- Файл
Михайло
Бариста
Контактная информация
Соискатель указал телефон .
Фамилия, контакты и фото доступны только для зарегистрированных работодателей. Чтобы получить доступ к личным данным кандидатов, войдите как работодатель или зарегистрируйтесь.
Получить контакты этого кандидата можно на странице https://www.work.ua/resumes/14258020/
Загруженный файл
Это резюме размещено в виде файла. Эта версия для быстрого просмотра может быть хуже, чем оригинал резюме.
Офіційно-діловий стиль-це такий стиль,який обслуговує сферу офіційних діових відносин переважно в письмовій формі.Ділові папери бувають різноманітні за жанром та змістом,за обсягом і мовним вираженням.Більшість ділових паперів за своїм змістом зв’язані з діловою сферою спілкування, тож у мові і стилі документа індивідуально-особистий аспект не знаходить відображення.
Діловий стиль визначають такі особливості:
1.Точність,послідовність і лаконічність викладу фактів, гранична чіткість у висловленні. Діловий стиль позбавлений образності,емоціності та індивідуальних авторських рис.
2.Наявність мовних зворотів,певна стандартизація податків і закінчень документів.Це так звані кліше-усталені словесні формули,закріплені за певного ситуацією і сприймаються як звичайний,обов’язковий компонент
Діловий стиль вивчають мовнізвороти,певна стандартизація закінчень документів.Це так звані кліше-усталені словесні формули,закріплені за певного ситуацією і сприймаються як звичайний,обов’язковий компонент.
Кліше
Прості кліше- це мовні конструкції ,що складаються з двох слів.
Згідно з,відповідно до,вжити заходів,оголосити подяку,винести догану,брати участь тощо.
Ускладнені-що мають більше двох слів.
Брати до уваги,згідно з оригіналом,брати активну участь,вжити суворих заходів,винести сувору догану тощо
Складні-мають у своїй структурі два простих кліше,які поєднанні в один блок:
Відділ боротьби з організованою злочинність,контроль за виконанням наказу залишаю за собою,наказ оголосити особовому складу кадемії тощо
ВИМОГИ ДО ТЕКСТУ ДОКУМЕНТА
При створенні тексту документуповинні виконуватися певні вимоги,найголовніші з яких- достовірність та об’єктивність змісту,нейтральність тону,максимальна стислість,повнота інформації.
• Достовірним текст документа є тоді, коли кикладені в ньому факти відображають справжній стан речей.
• Точним текст документа є тоді,коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та висловів.
• Доречним є текст,у якому мовні засоби відповідають меті,темі,логічному змістові,ситуації мовлення.
• Повним називається такий текст документа,зміст якого вичерпує всі обставини справи.
• Стислим є текст,у якому відсутні зайві слова та смислові повтори,надмірно довгі міркування не по суті справи.
• Переконливим є такий текст,який веде до прийняття адресатом пропозиції або до виконанн прохань,викладених у документі.
Правила набору текстів.
Щоб правильно оформляти документи,важливо врахувати численні типографські традиції,які утворилися задовго до появи комп’ютерів.Однією з технічних помилок в документах є неправильне використання пробілів.
Пробіл слід робити:
• Після,а не до коми,крапки,крапки з комою,двокрапки,тире,знак оклику,знака питання,три крапки,а також дужки,ака відкриває, і «лапок»,що закривають;
• до,а не після дужки,яка відкриває, «лапок», що відкривають, і крапок на початку речення;
• до і після довгого тире.
Не ставиться пробіл між дужкою чи «лапками» та будь-якиміншим розділовим знаком,крім довгого тире.
Нерозривний пробіл (Ctrl+Shift+пробіл)ставиться:
1. між ініціалами та прізвищем;
2. після географічних скорочень( м. Київ);
3. між знаками (№) і параграфа та числами, які до них належать;
4. всередині такого скорочення , як і т.д.;
5. між внутрішньотекстовими пунктами й інформацією, яка йди після них (приклад, 1) підручник із морфології ; а) між підметом і присудком);
6. між числами і одиницями виміру, які до них належать ( наприклад 20 кг), а також це стосується і дат ( наприклад, ХХ ст.., 2002р. );
7. перед довгим тире в середині речення ( цей розділовий знак відділяється пробілами з обох боків – нерозривним ліворуч і звичайним праворуч);
8. між класами багатозначних чисел, починаючи з п’ятизначних ;
9. після однобуквених прийменників та сполучників, особливо на початку речення чи в заголовку.