Більшість цих порад — універсальні: користуватися ними можуть не лише піарники, але й будь-які молоді фахівці.

«Тема працевлаштування для PR-фахівця дуже делікатна й, м’яко кажучи, непроста. Тож давайте розбиратися, як піарнику знайти роботу», — цими словами розпочав попередній випуск свого подкасту Олексій Байдацький.

Олексій — піарник-початківець, який незвичайно організував своє навчання піар-премудростям. Щоб краще розібратися в особливостях професії та швидше реалізувати свою мрію, стати PR-директором, Олексій веде подкаст «НЕДОПІАРНИК». Хлопець запрошує в гості експертів і розпитує їх про різні сторони роботи.

Як ви вже зрозуміли, черговий випуск подкасту було присвячено працевлаштуванню PR-фахівців. Про що говорили під час ефіру, дізнайтеся з текстової версії на Work.ua або послухайте в подкасті «НЕДОПІАРНИК».

Спочатку Олексій обговорив початкові етапи пошуку роботи з PR-менеджеркою Work.ua Каріне Макіян.

Каріне Макіян
Каріне Макіян
PR-менеджерка Work.ua

ОБ: Як багато піарників зараз в пошуку роботи?

КМ: Саме резюме піарників у нас зараз майже 800. Якщо подивитися за рік, це 1 500 резюме, а всього їх в архіві — 4 200.

При цьому кількість вакансій — 98, але коли я вчора перевіряла, було 100. Тобто за вчорашній день закрили 2 вакансії. 

 ОБ: Тобто зараз в Україні є 800 піарників, які шукають роботу?

КМ: Найімовірніше. Але ми не можемо точно сказати, що вони вже без роботи, тому що у нас на сайті є ті, хто на цей момент шукає роботу і не має її, і ті, хто роботу ще не змінив, але планує це зробити.

Безумовно, під час карантину ситуація змінилася: зараз понад 70% користувачів сайту — це ті, хто шукає роботу активно і вже не має її.

ОБ: А як щодо вакансій?

КМ: Просто зараз — трохи менше ніж 100. У маркетингу на цей момент ситуація не така критична, як в інших сферах, у галузі обслуговування, наприклад, або в готельно-ресторанному бізнесі. Протягом року там (в маркетингу — прим. ред.) були коливання, але зараз кількість вакансій в цілому по сфері більша, ніж минулого року.

ОБ: На Work.ua є дашборд з аналітикою зарплат, які розміщують на сайті. Перші 24 позиції цієї таблиці — це айтішники: за даними Work.ua, програмістам обіцяють до 64 000 гривень, це більш як 2 000 доларів. Відразу після 24 різних позицій програмістів йде директор з маркетингу, йому пропонують 1 000 доларів. Звичайно, мало хто з роботодавців розкриває розмір зарплати, яку він хоче платити співробітникові, тому аналітика неповна, але факт залишається фактом.

А скільки роботодавці готові платити піарникам?

КМ: Медіана зарплат у піарників — це 14 000 гривень по Україні. Якщо дивитися по Києву, то, звичайно ж, вища. І це вже 16 000. Але в Києві завжди зарплати вищі. При цьому, якщо подивитися на «від і до», скільки можуть платити піарникам, — це від 5 000 до 35 000 гривень.

Це ті зарплати, які вказують: медіану ми розраховуємо винятково з огляду на ті суми, які названо у вакансіях і в резюме шукачів. Яка ситуація насправді, скільки дійсно платять, складно сказати, оскільки роботодавці та шукачі не завжди чесні (не завжи вказують зарплату — прим. авт.).

ОБ: Що роботодавці в основному просять від співробітника, які навички, що вимагають від піарника, найбільш поширені?

КМ: Комунікація зі ЗМІ. Це перше, що точно потрібно. Але насправді тут важливо розглядати кожну вакансію окремо, тому що в одній вакансії може бути описано все: і обов’язки, і вимоги, і які особисті якості потрібні, тому що компанія турбується, щоб відгукувалася відразу та людина, яка буде підходити. Мінімальні вимоги вже описані. Зрозуміло, що на співбесіді будуть дізнаватися набагато більше інформації, зокрема, особистої, щоб розуміти, наскільки людина за цінностями підходить компанії, наскільки легко вона увіллється до колективу і так далі.

