- 4 min reading
- 18096
5 фраз, які дискримінують шукачів
«Шукаємо помічника приємної зовнішності», «На посаду розглядаємо лише жінок без дітей», «Резюме без фото не надсилати»: які ще висловлювання у вакансіях та на співбесіді можуть порушити права кандидатів?
Дискримінація — це певні стереотипи та упередження щодо раси, релігії, статі, віку та інших ознак, які спонукають одних людей ставитися до інших несправедливо чи жорстоко, обмежувати в правах. Вона може виникати в різних середовищах: школі, громадських місцях, лікарнях, колективах і навіть під час пошуку роботи. Саме про останню ситуацію й поговоримо.
До Дня «Нуль дискримінації» Work.ua зібрав дискримінаційні фрази, які можна зустріти у вакансіях або почути під час співбесіди. Розповідаємо, як вони порушують права шукачів і чому їх краще уникати.
Довідково: День «Нуль дискримінації» відзначають 1 березня. Його започаткували за ініціативою Організації Об’єднаних Націй у 2014 році для того, щоб звернути увагу суспільства на проблему дискримінації та підкреслити важливість рівних прав і можливостей для кожної людини.
1. «Робота тільки для жінок / чоловіків»
На жаль, найпоширеніша дискримінуюча фраза у вакансіях. Проте якщо в оголошеннях про роботу зазначено про переваги однієї статі відносно іншої, вони вважаються дискримінаційними за гендерною ознакою.
За розповсюдження такої та подібної дискримінаційної вакансії можна отримати штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
Але є виняток. Стать можна вказувати, якщо посада передбачає специфічну працю, яка може виконуватись працівником певної статі, наприклад, для чоловіків: вантажник, автомеханік, гірничий, слюсар тощо.
2. «Шукаємо помічника / помічницю приємної зовнішності»
Ця фраза у вакансії теж є дискримінаційною. Вона вказує на те, що основним чинником відбору для певної роботи є зовнішній вигляд, а не професійні навички чи кваліфікація кандидата.
Тобто інші шукачі, які не відповідають критеріям «приємної зовнішності» (та і чи є такі критерії взагалі?), можуть бути виключені з конкурсу на посаду, незалежно від їхнього професійного досвіду чи здібностей. Такий підхід суперечить принципам рівних можливостей.
3. «Резюме без фотографії не розглядаємо»
У роботодавців немає жодної законної підстави просити кандидатів надсилати свої світлини чи вимагати їхню наявність в резюме. Додавати фото чи ні — вибір людини.
За цією фразою (як і в попередній) стоїть вимога, яка може передбачати відбір кандидатів на підставі їхнього зовнішнього вигляду, а не професійних якостей чи навичок.
Пам’ятаймо, колір шкіри, наявність татуювань, зовнішність у цілому не мають значення. При виборі майбутнього співробітника важливо орієнтуватися насамперед на професійні навички для виконання роботи.
4. «Кандидатів з дітьми просимо не турбувати» / «А ви плануєте народжувати?»
Саме жінки з маленькими дітьми стикаються з цими фразами. Інколи компанії просто не розглядають мам як кандидаток на посаду або ж вимагають у контракті не народжувати на час роботи. Мовляв, «якщо у неї є маленька дитина, то буде часто брати лікарняні» або ж «ще не народжувала, піде за пів року в декрет». Та й взагалі «жінка не може поєднувати кар’єру і сім’ю».
Це дискримінація за сімейним станом. Відповідно до законодавства України роботодавцям заборонено вимагати від шукачів повідомляти відомості про їхнє особисте життя та розкривати плани щодо народження дітей.
5. «У нас молодий колектив»
Ця фраза може викликати певні запитання щодо можливої дискримінації за віком, тобто ейджизму.
Важливо визначити, чи «молодий колектив» вказує на певний віковий діапазон або просто описує енергійну та динамічну атмосферу в компанії. Якщо вакансія відкрита для всіх, незалежно від віку, і це висловлення використовується для опису культури організації, то, ймовірно, немає дискримінаційних намірів.
Проте, якщо фраза має на меті встановлення обмежень за віком, то це може бути розглянуто як дискримінація. У такому випадку варто уникати використання подібних формулювань в оголошеннях роботи.
