Work.ua публікує рекомендації психологині Ольги Ахметової про те, на які невербальні знаки звернути увагу рекрутеру на співбесіді, щоб краще пізнати шукача, розібратися в його особистості, почуттях і мотивації.

Оскільки зараз більш поширені онлайн-співбесіди, експертка багато розповіла і про те, на що звернути увагу на відеозустрічі.

Ольга Ахметова
Ольга Ахметова
антикризова психологиня, фахівчиня з інтегративних психотехнологій

В якій атмосфері проходить відеоспівбесіда

Плюс відеоспівбесіди в тому, що людина знаходиться у своєму середовищі, в тому, яке вона вибрала для себе. Але при цьому рекрутеру буде складніше провести оцінку стресостійкості кандидата, оскільки він знаходиться в безпечному для нього оточенні. Ви можете тільки здогадуватися.

І навіть під час відеоспівбесіди атмосфера повинна схиляти до того, щоб спілкуватися в діловому форматі. Якщо я беру участь у співбесіді лежачи на дивані, що я транслюю? Нічого доброго...

  • По-перше, неповагу до співрозмовника: «Ну давай, розповідай, питай, я тобі повідповідаю».
  • По-друге, несерйозність свого наміру до процесу працевлаштування.

Якщо це дім — то одна справа, але громадське місце, як вулиця, парк, кафе може створювати певний образ кандидата. Наприклад, співбесіду в людному місці, коли увага шукача може відволікатися на навколишнє оточення або шум. Такий вибір локації говорить про відсутність врахування комфорту для себе і співрозмовника, а також про невміння організувати простір для продуктивної комунікації.

Наступний важливий момент для діагностики кандидата, в який час людина вийшла на контакт? Якщо вона вийшла пізніше призначеного часу, то чи попередила, якщо вона вийшла раніше, то чи позначила свою присутність?

Людина вчасно вийшла на зв’язок з рекрутером — отже вона думала про майбутню зустріч, готувалася до неї, поважає свої час і час того, хто буде вести з ним діалог. Людина вихована і дисциплінована.

Як виглядає співрозмовник

В якому вигляді людина прийшла на співбесіду (хоч і онлайн) — теж дуже важливий момент. Якщо шукач перебував удома і на момент співбесіди не обтяжував себе розчісуванням волосся або зміною домашнього одягу, який не відрізняється охайністю, то найімовірніше, людина неохайна, незібрана або розсіяно. Можливо, несвідомо, у неї є неповага до себе і до інших людей. Але для деяких людей важливо не те, як вони виглядають, а те, наскільки продуктивно та ефективно пройде зустріч.

Рекрутер може звернути увагу на колірні вподобання в одязі у кандидата. Наприклад:

  • синій колір — це колір зібраності та структурності;
  • червоному кольору надають перевагу сміливі й зухвалі натури;
  • поєднання яскравих кольорів люблять творчі натури;
  • сірий і чорний кольори комфортні для перфекціоністів.

Поза і жестикуляція

Поза тіла під час співбесіди може багато розповісти ще до того, як люди вступлять в близький діалог, ментальну комунікацію.

Метушливі рухи в тілі — це внутрішня психологічна незручність. Це може сигналізувати про те, що людина втомилася або у неї з’явилася якась фізіологічна потреба, або вона втратила інтерес до бесіди, або її увагу зайняли сторонні думки.

Наприклад, шукач може почати крутитися в кріслі або захитатися, намагаючись перемкнути себе в якийсь трансовий стан, щоб зняти напругу, якщо ставлять неприємні для нього питання або він відчуває незручність через пильну увагу.

Бувають люди з надмірною жестикуляцією — це говорить про те, що всередині людини є невпевненість і метушня. Такий шукач може бути діяльним, братися за багато ідей або якісь проєкти, але не доводити їх до кінця. Яскрава жестикуляція і рухлива міміка властиві запальним та емоційним натурам.

Через жести люди часто скидають зайву психічну енергію або напругу. У тих, хто занадто багато жестикулює, її багато виробляється. Але ця енергія витрачається даремно.

Як відрізнити нервову жестикуляцію від патологічної? Якщо активна жестикуляція властива людині, то вона буде постійною. Якщо людина просто нервує і намагається вам донести свою точку зору, то жестикуляція буде короткочасною. Поки вона щось розповідає, то може м’яко супроводжувати свій монолог жестами.

