Український боксер, чемпіон світу у суперважкій вазі Олександр Усик має традицію — перед боєм він читає книжку. Напередодні поєдинку з Тайсоном Ф’юрі він читав бестселер Ґреґа Маккеона «Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети» видавництва «Наш формат». Звісно, поєдинок закінчився перемогою українця завдяки серйозній підготовці. Але що як мистецтво визначати пріоритети дійсно допомагає досягати вершин?

Після перемоги боксера редакція Work.ua вирішила розібратися, що таке есенціалізм і поділитися з читачами ключовими ідеями Маккеона. Зʼясувалося, що у книзі автор зосереджується на застосуванні цього явища саме на роботі. Тож наш невеличкий конспект точно стане вам у пригоді.

Що таке есенціалізм

Як зрозуміти, що ви живете неесенційне життя? Імовірно, ви занадто часто кажете «так». Погоджуєтеся на щось, не обміркувавши, а потім тонете у стосі завдань з думкою «Чому я на це підписався?». А потім — відчуваєте себе на межі вигорання.

Натомість шлях есенціаліста — це невтомне прагнення докладати менше зусиль, але досягати кращих результатів. Не займатись усім, а займатися необхідним. Це не означає менше працювати. Це означає мудро інвестувати час та енергію, щоб бути найефективнішими у найважливіших справах.

«Ви можете найбільше зробити для досягнення справді важливого тільки тоді, коли дозволите собі не займатися геть усім поспіль і на все погоджуватися», — Ґреґ Маккеон.

Загалом есенціалізм — це мистецтво визначати пріоритети. Адже якщо ви самі не визначите їх, це зроблять за вас. І найточніше есенціалізм описує принцип «менше, але краще».

Крок 1: досліджуємо, або Як відділити кукіль від пшениці

Завдання есенціаліста — дослідити якомога більше варіантів і вибрати найкращий з них. І лише після цього брати на себе відповідальність за реалізацію. Маккеон переконаний, що є пʼять способів визначити, що справді суттєве.

  1. Час для себе. Банальна істина: щоб бути зосередженим — потрібно виділити час і зосередитись. А для цього потрібно виокремити у своєму розкладі «порожні» години, щоб подумати над важливим. Навіть 20 хвилин медитацій чи читання класичної літератури звільнять простір для роздумів.
  2. Оцінка. Автор радить «вмикати внутрішнього журналіста» і уважно слухати. Тоді ви зможете виокремлювати в інформаційному шумі головне та не задихатися під тягарем надмірної інформації.
  3. Гра. Ігри роблять мозок більш пластичним, адаптивним і творчим. Тож найуспішніші компанії світу заохочують працівників мати хобі.
  4. Сон. Думки на кшталт «сон для слабаків» чи «на годину менше сну — на годину більше продуктивної роботи» є хибними. Насправді ж достатній сон — це те, що дає нам можливість працювати на повну та найкраще реалізувати потенціал.
  5. Вибір. Коли ви розглядаєте якісь варіанти, визначте для вибору один чіткий критерій і на його основі оцініть варіант від 1 до 100. Якщо оцінка нижча за 90 — вона автоматично прирівнюється до нуля і варіант варто відкинути.

Якщо це не чітке «так», тоді це чітке «ні», пише автор.

Крок 2: відкидаємо зайве, або Як позбутися всього неважливого

«Коли я запитую людей „Чого ви справді хочете від своєї карʼєри у наступні пʼять років?“, мене досі шокує, що відповісти може мало хто», — пише Ґреґ Маккеон. Якщо вас дратує подібне запитання на співбесіді, то в автора для вас погані новини: коли немає чіткого розуміння мети, люди витрачають час та енергію на море неважливої роботи.

Коли ми не розуміємо, яка наша мета (або ж мета нашої компанії), то погоджуємося на все підряд. Натомість есенціаліст вміє говорити «ні», якщо певна пропозиція або ідея не сприяє досягненню його основної цілі.

Якщо вам важко говорити «ні», скористайтеся цими порадами:

  1. Розмежовуйте відносини та своє рішення. Відхилити прохання — не те саме, що відштовхнути людину.
  2. Гідна відмова — не обовʼязково тільки пряме «ні». Есенціалісти відмовляють набагато частіше, ніж говорять «ні». Для цього вони використовують формулювання на кшталт «Я дуже хотів би взятися за це, але надто завантажений».
  3. Зосередьтеся на компромісі. Щоб погодитися на одну пропозицію, треба відмовитися від іншої. Тож коли ми розуміємо, від чого доведеться відмовитися, якщо зараз скажемо «так», то озвучити «ні» стає легше.
  4. Нагадайте собі, що всі щось продають. Людина продає вам ідею, точку зору, думку і бере за це плату — ваш час. Якщо уважно дивитися, що вам «продають», то рішення про «купівлю» ухвалити легше.
  5. Примиріться з вибором між повагою та популярністю. Коли ви відмовляєте людині, це може ненадовго повпливати на ваші відносини. Але коли ми відмовляємо, то показуємо, що наш час цінний. Це відрізняє профі від аматора.
  6. Обирайте чітке «ні» замість туманного «так». Не варто казати «Я спробую» чи «Можливо, я зможу», коли від початку зрозуміло, що не зможете.

Якщо хибно погодитися на пропозицію, то позбутися її буде важче через психологічне упередження незворотних втрат. Це пастка, яка змушує вас думати «Чому я маю кинути справу, коли так багато вклав у неї?». Вийти з неї допоможе така практика: уявіть, що щось вам іще не належить. Наприклад: «Якби я зараз не працював на цій роботі, то на що я був би готовий, щоб її здобути?».

Крок 3: беремося до справи, або Як докладати мінімум зусиль, займаючись найважливішим

Щоб бути есенціалістом, недостатньо час від часу згадувати про принцип «менше, але краще». Необхідно постійно і дисципліновано його дотримуватися. Ось декілька практик, які потрібно впровадити у своє життя.

  1. Резервний фонд. Як часто ви поспіхом намагалися доробити завдання, адже неправильно оцінили дедлайни? Насправді все неминуче займає більше часу, ніж ми оцінюємо. Тож автор пропонує чинити так: подумати, скільки вам потрібно часу, і додавати 50%.
  2. Усувати перешкоди. На шляху до мети потрібно знаходити «слабкі ланки» і усувати їх. Нею може бути інша людина (інший відділ не дає проєкту зелене світло) чи навіть перфекціонізм (ідеально — або ніяк).
  3. Починати з малого і досягати великих результатів. Не намагайтеся впоратися з усім і одразу. Починайте з маленьких перемог там, де це насправді важливо. Дослідження показують, що маленькі перемоги та прогрес у роботі можуть посилювати емоції, мотивацію і здатність сприймати.
  4. Потік, або рутина. Есенціаліст перетворює на звичку суттєво важливе. Завдяки цьому досягнення мети перетворюється на функцію за замовчуванням. Як показують дослідження університету Дюка, близько 40% того, що ми вибираємо — глибоко у підсвідомості. І лише нам вирішувати, будуть ці звички допоміжними або згубними на шляху до мети.
  5. Зосереджуватися на теперішньому. Неесенціалісти зайняті минулими перемогами й поразками, або думками про майбутні виклики. Натомість есенціалісти налаштовані на те, що важливо зараз.

«Бути есенціалістом — це жити, ні про що не жалкуючи. Якщо ви правильно визначили справді важливе, якщо ви вкладаєте в це свій час і енергію, пошкодувати про такий вибір досить складною Ви починаєте пишатися обраним життям», — Ґреґ Маккеон.