Здається починаєш з гарним настроєм та сповнений сил, а потім на півдорозі кидаєш. Знайомо? Ми часто хапаємося за втілення нової ідеї з натхненням та ентузіазмом. На старті ми сповнені енергії та рішучості, думаємо про бажаний результат, але поки рухаємося до мети, ми стикаємося з немалою кількістю труднощів і перешкод, поступово втрачаємо віру у свої сили й губимо внутрішній ентузіазм.

Кидаючи одну справу за іншою, ми починаємо картати себе. Брак часу, страх невдачі, втрата сил і ентузіазму може привести до хронічної прокрастинації. Коли ми застрягли в бездіяльності, а не в русі, наша енергія і зусилля витрачаються даремно.

Стан людей, схильних кидати все на півдорозі, азіати назвали mikka bouzu — «синдром монаха на три дні». Так японці насміхаються над непослідовними та інертними людьми, у яких немає сил досягати своїх цілей: мовляв, подався в віру, захотів аскетичною життя і плюнув на цю затію через три дні, горе-монах.

І смішно, і сумно. Але можна виправити. Work.ua розповідає, як з цим впоратися й почати підкорювати вершини.

Крайній термін виконання

Чим більше у нас є часу, щоб виконати конкретну задачу, тим ймовірніше, що ми станемо жертвою так званого «Закону Паркінсона» — коли робота заповнює весь час, відпущений на неї.

Наприклад, у вас є тиждень на те, щоб завершити завдання, на яке потрібно витратити приблизно три години часу, але відповідно до закону Паркінсона ви, найімовірніше, розтягнете її на весь тиждень і будете відтягувати рішення до останнього.

Щоб уникнути подібного і не робити все в останній момент, візьміть за звичку під час планування ставити собі конкретні терміни, в які потрібно вкластися.

Довіртеся інтуїції

Часто ми не наважуємося взятися за нову справу через страх невдачі або невпевненість у власних силах. Ми витрачаємо багато часу на планування, обмірковування та підготовку, але в останній момент, коли настає час діяти, ми кидаємо свої плани. 

Найбільше відволікає нас від  досягнення мети ми самі. Немає нічого гіршого жалості до себе і внутрішніх торгів. І тут порада одна — менше думати, більше робити. Просто встати й робити.

Але іноді спонтанні рішення, прийняті за пару секунд, можуть виявитися більш ефективними, ніж ретельно продуманий план дій.

Наступного разу, коли ви «підвиснете» на якомусь завданні чи не будете впевнені в тому, що робити далі, просто довіртеся своїй інтуїції й виберіть перший варіант, який спав на думку. З великою ймовірностю ви будете на правильному шляху.

А ще інколи треба просто робити.

Розвивайте в собі звичку доводити справу до кінця

Починати завжди легше, але результат можливий лише на фінішній прямій. Виробити в собі звичку завершувати справи не складніше, ніж будь-яку іншу. Починайте з маленьких цілей, розраховуйте свої сили, а потім нарощуйте оберти, беріться за все більші плани. В результаті завершувати почате увійде в вашу звичку.

Не бійтеся кинути почате

Всупереч поширеній думці, найбільш продуктивні і успішні люди теж кидають розпочаті справи, особливо коли розуміють, що результат не вартий їхніх зусиль.

Коли ви розумієте, що витрачаєте час і ідеї на безглузді цілі, то краще за все буде перемкнутися на інші.

Як відрізнити безглузду витрату часу від довгострокових вкладень? Якщо витрати, пов’язані з реалізацією, переважують вигоди, має сенс переглянути і, можливо, відмовитися від цієї ідеї. Усвідомлення того, що ви витратили час і сили даремно — неприємний момент, але так ви зможете звільнити час для здійснення інших важливих планів.

Читайте також