У минулому випуску ми поговорили з найбільш досвідченим бігуном компанії Стасом Демяником і з’ясували, як біг покращує здоров’я і чому бігти швидко — це не завжди здорово.

А сьогодні хочемо познайомити вас зі ще однією учасницею нашого бігового клубу, яскравою та цілеспрямованою Оленою Колодою, яка розповіла про те, як біг допомагає заводити нові знайомства і відчувати себе частиною чогось більшого.

Але спочатку трохи про нашу героїню. Зовні Олена дуже схожа на діснеївську принцесу Меріду з мультика «Хоробре серце» — завдяки вогняно-рудим кучерям її відразу помічаєш у натовпі бігунів під час змагань. Отож, якщо 19 вересня будете на 10th Work.ua Kyiv Half Marathon, Олену миттю побачите 😏

Олена тренується з 2018 року. Вперше вона побігла заради благодійності — в забігу під назвою «Біжи — допоможи!», який влаштовували у Дніпрі. Але зізнається, що не збиралася продовжувати тренування: спочатку зовсім не сподобалося брати участь в забігах. А потім Олена поїхала на Київський півмарафон, щоб вболівати за своїх, і «загорілася».

Ми запитали в Олени, які почуття до бігу в неї зараз і чому вона вирішила продовжувати займатися.

Чому я бігаю?

По-перше, біг — це така унікальна можливість побути наодинці з собою 30, 40, 50, 60 хвилин — в залежності від того, як багато і як довго ви бігаєте. Поки біжиш, тобі в голову приходять нові ідеї або вирішуються ті питання, які тебе турбували. (Ну тому що у тебе немає вибору. Біжиш, біжиш, дивишся навкруги і рано чи пізно думки починають з’являтися самі собою). По-друге, біг — це красиво.

А головне, біг — це про комунікацію і про нові знайомства.

Найчастіше людина потопає в рутині: вранці йдемо на роботу, а ввечері повертаємося додому, коло спілкування потихеньку стискається. А коли починаєш бігати, то у тебе з’являються нові знайомі, ви обмінюєтеся враженнями... Це таке свого роду ком’юніті, але воно завжди з радістю приймає нових учасників, досвідчені бігуни завжди готові допомогти новачкам, щось підказати.

Запитали Олену: біг надихає?

Одна з головних причин, чому я бігаю — це люди. Люди, яких я зустрічаю на пробіжці. Так вийшло, що я бігаю просто вулицею, не на стадіоні, не в манежі, не на доріжці, а просто виходжу з дому і біжу. Намагаюся вибирати рівні ділянки й ті, на яких трохи менше перехресть. Досить часто я зустрічаю людей, які біжать мені назустріч, і більшість цих людей посміхаються і обов’язково вітаються, хоча б махають рукою.

І ці люди — вони дуже надихають! Навіть якщо ти вже втомився і біжиш з останніх сил, коли ти зустрічаєш людину, яка посміхається, біжить тобі назустріч, махає тобі, це додає енергії та мотивує бігти далі.

І так не тільки з іншими бігунами: прості перехожі завжди готові підтримати. Дуже багато людей запитують «чи біжить Динамо». Не знаю, чому (а ми от дізналися — це з «Джентльменів удачі» — прим. ред.). І кажуть щось підбадьорююче, особливо якщо бачать, що ти вже на останніх запасах.

Це дуже мотивує і завжди викликає посмішку.

Порада бігунам від Олени Колоди: «Щоб біг або будь-який інший спорт приносив задоволення, почніть з посмішки і гарного одягу».

Чекайте на продовження.

Зображення з м/ф «Мадагаскар», 2005 р.

Читайте також

ку
История успеха: от банка к фитнес-тренерству за 2 месяца
ку
История успеха: от банка к фитнес-тренерству за 2 месяца