садочки, які будуть відкриватися, повинні отримати ліцензію, мають організувати безпечний і дружній до дитини простір, регулярно проходити моніторинг якості наданих послуг.

Також в Україні діє базовий компонент дошкільної освіти, який визначає цінності, напрями та процес формування компетентностей дітей, забезпечує перехід від дошкільної до початкової освіти через формування спільних умінь та навичок. Ці норми будуть актуальними й для диверсифікованих дошкільних осередків.

— Які умови повинен забезпечити роботодавець, щоб створити дитячий садок при офісі?

— Процедура буде схожа на створення приватного садочка. Звучить дуже важко, але для кожної диверсифікованої форми буде розроблено алгоритм із покроковою інструкцією, як все організувати.

Фінального переліку вимог ще немає, наша команда наразі працює над його створенням. Але орієнтовним можу поділитись для того, щоб передати, — нічого складного в організації такого простору немає.

Щоб створити дитячий садок при офісі, роботодавець повинен забезпечити такі умови:

  • Непрохідне приміщення, закрите для доступу сторонніх осіб, яке забезпечує конфіденційність дітей. Бажано на першому поверсі.
  • Достатнє освітлення, включаючи денне світло, штучне освітлення та можливість провітрювання.
  • Площа приміщення повинна відповідати вимогам Державних будівельних норм, розрахована на 2.5 кв. м на одну дитину, для комфортного розвитку та безпеки.
  • Туалетна кімната повинна бути обладнана усіма необхідними умовами для використання дітьми.
  • Наявність дитячих меблів, як-от столики та стільчики. Дошка, наприклад, фліпчарт, для проведення навчальних та розвиваючих занять.
  • Іграшки для дітей різного віку: кубики, конструктори та інші, щоб стимулювати їхній розвиток та творчість.
  • Приладдя для малювання та іншої творчості — матеріали для ліплення, аплікацій та інше — для розвитку моторики та творчих здібностей дітей.
  • Дидактичні матеріали для роботи вихователя, що допомагають в їхній педагогічній роботі з дітьми.
  • Запас канцелярії та паперу для організації навчальних та розвивальних занять.
  • Наявність дитячих книжок для читання та розвитку мовлення дітей.
  • Матрацики або мобільні ліжечка для забезпечення комфортного відпочинку та сну дітей.

Гайд з алгоритмом ще розробляють, у ньому буде детальний опис, як отримати всі юридичні дозволи на роботу такого садка.

— З якого до якого віку діти могли б відвідувати дитячі садочки при офісах?

— Дошкільні осередки при установах зможуть приймати й працювати з дітьми віком від 1 до 6 років.

Установа, яка прагне організувати садочок для дітей своїх працівників (це може бути міністерство, бібліотека, виробництво, лікарня тощо), створює спеціально облаштовані приміщення для функціонування кожної групи окремо, попередньо вивчивши вікову категорію дітей.

Наповнюваність однієї групи в такому садочку не має перевищувати 20. Залежно від кількості дітей і їхнього віку, набирають необхідну кількість вихователів та їхніх помічників.

Кожна дитина має право на освіту, тому роботодавець має подбати про отримання місця в такому садочку для кожної дитини, яка цього потребує.

Головне завдання — забезпечити оптимальне співвідношення між кількістю дітей та кількістю персоналу, щоб забезпечити якісними послугами кожного вихованця. А також під час формування груп важливо зберегти відношення кількості квадратних метрів площі на одну дитину згідно з Державними будівельними нормами.

Що робити, якщо компанія не має можливості створити дитячий садочок

Ми розуміємо, що не всі роботодавці мають можливість створити дитячий садочок на базі свого підприємства. Як зазначили самі роботодавці в опитуванні квітня від Work.ua, заважати цьому можуть:

  • Нестача бюджету на облаштування та утримання такого об’єкта.
  • Бізнес-модель компанії (наприклад, займається роздрібною торгівлею і не має можливості облаштувати кожен магазин дитячим садочком).
  • Немає відповідних умов — офіс не оснащений бомбосховищем.
  • Відсутнє вільне місце в офісі або його повна відсутність.
  • Це об’єкт підвищеної небезпеки.