Але при цьому є і вакансії з описом в три рядки, де сказано, що «комунікацію ви ведете і потрібно буде працювати» — все.

ОБ: А яку освіту вимагають від піарників? Тому що я, наприклад, піарник, але у мене освіта — міжнародні відносини. І мені це допомагає, тому що в тих вакансіях, куди я еплаївся зазвичай пишуть «журналістика, PR, маркетинг або суміжні». Міжнародні відносини вважають суміжними? Наскільки це важливо для компаній?

КМ: Я б не сказала, що суперважливо. Тому що в переглянутих під час підготовки до подкасту вакансіях я бачила вимоги специфічної освіти рази три. Там було: безумовно PR, маркетинг, журналістика, міжнародні відносини, тобто дійсно більш-менш суміжні. В основному вимагають або досвід, або дуже мало вимог вказують.

ОБ: А який досвід вимагають від кандидатів?

КМ: Від 2 років — це те, що найчастіше можна побачити, але є і вакансії «без досвіду». Як студентам, так і вже більш досвідченим фахівцям пропонують роботу. Тому найчастіше потрібен досвід від 2 років або навіть від 1 року. Але якщо брати в цілому, в порівнянні із загальною кількістю, приблизно 20% — це завжди робота для студентів.

Маркетинг зазвичай якщо не в п’ятірці галузей діяльності, в яких представлено найбільше пропозицій для шукачів без досвіду (в основному ми говоримо про студентів), то в десятці.

ОБ: Яких правил потрібно дотримуватися, щоб після розміщення резюме на Work.ua мене точно взяли на роботу? Є якісь лайфхаки?

КМ: Лайфхак, щоб точно взяли на роботу, — точно вибрати свого роботодавця. Це найголовніший і найправильніший лайфхак. Коли ви вибираєте, ви повинні точно знати, чому ви вибираєте, у вас мають бути якісь критерії. Просто так надсилати резюме — це безглузда витрата часу. Ви будете ще й засмучуватися через те, що надіслали резюме в 30 компаній, а вам ніхто не відповів.

Тому вибирайте ретельно. Зробіть так, щоб пошук роботи теж був частиною роботи. Це важко, це складно, потрібно для цього мати мотивацію, але ми зі свого боку зробили все, щоб у вас була можливість відбирати.

  • Користуйтеся фільтрами: наприклад, в пошуковому рядку ви пишете «PR» і «SEO», якщо не хочете виключати цю навичку і плануєте розвивати її в майбутньому; далі шукаєте не тільки в заголовку, вибираєте «включити синоніми» — у вас відразу ж знайдеться набагато більше вакансій, ніж якщо ви просто будете шукати за запитом «PR».
  • Якщо у вас є якісь додаткові навички, то ви їх можете включати до резюме
  • Звертайте увагу, наскільки компанія готова надавати навчання своїм співробітникам, наскільки вона готова їх розвивати, наскільки чітко вона говорить про те, що є можливість кар’єрного росту, наприклад.
«У мене таке враження, — говорить Олексій, — що дехто сприймає працевлаштування, як лотерею: „Я резюме відправлю, а там — як пощастить“. Не буду приховувати — і я так робив. Але робота HR — це ж не лотерея: їм потрібно вибрати кращих, найкомпетентніших фахівців».

Щоб дізнатися, як саме ейчари відбирають кандидатів і що відбувається після того, як на ваше резюме звернули увагу, автор подкасту звернувся до Маргарити Подлесної.

Маргарита Подлесна
Маргарита Подлесна
PR і маркетинг-менеджерка у компанії Savvy

ОБ: Як рекрутеру приходить завдання знайти піарника, хто його ставить і що ейчар робить далі?

МП: Піарник — це така посада, необхідність в якій приходить не відразу, а на певному етапі розвитку компанії. Запит на вакансію такого фахівця формується в залежності від потреб компанії у зростанні, у розвитку. Коли компанія вже готова рости та розширювати свої межі, у неї формується цей запит. Якщо ми говоримо про PR-менеджера, це, найімовірніше, запит від команди топів. Топменеджери розуміють, що вони готові знайомитися зі ЗМІ, готові до публікацій, інтерв’ю, вони розуміють, що їм це буде в плюс, хочуть більше розголосу, популярності, і тоді вже виникає запит на вакансію PR-менеджера.