День «Нуль дискримінації» — це час не лише для роздумів, а й для дій. Тож хотілося б закликати роботодавців ставитися до працівників гідно і не зважати на вікові, статеві, гендерні та інші стереотипи, а на перше місце ставити професійні навички. Так само закликаємо і шукачів не допускати упереджень щодо майбутнього роботодавця чи керівника при працевлаштуванні.
84 comments
To leave a comment, you need to sign in.
При цьому від тебе це вимагають, чи є така стаття, яка допоможе боротися з такими кампаніями чи менеджерами найму?
Ніхто не забороняє працедавцю вам відмовити.
Від вас не ВИМАГАЮТЬ ввімкнути камеру, а пропонують.
Якщо будете відповідати "а я не хочу і не зобов"язаний" - почуєте у відповідь "а ми не зобов"язані брати вас на роботу".
Мені цікава буква закону
Особисто моя думка щодо онлайн. Є досвід.
По-перше. Я цікавлюсь, чи є офіс у місті, де я мешкаю. Припустимо, HR та ваш потенційний керівник фізично знаходяться у іншому місті.
Але ж, у офісі вашого міста могло б бути обладнане місце для співбесід онлайн. Де вже налаштовані камера, звук, освітлення.
Буває, що людина тільки перед онлайн з'ясовує, що його камера не працює. Бо ОС оновлена, а драйверу під "стару" камеру немає. Або із звуком проблеми.
Тому це треба озвучити. Вже як зреагує HR, це індивідуально.
На мій погляд, краще було б онлайн в офісі. Або знайти рішення, прийнятне для обох сторін.
По-друге. ПЗ для онлайн пропонує HR. Він же відправляє вам запрошення для участі. ПЗ має функцію запису.
Тут, доречно було б з боку HR попередити кандидата чи буде вестися аудіо/відеозапис співбесіди. Було б слушно отримати дозвіл кандидата на подальше використання відеозапису.
Як варіант, ви домовляєтесь, що після отримання негативного фідбеку/відгуку, компанія упродавж якось проміжку часу, наприклад 24 год, знищує цей відеозапис. Про що повідомляє вам на ел. пошту, приміром.
Або, прийнято рішення про подальшу співпрацю/випр. термін, і відеозапис зберігається в архіві. Або, знову ж таки, видаляється у разі непроходження випр. терміну. Або зберігається у компанії стільки часу, скільки ви будете там працювати.
Це якщо, прагнути, з боку роботодавця, не порущувати права кандидата.
Якби юристи ще пояснили яким чином це здійснити з "мінімальними втратами".
Та в загалі - роботодавцю нічого не коштує попрощатися с Вами и далі провести співбесіду з менш "проблемною" людиною.
Нічого дивного, це в нас дивна мода, я знаю багато людей яким банально це некомфортно.
Мою першу працю я отримував без таких співбесід, я був значно молодше, я гарно розумів специфіку, так як стикався з цим. Можливо, якщо це було б віч на віч, то через хвилювання я міг би загубитися, бо досвіду взагалі не було.
Тому я вважаю, чесно, що людина може відмовити і це не має сприйматися, як акт неповаги, просто так банально комфортніше, чому я маю демонструвати всім своє лице зразу
Я ніколи не відповідав , що не буду включати камеру, але чесно, я б її точно не включав би на першій співбесіді
Тому мені і цікаво, чи може це якось прописано в законі
Якщо брати наприклад універсальні професії, де можуть працювати, як чоловіки і жінки і вимагати саме когось із них, то це дискримінація, це також стосується тих хто шукає за віком. Наприклад, колись давно зустрів оголошення, де в проектну фірму вимагалися лише молоді люди, віком здається до 35 років. Цікаво, а чим же старші не такі? 🤔
Для цього:
1. Вкажіть посаду та оберіть місто пошуку роботи.
2. Натисніть «Знайти вакансії».
3. Оберіть «Розширений фільтр» на сторінці праворуч.
4. Поставте галку біля «Приховати вакансії в Силах оборони».
Ви коли-небудь бачили некрасиву офіціантку чи некрасиву стриптизершу?
Які завгодно закони приймайте, але некрасива дівчина не зможе займати певні посади.
Остаточне рішення за роботодавцем. Вім має право приймати кого він хоче (і відмовляти всім іншим).