Представниця Міносвіти погоджується, якщо на підприємстві неможливо створити безпечні умови, там не варто створювати садочок, бо безпека — це головна умова.

Тож які заходи з боку роботодавців могли б допомогти зменшити стрес і навантаження на працівників з дітьми і сприяти їхній продуктивності на роботі?

Ми запитали користувачів Work.ua, які б умови дозволили їм відчувати баланс між роботою та особистим життям. В опитуванні взяли участь 686 осіб, з них 54% проголосували за гнучкий графік роботи й ще 32% за можливість працювати дистанційно. Це дозволило б батькам забезпечити догляд за дітьми самостійно.

Мати восьмирічної доньки Наталія поділилася, що задля гнучкого графіка та можливості іноді працювати віддалено змінила роботу. У новій компанії керівництво з розумінням ставиться до батьків, які працюють: «Мені пішли назустріч, щоб я приходила фізично в офіс, коли вже відвела та забрала дитину зі школи, також можу працювати віддалено. При цьому, зрозуміло, я не маю ігнорувати в робочий час термінові дзвінки та листи».

Наталія працює бухгалтером, каже, що у компанії найголовніше правило, щоб працівник виконував свою роботу, а коли, де та о котрій, він вже вирішує самостійно.

«У нас на кожному працівнику зав’язані якісь завдання, для яких є конкретний термін виконання. Якщо працівник затримується з виконанням цих завдань, тоді авжеж до нього є запитання, а якщо все добре — запитань немає», — пояснила вона.

От якби доводилося приходити та йти з роботи в чіткий час без можливості відлучитися, або не було змоги взяти завдання додому, коли дитина захворіла (а діти часто хворіють, це природний процес), стресу було б набагато більше.

«Тоді точно б страждала продуктивність. Бо мамам і татам важко працювати на роботі, розуміючи, що їм довелося залишити свою хвору дитину на бабусь, або нянь. Це постійний стрес, відчуття провини перед дитиною. Але оскільки керівництво мене підтримує, я можу приділяти увагу дитині, працювати й не втрачати продуктивності», — сказала Наталія.

За словами заступниці міністра освіти і науки Євгенії Смирнової, також можна:

  1. Надавати дитячі пільги або субсидії для батьків, що мають дітей, щоб допомогти покрити витрати на дитячий догляд або інші суміжні витрати.
  2. Організувати консультативну підтримку батькам щодо пошуку альтернативних рішень для догляду за дітьми (може включати надання інформації про доступні дитячі центри, послуги нянь або інші джерела підтримки).
  3. Встановити програми допомоги з дитячим доглядом, такі як співфінансування дитячих садочків або часткова сплата витрат на садочок для дітей працівників.


Для розбудови економічно сильної держави, усі мають думати не термінами своїх повноважень, а закладати фундамент наперед. Діти, народжені у попередні та наступні роки — це покоління, які в майбутньому стануть до роботи. Яку освіту та в яких умовах вони отримають, вплине на те, яким буде ринок праці: або наповниться він кваліфікованими українськими спеціалістами, або ні; або зараз молоді матері та батьки зможуть бути залученими до праці, або ні.

Редакторка та мати чотирирічної доньки Анастасія погоджується, що підтримка з боку держави й роботодавців не завадить. «Потрібно розуміти, що відповідальність за народження і виховання дітей насамперед лежить на батьках. Але, з іншого боку, як це не банально звучить, діти — наше майбутнє, їм відбудовувати Україну. А у світлі демографічних проблем у нашій країні жінок закликають народжувати, але умови для цього не створені», — каже вона.