Чи впевнені ви, що після завершення карʼєри зможете жити, так само як зараз? Практика показує, що більшість людей не знають ані свого прогнозованого розміру пенсійних виплат, ані того, наскільки їх вистачить для звичного життя. І хоча пенсія здається далекою перспективою, замислитися про неї варто значно раніше.

Як підготуватися до фінансового майбутнього та не покладатися виключно на державну систему, ділиться експертка з особистих фінансів Тамара Чорна.

Тамара Чорна
Тамара Чорна
експертка з особистих фінансів, пенсійних накопичень, інвесторка, тренерка гри Cashflow

Пенсійна система в Україні за законом має бути трирівневою.

Перший рівень — солідарна система, яка зараз діє в Україні

Нашій пенсійній системі в тому вигляді, до якого всі звикли, понад 70 років. Її архітектуру заклали у 1956 році, коли ухвалили закон про загальні державні пенсії для містян, а у 1964-му — для сільського населення.

Тоді ця модель працювала за простою логікою: податки із зарплат працюючих людей спрямовувалися на виплати пенсіонерам, а після виходу на пенсію їх самих мало утримувати наступне покоління.

Це означає, що держава не накопичує кошти на індивідуальних рахунках громадян у межах цього рівня. Розподіл внесків відбувається між поточними виплатами пенсіонерам. Ключову роль у стабільності такої системи відіграють демографія, рівень зайнятості та тривалість життя.

Сьогодні Україна перебуває в умовах демографічного навантаження, коли кількість працюючих і пенсіонерів є співмірною, що створює додатковий тиск на систему.

Другий рівень — обов’язковий накопичувальний (поки не запроваджений)

Це модель, за якої частина податків працівника автоматично спрямовується на його особистий рахунок. Про цей рівень в Україні говорять давно, однак він досі не працює в повному обсязі та існує тільки на папері.

Зараз від офіційних осіб ми все частіше чуємо про запровадження обов’язкової накопичувальної системи. Держава вже не натякає, а говорить прямо: солідарна пенсія в майбутньому — це буде лише мінімум. І не факт, що він покриє всі фінансові потреби людини.

Третій рівень — добровільне пенсійне забезпечення

Це рівень, який повністю залежить від рішень самої людини. Він включає різні інструменти довгострокових накопичень: цільові банківські програми, недержавні пенсійні фонди або спеціалізовані страхові компанії.

Саме цей рівень є єдиним, який уже сьогодні дозволяє формувати додатковий капітал незалежно від державної системи. Про нього ми й поговоримо далі.

Адже розраховувати виключно на солідарну систему в довгостроковій перспективі означає приймати високий рівень невизначеності.

Як оцінити свою поточну ситуацію з майбутньою пенсією

Більшість людей не знають точного стану свого страхового стажу та прогнозу майбутньої пенсії до моменту наближення пенсійного віку. Проте держава вже створила зручний інструмент, де все прораховано до копійки на основі ваших офіційних доходів. Ключове слово — офіційних. Щоб зняти тривожність і отримати прогнозовані цифри, вам знадобиться всього 10 хвилин.

Ви можете зайти на Портал електронних послуг Пенсійного фонду України, авторизуватися через Дія.Підпис або за допомогою електронного цифрового підпису (КЕП), який можна згенерувати в додатку вашого банку.

У вкладці «Мій страховий стаж» ви побачите чітку інформацію по роках і місяцях. Зверніть увагу: рахується не просто трудовий стаж (скільки років ви десь числилися), а саме страховий — тобто місяці, за які за вас було сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Якщо ви працювали неофіційно або роботодавець мінімізував податки, цих місяців там просто не буде.

Також на порталі доступний пенсійний калькулятор. Програма автоматично підтягує ваші поточні офіційні доходи, оцінює стаж і моделює ситуацію: яку суму виплати ви отримаєте і коли зможете вийти на пенсію. Оскільки вимоги до стажу в Україні щороку стають жорсткішими, калькулятор одразу покаже, чи збігаються очікування та реальність.

Якщо вона видалася вам замалою для підтримки звичного рівня комфорту, це не привід панікувати. Але це чіткий сигнал, що треба брати це питання у свої руки й будувати власний фінансовий план. Альтернативою є власний пенсійний фонд.

