Україна стикнулася з найбільшим дефіцитом працівників у сфері освіти за всю історію незалежності. У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення країні бракувало майже 40 000 вчителів. Із часом ця кількість трохи скоротилася, але навіть на початку 2024 року було не закрито понад 25 000 вакансій у сфері освіти — це майже 10% від загальної кількості запланованих посад.

Ця ситуація боляче вдарила по онлайн-школі англійської мови Englishdom. З 1 100+ викладачів із початку повномасштабної війни ми втратили приблизно 200. Хтось поїхав в іншу країну та вирішив почати життя з нуля, хтось пішов у ЗСУ й тепер захищає нас на фронті, а хтось здобув нову професію та полишив викладання.

Стан речей став майже критичним. Пошук на українському ринку праці не давав потрібних результатів, тому ми ухвалили рішення піти на міжнародний. Що із цього вийшло, читайте в статті.

Яким є міжнародний ринок викладачів англійської

За даними TEFL, у світі є орієнтовно 250 000 вчителів, що викладають англійську мову як іноземну. Це важливо, бо як рідної чи офіційної нею навчають понад 15 мільйонів осіб у 70+ країнах. Звертаємо увагу: мова йде саме про сертифікованих вчителів.

В Україні ж кількість викладачів англійської, що пройшли офіційну сертифікацію CELTA або TEFL, не перевищує 5 000. Вихід Englishdom на міжнародний ринок учителів був лише питанням часу, проте реалізовувати це довелося в дуже стислі строки.

Протягом місяця ми провели масштабне дослідження викладачів 20+ країн світу, які здалися нам найбільш перспективними в пошуку нових викладачів. І дуже скоро зрозуміли, що більшість носіїв мови зі США чи Великобританії мають надто високі очікування щодо оплати своїх послуг.

На сьогодні вартість одного заняття з українським вчителем в онлайн-школі Englishdom складає від 395 гривень. А якби ми найняли носія мови зі США чи Британії, ціна б зросла до щонайменше 1 900 гривень за заняття. Для українського ринку це надто дорого.

Хіба ми не могли знайти дешевше? На жаль, ні. Хоч вчителів у США та Британії багато, але абсолютна більшість із них навчають англійської як рідної. А це зовсім інша специфіка освітнього процесу — вона не підходить для українців, що опановують англійську як іноземну.

Головним викликом для нас стало забезпечити стабільно високу якість викладання іноземними вчителями, але водночас не підвищувати вартість уроків.

Відкрию секрет: ми все ж співпрацюємо з невеликою кількістю носіїв мови зі США та Британії, бо в нас є студенти, які хочуть тренувати розмовну мову саме з нейтівом. Але це точно не масова історія — більшості такий варіант не підходить саме через високу ціну.

Знайти вчителів: місія нездійсненна

В Englishdom раніше вже був досвід найму вчителів за кордоном: у Казахстані, Вірменії та Азербайджані. Процес найму був складнішим, але для студента майже нічого не змінювалося: навчання проходило практично так само, як і з українськими викладачами.

Але масштабувати цей досвід не вдалося. Кількість сертифікованих викладачів англійської в Азербайджані та Вірменії низька — CELTA або TEFL там не популярні. Попри те, що відгуків на вакансії ми отримали досить багато, заповнити пробіли в штаті нам не вдалося.

У Казахстані ситуація краща. За різними даними, у країні від 1 000 до 3 000 сертифікованих викладачів. Але ми стикнулися з низкою труднощів. Через війну досить невелика частина казахстанців у принципі розглядали варіант співпраці з українською компанією та роботу з українцями. Окремо з’явилися питання з оподаткуванням гонорарів, тому масштабувати найм не вийшло і в цьому випадку. І це ми навіть не враховували додаткове навантаження на наших юристів.

Врешті-решт ми вирішили розширити географію та звернути увагу на країни, у яких англійська є офіційною, але не вважається рідною. І серед них найкращі результати ми здобули в співпраці з Філіппінами та ПАР.

Філіппіни та ПАР: чому саме їх ми вибрали для найму викладачів

На Філіппінах та в Південно-Африканській Республіці англійська є офіційною мовою. Її активно вчать у школах та університетах. Проте більшість громадян цих країн вивчає її як другу.

Річ у тім, що на території цих країн живе багато малих народів, у яких є власні рідні мови. У ПАР кількість лише офіційних мов сягає 11, мов регіонального значення — понад 35, а всього на території країни є понад 100 діалектів.

Хоч англійську мову вважають рідною лише 8,4% громадян ПАР, понад 45% дорослого населення країни володіє нею на розмовному рівні.

Схожа ситуація і на Філіппінах. Багато острівних груп країни мають свою мову або власний діалект. Усього дослідники налічують там від 125 до 170 мов. Англійська відіграє роль lingua franca — інструмента міжетнічного спілкування. Нею ведуть бізнес та викладають в університетах. Саме тому 92–95% дорослих філіппінців розмовляють англійською, а приблизно 47% мають високий рівень володіння мовою. Нагадаємо, що населення Філіппін — понад 114 мільйонів людей.

