Для HR-фахівців нейрофізіологія — цінний ресурс з інформацією про людину та її мислення. Адже наша поведінка не випадкова — існує багато зв'язків і підсистем, які впливають на те, як ми поводимося в різних ситуаціях.

Нейрофізіологія обґрунтовує теорії управління. Пояснює, як працює мозок. Допомагає спрогнозувати реакцію на дії, які плануються в компанії. Тим самим озброює HR-ів дуже потрібними знаннями. Тому Work.ua вирішив дізнатися більше про цю науку та розпитати про неї HRD рекрутингової та консалтингової компанії MDCONSULT Анну Ремінську.

Анна поділилася своїм досвідом та розповіла, як дослідження у сфері нейрофізіології стали їй у пригоді. 

Анна Ремінська
Анна Ремінська
HRD рекрутингової та консалтингової компанії MDCONSULT

Я вважаю, що нейрофізіологія в черговий раз доводить нам, що підхід в роботі зі співробітниками вимагає змін.

Під час підготовки цього матеріалу я спиралася на книгу нейрофізіолога Джона Медіни «Правила мозку». У ній інформація подається просто і з гумором, завдяки чому я змогла краще зрозуміти, як працює найзагадковіший і найскладніший орган — мозок.

Які ж «підказки» дає HR-професіоналу нейрофізіологія?

Мікроклімат в колективі сильно відбивається на ефективності всієї компанії

Було виявлено, що больовий механізм, який запускається при фізичних пошкодженнях, вмикається й при емоційному болю. Наприклад, внаслідок неприйняття людини соціумом. Тоді й вислів «Ти розбив мені серце» дійсно набуває прямого значення.

Це важливо знати, адже громадське несхвалення, соціальне неприйняття, деякі форми роботи в команді — все це може завдавати членам вашої команди справжній фізичний біль і позначатися на ефективності співробітників.

Потрібно відзначати й заохочувати співробітників

Соціальні нагороди — найкраща мотивація для співробітника. Адже заохочення і похвала від тієї соціальної групи, до якої він належить, дасть зрозуміти, наскільки цінний його внесок для компанії. У людини з'явиться бажання продовжувати виконувати свою роботу найкращим чином! Часом такий стимул виявляється набагато дієвішим, ніж матеріальна мотивація.

Необхідно ділитися знаннями, щоб примножувати їх

Чи помічали ви, як добре запам'ятовується інформація, якою ми згодом хочемо з кимось поділитися? Коли ми ділимося набутими знаннями, перед нами стоїть завдання спершу запам'ятати інформацію, потім знову згадати її, сформулювати та, можливо, навіть підібрати аргументи на випадок, якщо необхідно відстояти вподобану точку зору. Тож процес запам'ятовування посилюється при застосуванні знань. Тому намагайтеся створювати у своїй компанії можливості для обміну новими набутими знаннями.

Зміни звичок у роботі потребують багато часу і зусиль

Звички часом можуть бути сильнішими за нас. Особливо це помітно в роботі — деякі дії настільки доведені до автоматизму, що під час спроб змінити щось наш мозок сильно пручається. Тому в HR-фахівців навчання внутрішнім процесам і процедурам проходить непросто: команда звикла працювати у своєму форматі, й навіть якщо є більш ефективний варіант, відмова від старого вимагає великої кількості зусиль, повторень і серйозної мотивації. Якщо у ваших планах внести деякі зміни в роботу компанії, подумайте над спеціальною програмою. Вона має супроводжувати співробітника тривалий час доти, поки він не змінить свою звичку.

Треба враховувати особливості механізмів пам'яті 

Сприйняття й обробка нової інформації — складний процес, який у кожної людини займає різну кількість часу. Хтось розуміє все з першого разу, у когось процес затягується. Для ефективного корпоративного навчання співробітників необхідне повторення. 

Повторення — найважливіша умова опанування знань, вмінь, навичок. При формуванні довгострокової програми навчання в компанії обов'язково внесіть у неї етап повторення.

Оптимальна кількість цілей для співробітника — 1-2 

При постановці завдань співробітникові враховуйте, що цілей не повинно бути багато. Яким би він не був «багатозадачним», за наявності великої кількості цілей його увага розсіюється, тому знижується рівень усвідомленості й залученості в роботу. «За двома зайцями поженешся — жодного не впіймаєш», — деяким чином показує роботу нашого мозку. Він намагається виділити ресурс для кожного завдання й в результаті не доводить до кінця жодне. «Step-by-step» — принцип, який допоможе вам досягти кращих результатів. Спрямовуйте співробітника на досягнення однієї мети, а після її виконання — наступної.

До речі, Джон Медіна розвінчує популярний стереотип «Багатозадачність розвиває гнучкість розуму». Дослідження довели, що постійне перебування в режимі багатозадачності погіршує працездатність і навичку визначення пріоритетних завдань. Багатозадачні люди часто думають про ті завдання, які їм потрібно ще виконати, замість того, щоб концентруватися на поточних.

Не зайвим буде нагадати співробітникам про вплив способу життя на роботу мозку

Здавалося б, як HR може вплинути на спосіб життя співробітників? Безпосередньо — ніяк. Однак є вагомі доводи, які свідчать, що малорухливий спосіб життя знижує здатність сприймати інформацію. Адже еволюцією задумано, що людина має рухатися. Наші предки ходили по 15 кілометрів на день. Ходьба покращує кровообіг, завдяки чому мозок забезпечується киснем і готовий сприймати нову інформацію. Як же ми, як HR-и, можемо вплинути на ситуацію? Інформувати, нагадувати, мотивувати. Навіть такі «дрібниці» впливають на ефективність всієї команди.

Головний підсумок цієї статті: що більше ми звертаємося до нейрофізіології, то легше нам вдається зрозуміти наших співробітників і колег. А значить, наша власна результативність значно вища!

Зміст розміщених на сайті матеріалів не обов’язково відбиває офіційну позицію Work.ua. Інформація чи погляди, висловлені у матеріалах, є відповідальністю їхніх авторів.