Як формувати додаткові накопичення

Оскільки ми зараз не говоримо про складні чи ризиковані інвестиції, фокусуємося на офіційному, зрозумілому та консервативному інструменті збереження капіталу, який доступний кожному українцю вже сьогодні — накопичувальному страхуванні життя (або «лайфових полісах»).

У світі цій системі вже понад 260 років, а в Україні вона стабільно працює останню чверть століття, пройшовши крізь усі фінансові кризи. Механізм простий: ви отримуєте фінансовий захист на випадок проблем зі здоров’ям просто зараз, а в кінці строку — кругленьку суму на старість.

Чия це ініціатива — ваша чи роботодавця? Коротка відповідь: на 90% це має бути ваша ініціатива.

Корпоративні пенсійні програми, коли компанія сама оплачує вам таку страховку як бонус до соцпакета — це крута практика, вона зараз зустрічається у деяких компаніях все частіше. Якщо на вашому місці роботи це є, обов’язково користуйтеся.

Але якщо компанія такої опції не має, ви берете ініціативу у свої руки: самі вибираєте компанію і відкриваєте індивідуальний поліс (зараз це можна зробити онлайн із фінансовим консультантом за 20 хвилин).

Ви стаєте повністю незалежними від роботодавця: якщо вирішите змінити компанію, піти на фріланс чи відкрити ФОП, ваш поліс залишається з вами, і ви просто продовжуєте накопичувати туди гроші самостійно.

Як це працює на практиці

В Україні цим займаються великі страхові компанії. Ви укладаєте договір на довгий строк, наприклад, на 10, 15 чи 20 і більше років. І домовляєтеся, що будете регулярно, відраховувати компанії певну суму — нехай це буде 25 000 гривень на рік.

Страхова компанія ділить ваші гроші на дві частини. Більша частина йде в накопичення. Страховик користується вашими коштами й заробляє на низькоризикованих інструментах (купує державні, корпоративні облігації або кладе на депозити у великі банки), щоб на них капав відсоток і їх не з’їла інфляція. Менша частина — це плата за сам захист. Вона не повертається, це ваш внесок за спокій.

Це не просто класична страховка на випадок застуди чи травми. Це повноцінний фінансовий конструктор, який ви збираєте під себе.

Головна логіка тут у повній свободі вибору двох ключових періодів: періоду накопичення та періоду отримання.

Як ви будуєте свою індивідуальну пенсію

✅ Ви самі вирішуєте, скільки років вносити кошти. Наприклад, купуєте програму у 35 років і вирішуєте, що будете регулярно (раз на рік, пів року чи квартал) відкладати фіксовану суму протягом 25 років — до досягнення 60-річчя.

✅ Страхова компанія зберігає та примножує гроші. Усі ваші внески компанія інвестує у надійні активи (державні облігації ОВДП та депозити у великих банках). Завдяки складному відсотку за 15–25 років сума капіталізується і суттєво зростає.

✅ Вибираєте, як заберете гроші. Коли настає дата виплати, ви не просто отримуєте гроші на рахунок, які можна випадково витратити за рік, ви самостійно визначаєте формат своєї другої пенсії. Ви можете:

  • Отримувати виплати щомісяця (як класичну пенсію).
  • Отримувати раз на квартал, пів року або раз на рік.
  • Визначити точний строк виплат (наприклад, розписати накопичене рівними частинами на 10, 15 чи 20 років вперед).

Чому це зручно та вигідно

  1. Страховик (страхова компанія) виплачує гроші на лікування, і це головний плюс, якого не має в жодному іншому інструменті. При цьому ваші пенсійні накопичення ніхто не чіпає — вони продовжують рости далі.
  2. Накопичувальний поліс страхування має гарантований мінімум. Навіть якщо в країні криза, закон зобов’язує страхову компанію нарахувати вам хоча б мінімальний відсоток (зазвичай приблизно 4%). Тобто ви не втратите на накопиченнях. Все, що страховик заробить більш як 4%, піде бонусом у ваш інвестиційний портфель.
  3. Держава повертає податки, якщо ви офіційно працевлаштовані й роботодавець платить за вас податки. Раз на рік можете подати податкову декларацію, і держава поверне вам 18% від того, що ви за рік оплатили за поліс страхування.
  4. Ці накопичення за законом не вважаються вашим звичайним майном. Їх не можна відсудити при розлученні, заблокувати через суди чи конфіскувати за якісь борги, поки діє договір. Вони тільки ваші й ви можете самі призначити вигодонабувача (отримувача) цих коштів, будь-яку людину на ваш розсуд, навіть якщо це не родич.

