Мелінда Ґейтс переконана, що жінки повинні мати рівні права з чоловіками і на роботі просуватися службовою драбиною нарівні з ними. Вони не повинні відчувати себе окремою групою, до якої особливе ставлення у домінуючих чоловіків, наділених владою. І коли суспільство це зрозуміє і прийме, для нього настане момент підйому.

Мелінда Ґейтс
Мелінда Ґейтс
Американська підприємниця і філантроп
«Я не закликаю призначати жінок на посади, яких вони не заслужили. Я закликаю давати їм можливість заслужити їх».

Як зараз

Мелінда Ґейтс пише у своїй книжці, що гендерна дискримінація закодована в законодавстві практично всіх країн світу. Зокрема:

  • У 104 країнах світу жінкам на законодавчому рівні заборонено виконувати певні види робіт.
  • У 17 країнах законодавство встановлює для жінок обмеження в часі й тривалості перебування за межами дому.
  • У 18 країнах чоловіки можуть на законних підставах заборонити дружинам працювати.
  • У 66 країнах світу встановлено правила, що обмежують право спадщини для жінки після смерті чоловіка. А у 39 країнах світу є закони, відповідно до яких сини завжди отримують у спадщину в рази більше за доньок.
  • У 29 країнах світу в законі чітко прописані обмеження щодо кількості годин на добу, впродовж яких жінці дозволено працювати.
  • У 113 країнах нема законів, які забезпечували б рівну зарплатню за рівноцінну працю чоловіків та жінок.
  • Дискримінація жінок виявляється не лише в законах, що обмежують їхні права, а й у тому, що нема законодавчих норм, які підтримували б жінок. У Сполучених Штатах нема закону, який гарантував би молодим матерям оплачувану декретну відпустку. Те саме спостерігається ще в 7 країнах світу.
«Це чітка ознака суспільства, позбавленого сімейних цінностей і поваги до жінок, за яку членам такого суспільства має бути соромно».

 

Водночас центр економічної стратегії України підрахував, що збільшення зайнятості українських жінок до рівня зайнятості чоловіків забезпечило б зростання ВВП на 7% за рік. Серед факторів того, що у родині частіше працює батько, а не матір — різниця у заробітних платах чоловіків і жінок.

 

«В Україні, як і в інших країнах, жінки систематично отримують менше, ніж чоловіки за ту саму роботу. Тому коли постає питання, що один із подружжя повинен доглядати за дитиною і домогосподарством — вигідніше доручити це тому, хто заробляє менше», — зазначає Дарія Михайлишина, економістка Центру економічної стратегії.

Як може бути

Упродовж останніх 20 років Мелінда Ґейтс виконувала важливу місію — скрізь відшукувала людей із невідкладними потребами. На цьому шляху для неї стало очевидним одне: якщо хочеш розвитку суспільства, потрібно припинити принижувати жінок.

  1. Жінки за все життя витрачають в середньому на 7 років більше, аніж чоловіки, виконуючи неоплачувані обов’язки. За цей час жінка могла б здобути ступінь бакалавра та магістра. Якщо звільнити жінку від частини неоплачуваних обов’язків, вона більше часу може присвятити праці, за яку отримуватиме гроші. Дані свідчать, що жінки, яким кількість годин неоплачуваної праці зменшать з 5 до 3 на день, поповнюють трудові ресурси країни на 20%.
  2. Якщо жінкам-аграріям забезпечити технології, навчання та послуги, розроблені спеціально для них, вони збиратимуть такий самий врожай, як і чоловіки (зараз в країнах, що розвиваються, він на 20-30% менше). Це підвищить прибутки жінок, дасть їм право голосу вдома, забезпечить краще харчування для їхніх дітей і можливість платити за їхнє навчання. Крім того, внаслідок розвитку харчової промисловості кількість голодних людей у світі зменшиться на 100-150 мільйонів.
  3. Дослідження групового інтелекту довело, що колективний інтелект робочої групи залежить від трьох чинників: середньої соціальної чутливості членів групи, здатності членів групи підміняти одне одного й кількості жінок у робочій групі. Групи, в яких була принаймні одна жінка, показали вищі результати тесту на колективний інтелект у порівнянні з групами, до яких належали тільки чоловіки. Крім того, показник групового інтелекту набагато більше залежав від гендерного розмаїття, аніж від рівня IQ кожного окремого члена групи.
«Гендерне розмаїття йде на користь не лише жінкам. Воно потрібне всім, хто бажає досягти високих результатів», — підсумовує Мелінда.

А ще закликає змінювати власне робоче середовище і жінок, і чоловіків, коли вони помічають, чи відчувають на собі гендерну нерівність:

«Перед нами стоїть дуже нелегке завдання. Жінкам особливо важко просити грошей, влади, підвищення чи навіть трохи більше часу для своєї сім’ї. Набагато легше прикидатися, що все це нам не потрібно. Одначе, соромлячись своїх потреб, ми лише укріплюємо культуру, яка ці потреби ігнорує. Ситуація потребує змін. Якщо ми хочемо бути собою, то маємо всі разом піднятися й голосно заявити про свої потреби, яких суспільство нам мати не дозволяє. Це єдиний спосіб створити культуру, яка враховувала б потреби всього населення, що працює».

Читайте також