Ніхто не любить критику на свою адресу, як би делікатно вона не звучала. Тому важливо навчитися давати критикам коректну відсіч. Це допоможе зберегти впевненість у собі й довести, що ви не ведетеся на провокацію, у змозі зробити правильні висновки й можете впевнено рухатися вперед. Ніякої образи, комплексів або розчарувань.

У перші п’ять хвилин

Не відповідайте на претензії коротким «Добре, я перероблю», щоби швидше закінчити спілкування з тим, хто критикує. Може скластися враження, що вам байдуже й не хочеться з цим розбиратися.

Критику можна умовно розділити на два типи:

  • повчальну — «Ось що ви могли б зробити краще, щоби виправити презентацію»;
  • оцінювальну — «Ось ким ви є: працівник, який не вміє робити презентації».

Найчастіше ми чуємо саме перший тип критики, але сприймаємо його як другий. Не узагальнюйте зауваження. Якщо керівнику не подобається ваша презентація, звіт, дизайн або текст, це не означає, що ви погана людина. Ваші психологічні захисні механізми працюють на повну: «Та що він розуміє? Він нічого не знає про цей проєкт, я стільки над ним працював/ла!» — так ви намагаєтеся позбутися від думок про власну некомпетентність.

Правильна стратегія. Зробіть паузу і глибоко вдихніть, щоб розслабити голосові зв’язки. Попросіть більш детально розповісти, у чому керівник бачить недоліки. Не виправдовуйтеся, але якщо у вас є аргументи, що пояснюють ваші дії, висловіть їх: «Напевно, ви маєте рацію, але під час складання презентації я керувався/лася цим і цим, тому зробив/ла так і так». Покажіть, що зрозуміли суть зауважень: «Ви маєте рацію, цей пункт недопрацьований. Що ще ви радите виправити?»

У перші п’ять годин

Щойно ви отримали зворотний зв’язок, одразу повертайтеся до роботи. Навіть якщо ви абсолютно вибиті з колії, не біжіть плакати в туалет. Цим ви продемонструєте свою нездатність справлятися зі стресом і надмірну емоційність, що в корпоративній культурі не прийнято, а також спровокуєте напади цікавості серед колег.

Погляд зі сторони допоможе вам скласти більш об’єктивну картину. Щоб розібратися в ситуації, порадьтеся з надійним і досвідченим колегою. Поцікавтеся, чи поділяє він/вона думку боса і як би вчинив/ла на вашому місці.

У перші п’ять днів

Наступний стратегічний крок — реабілітуватися в очах начальника і своїх власних. Запитайте себе: «Чи всі зауваження мені зрозумілі, чи знаю я, що мені робити далі?» Якщо ні, не панікуйте. Попросіть боса приділити вам кілька хвилин часу.

Найкраще зробити це не пізніше ніж наступного дня після критичних зауважень: це ви будете весь день пам’ятати про цей епізод, а керівник і думати забуде за пів години — куйте залізо, поки гаряче!

На зустрічі тримайтеся впевнено і спокійно, уявіть, що начальник — ваш наставник (адже так воно і є, ну або, принаймні, повинно бути). Ставте конкретні питання: уточніть, що саме його не влаштовує (може, йому просто не подобається шрифт у презентації або дизайн, черговість абзаців у тексті або ТЗ, формат звіту), попросіть навести приклади, викажіть бажання не просто виправити помилку, а розібратися в ситуації та працювати на результат — це оцінить будь-який роботодавець.

Якщо керівник — ви

Дотримуйтеся наступних 3 правил:

  1. Завжди продуктивніше говорити не про особисті якості людини, а про її конкретні дії. Наприклад, замість «На вас ніколи не можна покластися» — «Мені весь час доводиться нагадувати вам про дедлайни, ви не перший раз зриваєте терміни».
  2. Детально розкажіть, що й чому вас не влаштовує, а потім обов’язково вислухайте людину й дайте їй можливість усе пояснити. По-перше, це буде ввічливо з вашого боку, а по-друге, допоможе знайти розв’язання проблеми спільно.
  3. Якщо ви за вдачею м’яка людина, найімовірніше, вам непросто відчитувати підлеглих. Будьте тактовні, але не намагайтеся завуалювати проблему: співробітник має право знати, що він робить не так і як це виправити.

*Кадр з м/ф Рататуй, реж. Бред Бьорд, 2007 р.

Читайте також