Ризики та обмеження

  1. Накопичення потребують дисципліни. Зобов’язання регулярно віддавати певну суму протягом багатьох років може лякати. Нам часто здається, що ми забираємо ці гроші у себе сьогоднішніх — у свого комфорту, маленьких радощів чи планів на вихідні.

    Але насправді ви не віддаєте ці гроші комусь чужому. Ви просто перекладаєте їх з однієї своєї кишені в іншу, але з доставкою в майбутнє. Коли ми купуємо чергову річ, яка за місяць втратить цінність, або витрачаємо гроші на спонтанні емоції, ми інвестуємо в чийсь бізнес, але не в себе.

    Сплата страхового внеску чи поповнення рахунку — це чи не єдиний момент, коли ви платите самій собі. Тій людині, якою ви станете через 15 чи 20 років. Регулярний платіж — це не тягар. Це ваш матеріальний прояв поваги та турботи про ту людину, якою ви обов’язково станете.
  2. НЕ швидкий заробіток. На тлі постійного інформаційного шуму про «успішний успіх» та швидкі заробітки цей інструмент може здатися надто повільним чи навіть нудним. Соціальні мережі щодня продають нам ілюзію легких грошей: історії про те, як хтось підняв статок на криптовалюті за тиждень, вдало перепродав акції чи заробив мільйон на хайпових схемах.

    Накопичувальна страховка — це протилежна філософія. Вона не про азарт, не про спробу «обіграти систему» чи подвоїти капітал за місяць. Це про дорослу, спокійну стратегію. Це історія, де ви крок за кроком, без нервів і нічних переглядів графіків, створюєте свій фінансовий фундамент. Поки інші шукають чарівну кнопку багатства, ви просто гарантуєте собі безпечне та забезпечене майбутнє.
  3. Гроші не можна достроково зняти. Якщо через 5 років вам терміново знадобляться гроші на ремонт чи нову машину, витягнути їх звідти без шалених втрат не вийде.

    У кожного з нас бувають моменти, коли емоції беруть гору або з’являється «дуже термінова й важлива» покупка — нова модель смартфона, незапланована відпустка чи просто спокуса закрити поточну фінансову діру. Якби ці гроші лежали на звичайній картці чи гнучкому депозиті, велика ймовірність, що до 65 років вони б просто не дожили — їх би потроху «розтягнули» на поточні потреби.

    Вони рятують ваші майбутні накопичення від ваших же сьогоднішніх імпульсивних рішень. Це внутрішній фінансовий запобіжник, який гарантує: коли вам знадобляться кошти на старість, вони будуть там у повному обсязі, цілі та неушкоджені.

Підсумки

Накопичувальне страхування життя — це інструмент не для заробітку, а для захисту сім’ї та створення власного пенсійного фонду.

Він ідеально підходить людям, які є головними годувальниками в родині, на чий дохід опираються інші, мають стабільний заробіток і хочуть гарантій: «Що б не сталося з моїм здоров’ям сьогодні, у 65 років у мене і моєї родини будуть гроші».

Тож нагадаю головне правило будь-якого самостійного накопичення — регулярність і дисципліна. Навіть 5–10% від кожного доходу, які ви автоматично відкладаєте щомісяця через добровільні фонди, за роки активної роботи створюють капітал, що дозволить вам у майбутньому не заглядати в кишеню державі чи дітям.

На жаль, універсального рецепта, який підійде абсолютно всім, не існує. Хтось працює на мінімалці, але має додатковий дохід, хтось веде ФОП і самостійно керує кожною гривнею, а хтось має велику родину, де він є єдиним годувальником, і йому критично важливо застрахувати здоров’я вже сьогодні.

Пенсійна програма третього рівня — це не товар із полиці супермаркету, який можна просто кинути в кошик. Це індивідуальний конструктор. Щоб він працював ефективно і не тиснув на ваш бюджет, його потрібно правильно налаштувати під ваші реальні доходи, цілі та строки.

Держава чи роботодавець можуть змінювати правила гри, проводити реформи чи змінювати закони. Але ваш особистий фінансовий план — це те, що залишається під вашим контролем. Подбайте про себе майбутнього вже сьогодні.