Якщо йому не подобається зовнішність кандидатки на посаду секретарки - роботу вона не отримає.
І все, баста.
тому будь-які дискримінаційні оголошення заборонити неможливо.
Якщо перестануть писати "потрібна помічниця приємної зовнішньості" - все одно роботу будуть отримувати жінки приємної зовнішньості. А некрасиві жінки просто дарма будут ьвитрачати свій час.
І одна й та сама зовнішність може бути одній людині приємна, а іншій на неї гидко дивитись, бо вона/він, наприклад схожі на його колишню/колишнього, яка/який його кинула на бабло, віджала шмат бізнесу, чи може просто не вміла готувати і він увесь час був голодний і його то певною мірою тригерить.
На цю тему можна писати цілий філософський трактат.
Тож, щодо роботи, в першу чергу мають розглядатись ділові якості, людські (в сенсі софт скілл)... Ну а щодо зовнішності, можна хіба що звернути увагу на охайність, доглянутість. І це про те, як людина сама до себе ставиться, в першу чергу, а не про "чорнії брови карії очі ©"
А загалом, щодо теми дискримінації - не потрібно міркувати, що законодавство, як у світі в цілому, так і в Україні формується з повітря.
Є загальні правила, і є більш спеціальні, або ж виключення.
Кожна людина має мати шанс незалежно від статі , кольору шкіри і подібне. В тому числі, шанс довести, розвинутись, досягти. Тобто, дискримінацією є позбавлення людини "можливості", завідомо виходячи, наприклад, з упередження, без перевірки певних передумов.
І тому , в багатьох випадках це визнається несправедливим.
Звісно, мова не про охайність: якби, наприклад, до мене секретар прийшла на співбесіду з брудними руками і в заляпаному платті, я б їй свою каву не довірила))) А все інше у зовнішності абсолютно не має значення.
активно роботу, хрещена оформлювала пенсію, то тоді був дуже великій відсоток відмов та дискримінації щодо мого статусіу ВПО, який "муляв" очі роботодавців, і так було майже до весни 2016-го. Тривалий час стикався із дискримінацією щодо моєї інвалідності (ІІІ група по зору з дитинства), чув дуже багато відмов. Але все ж я хочу бути соціалізованою людиною, отримав вищу освіту освіту в столиці, хотілось працювати, адже на держ.допомогу важко прожити. Нажаль довелося емігрувати з України в надії на кращу долю, і в надії на те, що десь твої обмежені можливості не стануть перепоною, а просто скажуть про певні особливості, які потребує людина, яка теж хоче бути гідним елементом сучасної спільноти.
Маю в своїй колекції навіть відповідь: "на ету вакансію нужно парня ілі дєвушку молодую ©" - ось так одним реченням дискримінувати людину за статтю й за віком (як вам більше сподобається ;) ) На що я пожартувала: "Ключове слово - молодую!"
На сьогоднішній день знаю приклади, коли людину під час війни, звільнили з роботи лише за те, що людина не мала смартфона (бо втікала від війни в чому була) і не могла надіслати фотозвіт про свою роботу, який вимагав роботодавець. І це в маленькому місті, де кількість ВПО майже дорівнює кількості містян, що живуть там постійно, і в якому в наявності, мабуть, лишилось всього два "процвітаючих" підприємства - це керуюча компанія, по суті ЖЕК, і бюро ритуальних послуг. Фотозвіт вимагав жек від двірника.
Так що "креативність" у способах дискримінації тільки набуває розвитку, тому що безкарна.
Тому це дуже не доцільний закон якщо він дійсно існує.
Людині,яка старіє, як і усі, сидіти вдома безробітною, тому що в неї зморшки? Чи працедавцю потрібен результат у роботі? Я таких "зірок" бачила на ресепшн, що невідомо, хто цих жінок наймав - сліпі й глухі?, але роботу вони свою виконували вправно. То ж зовнішність переставала відігравати роль після 2 хвилин спілкування.
Чи готовий роботодавець сплачувати таку зарплатню, щоб його співробітники не мали зморшок? Таке.
Молодість - недолік, який швидко минає.
А якщо трапляється щось серйозне, то "любітель дєвачєк до 30" кого викликає? Так, тьотю постбальзаківського віку, із досвідом, із головою, що працює як квантовий компьютер.
