Work.ua поспілкувався з Олександром Краковецьким, CEO компанії DevRain та технічним директором в ДонорUA. Розпитали Олександра — як там взагалі з українізацією в IT, як українська уживається з англійською (основною мовою галузі) й наскільки проблемною відчувається потреба публікувати вакансії українською.

Олександр Краковецький
Олександр Краковецький
CEO DevRain та CTO ДонорUA

— За вашими спостереженнями, після 24 лютого 2022 року відбулися зміни серед айтівців на рівні особистого сприйняття української мови?

— Однозначно. (І не лише айтівців.)

До повномасштабного вторгнення у мене було багато російськомовних колег (хоча зі мною вони все ж намагались говорити українською). Зараз простіше перерахувати тих, хто не перейшов на українську. У моєму оточенні їх залишилось вкрай мало.

Звісно, мій досвід не можна екстраполювати на всіх, але думаю, що така метаморфоза сталась не лише в моєму оточенні.

— Якою мовою відбуваються спілкування в командах та зовнішня комунікація?

— У нас все доводі просто. Всередині компанії більшість спілкується українською (хоча російською ніхто не забороняє говорити). А ось база знань, документація, спілкування із замовниками — англійською.

На загальних зустрічах ми спілкуємось англійською, бо є іноземці в команді. Якщо їх немає на зустрічі, то українською.

Сайт компанії у нас лише англійською. А ось наш соціальний проєкт ДонорUA, що націлений на українського користувача, — лише українською. І ніколи не мав російської версії.

— При цьому в IT мовою спілкування є англійська. Так склалося історично. Чи відбулись якісь зміни в бік українізації сфери після ухвалення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»?

— Знання англійської мови є одним з найважливіших критеріїв при прийнятті на роботу в ІТ-компанії. Це стосується насамперед компаній, що працюють з іноземними клієнтами, а таких більшість на українському ринку. Так дійсно склалось історично і закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» це принципово не змінив.

Звісно, багато хто перейшов на українську, бо так вимагає закон, але не тому, що це було свідоме рішення. Однак цей закон можна віднести до засобів «лагідної українізації», яка працює винятково в довгостроковій перспективі.

— А клієнтських запитів на розробку продуктів українською стало більше?

— На превеликий жаль, до повномасштабного вторгнення більшість маленьких клієнтів просили російську і, в кращому разі, англійську версію своїх софтверних продуктів. І лише моя принципова позиція та апеляція до законів країни, де вони живуть і працюють, розширювала цей список і на українську.

Великі компанії завжди просили три версії, але, знову ж таки, у більшості своїй українська робилась «щоб було». Зараз зворотний тренд очевидний: компанії відмовляються від російської версії та створюють або покращують українськомовну версію сайтів.

Моя позиція щодо цього вже кілька років є незмінною: локалізація суттєво збільшує вартість створення і підтримки програмного продукту, дві мовні версії підтримувати простіше, ніж три.

— Влітку минулого року набули чинності норми щодо використання державної мови в інтернеті. За ними реклама, зокрема оголошення про роботу, має подаватися українською мовою.
Як виходять із ситуації IT-проєкти, які в переважній більшості публікують вакансії англійською? Чи перекладають сайти своїх компаній?

— Багато ІТ-компаній навіть не мають української чи російської версії сайту. Серед тих, хто таки мав, російська була, як правило, основною, або українська взагалі була відсутня. Це теж можна віднести до «історичної спадщини».

Зараз є тенденція щодо відмови від російської версії сайту. Але я не можу сказати, що зʼявилася відчутна тенденція щодо створення україномовних версій сайту. Причина в тому, що більшість ІТ-компаній не надають послуги всередині країни або роблять це без публічної комунікації. Це більше тренд для ЗМІ та ІТ-компаній, які працюють на внутрішній ринок (який теж зменшився, а, отже, багато хто задумався над створенням чи удосконаленням англійської версії — ось така рекурсія).

Щодо вакансій, то тут доволі цікава ситуація. Тексти вакансій переважно складаються зі списку технології, ІТ-термінів, їх перекладати немає сенсу. Також вакансія англійською мовою вже є мініфільтром, який дозволяє відсіяти нерелевантних кандидатів. Тому формально цей закон не сильно релевантний в ІТ-сфері. Але навряд чи хтось буде робити виняток для нас, та й навіщо?

Я абсолютно впевнений, що необхідність публікувати вакансії українською не є проблемою для ІТ-компаній.

На що мені важко відповісти, так це на питання, де межа дії цього закону. Якщо я шукаю людину в американській соціальній мережі LinkedIn для американського клієнта, де передусім потрібно знати англійську мову, то чи маю я писати текст вакансії українською? Я не знаю.

— Що б ви порадили компаніям, які хочуть перейти на українську мову, заохочувати команди?

— Хочеться відповісти трохи в саркастичному тоні. Треба просто перейти 🙂

Переважна більшість українців володіє українською на достатньому рівні. Тому насамперед відмова від російської — це свідома позиція, а не питання лінгвістики чи «не такої щелепи».

Ніхто не вимагає перейти за один день:

🇺🇦 Почніть створювати новий контент українською, а старий поступово перекладати або дочекайтесь, поки він втратить актуальність.

🇺🇦 Домовтесь кожну другу зустріч проводити українською, не піддавайте остракізму людей, які не можуть вимовити слово «паляниця» з першого разу.

🇺🇦 Придбайте співробітникам «100 експрес уроків української» Авраменка, зареєструйтесь на Ukrainian Language Stack Exchange.

Головне — почніть! Ви побачите позитивний результат за 2-3 місяці максимум 🙂

Читайте також

Сповідь про відмову від російської, «змова української нації» та 5 порад: як допомогти менеджерам з продажу перейти на українську