Офіційної статистики немає, але за різними даними від кількох десятків до кількох сотень тисяч викладачів Філіппін мають сертифікати CELTA або TEFL, які дають змогу навчати англійської як іноземної.

Вийти на ринок спеціалістів Філіппін було досить просто. Ми створили платні оголошення про найм викладачів англійської на міжнародних фриланс-платформах Upwork, Fiverr та Freelancer і таргетували їх саме на філіппінців. Також аналогічне повідомлення опублікували на філіппінському сайті пошуку роботи OnlineJobs.ph.

Буквально за кілька днів ми отримали сотню відгуків, а за місяць їхня кількість зросла майже до 500. Довелося зупинити пошук, щоб ретельно обробити заявки. Й ось які інсайти ми отримали:

  • Нецільових заявок було понад половину. Практично всі з них — це люди, які добре знають англійську, проте не мають сертифікатів, що дають змогу навчати її як іноземної.
  • 20% подали заявку, але не відповіли нашим рекрутерам навіть на перше повідомлення. Чому — не ясно. Деякі з них «прокинулись» через кілька тижнів, коли ми вже проводили цільовий скринінг кандидатів, яких хотіли наймати.
  • А ще 10% мали сертифікати, проте прагнули отримувати оплату більшу, ніж ми могли дозволити.

У результаті ми мали 112 цільових заявок, з якими і продовжили роботу. Цікаво, що майже в половини викладачів був досвід викладання для іноземних студентів.

Через місяць ми уклали контракти з 32 викладачами з Філіппін. Ще 10 нових вчителів були родом із ПАР.

Так, ми не змогли заповнити увесь дефіцит співробітників, але в умовах кадрового голоду це допомогло нам трохи розвантажити наших українських співробітників, не зупиняючи набір нових студентів.

Та на цьому історія не закінчилася.

Труднощі під час наймання іноземців і фінальний результат

Практично всі найняті філіппінці показали себе гарними професіоналами. Проте без труднощів не обійшлося.

Найбільший наш прорахунок був найнеочікуванішим — банальна різниця в часі. Між Києвом та Манілою п’ять часових поясів. Коли в Україні сьома вечора, то на Філіппінах уже північ. Виявилося, що найбільш популярні серед українців години для навчання — це вже пізній вечір або й навіть ніч для філіппінців.

Не всі викладачі були готові до такого графіка. Тому навіть після укладення контрактів частина з них просто залишилася без жодного учня. Уже через три місяці з 32 вчителів і далі працювали лише 20. Ще ми продовжили співпрацю із шістьма південноафриканцями.

Також виявилося, що ми переоцінили попит українців на заняття з англомовними викладачами. Комунікація на таких уроках ведеться виключно англійською, тому студентам уже потрібно мати щонайменше рівень мови B1. Серед наших учнів таких близько 25 %. Більшість із них надає перевагу саме українським вчителям: з ними простіше комунікувати, вони знаходяться в одному культурному полі зі студентами, розуміють жарти та теж жаліються на недосип від постійних повітряних тривог ночами. А ще учні можуть легко підібрати викладача під зручний час та рівень володіння.

Інша частина студентів, які вдосконалюють мову до рівня C2, надає перевагу носіям зі США, Британії, Канади чи Австралії, щоб не переймати азійський акцент.

Звісно, філіппінці знайшли свою аудиторію. Вони гарно навчають, а заняття з ними коштують дешевше, ніж із британцями та американцями. Особливо популярними стали розмовні клуби, де кураторами є філіппінці, — там вони мали й мають шалену популярність. Проте тих викладачів, які з нами залишилися, виявилося цілком достатньо, щоб задовольнити попит. Власне, саме тому нові масштабні кампанії з найняття закордонних викладачів ми не проводили.

На сьогодні з нами продовжують працювати 14 викладачів із Філіппін та ПАР, з якими ми розпочали співпрацю майже три роки тому. Вони мають досить завантажений графік занять, а більшість із них також ведуть розмовні клуби за інтересами.

За рік ми все ж змогли поповнити штат викладачів українцями та майже повністю закрити дефіцит кадрів. Вихід на міжнародний ринок спеціалістів — це цікавий досвід, який допоміг нам частково розв’язати нагальні проблеми. Але він виявився дуже корисним і для самих студентів.

Філіппінці не знають української. Саме тому англійська є не лише предметом навчання, а і єдиним засобом комунікації з ними. Так, треба вийти із зони комфорту, але розмовні навички студентів прокачуються з величезною швидкістю.

У майбутньому ми плануємо наймати ще вчителів з англомовних країн. Але будемо робити це не планово й без поспіху, щоб забезпечити найкращі результати для студентів без підвищення цін.