Кажуть, рекрутинг уже ніколи не буде таким, як раніше. Пандемія COVID-19 змінила підбір та адаптацію персоналу, продовжує це робити й зараз. Поговорили з HRD Work.ua Ольгою Тарасевич, як шукачам діяти в період турбулентності: як правильно проходити співбесіди, які навички та компетенції розвивати, як новачку допомогти собі в адаптації на віддаленці. Тут багато корисного.

Ольга Тарасевич
Ольга Тарасевич
HRD Work.ua

— Існує думка, що через пандемію ринок праці став «ринком роботодавця». Чи так це?

— Ринок праці, як і раніше, залишається ринком шукача. Так, минулої весни були звільнення, скорочення та інші труднощі, але відтоді минув рік. Ситуація стала поліпшуватися ще влітку 2020-го, і зараз показники ростуть. Це помітно навіть по нашому сайту: підвищилася відвідуваність, зростає кількість розміщених вакансій і відгуків на них.

Мій висновок — ми всі так само знаходимося на висококонкурентному ринку. Зараз йде чергова хвиля коронавірусу, подивимося, чи матиме це якийсь вплив.

— Тобто робота є?

— Так. І що важливо — у шукача є з чого вибирати. І тепер не тільки у своєму місті або країні, а й за кордоном. Це плюси віддаленки.

— У цілому через дистанційку і карантин багато що робиться у віддаленому форматі. Розкажи, наприклад, про співбесіду в епоху пандемії? Яка вона?

— У неї трохи змінився формат — офлайн змінюється онлайном. Але не для всіх компаній це працює. Хтось проводить перше інтерв’ю онлайн, а друге — в офісі. Є роботодавці, які в принципі не закривали офіси на карантин, і персонал щодня продовжує їздити на роботу і кликати кандидатів на очну зустріч. Також багато що залежить від того, в яку галузь шукають співробітника: заводи, частково заклади харчування працювати онлайн не можуть.

Якісь компетенції стали менш пріоритетними, якісь — більш.

Але все одно кожен роботодавець при підборі персоналу дивиться не тільки на те, що відбувається у світі, але і якого фахівця він шукає в компанію, відштовхуючись від корпоративних цінностей і принципів.

— Які ж нові вимоги висуваються до шукачів, які саме компетенції стали популярними?

— Що стосується фізичного комфорту, то є частина формальних вимог, і вони залишаються актуальними. Наприклад, деякі компанії забезпечують співробітників на дистанційці технікою, але хтось не може собі цього дозволити, особливо якщо мова йде про співробітників з іншого міста або країни.

Тобто насамперед кандидат повинен бути готовий забезпечити собі комфортне робоче місце і потрібні для роботи інструменти. Часто — самостійно.

Серед soft skills вирвалися вперед навички та особистісні характеристики, які допомагають справлятися з віддаленою роботою: організованість, уміння планувати, самостійність — навичка ухвалювати рішень і нести за них відповідальність, самомотивація, благонадійність.

— А як на співбесіді визначити, що той чи інший кандидат володіє організованістю, самомотивацією, благонадійністю?

— У цілому за годину-півтори бесіди рекрутер не пізнає людину так добре, як він пізнав би її за три місяці щоденної роботи. Але головні речі зрозуміти реально, навіть онлайн.

Наприклад, щоб дізнатися про організованість, менеджер з найму може запитати у шукачів, чи користуються вони інструментами планування і якими. Або поцікавитися, які плани вони складають і на який термін: щотижневі, щомісячні, чи є у них план на день. Чи були в їхній практиці приклади порушення дедлайнів і чому так сталося.

Також про організованість може розповісти стандартний робочий день фахівця на попередньому місці роботи — до цього запитання треба бути готовим.

Можуть запитати про перепрацювання. У багатьох європейських країнах вважається, що перепрацювання — це погано. Якщо людина перепрацьовує, значить вона не вміє спланувати свій час, розподілити навантаження або у неї немає такої можливості й вона не обговорила проблему з керівником, не знайшла рішення. І я підтримую цю точку зору.

Щоб зрозуміти, як у кандидата з самомотивацією, попросять розповісти, від чого він отримує задоволення в роботі й що його дратує. Рекрутер запитує про це не з цікавості, так він зможе припустити, скільки таких дратівливих моментів є в роботі, наскільки часто вони можуть потенційно виникнути та за який час людина почне втрачати терпіння та вигоряти. Можуть попросити згадати про важкий період в роботі, які емоції відчував кандидат, як він для нього закінчився.

До цієї ж теми — запитання про хобі та заняття після роботи. Ясна річ, що на підставі тільки однієї відповіді на нього ми не зробимо точних висновків. Але якщо у людини є захоплення, вона займається спортом, йогою, медитує, читає книги, вирощує квіти, у неї більше шансів перемкнутися після роботи та зняти стрес, ніж у людини, яка не відривається від справ. А це важливо.