Тепер поговорімо про те, що можуть означати деякі жести:

  • Якщо людина чухає лоба — збирається з думками, міркує, формує думку.
  • Почісування підборіддя — це зона гніву, агресії, вона намагається зняти роздратування. Якийсь всередині пішов процес, не дуже приємний, або це розмова неприємна, або вона затягується, або співрозмовнику не подобається питання.
  • Коли людина чухає ніс, це означає, вона повертає себе в цей момент, збирається, думає, щоб зайвого не сказати, утримати себе в якійсь позиції, в якихось рамках.
  • Чухання шиї — це зона відповідальності та якась втома, отже у людини є напруга.
  • Погладжування волосся — це заспокоювання себе, скидання зайвої емоційної напруги.
  • Коли людина поправляє волосся, ніби милується собою в дзеркалі — це може бути несвідомо зафіксований жест для емоційної підтримки. Якщо людина так робить і при цьому дивиться на вас — це одна справа. А якщо вона не дивиться на вас, в очі, а на себе (під час відеодзвінка ви помічаєте, що погляд пішов), це може говорити про те, що вона надмірно захоплена своєю зовнішністю.

І ще важливий момент: є таке поняття як манірність. Манірність — це донесення інформації через певний мімічний образ. Часто манірність говорить про те, що людина може грати дуже багато ролей і по суті не знає, хто вона. Тобто вона зчитала якийсь прийнятний образ і зараз його використовує і, звичайно, з такою людиною непросто: її складно зрозуміти, тому що вона сама себе не розуміє.

Поведінка у розмові

Для обох учасників співбесіди краще вести розмову рівно, без зайвих емоційних вкладень — питання-відповідь. Тоді складається враження, що співрозмовник чує питання, вміє відповідати на них, що він знає про межі.

Якщо шукач поважає свій час, природно, він буде поважати й час іншої людини. Тому відповідь на питання, як правило, буде досить чітка, лаконічна і за темою. Людина вчасно зупиняється незалежно від того мовчить співрозмовник або приєднується до її монологу.

А ось якщо шукач розмовляє дуже швидко і хоче за короткий час вкласти дуже багато інформації, то така манера спілкування не завжди комфортна для сприйняття, тому що емоційний тон підвищується. Коли людина поспішає багато інформації видати на одне питання, це говорить про те, що вона несвідомо прагне сподобатися і показати, що вона компетентна, навіть більш ніж компетентна.

Якщо людина робить багато пауз:

  • Перший варіант — це означає, що у неї немає словникового запасу для того, щоб донести свою думку.
  • Другий варіант — продумує до дрібниць, що говорити: для того, щоб не сказати зайвого, і для того, щоб зібратися з думками.

Дуже часто невпевнені в собі люди, із заниженою самооцінкою, трошки протягують слова. Така людина навіть може здаватися нудною. Навіть на просте запитання про те, пила сьогодні людина чай або каву, вона говорить: «Сьогодні вранці, або коли ви питаєте?» І починає йти навіть від такої простої відповіді. Вона весь час у своїх думках. Люди, що невпевнені в собі й при цьому хочуть сподобатися, часто не можуть зупинитися. Вони будуть повторювати, добирати інформацію, коли не бачать зворотного зв’язку, і думати, що щось не те, «треба ще що-небудь сказати і ще що-небудь».

Якщо кандидат, почувши питання просить хвилинку, щоб зібратися з думками, це має викликати напруги.

Він може сказати: «Ви знаєте, я не знаю відповідь на це питання, а ви можете уточнити, переформулювати?» Це буде чесно, і це буде плюс. Це означає, що людина може вести діалог: коли їй щось незрозуміло, вона не просто йде у відсторонення і вдає, що все зрозуміла, а говорить про це. Погано, якщо людина просто завмирає.


Всі наведені тут поради мають рекомендаційний характер. Вони не означають, що потрібно кинути всі сили на розгадування поведінки шукача під час співбесіди. Важливо не тільки уважно дивитися на співрозмовника, але й уважно слухати його. Щоб на підбиванні підсумків зустрічі ви були у всеозброєнні й винесли вірний вердикт.


Читайте також