ОБ: Далі ви розміщуєте вакансію спочатку на своєму сайті, скажи, а це для того, щоб спочатку заеплаїлися на цю позицію ті, хто прямо хоче-хоче в компанію, ті, хто моніторить сайт?

МП: Так, для компанії важливо брати на роботу людей, які горять їхнім брендом, які горять їхнім продуктом. Тому що у такої людини буде трошки інше ставлення до роботи, трошки інше ставлення до колективу і до відповідальності за роботу, яку вона бере.

ОБ: Як роблять перший відбір по резюме?

МП: Перший відбір — це завжди скринінг. Приходить 100 резюме, наприклад, і якщо це велика компанія, то деякі компанії вже впроваджують штучний інтелект, і скрінить машина. Якщо компанія ближче до середніх або маленьких, то там ймовірно працюють рекрутери та HR-відділ. Вони скрінять за основними скілами, за тим, що їм підходить або не підходить і наскільки ця людина впишеться у вимоги, які вони вказали. Це найперший етап — скринінг неозброєним оком.

ОБ: Якщо це CV проходить далі, призначають перший колл або тестове завдання?

МП: Пишуть кандидату, розповідають трошки про компанію, чим вона займається і трошки пояснюють етапи співбесіди. У різних компаніях це буває по-різному: у когось 2 етапи, у когось 3, а у когось 10 і ці етапи розтягуються на 3 місяці, перш ніж людині зроблять офер. І обов’язково повинні дізнатися, чи все влаштовує, чи підходять етапи.

Якщо все підходить, то пояснюють, що перший етап — це тестове завдання, запитують: «Як ви на це дивитесь?» Розповідають, скільки годин на нього дається і дізнаються, коли вам краще його надіслати. Тому що бували такі випадки, коли на тестове дається всього 3 години й час виконання чітко трекаєтся.

Тестове більшість компаній все ще використовує. Відбирають кандидатів так, тому що важливо перевірити, щоб мислення людини відповідало тому, що вона написала в резюме, щоб її скіли відповідали. Тому що написати можна все що завгодно, а ось як ми виконаємо цю роботу ще й у встановлений час, під стресом, тому що це все-таки тестове завдання, — це багато покаже. Тому все ще не відмовляються від такого етапу.

ОБ: А хто перевіряє тестове, HR або PR-директор?

МП: Найімовірніше, буде перевіряти той, за ким ти будеш закріплений. Тобто в основному це обов’язок PR-директора. Можливо, якщо це не буде робити PR-директор і є ще піарники в цій компанії, то можуть це завдання делегувати комусь із них.

ОБ: Якщо піарники сказали, що хороше тестове, що роблять далі?

МП: Далі людину запрошують в офіс на співбесіду, розповідають про компанію фейс ту фейс, показують, що де розташовано, яка там взагалі атмосфера, щоб людина відчула, комфортно або некомфортно їй буде там працювати.

І співбесіда з ейчаром: ейчар перевіряє soft skills, тобто комунікабельність, лідерство — те, що потрібно компанії під цю вакансію. Але hard skills він не може перевірити.

Коли я шукала роботу піарником півтора року тому, у мене бували випадки, що спочатку проводили співбесіду з ейчаром, а потім запрошували PR-менеджера і ми розмовляли вже з PR-менеджером про те, як я бачу просування продукту, яким чином вибудовуватиму взаємодію в соцмережах. Тобто це вже і hard, і soft-інтерв’ю — за його результатами говорили, підходжу я чи не підходжу в дану компанію.

ОБ: Потім проходить якийсь час і в разі, якщо співбесіда пройшла добре, роблять офер. А гроші обговорюють на тій самій зустрічі в офісі?

МП: Тут теж «залежить від». Я б, виходячи зі свого досвіду, рекомендувала PR-менеджерам не соромитися і вже приходити з тією сумою в голові, яку вони хочуть отримувати, і вже безпосередньо про неї говорити. Від впевненості в голосі залежить багато — знаю не з чуток.

