Євген

ОТДЄЛЄНЦЕВ
ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

КАНДИДАТ ПОЛІТИЧНИХ НАУК
(DOCTOR OF PHILOSOPHY
IN POLITICAL SCIENCE)

[open contact info](look above in the "contact info" section)
[open contact info](look above in the "contact info" section)

Мета
Отримання посади державного службовця, наукового працівника, викладача, контент-менеджера, менеджера з продажу.
Дата народження, місце проживання
10 травня 1965 року, Україна, м. .

Освіта
2011 – 2014 – аспірантура Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», спеціальність 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку, кандидат політичних наук (PhD in Political Science).
2004 – 2006 – Харківський національний університет радіоелектроніки, магістр інтелектуальних систем прийняття рішень.
1982 – 1989 – Краматорський індустріальний інститут, факультет автоматизації машинобудування, інженер-електромеханік.
Наукові інтереси
Філософія, політологія, релігієзнавство.
Досвід роботи
2014 – 2023 – незалежний політичний аналітик, провідний фахівець сектору навчання Східного регіону відділу навчання та оцінки персоналу регіональної мережі управління ефективності роботи, навчання та розвитку персоналу департаменту персоналу АТ «Дельта Банк»
1989 – 2014 – робота на підприємствах на в наукових установах машинобудівної промисловості молодшим науковим співробітником, провідним інженером, керівником групи, начальником бюро
Наукові досягнення
- створення агентно-системного світогляду і агентно-системного підходу в філософських і соціально-політичних дослідженнях, заснованого на категоріальному апараті системного аналізу і штучного інтелекту, що описують з єдиних позицій явища як матеріального так і духовного плану, а також допускають математичну формалізацію і комп’ютерне моделювання;
- формування філософсько-категоріального підходу стосовно парадигмально-методологічного інструментарію політології, згідно якого в основі кожної парадигми, підходу або методу лежить певна філософська категорія, з чого слід можливість систематизації наявних методологічних інструментів у відповідності із системою категорій наукової філософії та формування нових інструментів;
- формування цивілізаційно-техногенного підходу до дослідження політичних явищ, що визначає політичний розвиток і модернізацію як перехід від традиційного суспільства до техногенного внаслідок поділу праці та ускладнення процесу управління суспільством, а також як похідну цивілізаційного розвитку;
- формування еволюційного підходу до вивчення процесу соціалізації індивіда з виділенням антропологічної, політичної та політико-глобалістичної стадій, що являють собою фази формування його антропологічного, політичного і космополітичного «Я» відповідно;
- визначення еволюційних етапів розвитку і спадкоємності понять системного підходу в політології: структурно-функціонального етапу і понять структури і функції; системного етапу, понять входу, виходу і зовнішнього середовища; кібернетичного етапу, понять інформаційних потоків, пам’яті, постановки цілей і прийняття рішень для їх досягнення; еволюційного етапу, понять аутопоезису і розвитку систем. Ці етапи представлені теоріями політичних систем Т. Парсонса, Г. Алмонда, Д. Істона, К. Дойча та Н. Лумана.
- виділення в якості основного суб’єкта політичної дії системи локальних політичних автономій, які являють собою соціально-політичні утворення, що мають ознаки релігійної громади, економічної корпорації та політичної групи тиску, що характеризуються однаковою культурою, релігійно-етнічним складом, політичними інтересами і мають як явний так і прихований характер;
- встановлення комплексної відповідності між рівнем життя і політичною культурою та рівномірністю розподілу фактичних прав індивіда серед населення з одного боку, і типом політичного режиму з іншого. Так, при високому рівні життя й рівномірності розподілу прав індивіда, політичний режим розміщений в діапазоні між поліархією та олігархією, соціальну базу складають соціальні центристи (інсайдери, люди з високим рівнем доходу і політичної культури), права людини розподілені рівномірно серед усіх соціальних груп. При низькому рівні життя – між олігархією і авторитаризмом або тоталітаризмом, соціальну базу складають соціальні маргінали (аутсайдери, люди з низьким рівнем доходу і політичної культури), права людини розподілені нерівномірно серед всіх соціальних груп.
- прогнозування посилення соціальної та майнової стратифікації, радикалізації політичних поглядів та громадянської війни між більшістю громадян з низькими доходами, які не можуть заробити пенсійний стаж під час падіння продуктивної економіки, з одного боку, та непродуктивною соціально-майновою стратою (армія, МВС, державна служба, банківська сфера, торгівля, бізнес, топ-менеджмент), яка має високий рівень доходів та соціальний захист, з іншого.
Дисертація
Отдєлєнцев Є. О. Базові детермінанти процесів демократизації суспільства: український вимір. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків, 2016.
Наукові праці
1. Отдєлєнцев Є. О. Політико-глобалістичний підхід до соціалізації та інтеграції / Є. О. Отдєлєнцев // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія «Філософія. Культурологія. Політологія. Соціологія». – Сімферополь : Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2011.– Том 24 (63), № 3–4. – С. 177–184.
2. Отдєлєнцев Є. О. Політологічна концепція С. Хантінгтона та філософська концепція Д. Донцова з точки зору соціально-антропологічного підходу політології / Є. О. Отдєлєнцев // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. Український науковий журнал. – 2011. – № 1. – С. 28–36.
3. Отдєлєнцев Є. О. Смислова матриця філософії як парадигмальний метод формування категоріального апарату та теорій глобалістики / Є. О. Отдєлєнцев // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. Український науковий журнал. – 2011. – № 4. – С. 289–302.
4. Отдєлєнцев Є. О. Аналітичний огляд політологічних парадигм і методів та філософсько-категоріальний метод їх систематизації / Є. О. Отдєлєнцев // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : зб. наук. праць. Серія 22 : Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 6. – С. 17–22.
5. Отдєлєнцев Є. О. Актуальні напрями державного управління в умовах неоліберальної глобалізації / Є. О. Отдєлєнцев // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. Український науковий журнал. – 2013. – № 1. – С. 160–163.
6. Отделенцев Е. А. Cистемная парадигма и системные методы политологии: традиции и новации / Е. А. Отделенцев // Теории и проблемы политических исследований. – М. : «АНАЛИТИКА РОДИС», 2013. – № 3–4. – С. 78–101.
7. Отдєлєнцев Є. О. Міждисциплінарні аспекти українського демократичного транзиту / Є. О. Отдєлєнцев // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. Український науковий журнал. – 2015. – № 2. – С. 10–18.
8. Отдєлєнцев Є. О. Аспекти та особливості демократизації України / Є. О. Отдєлєнцев // Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки : зб. наук. праць / Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди.. – Харків, 2016. – Вип. 1 (11). – С. 118–127.
9. Отдєлєнцев Є. О. Демократична системна модернізація та її світоглядний аспект / Є. О. Отдєлєнцев // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. Український науковий журнал. – 2016. – № 3. – С. 23–32.
10. Отдєлєнцев Є. О. Науково-філософські аcпекти політичної соціалізації / Є. О. Отдєлєнцев // Економічний часопис-XXI. – 2011. – № 9–10. – С. 21–24.
11. Отдєлєнцев Є. О. Цивілізаційно-техногенний підхід до дослідження витоків глобалізації / Є. О. Отдєлєнцев // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. Серія : Філософія. – Чернівці : Чернівецький національний університет, 2011. – Вип. 561–562. – С. 130–134.