Як пройти співбесіду онлайн: особистий досвід
Все більше компаній проводить співбесіду онлайн. Але що робити, якщо ніколи з таким не стикалися? Work.ua попросив поділитися досвідом звичайних людей.
Я проходила співбесіду онлайн, коли жила в Грузії та віддалено працювала в невеликому українському рекламному агентстві. Моя підготовка до співбесіди полягала в тому, що я ознайомилася зі світовими практиками в рекламному бізнесі, бо планувала перейти від локального агентства до глобального, і просто зберігала бадьорий настрій.
Між онлайн і оффлайн форматом співбесіди практично немає ніяких відмінностей. Адже співбесіда — це спілкування між роботодавцем і кандидатом, а із завданням контакту двох і більше людей онлайн справляється добре, якщо тільки той, хто проводить співбесіду не звертає уваги на деталі, такі як постукування пальцями або сіпання ногою, наприклад.
Для людей, які відчувають страх перед інтерв’ю, такий варіант оптимальний. Звичне, домашнє оточення налаштовує на спокій і впевненість у собі, а це важливий момент для успішної співбесіди.Моє інтерв’ю проходило досить спокійно, не сказала б, що в ньому було щось незвичайне, незважаючи на те, що досвід співбесіди онлайн був першим для обох сторін.
Мене представили директору агентства, після чого ми мило поговорили про ключові вимоги до кандидата і мій досвід, який я встигла накопичити за 7 років роботи на попередньому місці. Оскільки зв’язок трохи збоїв, хвилин через 15 ми перейшли від відеодзвінка до аудіо-, що дало мені можливість випити води, бо від хвилювання пересохло в горлі, а зробити це під час відеозв’язку я засоромилася.
Зараз я проводжу навчання співробітника, і ось в цій ситуації в онлайн-комунікації більше мінусів, ніж плюсів.Як би ти не намагався дати максимально детальну і розгорнуту «шпаргалку» новому співробітнику, завжди залишиться необхідність підійти і запитати. Це проходить швидше в такому форматі, адже на перших етапах питань дуже багато.
З іншого боку, якщо не потрібен жорсткий контроль часу, у нового співробітника є можливість самому розподілити свій робочий процес і пріоритетність завдань так, як йому зручно. Це допомагає впоратися з собою і виконувати завдання більш якісно, якщо, звичайно, немає ніяких спокус для прокрастинації.
І збільшився час на пояснення і розуміння нової інформації. Це сталося внаслідок того, що всі питання і відповіді надходять через пошту і йдуть паралельно іншим завданням, тому комунікація збільшується приблизно на 30%.
Я працюю віддалено ось уже більш як 2 роки, і у мене є досвід роботи як з іноземним роботодавцем, так і українським. Зараз я працюю на обох, на іноземного — на півставки.
Одна з моїх робіт — Virtual assistant. Віддалено виконую обов’язки асистента, в моєму випадку, я хотіла стати помічником нідерландця, який бажає відкрити інтернет-магазин принтів.
Я б не сказала, що я якось особливо готувалася. Зазвичай рекомендується дізнатися більше про роботодавця. Але я не могла загуглити цю інформацію, бо влаштовувалася працювати на конкретну людину і на проєкт, який ще не запустили. Мене на цю посаду рекомендувала подруга, вона і була моїм головним джерелом інформації. Але по суті, про всі деталі та специфіку роботи я дізналася на самій співбесіді.
Друга моя робота — модератор контенту. Тут я вже працюю у великій українській компанії на великому проєкті і, відповідно, у великому колективі. Як старанний кандидат, я знайшла сайт компанії, читала те, що вони там про себе пишуть. Відгуки на інших сайтах теж, звичайно, прочитала.
Знову-таки, я влаштовувалася за рекомендацією і розпитала друга, який вже працював на такій же посаді про специфіку роботи та умови праці.
