Про відпочинок як інструмент для відновлення концентрації спеціально для читачів Work.ua розповідає Ольга Лугинець, L&D та карʼєрна консультантка Центру підтримки ВПО «ЯМаріуполь» Маріупольської міської ради. Розберімо, як відпочивати, не чекаючи вихідних, свят чи омріяної відпустки.

Відпочинок — не розкіш, а робочий інструмент

Коли ви востаннє відпочивали, а після паузи справді почувалися відновленими: з легкістю й енергією у тілі, спокійним розумом, хорошим настроєм та без страху перед новим робочим днем чи тижнем? Не просто «змінювали вид діяльності» із робочих завдань на домашні турботи, а справді приділяли час собі, і тому, що дарує сили й натхнення?

Якщо пригадати це легко — вітаю, ця стаття не для вас! Проте якщо потрібен час… що ж, тоді одразу хочу запевнити: ви не єдині у цьому. Адже у нашому оточенні все ще зберігаються відголоски тієї культури, де «відпочивати = байдикувати», а «пристойній» людині робити це має бути соромно, йой. Але правда в тому, що якісний відпочинок — не нагорода після роботи, а її фундамент.

Без якісного відпочинку ми:

  • Знижуємо продуктивність, ускладнюємо просте і витрачаємо на все занадто багато часу.
  • Частіше помиляємося, забуваємо важливе, губимося в дрібницях.
  • Гірше ухвалюємо рішення — вони стають емоційними чи імпульсивними.
  • Надмірно реагуємо: усе дратує чи, навпаки, виникає апатія.
  • Навіть у вільний час не відчуваємо полегшення або радості, адже організм залишається в режимі напруги: розваги не тішать, а думки про роботу «все псують».

Тож відпочивати просто необхідно. Адже саме так ми можемо повернути собі концентрацію і нормальне самопочуття, сон, здоровʼя без вічних застуд і бадьорість без кави та енергетиків. І в таких умовах нам буде легше мислити креативніше, обʼємніше, бачити альтернативи, працювати на довгу дистанцію із залученістю, врівноваженістю та відкритістю у роботі з людьми.

Псевдовідпочинок

Припустимо, ми вже прийняли концепцію «відпочинок = добре». Розумію, що для фундаментальної зміни парадигми нашого мислення потрібно більше, ніж кілька абзаців, але це шлях. Той факт, що ви продовжуєте читати цей матеріал, підказує — ви на цьому шляху. І це дивовижно!

Тоді наступне логічне запитання — «А як же тоді відпочивати правильно?». Немає універсального рецепта, але є певні закономірності, які важливо врахувати.

Наприклад, що не кожен традиційний відпочинок нас відновлює:

  • Серіали, читання новин чи механічне гортання соцмереж можуть знизити градус напруги, проте не дають мозку розслабитися. Він і далі змушений опрацьовувати сюжет чи фіксувати й систематизувати у памʼяті всі переглянуті тіктоки або рілзи.
  • Лежати без ноутбука, але думати про завдання — це та сама робота, просто в іншому форматі.
  • Перекуси й всеможливі напої мають цінність при голоді або спразі, а не щоб «підняти» настрій.
  • Купівля дрібничок — це справді потреба чи спроба хоч якось себе втішити?
  • Скарги друзям або злив негативу у коментарях часто посилюють втому, адже ми знову й знову проживаємо стрес, замість того щоб його опрацювати.
  • Гортання старих чатів чи фототеки може як і надихнути, так і втягнути в жаль чи сумніви.
  • «Ще один курс» не допоможе у розвитку, якщо ми не маємо на нього сил.

Ми так часто вибираємо подібні варіанти, адже це швидко, звично і доступно. І це не означає, що умовний перегляд серіалів — це зло. Та якщо після цього зʼявляється почуття провини, відчуття «втраченого часу» чи просто ми не почуваємося краще, то настав час спробувати нове.

Як підібрати свій вид відпочинку

Не варто чекати крайнього виснаження, щоб попити води при спразі — так само не потрібно доводити себе до межі, щоб дозволити собі відпочити.

Щоб підібрати ефективний відпочинок, доцільно насамперед зрозуміти, який тип втоми ви зараз відчуваєте, чого найбільше не вистачає, що найбільше виснажило. Залежно від відповіді можна вибрати вид діяльності, який компенсує цей дефіцит. А згодом — запланувати собі відпочинок. Ось декілька варіантів, які часом перекликаються: 

Тривалість і частота відпочинку можуть бути різними. Кілька хвилин перерви щогодини, щоб встати, розімʼятися, зробити вправу для очей, випити води тощо. Це можуть бути мезоперерви по 15–30 хвилин між великими завданнями або у другій половині дня. Або ж великий відпочинок вечері чи повноцінні вихідні, відпустка.

Ми часто звертаємо увагу і покладаємо надії лише на «великі відпочинки», забуваючи про короткі перерви щодня. Хоча в сумі вони можуть принести набагато більше користі, ніж одна велика пауза у стані виснаження. Адже що більше втоми накопичилося, то більше потрібно часу і зусиль на її нейтралізацію.


В умовах нашого життя і так забагато стресу, навіть якщо забути про роботу і повʼязані з нею фактори. Але наша мета — зберігати наше психічне здоровʼя, стійкість і можливість діяти. І для цього нам вкрай необхідно прийняти, що відпочинок є не забаганкою, а реально важливим інструментом.

Тож зичу усім нам слухати й чути своє тіло, планувати якісний відпочинок і почуватися після нього краще. Адже відпочинок — це звичка, яку дійсно можна розвинути, щоб приносити користь собі та іншим.