Примусити людину до щастя неможливо, але можна створити умови для його розвитку. Саме про це проєкт «Навчання щастя», який створили в «Ябко». Він допомагає співробітникам знаходити баланс між роботою та особистим життям, а також підвищувати продуктивність.

Чи доцільно вчити людей бути щасливими, коли навколо війна, як наука визначає поняття «щастя» та як його вимріює, за скільки тижнів працівники «Ябко» стали щасливішими? Про це Work.ua поговорив із HRD компанії Андрієм Солуяновим.

— В Україні, здається, ніхто ще не навчав, як стати щасливим. Та ще й під час війни. Що надихнуло компанію «Ябко» створити проєкт «Навчання щастя»?

— Ми проводили серію стратегічних сесій, щоб зрозуміти місію, цінності «Ябко» та ким є наші клієнти.

У процесі усвідомили, що відрізняємося від інших компаній, які продають електроніку. Одні пропонують вигідні ціни, інші — широкий асортимент або зручний інтерфейс покупки онлайн. А ми продаємо техніку, яку не купують щодня. Люди готуються: збирають гроші, вибирають. І коли купуєш щось особливе, атмосфера покупки теж має бути особливою.

Неможливо просто продати таку річ без належної емоційної взаємодії. Для цього потрібні продавці, які можуть передати емоцію, турботу та емпатію. Тож вони мають бути щасливими.

Часто бувають випадки, коли людина купує техніку і просить продавця, наприклад, зафільмувати або сфотографувати, як вона відкриває коробку. І це треба робити з душею, з особливою увагою до деталей.

Тож під час стратегічної сесії ми зрозуміли, що наші головні цінності — це щастя, простота і розвиток.

Розвиток — це навчання, зростання, вдосконалення як компанії, так і працівників. Простота полягає в тому, щоб усі внутрішні й зовнішні процеси були максимально зрозумілими та зручними для клієнтів. А от щастя — це був справжній виклик.

Усі прагнуть до щастя, але зрозуміти, що це таке і як його досягти, не так просто.

Тож «Навчання щастя» дослідницько-трансформаційний проєкт, у якому ми трансформували наші підходи до роботи з персоналом, процеси та прагнули зробити щастя критерієм ухвалення рішень.

— Як ви шукали відповіді або досліджували тему щастя?

— Ми шукали розуміння, що ж робить людину щасливою. На початку намагалися систематизувати, що філософи та письменники писали про щастя. Виявилося, що кожен має свою думку, і важко було знайти однозначне визначення.

Ми розуміли, що спершу треба самим розібратися, що таке щастя, а вже потім навчати інших.

Щоб дослідити тему, я пройшов один із найпопулярніших курсів Єльського університетупро щастя («The Science of Well-Being», «Наука добробуту» — прим. ред.). Це дало мені багато інсайтів щодо того, як працює щастя та як його можна досягти.

За основу взяли цей курс. Але він не був адаптований для бізнесу і не пристосований до українських реалій. Він більше підходив для студентів престижних університетів, для їхніх умов життя.

Наприклад, є дослідження, яке показує, що в США щастя припиняє зростати після досягнення річного доходу в 75 000 доларів. Тобто збільшення доходів після цієї межі вже не впливає на рівень щастя. Але для нас ця сума є надто великою, тому я вирішив провести власні розрахунки без претензії на науковість, огляду на вартість життя в Україні.

Я дійшов до висновку, що цей поріг становить приблизно 4 000 доларів на місяць. На жаль, більшість людей, для яких ми створювали курс, ще не досягають такого рівня доходів. Тому для більшості в Україні збільшення доходів буде пов’язано зі зростанням щастя, на відміну від випускників університетів Ліги Плюща. Це тільки один приклад. Тому було важливо адаптувати не тільки методологію, а й зміст.

Поняття щастя дуже близьке до веллбіінгу. Це популярна концепція, але вона часто зосереджується на окремих аспектах, наприклад, на боротьбі зі стресом.

Проблема в тому, що веллбіінг — це лише частина щастя, а щастя — більш комплексна річ. Для оцінки результатів у веллбіінг використовують показники задоволеності та лояльності, які не підходять до вимірювання щастя. Людина може бути задоволеною роботою, але при цьому нещасною в загальному. І навпаки, бути щасливою, навіть якщо робота неідеальна. Лояльність також важлива для бізнесу, та лояльна людина не завжди щаслива.

