Контактная информация

Соискатель скрыл свои личные данные, но вы сможете отправить ему сообщение или предложить вакансию, если откроете контакты.

Опыт работы

Копірайтер

с 12.2024 по 06.2025 (6 месяцев)
Журналіст, Дніпро (ЗМІ, медіа)

Образование

Дну імені Олеся Гончара

Українська філологія
Неоконченное высшее, с 2023 по 2027 (4 года)

Знания и навыки

• Творчий підхід
• Впевненість
• Пунктуальність
• Організованість
• Креативність
• Харизматичність
• Доброзичливість
• Чесність
• Адаптивність
• Робота в команді
• Дисциплінованість
• Висока працездатність
• Швидкий набір тексту
• Відповідальність
• Відеомонтаж

Знание языков

Украинский — свободно

Дополнительная информация

Мої приклади:
Міфи та легенди про місто Дніпро
Дніпро завжди дивував та дивує донині своєю красою краєвидів, могутністю та величчю, але і його, як і кожне місто України, яке в той чи інший період було заселене людьми, не оминула незбагненна кількість таємничих історій. Цей список і досі поповнюється новими міфами на кожному кроці вулиць Дніпра.
Легенда про Монастирський острів
«Тут постане велике місто», — саме це пророцтво пролунало навкруги ще за часів величної Київської Русі, коли апостол Андрій Первозваний, який вперше відвідав Дніпро, побачив глибину її майбутніх звершень. Як кажуть перекази, на цьому місці пізніше було збудовано монастир, який у XIII столітті був зруйнований монголо-татарами.
Але на цьому вся міфологізація не закінчена, адже, за словами місцевих рибалок, вночі можна почути страшенний дзвін невидимого для людських очей храму. Він, немов не даючи забути про тисячолітнє пророцтво та про зникле святе місце, лякає місцевих перехожих привидами ченців, що моляться у місячному сяйві.
Таємниці козацьких печер
Десь біля району Тунельної балки та Лазаревського узвозу любителі легенд досі згадують про недосліджені й дотепер козацькі підземні ходи. Ці легенди говорять, що у XVIII столітті козаки будували такі таємні ходи та укріплення, що вони вели аж до річки Дніпро.
Деякі передають у народних переказах свідчення власних предків, що навіть у XX столітті деякі входи до печер ще можна було знайти, але згодом їх засипали або замурували. У деяких є припущення, що ці тунелі могли служити й для допомоги підпільним організаціям в часи революції або Другої світової війни. А хтось же в той час упевнено завіряє, що в цих печерах досі лежать реліквії, зброя та козацькі скарби.
Прокляття Потьомкінського палацу
«Будьте там обережні», — саме ці слова скажуть вам місцеві любителі міфів, коли ви захочете відвідати Потьомкінський палац. Ще за часів князя Григорія Потьомкіна тут була збудована велична споруда, яка досі в центрі міста тішить око небайдужих до естетики людей.
Але навіть таке місце не обійшла стороною легенда. Вона розповідає трагічну історію нечисленної кількості загиблих під час будівництва від нещасних випадків людей. Це стало причиною припущень, що духи загиблих робітників досі не дають спокій цій будівлі. Ходять чутки, що ночами в коридорах палацу відбиваються від стін дивні звуки, схожі на нечітке відлуння одразу кількох голосів, а деякі працівники запевняли в тому, що за ними постійно стежать невидимі очі. Деякі навіть впевнені, що бачили постать у чорному плащі у темному коридорі.
Дніпро — живе місто, яке завжди живе й розвивається. Звичайно, міфів існує безліч, адже вони завжди є частиною культурної спадщини будь-якого міста. Кожна легенда та міф роблять нас ближчими до нашої історії та збагачують нас. Незліченна кількість легенд залишилась втрачена або прихована людьми. Цікаво, скільки ще серед нас є носіїв справжніх таємниць міста, які не бажають ділитися своїми знаннями?

Завданням було з трьох різних слів створити текст у форматі сторітелінгу:
Чорна парасолька, каремічна чашка, пляма червоного вина.
На вулиці сильний ливень. Дощ капав невгамовним танцем. Калюжі розтяглись по всьому неідеально вистеленому асфальті. Чорна парасолька одразу заплигнула мені до рук, як тільки я спішно вибігала з дому на роботу. Люди навколо метушливо бігали від дощу, накриваючись піджаками чи капюшонами в надії вийти сухими з води. На вулиці було гучно. Дощ перемішувався із звуками гомону людей. Але в одному місці крику було надто багато. Немов з-за кутка вибіг молодий Ді Капріо. Я підійшла ближче. Ви не подумайте, це не стадний інстинкт та неймовірний інтерес, мені просто було важливо розуміти всі новини свого міста перш ніж їх почнуть публікувати всі пабліки одне за одним. Червона пляма неохайним контуром лежала біля якоїсь багатоповерхівки та нагадувала багряну кров. Всі навколо із страхом прикривали рот. Цікаво, де ж тоді сам винуватець цієї крові? Ожив та пішов на біс? Я закотила очі від перебільшеного ажіотажу. Десь поруч лежала керамічна чашка. Ось ця причина. Лежить собі поруч та наповнюється холодним дощем, змиваючи всю причетність до скоїного. Я показово дістала її та піднесла ранковим роззявам. Це всього лише була пляма вина. Всі розчаровано зітхнули. І де їхнє співчуття ділось? Фанати видовища. Хоча, в чомусь вони мають рацію, напевно, винуватець цієї плями червоного вина зараз помирає від похмілля.