І ще одне спостереження зі своєї кар’єри, зі свого досвіду — не можна соромитися. Тому що якщо ти назвеш суму менше, то ти потім будеш себе картати й це буде дуже боляче і прикро, і потім ще на цю роботу будеш ходити все одно незадоволений. А якщо назвеш ту суму, до якої вже морально готовий, яку хочеш, то ти будеш більш відповідальним і люди будуть розуміти, що ти вже твердо вирішив і добиваєшся того, чого хочеш. Або тебе просто не покличуть далі — таке теж може бути. До цього насправді потрібно бути готовим.

Тому вже на першому етапі спілкування, коли рекрутер інформує про хід співбесід, можна запитати про «вилку» зарплати. Або часто рекрутер сам запитує: «Ви не вказали „вилку“ зарплати в резюме. На яку зарплату розраховуєте?» Він передає цю інформацію ейчару або піарнику і надалі вони перепитають, обов’язково. Потрібно бути до цього готовим.

Якщо ти, наприклад, назвав одну суму, а на співбесіді тебе запитують «які очікування по зарплаті?», не можна в жодному разі говорити іншу цифру.

ОБ: Далі: дали мені офер, я його підписав, але на цьому ж робота ейчара не закінчується? Йому ще треба ввести мене в курс справи, зробити так, щоб я максимально швидко влився в процес. Розкажи, як це роблять.

МП: У хорошій компанії тебе дійсно повинні «влити в колектив». Ось як це відбувається зараз і з чим я стикалася.

  1. Є компанії, куди ти просто приходиш в призначений день і тобі проводять екскурсію, розповідають про якісь штучки, які заведені в компанії, якщо є якась традиція, наприклад грати в настільний теніс, в кікер або приставку, тебе обов’язково запросять пограти, тобто тобі покажуть, що так можна, це окей. Розкажуть про їхні правила, познайомлять з командою, розкажуть, хто чим займається.

    Скажуть, які документи тобі потрібно буде заповнити, дадуть чек-лісти першого робочого дня, розкажуть, що за чим тобі потрібно буде зробити, до кого піти, де знайти своє робоче місце. Про те, що тобі потрібно для першого робочого дня, обов’язково запитають заздалегідь: комп’ютер, блокнотик і так далі. Можливо, видадуть пак першого робочого дня, де буде футболка, блокнот, ручка і чашка — речі найпершої потреби, які тобі знадобляться в цій компанії. Це один підхід. 
  2. Є ще один підхід, коли вводиться система бадді. Бадді — це як твій друг, тобто програма друзів: за тобою призначають людину з компанії. Це швидше за все людина, яка пропрацювала вже дуже довго, вона знає «внутряки» і цікавинки про компанію, про команду. Попередньо ейчар підготує її — що потрібно розповісти, де поводити, яким чином допомогти новій людині.

    І це буде твій бадді на 3 місяці випробувального терміну — твій друг, з яким ти будеш обідати перші кілька тижнів, який буде цікавитися, як у тебе справи, що новенького. Це не обов’язково людина з піар-команди, це може бути розробник, лід-розробник або лід-рекрутер, або лід-піем, тобто взагалі людина не з твого відділу.

    Це допомагає компанії зацікавити співробітників у розвитку і знайомити їх з новачками. Тобто такий перехресний момент знайомства, коли новачки приходять і вони вже зі старенькими більш-менш налагоджують контакт.

    Крім бадді з тобою буде працювати ейчар — це людина, яка підтримує тебе протягом всієї твоєї роботи.

ОБ: А як часто нехтують цими правилами?

МП: Я не зустрічала такого ще жодного разу. З мого досвіду, ейчар обов’язково проводить онбордінг, це мастхев.


Далі «недопіарник» поспілкувався ще з двома гостями: Софія Долгополова з компанії «Аероплан» розповіла, як уміння не грюкати дверима допомогло їй отримати роботу піарника; психолог Алла Рожкова порадила, як позбутися синдрому самозванця і побудувати успішну кар’єру. Продовження розмови слухайте в новому випуску подкасту «НЕДОПІАРНИК».


Читайте також

Як знайти роботу


To leave a comment, you need to sign in.