Безбар’єрність давно перестала бути тільки соціальною ініціативою і відповідальністю бізнесу. Цей підхід демонструє комерційну ефективність і прибутковість. Як він реалізувався у сфері ІТ, навіщо бізнесу бути безбар’єрним та що можна отримати від цього, Work.ua розповість на прикладі SoftServe — IT-компанії з українським корінням, яка працює на глобальному ринку вже 28 років.

Як доступність сайту допомагає розширити коло клієнтів

Безбар’єрний підхід демонструє високу комерційну ефективність і прибутковість. Розширення лінійки товарів чи послуг на аудиторію з інвалідністю чи будь-якими іншими порушеннями не потребує надзатрат, але повертається гарантованим бонусом — опанованими новими нішами та підсиленою лояльністю ядра клієнтів. З часом все це перетворюється на стійку репутацію просунутого і небайдужого бренду, який переймається добробутом кожного клієнта.

Для успішного ведення бізнесу компанії вже недостатньо просто мати сайт або сторінку в соцмережах.

Усе більше уваги останнім часом приділяється технологіям, які роблять вебпродукти доступними, зрозумілими й зручними для різних категорій користувачів, зокрема старшого віку, для людей з інвалідністю та інших.

Що таке доступність сайту

А тепер — увага! — найважливіше. Інформацію на вашому сайті повинні мати змогу прочитати люди з порушенням зору. Для тих, хто зір втратив, має бути опція озвучення (тифлокоментування) або синхронного перекладу.

Звучить затратно, а насправді все нескладно. Достатньо передбачити можливість вибирати розмір шрифту, колір тла і тексту, співвідношення контрастності між кольорами, писати кнопки та вказівники, навігації, тобто, якщо є не лише значок (наприклад, Фейсбуку), а й підписана його назва. Це нескладні доопрацювання.

Для осіб з порушеннями слуху можна передбачити можливість перекладу на жестову мову. Це в Україні ще не дуже поширено, але світова практика вже активна. Наприклад, сайт катарського Центру допоміжних технологій запустив віртуального 3D-перекладача жестової мови, який у режимі реального часу перетворює письмовий арабський текст на катарську мову жестів.

Ще один з показників доступності — це коли вся інформація та весь функціонал вебсайту або програми можуть використовуватися лише з клавіатури, без комп’ютерної миші.

У світі існує кілька стандартів доступності інтернет-ресурсів для людей з інвалідністю. Один з них — Web Content Accessibility Guidelines (WCAG). Він імплементований у США, Канаді, Австралії, Великобританії, Ізраїлі та Європейському союзі. Стандарт містить перелік вимог, яким повинні користуватися розробники вебресурсів для того, щоб їхні продукти були доступними для всіх без винятку.

Що стосується конкретних рішень, зробити сайт доступним допомагає, наприклад, screen reader — програма, яка дозволяє людям отримувати інформацію без використання зору. Для незрячих людей інформація з сайту може озвучуватися. А декому зі слабким зором, можливо, буде зручно максимально збільшити шрифт на екрані.

Доступність — це також дизайн UI/UX (User Interface/User Experience). Тобто дизайн-рішення, які спрощують навігацію ресурсом. Зокрема, шляхом застосування особливої гами кольорів або контрастності.

Наприклад, для людей з порушеннями зору всі складні графічні елементи сайту — таблиці, графіки, діаграми — має супроводжувати пояснювальний текст. А от автовідтворення відео- або аудіофайлів небажано, тому що це може стати тригером для людей з аутизмом.

Багато країн, від США до Нової Зеландії, вже запровадили вимоги щодо доступності вебресурсів і закріпили їх на законодавчому рівні.

В Україні на сайтах міністерств і муніципальних органів влади, приватних компаній також уже починають впроваджуватися безбар’єрні технології. Наприклад, на сайті Національної поліції (в правому нижньому кутку екрана) є активний віджет «вушко». Він дозволяє скористатися послугами перекладача жестової мови онлайн — той від імені заявника може написати звернення, а також надати письмову або усну консультацію та послуги. Аналогічний віджет є на сайті низки міністерств, зокрема Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики тощо.

Процес впровадження безбар’єрних технологій став активнішим після того, як перша леді України Олена Зеленська запропонувала візію безбар’єрного суспільства в Україні та була ухвалена Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні.

Що таке абсолютно доступний сайт, можна подивитися на прикладі сайту SoftServe. Тут інший дизайн, більш виразний текст та інша структура наповнення.

