Війна в Україні має надважливу інформаційну складову. І кожен з нас своєю поведінкою в мережі може як боротися з ворогом, так і допомагати російським загарбникам, навіть сам того не підозрюючи.

Як не стати зброєю в руках ворога і заразом зберегти ментальне здоровʼя, своє та близьких, поділилась PR-менеджерка платформи «Моє місто», волонтерка Ната Паламаренко.

Ната Паламаренко
Ната Паламаренко
PR-менеджерка платформи «Моє місто»

Чого хоче досягти ворог

Залякати

Страх та паніка — це те, на що сподівається ворог.

Адже саме в такому стані люди втрачають пильність, а це сприяє розповсюдженню фейків.

Виснажити

І навіть ті люди, які замість паніки навпаки піддалися ейфорії — дуже багато допомагають, волонтерять, працюють руками або на інформаційному фронті — у небезпеці. Оскільки вони ризикують швидко виснажитися, від цього «око замилиться», критично сприймати інформацію стане так само важко, як і в панічному стані.

Вам здається: що більше новин ви читаєте, то більше тримаєте все під контролем? Вам тільки здається.

Насправді ж ви просто декілька разів перечитуєте одну й ту саму новину в різних інтерпретаціях, витрачаючи на це такий потрібний час та енергію.

Ввести в оману та зібрати інформацію

Бійці ЗСУ не читають новини про те, що відбувається на фронті, вони отримують інформацію від штабу. Все, що ми бачимо в інфопросторі, націлене на мирне населення.

На жаль, наслідки фейкової атаки в умовах війни можуть бути колосальними. Фейкові новини можуть загрожувати не тільки вашому емоційному станові, але й напряму життю та здоровʼю — зривати евакуацію, допомагати окупантам створити собі живий щит із населення. Це те, чим активно користується ворог.

Крім того, коли є масив новин про наші успіхи на фронті, багато людей піддаються ейфорії, їм починає здаватися, що наш ворог взагалі не дуже розумний, що нам боятись нічого. І це нас починає розслабляти.

От, наприклад, коли громадян стали просити не викладати фото та відео обстрілів, не ділитися інформацією про переміщення військ у соцмережах, деякі пабліки та користувачі писали: «Російська розвідка не сидить у телеграмі», «Та вони ж не дивляться мої сторіз». І це, звичайно ж, хибна думка. Бо вони дивляться.

Звичайно, вони це роблять не вручну, процес автоматизовано. Є навіть відкриті мережі, за якими можна проаналізувати згадки у відкритих джерелах інформації (наприклад, про запаси їжі, боєприпасів тощо). Один клік — і перед вами поточна ситуація в Харкові на основі твітера, вконтакті та ютуба. У визначеній локації, з розстановкою міток, звідки надійшла інформація.

Памʼятайте, що в кожному фото та відеофайлі наявні метадані. Тож навіть якщо ви не вказуєте адресу, але надсилаєте файл, ворог так само легко зможе відслідкувати, де зроблено знімок, записано відео.

Як правильно читати новини

  1. Перевірте кількість підписників та який контент публікує ця людина.
    Звичайно, це не панацея, бо підписників можна закупити, нагнати ботів. Проте слідкуйте, щоб у каналу або сторінки було багато підписників і він був верифікований — мав синеньку галочку. Також звертайте увагу, який контент публікується, — новини чи експертний аналіз. Аналітичні матеріали вважаються субʼєктивними, часто це висновки експерта, прогнози, засновані на фактах, а не самі факти, тому сприймати таку інформацію, а тим паче ділитися нею, потрібно вкрай обережно.
  2. Має бути джерело інформації. Якщо джерело не вказане, запитайте. Якщо не відповідають — не вірте новині.
    Першоджерелом інформації має бути офіційна особа або служба. Якщо такого першоджерела нема, новина вірогідно є фейком.
  3. Перевірте, чи є новина в інших ЗМІ. Дайте новині трохи часу.
    Не приймайте на віру одну єдину публікацію. Якщо новина достовірна, вона має зʼявитися в декількох ЗМІ.
    Памʼятайте, що журналісти — це живі люди, вони також можуть поспішити, помилитися й видати на-гора не достатньо перевірену інформацію. Проте зазвичай за 10-15 хвилин помилку помітять та виправлять. Тож давайте публікаціям час та перевіряйте, чи поширюють інформацію інші видання.
  4. Уважно прочитайте першоджерело інформації.
    В публікаціях можуть подаватися різні інтерпретації новини. Читайте першоджерело, щоб скласти власну думку щодо тієї чи іншої події, висловлювання посадової особи тощо.
  5. У новині насамперед має бути факт, а не оціночне судження.
    Краще уникати публікацій, які починаються з емоційних заяв. Навіть в офіційних джерелах. Дуже важливо, щоб новина починалася з факту — де сталося, що саме сталося, коли, в якій кількості й таке інше.
  6. Коментар має бути від експерта.
    Звичайно ж в інформаційній війні бере участь дуже багато «диванних експертів». Зараз для багатьох ділитися своєю думкою в інтернеті дорівнює почуватися потрібним та корисним. І це ніхто не забороняє, ми живемо у вільній країні. Проте вірити й далі ділитися краще думками тих людей, які дійсно є експертами з того чи іншого питання. Гугліть імʼя та прізвище того, хто написав експертну статтю, шукайте підтвердження експертності цієї людини.
  7. Шукайте візуальне підтвердження.
    Бажано, щоб новина мала фото- або відеодоказ. Стежте, щоб це не була одна фотографія з одного ракурсу. Спробуйте знайти, де вперше було опубліковане візуальне підтвердження.
  8. Зважайте на деталі. Переконайтеся, що візуал не відредаговано й не відфотошоплено.
  9. Перед тим, як поширити інформацію, зробіть вдих і повільний видих.
    Не піддавайтеся паніці й підходьте до читання та особливо до шерингу новин з холодною головою. Діліться тільки підтвердженими фактами з джерел, яким точно можна довіряти. Поширюючи новину, ви берете на себе відповідальність.
    Памʼятайте, що, по-перше, будь-яка публікація може виявитися фейком, по-друге, ділячись інформацією з підписниками у соцмережах або з друзями в чатику, ви впливаєте на них, наприклад, можете деморалізувати. Зараз важливі новини дуже швидко дістаються до читачів, люди дізнаються все й самостійно. Тож двічі подумайте, чи варто зайвий раз засмічувати інфопростір.

Читайте також



6 comments

Игорь Люшуков 12.04.2022, 19:23
Сейчас научились монтировать всё, что угодно, на любую местность можно нанести любую военную технику, целую или подбитую, ты ходишь по Лондону, а смонтируют, что ходишь по Киеву
Алина Деменьтьева 12.04.2022, 19:52
Игорь Люшуков ага, як зустрічі Путіна
Анна Ціра 11.10.2022, 19:28
Паніка - це нічого, окрім втрати самоконтролю. Головним ворогом можете виявитися ви самі, а не нападник. Хто знає таку причину, той швидше впорається з критичним станом.
Михаил Нечипорук 12.10.2022, 08:01
Менеджерка. Дальше можно не читать.
Анатолий Лукьянычев 12.10.2022, 08:17
Дякую за турботу!
Сергей Ивакин 12.10.2022, 09:00
Несмотря на то что на каждый пункт можно привести контрдоводы, но в целом написано хорошо. Спасибо автору за работу. Всем здоровья и мудрости.

To leave a comment, you need to sign in.