Тож ми вибрали показник щастя, щоб працювати з ним. Це не тільки корелює з задоволеністю і лояльністю, але й допомагає зрозуміти, що дійсно впливає на емоційний стан співробітників. У нашій компанії ми навіть часто жартуємо на цю тему, питаючи одне одного: «Як у тебе з щастям?». Це стало частиною нашої корпоративної культури.

— Чому курс виник саме зараз, під час повномасштабної війни? Чи можливо стати щасливим, коли не задоволені базові потреби, зокрема у безпеці?

— Одна з найцікавіших речей, яку я побачив, — у перший рік повномасштабної війни рівень щастя в Україні зріс. Здається парадоксальним явищем, але, на мою думку, це пов’язано з тим, що у людей з’явилися справжні сенси в житті. Багато проблем, які раніше здавалися важливими, відійшли на другий план. Люди зрозуміли значущість моменту, стосунків з близькими, і це їх об’єднало.

На жаль, згодом стрес, втома і горе почали впливати на людей, і рівень щастя знижувався. Але я переконаний, що навіть під час війни щастя є можливим і важливим.

Потрібно працювати з рівнем стресу: людина, яка свідомо намагається збільшити своє щастя, має менший рівень стресу. Одним з ключових критеріїв щастя є сенс у житті. Якщо в людини він є, будь-які потрясіння не так сильно її торкаються.

— Тобто щастя — це свого роду захист від стресу?

— Так. Але коли ви вже досягли нормального рівня стресу, ви можете продовжувати збільшувати свій рівень щастя. Ще один приклад. Щастя пов’язане з відчуттям фізичного добробуту. Людина, яка займається своїм здоров’ям, займається фізичними вправами, менше піддається стресу. Виходить, що робота над щастям має ще й позитивний побічний ефект — зниження стресу, але досягаєш при цьому більшого, глобального — сенсу в житті.

— Інакше кажучи, якщо людина не прагне бути щасливою, навіщо жити?

— Звісно. Наприклад, люди виходили на Майдан саме через те, що прагнули бути щасливими. Для них це означало свободу, самоповагу, гідність. Щастя — це не лише економічний добробут, це також ментальний і психологічний стан.

Кожна людина має свою інтерпретацію щастя, але є й науковий підхід до цього питання.

— Тож з яких елементів складається щастя? Які показники для оцінки використовуються?

— Є така модель PERMA. Це один із підходів до вимірювання щастя.

Я почав вивчати методику, але відчував, що чогось не вистачає. Це, як кажуть, не зовсім «лягало» на потреби «Ябко». Проблема в тому, що дуже мало джерел на цю тему перекладено українською, тож нам доводилося робити це самостійно й адаптувати.

Новіша версія цієї концепції — PERMA+4, яка враховує п’ять основних елементів щастя:

  • P — Positive Emotion — позитивні емоції;
  • E — Engagement — залученість;
  • R — Positive Relationship — позитивні відносини;
  • M — Meaning — сенс;
  • A — Achievement — досягнення.

А також додаткові чотири аспекти: фізичне здоров’я, фінансове благополуччя, почуття безпеки та саморозвиток.

— Розкажіть детальніше про проєкт? За скільки днів чи тижнів можна стати щасливим?

— Курс створений, щоб навчити людей розуміти, що таке щастя, які його деталі є важливими та як вони впливають на життя. Багато хто з нас інтуїтивно здогадується про ці речі, але часто робить помилки.

Головна мета — допомогти людям стати щасливішими завдяки науково обґрунтованим підходам. Ми прагнемо показати, що щастя можна підвищити, якщо робити певні практики, які засновані на доказових даних.

Навчальний курс розроблений в LMS. Окрім цього, перед тренінгами з продажу проводили лекції, де розповідали, чому для компанії важливе щастя та як стати більш щасливим і поділитися цим із клієнтами.

Курс розрахований на 10 тижнів і складається з двох ключових елементів — година теорії та практичні завдання. У нас є система перевірки, щоб зрозуміти, чи добре учасники опанували матеріал. Окрім цього, ми постійно збираємо зворотний зв’язок та вдосконалюємо курс.