«Коли ви натискаєте на значок „око“ на головній сторінці сайту, одразу бачите, як перебудовується сторінка. Усі елементи стають більш видимими. Наприклад, змінюється структура заголовків на сторінці, що дозволяє людям з інвалідністю ефективніше навігуватися сторінкою та полегшує процес сприйняття контенту. Я вважаю цю версію хорошим прикладом доступного вебресурсу і раджу ознайомитися з ним усім, кого цікавить, як може виглядати сайт, доступний для людей з інвалідністю», — радить Владислав Колпаков, Accessibility QC Engineer.

Бізнес-модель, побудована на ідеї тестувати сайти та застосунки на доступність

SoftServe багато років будує корпоративну культуру на принципах рівності та різноманітності та створює IT-продукти, які полегшують доступ до інформації для людей з інвалідністю. А з 2019 року в компанії працює відділ Accessibility Service, який займається тестуванням вебресурсів, програм і мобільних застосунків на предмет доступності, зручності для людей з інвалідністю. Цей відділ був сформований у відповідь на потреби клієнтів, і попит на його роботу лише зростає.

Команда пропонує клієнтам послуги з корпоративного навчання про Accessibility, аудит вебресурсів відповідно до вимог WCAG, надає рекомендації по inclusion-design, а також бере участь у реалізації та контролює процес внесення змін до вебресурсу і мобільних застосунків клієнтів.

У SoftServe вважають, що найкращими тестувальниками будь-якого продукту є люди, на яких цей продукт розрахований. Щоб надавати якісні послуги з тестування доступності програмного забезпечення, SoftServe залучила до роботи у відділі Accessibility Service інженерів з порушеннями зору.

Кандидатів шукали за допомогою різних громадських організацій і фондів, які працюють з незрячими людьми. Основними вимогами були знання англійської мови та досвід користування комп’ютером. Ті, хто виявив бажання працювати тестувальниками, пройшли тримісячне навчання основам тестування та Accessibility Testing в корпоративній IT-Академії.

«Протягом трьох місяців навчання наші студенти вивчили все те, що вивчають QA-інженери. І додатково ще частину, яка стосується тестування доступності. Це дуже великий масив інформації. Але учасники проєкту продемонстрували неймовірне бажання вчитися і працювати», — розповідає Вікторія Ряжська, ментор в SoftServe IT Academy і керівник навчальної програми з Accessibility Testing.

Кращим випускникам запропонували роботу в компанії. І зараз у відділі працюють вісім осіб, п’ятеро з яких мають порушення зору. Причому вони працюють нарівні з іншими та мають такі ж KPI.

«Рівність, знаєте, це не про почуття жалю до когось, це про рівні можливості. А також про можливість для людей з будь-якими порушеннями відчувати себе такими, як інші. Наші незрячі колеги працюють нарівні з іншими інженерами, ефективність їхньої роботи вимірюється так само, як і всіх інших, вони беруть участь у тих же процесах і спілкуються з клієнтами», — розповідає Вікторія Ширяєва, менеджер відділу Accessibility Service.

Чому безбар’єрність і доступність продуктів — не благодійність

За час існування відділу Accessibility Service в компанії переконалися, що ідея зробити лінійку продуктів, орієнтованих на осіб з інвалідністю, не просто рентабельна, а досить прибуткова.

  • По-перше, тому, що сьогодні багато компаній прагнуть стати безбар’єрними й продемонструвати це, зокрема на своїх IT-продуктах.
  • По-друге, тому, що SoftServe пропонує рішення, які максимально точно відповідають запитам та потребам клієнтів.
Тож створення технологій для людей з інвалідністю виявилося для компанії економічно вигідним. І цей напрямок планується активно розвивати. Що ж до ототожнення безбар’єрності та благодійності — у SoftServe взагалі вважають, що це стереотип, який потрібно викорінювати.

«Коли наш проєкт або команду сприймають як щось благодійне і просто хороший вчинок, який зробила компанія, — це не зовсім коректно. Ми збирали команду та потребували інженерів, насамперед accessibility-інженерів, тому що такі вимоги та потреби ринку. Згідно з усіма прогнозами ринок розробки програмного забезпечення лише збільшуватиметься в наступні роки, і адаптація цифрового контенту для різних користувачів буде обов’язковою у дедалі більшій кількості країн», — коментує Вікторія Ширяєва.

Читайте також