У моєму розумінні, співбесіда — це знайомство з роботодавцем, а не якийсь іспит. Ти розповідаєш про себе, про свої навички, демонструєш їх, якщо можеш. Тому я не думаю, що до інтерв’ю треба якось спеціально готуватися. Ти не вивчиш англійську або Фотошоп за 2 дні. Ти або підходиш чи ні. Головне — добре виспатися і поїсти.Скайп-інтерв’ю — ідеальний варіант для мене. Особисто я почуваюся спокійніше і впевненіше на звичному місці.
Та й, наприклад, на онлайн-інтерв’ю не потрібно добиратися в тісній маршрутці, ризикуючи потрапити в пробку або просто зіпсувати собі настрій.
Ще один плюс онлайн-інтерв’ю — відразу після його закінчення можна нервово покричати, знесилено впасти на диван. Ну або піти танцювати переможний танець, як пощастить. Суцільна користь для психіки.
Якщо говорити про мій досвід проходження інтерв’ю, то перше, з іноземним роботодавцем, було стресовим. Але це пов’язано тільки з мовним бар’єром.
Інтерв’ю в українську компанію пройшло взагалі без проблем. По-перше, у мене вже був досвід онлайн-співбесіди. По-друге, ніякого мовного бар’єру. Щоправда, кіт, почувши приємний голос мого майбутнього начальника, почав несамовито кричати, прямо коли ми почали обговорювати зарплату. Це, звичайно, мінус онлайн-співбесід. Або мінус домашніх тварин.
Що стосується адаптації онлайн, мені складно комунікувати з новими людьми незалежно від того, чи ми говоримо по скайпу або зустрілися наживо.
Обговорювати робочі питання навіть зручніше онлайн, оскільки завжди можна відправити посилання або загугли щось, розшарити екран і щось докладніше пояснити.Я просто дуже люблю працювати на самоті й у тиші. В офісі мене дуже відволікала балаканина навколо.
Для деяких, можливо, перебування поруч допомагає налагодити контакт. І, спілкуючись особисто під час роботи, зручніше обмінюватися якимись думками та ідеями. Але я не з тих балакучих людей, мені комфортніше спілкуватися з колегами в чаті й по справі. А всі ці смол-токи в коридорах у мене швидше викликали стрес.
В принципі, моя підготовка до співбесід онлайн і оффлайн приблизно однакова: я обов’язково читаю перед співбесідою про компанію на всіх можливих ресурсах, готую заздалегідь відповіді на стандартні запитання (наприклад, чому ти пішов з останнього місця роботи?). Ну і що стосується співбесіди саме онлайн — потрібно, звісно, вибрати відповідний фон, і зручний, практичний одяг.
Такий формат співбесіди не викликає негативних емоцій абсолютно, мені здається перший етап інтерв’ю краще проводити онлайн. Це економить час кандидата і інтерв’юера, власне. Особливо це зручно якщо ти знаходишся в пошуку роботи, але все ще працюєш на теперішньому місці. У тебе з’являється гнучкість у виборі часу для інтерв’ю.
А так, всі інтерв’ю, насправді, проходять за одним сценарієм, в основному — знайомство, чай-кава, спілкування про досвід, інтерв’юери розповідають тобі про компанію.
Я думаю, що оффлайн співбесіди більш стресові для кандидатів. Тобі потрібно їхати в незнайомий офіс, сидіти в одній кімнаті з незнайомими людьми, яким ти повинен сподобатися, і так далі. Дім все ж якось налаштовує на спокій.Як молодший рекрутер, хочу дати декілька порад. Найважливіше — заздалегідь перевіряти зв’язок між усіма учасниками процесу, інакше фікс цих проблем може затягнутися, і потрібно буде навіть переносити інтерв’ю.
Плюс, потрібно заздалегідь домовлятися чи будемо ми спілкуватися з камерою, або без. Ну і, само собою, якщо онлайн-співбесіда передбачає виконання шукачем будь-яких завдань (написання коду, наприклад) — потрібно заздалегідь його про це попередити, щоб він підготувався.
Зображення з т/с Web Therapy, 2011 р.
To leave a comment, you need to sign in.