Відмовляти буває важко. Особливо, коли з проханням до нас звертається начальник — людина, від якої залежить наш кар’єрний успіх та фінансове благополуччя.

Проблема в тому, що деякі роботодавці починають користуватися цією слабкістю підлеглих та завалювати їх додатковими завданнями, не оплачуючи переробки. Work.ua розповідає, як не стати жертвою такого начальника та навчитися відмовляти.

Як не стати «крайнім»

Подумати про це варто з самого початку роботи в компанії. Часто хочеться з перших днів продемонструвати ентузіазм та інтерес до роботи, тож ми ладні хапатися за будь-які завдання та затримуватись допізна. Проблема в тому, що начальник може звикнути до такого трудоголізму і вважати його рисою працівника. Змінити таке відношення згодом буде важко, тож краще уникайте його від самого початку.

Якщо не вийшло

Так буває. І тут є два сценарії, коли весь колектив страждає від надмірних вимог начальника. І коли з постійними проханнями звертаються тільки до вас.

З першою ситуацією впоратися простіше: просто всі разом поясніть начальнику, що не згодні виконувати завдання, що виходять за рамки ваших обов’язків. Псувати відносини навіть з одним підлеглим — справа неприємна, сваритися з усім колективом разом — не захоче жоден нормальний роботодавець.

Якщо ж ваш колега спокійно відмовляється від додаткових обов’язків і йде додому рівно о 18-ій, в той час як ви погоджуєтеся на переробки — подумайте, чому жертвою стали саме ви.

Швидше за все, ви хочете домогтися поваги і довіри з боку начальства і боїтеся показати себе не лояльним співробітником. Але коли ви розумієте, що додаткове навантаження вас вимотує, залишилося розібратися, як чемно відмовити начальнику, щоб не згоріти на роботі і відстояти своє право на особисте життя.

Як відмовляти?

Правильно відмовляти — це справжнє мистецтво. Робити це треба обережно, ввічливо і неагресивно.

  1. Просто скажіть «ні». Є думка, що досягти успіху здатний лише той, хто позбувся своєї звички погоджуватися на все і навчився відмовляти. Той, хто завжди і всім, в тому числі і начальнику, говорить «ні», досягне більшого, тому що він зосереджений на власних цілях. Постійна згода легко зруйнує і репутацію, і кар’єру, тому що співробітник через безліч обов’язків не зможе якісно і в строк виконати основну роботу і втратить довіру. Прямолінійне «ні» можна замінити більш м’якою фразою: «Якщо ви не проти, я відмовлюся».
  2. Ілюзія згоди. Справжні дипломати ніколи не кажуть «ні». Відмова може бути замаскована під згоду. Наприклад: «Так, я із задоволенням візьмуся за цю роботу, але через поточну зайнятість зробити це можу тільки на наступному тижні». А там дивись і потреба у вашій допомозі відпаде.
  3. Візьміть час для обмірковування. Далеко не кожна людина в умовах форс-мажору вміє оперативно зважувати всі «за» і «проти» й приймати продумані рішення. Якщо ви з таких то, щоб не випалити «ні», про яке ви незабаром можете пошкодувати, скажіть: «Я не хотів би вас підвести. Тому, перш ніж прийняти остаточне рішення, мені треба ще раз переглянути свої плани».
  4. Аргументуйте. Фраза «Ні, тому що я зайнятий» звучить непереконливо, та й вдаватися в розлогі пояснення, чому ми не можемо виконати прохання начальника, теж не варто. Їх рідко хто слухає. Коротко зауважте, що дуже хотіли б допомогти, але зараз зайняті тим-то й тим-то.
  5. Ілюзія вибору. Ще краще — запропонуйте начальнику самому визначити пріорітети. Коли ви вже працюєте над безліччю завдань, а керівництво хоче збільшити вам навантаження ще більше, скажіть: «Згоден. Я беру на себе відповідальність за реалізацію цього проекту. Але зараз я вже працюю над А, Б, В і Г. Як ви вважаєте, який з них я можу вважати менш пріоритетним?».
  6. Матеріальний інтерес. Безперестанку навантажуючи вас новими завданнями, з якими ви, тим не менш, успішно справляєтеся, начальник може просто не замислюватися над тим, що ви робите це за рахунок особистого часу, здоров’я і нервів. Тож зверніть його увагу на цей факт й обговоріть ситуацію та умови, на яких будете продовжувати роботу. Того, хто цінує себе, цінують і інші. На того, хто покірно тягне вантаж, звалюють ще, немов перевіряючи його можливості. Наслідком розмови, може бути взаємовигідний компроміс: начальник не втратить грамотного співробітника, а співробітник отримає якісь переваги за понаднормову роботу, наприклад прибавку до зарплати, відгули, вільний графік тощо.

Коли не варто відмовляти?

Втім, від чужої роботи не завжди треба відмовлятися. Часом невелике завдання може в перспективі зробити благотворний вплив на вашу кар’єру.

Наприклад, якщо вам пропонують взяти участь в цікавому і перспективному проекті. Навіть якщо компанія зараз не в змозі оплатити додаткову роботу, в майбутньому подібний досвід може стати в нагоді.

Не варто пручатися й тоді, коли від вашої роботи залежить успіх компанії. У всякому разі, якщо з подібними проханнями до вас звертаються рідко. Аналогічна ситуація — надзвичайна подія на роботі, коли потрібно терміново рятувати переговори, які зриваються, результати праці або компанію в цілому. В екстрених ситуаціях не варто «качати права», ваша це робота чи ні. Втім, якщо НП трапляються в компанії щотижня, варто задуматися про зміну роботи.

А вам складно відмовити начальству? Вам зустрічалися керівники, які цим користувалися? Розкажіть свої історії.

Читайте також