Після запровадження воєнного стану та оголошення загальної мобілізації в Україні у роботодавців часто виникають запитання щодо бронювання працівників від призову на військову службу. Чимало підприємств критичної інфраструктури вже забронювали своїх співробітників. На Закарпатті з метою захисту національної економіки також анонсовано створення
IT-кластеру та бронювання IТ-фахівців від призову до лав Збройних Сил України. 

Work.ua вирішив з’ясувати, що таке бронювання та які його наслідки, кого саме можна забронювати та що для цього потрібно зробити. На запитання відповіла старший юрист, адвокат юридичної фірми INTEGRITES, Інна Кострицька.

Інна Кострицька
Інна Кострицька
старший юрист, адвокат, ЮФ INTEGRITES

Що таке бронювання

Якщо говорити простими словами, бронювання військовозобов’язаних — це надання відстрочки від мобілізації (призову) ключовим працівникам, без яких неможливе функціонування підприємства, установи або організації. Такі працівники продовжують працювати на своїх посадах і не можуть бути мобілізовані протягом строку дії відстрочки.

Можливість забронювати військовозобов’язаних працівників передбачена Законами «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок та військову службу» та «Про правовий режим воєнного стану». Особливості бронювання під час воєнного стану були додатково врегульовані постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» № 194 від 03.03.2022 (зі змінами). 

Окрім того, існує цілий ряд підзаконних актів Міністерства оборони України, що регулюють процедуру бронювання, проте більшість з них призначені лише для службового користування й відсутні у загальному доступі.

Хто може бути заброньований

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:

  • в органах державної влади;
  • в інших державних органах;
  • в органах місцевого самоврядування;
  • на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення)

у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). 

Але наявність мобілізаційних завдань — не єдина підстава для бронювання.

Згідно з постановою КМУ № 194, бронювання військовозобов’язаних здійснюється органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення

Бронювати працівників також можуть уповноважені банки, які залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду (зокрема і під час воєнного стану).

Окремо передбачена й можливість бронювання військовозобов’язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов’язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці.

Важливо: бронювання здійснюється у різних сферах діяльності та галузях економіки, але стосується лише тих працівників, які є необхідними для забезпечення функціонування підприємства або виконання органом своїх функцій.

Хто не може бути заброньований

Відповідно до Листа Міноборони № 220/1469 від 11 березня 2022 р., Головнокомандувачем Збройних Сил України було ухвалено рішення про заборону бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності. 

Які наслідки бронювання

Заброньований працівник отримує відстрочку від призову під час мобілізації та на воєнний час строком до 6 місяців. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК) зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Важливо: заброньовані чоловіки призовного віку мають право перетинати кордон України за наявності підтверджувальних документів (посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік) або отриманої Держприкордонслужбою інформації про ухвалення рішення щодо бронювання водіїв та залізничників.

Як забронювати працівника

Детальна процедура міститься в «Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час», затвердженому постановою КМУ № 45 від 04.02.2015, у редакції постанови № 12 від 11.01.2018 (цей документ призначений лише для службового користування й відсутній у вільному доступі). 

Особливості взаємодії органів державної влади з питань бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану визначені постановою КМУ № 194.

Загальний порядок бронювання включає такі кроки:

  1. Роботодавець подає пропозиції щодо бронювання до органу державної влади, що здійснює управління у відповідній сфері або галузі національної економіки, або інших державних органів (наприклад, військової адміністрації).

    До заповненої форми потрібно додати листа у довільній формі з обґрунтуванням необхідності бронювання. Подати пропозиції зазвичай можна у письмовій або електронній формі (зокрема надіславши електронною поштою).

    Важливо: роботодавець повинен надати максимально детальне пояснення щодо участі підприємства та ролі запропонованих до бронювання працівників у задоволенні потреб ЗСУ, населення та підтримці національної економіки, бажано з додаванням підтверджувальних документів (рішення Уряду, обласних військових адміністрацій, копії укладеного договору тощо).
  2. Органи державної влади узгоджують отримані пропозиції з Міноборони та подають їх Міністерству економіки України разом з обґрунтуванням. 
  3. Мінекономіки узагальнює подані пропозиції, протягом 1 робочого дня ухвалює відповідне рішення та надсилає його копію Міноборони, а також державному органу, що подав пропозицію. 
  4. Міністерство оборони через Генеральний штаб Збройних Сил в одноденний строк надсилає до ТЦК витяги з наказів Мінекономіки.
  5. ТЦК за місцем розташування підприємства оформлює бронювання: бере заброньованих військовозобов’язаних на спеціальний військовий облік, оформлює їм повідомлення про взяття на такий облік та посвідчення про відстрочку від призову. 

Особа, відповідальна за ведення військового обліку на підприємстві, повинна провести комунікацію з працівниками та ТЦК (наприклад, отримати від працівників їхні військово-облікові документи для оформлення бронювання, підготувати бланки посвідчень та повідомлень), а також внести відомості про бронювання до особових карток працівників, що зберігаються на підприємстві. 

Бронювання водіїв і працівників залізничного транспорту здійснюється у спрощеному порядку та передбачає такі кроки:

  1. Подання пропозицій до Міністерства інфраструктури або обласних, Київської міської військових адміністрацій.
  2. Відповідний орган ухвалює рішення і надсилає його до Держприкордонслужби для врахування під час перетину кордону.

Міністерство інфраструктури заявляє, що всі необхідні документи будуть оформлені протягом двох годин з моменту отримання повідомлення від перевізника.

Що може стати підставою для анулювання відстрочки від призову у зв’язку з бронюванням 

Випадки, коли відстрочка від призову у зв’язку з бронюванням підлягає анулюванню, передбачені постановою КМУ № 194, а саме:

  • закінчення строку дії відстрочки (нагадаю — відстрочка надається на строк не більш як 6 місяців, потім необхідно пройти увесь процес наново);
  • завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення;
  • ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
  • звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.

Отже, якщо ви хочете зберегти бізнес та цінних працівників, рекомендуємо не зволікати та швидше подавати свої пропозиції щодо бронювання.


Читайте також