Найскладніше з конфіденційністю. У кандидата можуть запитати: «А ви передавали номери телефонів клієнтів кому-небудь іншому?» — але тут все так очевидно. Звичайно, кандидат відповість «ні». Тому можливі запитання про порушення правил паркування, ПДР, крадіжки малини у сусідів. І це може тільки натякнути про якісь якості людини, але однозначних висновків рекрутер, звичайно, не зробить.

Деякі компанії при прийомі на роботу використовують поліграф. Але в Україні мало хто його застосовує.

— Що порадиш шукачам: як їм поводитися на онлайн-співбесіді, щоб потрапити на роботу в хорошу компанію?

— У першу чергу виявляти повагу до співрозмовника і не втрачати здоровий глузд. До мене на зустрічі приходили люди, які курили, парили, підпирали підборіддя колінами, лежали в ліжку, з мокрим волоссям.

Я впевнена, що ніхто в такому вигляді не прийшов би на побачення. Тому не треба так. Свого співрозмовника потрібно поважати, незалежно від формату бесіди — онлайн чи офлайн.

Часто помічаю, що багато кандидатів дивуються, коли їх просиш подбати про те, щоб на час онлайн-співбесіди у них була робоча камера. Людям незрозуміло — навіщо? Поясню, оскільки зараз ми намагаємося повністю перенести офлайн в онлайн, то, як і раніше, хочемо бачити фахівця і щоб він побачив нас.

— Тобто, якщо шукач курить, погано вдягнутий, прийшов на співбесіду з мокрим волоссям, то значно зменшує свої шанси отримати роботу?

— Я ніколи не роблю висновків про людину на підставі одного кейса. Впевнена, колеги-рекрутери теж. Ми ставимо різні запитання, перевіряємо софт скіли й цінності людини, а вже потім ухвалюємо комплексне рішення, наскільки вона відповідає тим чи іншим вимогам.

Не скажу, що тільки-но побачу, що людина випустила пару в камеру, я з нею попрощаюсь. Я все одно буду шанобливо ставитися до неї, але висновки зроблю, спираючись на відповіді. Хоча як людині, звичайно, мені це неприємно.

— А що з адаптацією? У деяких компаніях і вона стала віддаленою. Що у зв’язку з цим варто враховувати новачкам? Як допомогти собі швидше влитися в колектив?

— Тим, хто тільки освоюється на новому робочому місці, головне — не боятися ставити питання. Тому що є люди сором’язливі, які вважають, що питати й перепитувати — дорівнює здатися нав’язливим або некомпетентним.

Але якщо у новачка з'являються запитання, це свідчить про його залученість та зацікавленість, а не про настирливість.

Важливо бути активним, якщо новому співробітнику не надали потрібну інформацію, він повинен попросити її сам. Поцікавитися, які в компанії є робочі чати й канали зв’язку, що знадобляться в роботі, чи є у нього до них доступ. Дізнатися, з якими відділами доведеться взаємодіяти, познайомитися з керівниками та ключовими співробітниками й так далі. Хоча зазвичай про це повинен подбати керівник або ейчар, але всяке буває.

— На твою думку, зараз вдалий час для кардинальної зміни діяльності?

— В Україні робота є. І була. І буде. Але на висококонкурентному ринку потрібно бути хорошим фахівцем, щоб знайти роботу.

Та я б сказала, що час для зміни професії вдалий в будь-який момент, коли людина точно зрозуміла, що їй цікаво робити далі. Це може статися за кар'єру кілька разів. І це нормально. 

Молодим людям легше — вони можуть почати з нуля. А тим, кому за 30, 40 років, з одного боку, складніше. Зрілій людині немає сенсу йти в ІТ після того, як вона пропрацювала 20 років начальником на заводі. Навряд чи у неї буде достатньо часу, щоб опанувати абсолютно нові навички. (Хоча все можливо.) Зате у неї є якийсь багаж знань і вмінь, які вона може застосувати у суміжній галузі. І цей варіант найбільш правильний.

— І на останок. Скажи кілька мотиваційних слів шукачам, щоб у них все вийшло.

— Дорогі шукачі, бажаю перечитати та оновити своє резюме.

А ще бути сміливими й не боятися ходити на співбесіди. Адже це досвід, знайомства з різними людьми, ви зрозумієте, що потрібно рекрутерам, компаніям, навчитеся вільно почуватися. Не сидіть на місці в очікуванні роботи. Наприклад, вам сподобалася вакансія на 70% — нічого, сходіть, отримаєте досвід. А раптом вас чимось вразять? Адже не всі роботодавці пишуть ідеальні вакансії. Вони можуть зробити середній опис, але це не означає, що сама робота теж буде середненькою, як вам здалося.

Розвивайтеся. Всі люблять людей, які працюють над собою і кудись рухаються. Це означає, що ви потенційно будете рухати бізнес. Це завжди підкупає.

Будьте проактивними. Дуже легко жаліти себе, шукати причини й виправдання невдачам зовні. Але набагато результативніше подумати: «А що я можу зробити в цій ситуації? А ще? А ще?» І завжди знайдеться, що можна зробити. Не зупиняйтеся.

Читайте також