Є такі причини звільнення, доцільність яких не викликає жодного сумніву, наприклад, переїзд в інше місто, краща пропозиція від роботодавця тощо. Треба, так треба. Однак інколи ми керуємося спонтанними поривами й кидаємо роботу, не обдумавши все як слід, а потім шкодуємо.

Якщо ви плануєте написати заяву про звільнення, Work.ua пропонує не поспішати. Проаналізуйте ще раз деякі причини, чому вам хочеться це зробити, щоб пересвідчитися, чи не хибні вони. Або ж навпаки, впевнитися, що ви все робите правильно.

1. Не влаштовує одне робоче завдання

Керівник доручив вам виконання важливого проєкту. Під час роботи над ним ви зрозуміли, що працюєте понаднормово, перебуваєте у постійному стресі й не відчуваєте віддачі або заохочення. Ситуація так дратує, що ви вже почали обмірковувати план свого звільнення.

І це цілком природна реакція, якщо подібна практика є звичною для вашої компанії, відділу, керівника. Проте один серйозний проєкт, який вимагає віддачі та повного завантаження, не повинен переривати вашу стабільну роботу.

Погляньте на це з іншого боку: вам довірили справу, бо впевнені у вашій кваліфікації, професіоналізмі. Можливо, по закінченню проєкту на вас чекає підвищення чи премія. Якщо аж занадто важко, поговоріть з керівником, дізнайтеся, чи може він надати допомогу або інші ресурси, щоб зменшити навантаження.

2. Дістала критика начальника

Давати зворотний зв’язок співробітникам щодо їхньої роботи — одна з функцій керівника. І так, критикувати — теж. У конструктивних зауваженнях, які не порушують особистих кордонів, немає нічого поганого. Навпаки.

Але якщо ви звільняєтеся, тому що не можете впоратися з негативними коментарями щодо своєї роботи (навіть якщо вони зроблені з повагою та акуратно), тоді звільнення, найімовірніше, не розв’яже вашу проблему. Бо на наступному робочому місці ситуація повториться.

3. Мене не підвищують!

Ви тривалий час працюєте в одній компанії, але керівництво не помічає ваших досягнень? Більшість колег уже просунулися по службі, а ви досі у пересічних виконавцях? Неприємно. Але це не означає, що у цьому винен роботодавець.

Розгляньте ситуацію об’єктивно. Спершу подивіться на колег, яких підвищили, і побачите у них ті риси, котрих вам бракує, але вони конче потрібні на вищій посаді. Далі згадайте, чи давали ви керівництву знати про свої досягнення: подавали звіт особистої ефективності, зустрічалися, щоб показати свої результати та успіхи? Ні? Тоді не дивуйтеся, що пасете задніх. Щоб вас помітило керівництво, про себе треба нагадувати цифрами та фактами.

Якщо ж ви впевнені, що вас несправедливо не помічають, перш ніж пакувати валізи, попросіть начальника про зустріч і без конфліктів з’ясуйте, що ви можете вдіяти, щоб зробити себе конкурентоспроможним кандидатом на підвищення.

4. Хочеться працювати на себе

Стати сам собі начальником — мрія багатьох. Так приємно працювати на себе, ні перед ким не звітувати, вставати на роботу коли заманеться. Не життя, а рай!

Якщо у вас є ідея і ви віддані їй, маєте чітко прописаний план, як розвивати бізнес, то вам, безумовно, варто звільнитися та спробувати. Але слід пам’ятати, що власна справа вимагає ще більшої концентрації, відповідальності, ніж робота на когось. Про значні капіталовкладення ми взагалі мовчимо.

Якщо ж ви кидаєте стабільну, добре оплачувану посаду з усіма вигодами на примху, тому що вам набридло звітувати перед кимось, труднощі наздоженуть вас дуже швидко і переможуть переваги звільнення.

5. Вам нудно, але ви нічого не робите

Ситуація, коли на роботі не вистачає роботи, не є нормальною, і це може спричинити масштабне незадоволення. Але хіба це вагома причина для звільнення?

Замість того щоб подумувати про пошук нової роботи лише тому, що вам нудно на нинішній, попросіть колег та керівництво про додаткові завдання. Так ви більше не будете нудьгувати, отримаєте нові задачі та статус активного співробітника.

6. Ви думаєте, що скоро вас звільнять, і хочете випередити події

Ви ніколи не знаєте, що напевне думають інші. Чутки, здогадки, припущення — це надто слабкі аргументи, на які варто спиратися при ухваленні серйозних рішень як у житті, так і на роботі.

Тому якщо ви справді стурбовані вашим положенням у колективі, попросіть свого керівника про чесний відгук. Немає потреби вживати превентивні заходи без попереднього обговорення інших можливих варіантів.

7. У вас розвинувся «синдром самозванця»

«Синдром самозванця» — це таке явище, коли людині здається, що вона не заслуговує на успіх, її навички та досвід не дотягують до посади, яку вона обіймає. Такі переконання отруюють життя багатьох професіоналів.

Якщо ви дійсно вважаєте, що вас найняли на роботу, яку ви не в змозі виконувати, повідомте про свій дискомфорт керівництву та з’ясуйте, як потрібно діяти далі.

Однак ви також зобов’язані чесно поглянути на свої здібності та знання. Ви багато чого досягли. Але якщо вважаєте, що для кращого виконання роботи вам потрібна додаткова освіта, поговоріть із шефом, щоб дізнатися, чи може компанія оплатити (повність або частково) майстер-клас, семінар, вебінар.


Звільнення — не завжди продуманий крок. Щось роздратувало, накипіло, привиділось, і працівник уже поспішає писати заяву про звільнення. Але, як показує практика, майже усі претензії співробітника можна було б задовольнити, якби він про них сказав. Щоб досягати своїх цілей, не біжіть від тимчасових труднощів, а вирішуйте їх тут та зараз. А ще завжди говоріть з керівництвом і колегами про те, чого вам не вистачає.

Читайте також