І директор почуває себе у безпеці тільки якщо за спиною є, і не одна, "непрезентабельна 50-річна".
Ще такий епізод. Розповідав викладач кошторисної справи.
Історія з його минулого, коли він був керівником компанії.
Якось зранку заїзджає він за своїм кошторисником, у них запланована зустріч із підрядником.
Вона із тих, кому за...Дивиться директор, а в жінки помада розмазалася. Він їй про це каже. Вона навіть уваги на це не звернула, махнула рукою, мовляв і так зійде.
Приїхали на місце. Двоє підрядників їх вже чекають. Кинули погляд на жінку із розмазаною помадою. Вирішили, що вони тітці не по зубам.
Далі почався цирк. Кошторисник у двох реченнях пояснила підрядникам що вона думає про ту макулатуру, яку вони щиро вважали за кошторис. І що підписувати нічого не збирається. Встала і пішла. Позолота з хлопців посипалася. Директор був у захваті!
Щось подібне розказувала колишня підлегла такої залізної леді. Вона зайшла на поверх недобудови і для того, щоб довести підряднику, що він дуже зекономив на матеріалах, просто штовхнула якусь стіну. Та посипалася. Жінка розвернулася і мовчки пішла. Ніхто не наважився її зупинити. Та і кому треба наражатися на тяжку розмову про свої розумові здібності. Оце вищий пілотаж!
Заради справедливості...Деякі рекрутери тільки важко зітхають від тих критеріїв, за якими ім треба відбирати кандидатів. Вони теж не в захваті від тої дичини із 90-х. Але ж питання статусу...іграшки дорослих хлопців.
І це рівень асистента фінансового менеджера.
І ніяких до 25-30...
У моєму випадку у ФБ.
Спеціально проводила опитування з цього приводу. 98% респондентів це теж обурило.
Потенційному роботодавцю пояснюю, що мій профіль геть неінформативний, щодо моєї особистості - там тільки котики та квіточки. Не переконала.
"Як ви можете влаштовуватись на роботу, не відкривши профіль?!? Як дізнатись щось про вас?"
На мою відповідь, що можна спитати у мене, відповіли:"як хочете".
Допит з пристрастю взагалі набуває ознак домагання. До приватного життя. А воно, як відмомо, охороняється законом.
Правове невігластво - то окрема тема.
І не соромлячись, цю маячню пишуть у вакансіях.
Незабаром вони начнуть ходити без запрошення додому до кандидатів.
І не на каву, а з перевіркою шухлядок із нижньою білизною.
Ми ж зараз про дискримінацію, перевищення повноважень, порушення прав і т.д. під час інтерв'ю?
Кому треба те позитивне рішення?
Борони Боже!
З адвокатом ходити на співбесіду, то смішно - це як мала дитина з батьками на прийомі в директора школи 😁😁😁😁 і дорого і не кожному це по-кишені і не кожен має свого адвоката навіть знайомого. 😏
Я никогда не делил людей по национальным признакам. Может поэтому этот случай дискриминации помнится до сих пор.
Наприклад, за словами "без дітей" я бачу небажання дотримання соціальних гарантій для БУДЬ-КОГО з працівників. За вимогою певної зовнішності та віку, зрозуміло, що потрібне роботодавцю. І це не здатність багато і невтомно пересуватися по кабінетах офісу.
З приводу вимоги фото в резюме. Будучи роботодавцем, я би теж хотіла бачити кандидатів. Як на фото, так і на співбесіді. 1.Це дає змогу визначити наявність чи відсутність, наприклад, алкогольної залежності. 2.Для мене відсутність "образу" говорить про нерішучість та невпевненість або про те, що людині є що приховувати. 3. Спілкування з вимкненою камерою, окрім причин, вказаних у п.2 ще й прояв недотримання елементарних правил етикету, а це може в подальшому загрожувати конфліктами в колективі. Навіть при супервисокій кваліфікації кандидата, якщо вакансія потребуватиме командної роботи, я б відмовилася від конфліктного співробітника. Тобто, вимогу про фото я б не зазначала, але на резюме із світлиною відреагувала більш позитивно, як на доказ того, що людина знайома з правилами ділового спілкування.