Практичні завдання прості. Наприклад, одне з них — висипатися. Дослідження показують, що хронічний недосип знижує рівень щастя, впливає на продуктивність, тому ми рекомендуємо нашим учасникам виділяти достатньо часу на сон.

Ще одне завдання — помірна фізична активність. Ми підтримуємо учасників через різні ініціативи, наприклад, у марафонах. Наша компанія не лише продає техніку для спорту, але й активно використовує її.

— Що є показником успіху і як ви вимірюєте ефективність курсу?

— Щастя — це не просто момент радості, коли ви отримали бажану річ. Це короткочасне відчуття.

Натомість щасливе життя — це тривалий стан, коли людина постійно відчуває задоволення від свого існування.

Важливо розуміти, що короткочасне щастя можна отримати від когось або чогось, навіть випадково, але щасливе життя — це результат ваших власних зусиль. Ніхто за вас не зможе забезпечити вам хороший сон, зайняття спортом або побудову гарних стосунків. Це все залежить від вас.

Також одним з важливих складників щастя є фінансова грамотність. У нашій країні збільшення доходів дійсно може зробити людину щасливішою, але важливішим є те, як ми витрачаємо ці гроші. Вміння раціонально керувати фінансами значно впливає на рівень щастя.

Ми провели базове опитування рівня щастя перед початком проєкту. Час від часу проводимо проміжне анкетування в окремих підрозділах. У грудні плануємо провести загальне опитування для всієї компанії, щоб побачити, які зміни відбулися за рік. 2/3 співробітників знаходяться у різному статусі проходження навчання, результати надихаючі. Ми також аналізуємо рівень задоволеності й залученості співробітників для того, щоб зіставити з попередніми періодами, і динаміка за цими показниками теж позитивна.

Щодо вимірювання. Ми не знайшли, із ким порівнювати в Україні за цією методикою, тому просто взяли й заміряли свій рівень щастя, зрозуміли, що от він у нас такий, і ми намагаємося його збільшити. Порівнюємо показники до і після навчання, спираючись на залученість, eNPS. Наприклад, рівень щастя (PERMA+4) виріс на 5,36% та склав 79%. Для порівняння, eNPS виріс за той самий період з 62 до 67. Бачимо, що рівень щастя виріс, але точних порівнянь з іншими компаніями в Україні поки немає.

— А як співробітники реагують на цей проєкт? Чи всі готові до навчання?

— Не всі. 1⁄3 працівників повідомили, що не хочуть вчитися щастю. 1⁄3 з тих, хто вчиться, не роблять практичних вправ. Це досить несподіваний результат, адже на день народження ми всі бажаємо одне одному щастя, але на здивування не всі хочуть щось для цього робити. Проте, цікаво, що рівень щастя тих, хто готовий працювати над собою, значно вищий.

Складність курсу в тому, що він необов’язковий. Примусити людину бути щасливою неможливо.

— Можете поділитися результатами або відгуками від учасників проєкту?

— Ті, хто виконують як теоретичну частину, так і практичну, відчувають значне підвищення рівня щастя — майже у 100% випадків. Ті ж, хто лише проходив теорію без практики, не показали такого помітного результату. Ми бачимо реальні зміни в емоційному стані учасників, і це дуже мотивує нас. 100% тих, хто докладав зусиль, стали щасливішими.

⅔ проходили навчання, з них половина виконувала всі домашні завдання. Найкращі результати були при когортному навчанні, коли команда рухалася одночасно, щотижнево обговорювала результати та враження, підтримували один одного.

— На випадок, якщо інші компанії захочуть впровадити подібний курс, як він може допомогти бізнесу та співробітникам в умовах війни?

— Важливо зрозуміти, що щастя — це не просто тренд. Це те, що неможливо імітувати. Якщо компанія серйозно ставиться до благополуччя співробітників, критерії успіху мають базуватися на рівні щастя.

Роботу над такими показниками як задоволеність чи лояльність, можна імітувати, але щастя — це чесний індикатор турботи про співробітників. Для «Ябко» — це цінність зробити людей щасливими.

— Успіхів вам на цьому шляху. Дякую за цікаву бесіду.