Численні книжки, фільми та серіали романтизували ідею про те, що новий рік — ідеальний час, щоби почати нове життя. У цей момент може виникнути бажання змінити геть усе, від зачіски до місця роботи. Але як відрізнити справжню потребу змін від навʼязаної ідеї, що покращити своє життя можна лише в певні дати?

44% українців хочуть змінити професію чи місце роботи у 2024 році

У грудні 2023 року Work.ua проводив опитування шукачів щодо їхніх планів на майбутнє. Зʼясувалося, що у 2024 році 31% респондентів хотіли б опанувати нову професію, ще 13% — змінити місце роботи. 39% опитаних поки не визначилися з планами на майбутнє. І лише 17% відповіли, що поки не планують змін.

Результати опитування змушують замислитися: а що може стояти за бажанням кардинально змінити своє життя? Як ухвалювати такі рішення зважено, щоби потім не шкодувати? Розібратися в цих питаннях допомогла психологиня Олеся Ізьянова.

Чому ми хочемо змін саме з нового року

Здається, це вже класика: чекати понеділка, молодого місяця чи ще якоїсь події, щоб змінити життя. Може здатися, що причина цьому — забобони та прикмети. Але насправді вся справа в перфекціонізмі. Люди намагаються зробити все ідеально від початку до кінця. Без помилок, без чернеток, без хиб. А коли, як не на Новий рік, починати щось нове?

До того ж наприкінці року люди часто не мають сил. Накопичена втома робить нас чутливими до різних тригерів. Тим часом усі навколо підбивають підсумки. Дуже болісно в цей момент усвідомлювати, що багато чого із запланованого не відбулося, цілі не досягнуті. Особливо, якщо порівнювати свій досвід з іншими людьми. У соціальних мережах це особливо гостро відчувається: хтось будує карколомну карʼєру, а ви десятий рік поспіль пишете в списку цілей «вивчити англійську».

Ще один чинник — під кінець року вигулькує чимало фінансових зобовʼязань, від купівлі подарунків близьким до придбання річного абонемента до фітнес-центру. Ці чинники, зрештою, працює як тригер, що підштовхує до бажання покинути все й докорінно змінити життя. Зокрема й роботу.

Змінити роботу = змінити життя?

Коли робота не приносить задоволення, у людини є фантазія, що десь у світі є ідеальна вакансія, треба лише її знайти. Й от ви змінюєте компанію, можливо, навіть фах, але й там може виникнути розчарування, якщо не усвідомлювати такі речі:

  1. У житті кожної людини є багато важливих сфер, окрім професії: здоровʼя, родина, хобі, особистісний розвиток тощо. Але чому жага до змін реалізується саме через зміну роботи? Багато людей витрачають на цю сферу майже весь свій час. Порахуймо: 8 годин роботи + 1 година обідньої перерви + від 1 до 3 годин у дорозі до офісу. Виходить, що практично весь світловий день ми витрачаємо на роботу. Тож людина розмірковує: «я там проводжу весь свій час, тож ця сфера має найбільший вплив на моє життя». І звідси виникає ілюзія, що робота має закривати всі потреби. Наприклад, потреби в спілкуванні, творчій діяльності, навіть у веселощах.
  2. Багато людей вибрали професію чи місце роботи не для того, щоб реалізувати себе, свої таланти, вміння, навички, здібності. А через те, що посада відповідає якимось базовим критеріям людини: непогана зарплата, адекватний колектив, офіс недалеко від дому. Словом, ця робота не є «сродною працею» за філософією Григорія Сковороди. Поряд із цим є уявлення, що робота все ж має приносити задоволення, що призводить до розчарування.
  3. Робота — це робота. Тут може бути багато речей, які приносять задоволення, але, зрештою, тут потрібно працювати. Цей процес вимагає багато енергії, тож наш мозок не поспішає нас туди вести. Адже мозок ледачий, він любить лише відпочивати, якщо ми не навчили його іншого. Тож важливо усвідомлювати, навіщо ви ходите на роботу. Навряд чи для того, щоб веселитися і насолоджуватися буквально будь-яким процесом. У будь-якій сфері є свої підводні камені, рутина, труднощі, і це абсолютно нормально.
  4. Ідея знайти ідеальну роботу інколи перетворюється на важкий обовʼязок: десь там на мене чекає ідеальне місце, і я повинен його знайти. І, звісно ж, я повинен змінити життя з нового року, повинен отримувати якесь колосальне задоволення. Але це стається лише коли ми задовольняємо свої потреби. Якщо ви не можете зробити цього на роботі, то варто звернути увагу на своє життя загалом. Чи задовольняєте ви в ньому свої потреби? А чи ви їх усвідомлюєте?