Тепер про "молодий колектив". Як на мене це звучить "досвід не потрібен, але потрібен гарний вигляд (окозамилювання для клієнтів, якщо грубо)" або "досвід не потрібен, бо так ви не помітите, що вас обманюють чи вами маніпулюють".
Розумію, що є вакансії, які не дуже підходять представникам певної статі. Але, все одно, неприємно читати "для чоловіків" чи "для жінок". Можна просто вказати, що робота буде фізично важка. Чи "потрібна компаньйонка для жінки". Так, це на 2 слова більше, але я це чую, як повагу до майбутнього працівника, бо його тримають поінформованим.
Чому такий довгий текст? Бо, як на мене, саме це мали на увазі автори чи автор статті.
Припустімо, можна поставити вимогу роботодавцям. щодо табу на певні фрази на Work, але... Ми ж звертаємося у пошуках роботи до різних джерел! На іншому ніхто не застрахований від подібних формулювань.
Тобто, варто просто подякувати автору/авторам за те, що звернули увагу на особливості тексту оголошень про вакансії.
Дякую!
Щодо молодих колективів теж таке зустрічав, або ще було обмеження у віку до 35, і до 40 років, старших взагалі не хочуть мати в своїй компанії.
1) У статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначається наступне:
Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
2) Україна зі вступом до Ради Європи 9 листопада 1995 року, ставши повноправним її членом, підписала Конвенцію.
3) Українська конституція право на приватність закріпила у формулі ч. 1 ст. 32: «Ніхто не може зазна- вати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України»
***Сфера застосування статті 8 Конвенції (це тільки частина пунктів):
- приватне життя;
- персональні дані про людину;
- встановлення та підтримання стосунків з іншими людьми;
- порушення фізичної і моральної (психічної) цілісності людини;
- визначення персональної ідентичності (вибір імені, способу одягатись, сексуальна ідентичність тощо);
- ім’я, прізвище особи (зміна, написання);
- зовнішній вигляд людини;
- вільне розпорядження своїм тілом;
- збирання, використання інформації про особу;
- таємність кореспонденції (листування, електронні засоби комунікації тощо);
***Ці права в сучасному українському законодавстві набули достатньо широкого закріплення, зокрема в особистих немайнових правах фізичної особи за Цивільним кодексом України:
- право на інформацію і таємницю про стан свого здоров'я (ст. 285, 286);
- право на таємницю донорства (ст. 290);
- право на ім’я, його зміну та використання (ст. 294-296);
- право на повагу до гідності та честі (ст. 297);
- право на недоторканність ділової репутації (ст. 299);
- право на індивідуальність (ст. 300);
- право на особисте життя та його таємницю (ст. 301);
- право на особисті папери та розпорядження ними (ст. 303, 304);
- право на таємницю кореспонденції (ст. 306);
- права особи, пов’язані з фото-, кіно-, теле- та відеозйомкою, зображенням на фотографіях та в інших художніх творах (ст. 307, 308).
Про зовнішність. На жаль , критерії розмиті. Але прохання до кандидатів дбати про зовнішній вигляд.
Чисте волосся, акуратна зачіска,стрижка для чоловіків.
Свіжий одяг. Легкий макіяж для жінок. Це необхідний мінімум.
Камера ,мабуть, більше для того, щоб подивитись на людину взагалі. Мати уяву, як вона тримається. Чи достатньо впевнена в собі.
І залежить від вакансії.
Якщо ви людина з особистими потребами, про це теж треба якось сигналізувати роботодавцю.
Я би не орієнтувалась зовсім на фото. На жаль, більшість фото не відповідає дійсності. Люди намагаються прислати найкраще.
Жінка чи чоловік. Залежить від сфери. Як би дуже розмиті сучасні кордони. Можна прибрати цей пункт. Бувають дуже маскулінні жінки і фемінінні чоловіки.
Якщо ви дуже покладаєтесь на 100% зміст об'яви роботодавця, вам буде складно знайти роботу. Рухайтесь назустріч! А може це саме Ви!
Але я і у віці 50 років знайшов собі підходящу роботу після довгої перерви, і по спеціальності, а зараз мені 61 і теж знайшов те, що шукав.
Ору.
П...ой , например , тоже можно гайки закручивать . Наверное.
Як же бути...
добре що то було у великій компанії і вона це пережила.
Невеличкому власному бізнесу було б набагато складніше