Як задовольняти свої потреби на роботі й поза нею

Уміти усвідомлювати істинні потреби та відрізняти їх від навʼязаних — надважлива навичка для кожної людини. Вони можуть бути абсолютно різні: від базових (безпека, їжа, житло) до потреби у творчості, освіті, дружньому спілкуванні, слави, престижі тощо. Коли ви розумієте, які потреби у вас є, то можете знайти способи їхнього задоволення. Притому важливо мати декілька таких способів.

Наприклад, людина мріє багато мандрувати та цінує особисту свободу. Але навряд чи ці потреби можна реалізувати, якщо працювати за стандартним офісним графіком та мати лише 14 днів відпустки на рік. У цьому разі зміна роботи дійсно змінить життя на краще.

Але от інший приклад: ви маєте потребу в спілкуванні. Вирішуєте, що хочете задовольнити її на роботі, і шукаєте компанію, в якій корпоративна культура передбачає велику кількість неформальних зустрічей, корпоративів тощо. Проте насправді ви хотіли б задовольняти потребу в спілкуванні з друзями чи родичами, бо для вас важливо обговорювати більш особисті речі. І тоді жодне місце роботи не буде підходящим, бо цю потребу потрібно реалізовувати в інших сферах життя.

Тож якщо вам, припустимо, на роботі бракує творчої реалізації, ви можете діяти за такими сценаріями:

  • поговорити з HR-ом щодо зміни ваших обовʼязків, можливо, переведення на іншу посаду;
  • знайти іншу роботу, на якій ви розкриєте творчий потенціал;
  • додати у своє життя творчі хобі, щоб задовольнити цю потребу: записатися на курси з акторської майстерності чи живопису.

Три техніки для зміни роботи без стресу

Щоб знайти підходжу роботу, треба щонайменше розуміти, а що саме ви шукаєте. Бо інакше ви наче літак, що намагається знайти аеропорт без використання системи навігації. Щоб розібратися в тому, чим займатися в житті, можна використовувати різні техніки. Одна з найпопулярніших — ікіґай, що означає відчуття власного призначення в житті. Суть цієї техніки — на схемі нижче.

Припустімо, ви визначилися з напрямом, у якому хочете спробувати себе. Але ухвалити таке рішення може бути страшно. Та чи на часі воно? Визначитися із цим допоможе «квадрат Декарта».

У всі квадрати слід виписати плюси та мінуси рішення звільнитися та залишитися на роботі. Ця вправа допоможе обʼєктивно й субʼєктивно визначити, який вибір буде кращим та чи ви до нього готові.

Під час ухвалення рішень варто забезпечувати нашу ключову потребу безпеки. І якщо радикальні рішення спричиняють тривогу, скористайтеся третьою технікою — «декатастрофізація». Випишіть на аркуші паперу чи в нотатках:

  • найгірші речі, які можуть статися, якщо ви звільнитеся;
  • як можна запобігти цим наслідкам;
  • що ви будете робити, якщо найгірший сценарій втілиться в життя.

Коли ви розглянете всі можливі сценарії подій, продумаєте план А та план Б, у вас буде менше тривоги. Її місце посяде визначеність, чого очікувати в майбутньому.

Чи допоможе зміна роботи впоратися з вигоранням

Наостанок зауважимо, що перед ухваленням радикальних рішень не завадить пересвідчитися, чи немає у вас вигорання, яке призводить до бажання не працювати на цій роботі. Бо тут уже не має значення, чи вона подобається і підходить. Наприклад, працівник 5 років не був у повноцінній відпустці (а не тижневому перепочинку, з якого 5 днів він відповідає на запитання в робочих чатах). Тож варто звернутися до психолога, щоб мати реальне уявлення про свій стан та зрозуміти, що робити насамперед.

HR-и також можуть допомогти працівникам, які стикнулися з вигоранням. Нагадаємо, Work.ua вже розповідав, як поскаржитися керівництву, що ви вже «не вивозите». Також HR може запропонувати мотивацію, яка задовольнить ті самі незакриті потреби людини. Звісно ж, якщо це можливо для компанії. Бо, наприклад, якщо співробітнику не подобається колектив, роботодавець не може замінити всю команду заради однієї людини. А от зробити кроки для поліпшення мікроклімату їй цілком під силу.

Зображення з к/ф Bridget Jones’s Diary, 2001р.