What a story Mark

Був у мене такий випадок. Колись я (тобто авторка цієї статті. Привіт усім!) пішла на співбесіду на посаду копірайтера. Все йшло добре: обговорили їхню компанію, мій досвід та знання про SEO-просування.

Аж тут рекрутер мені й каже: «А які у вас плани на майбутнє? — я подумала, щодо карʼєри, та він продовжує. — Ну на чоловіка, народження дітей, — я напряглася, думаю, женихається чи що. Проте співрозмовник провадив далі. — Розумієте, ви молода, можете скоро завагітніти, піти в декрет, а нам нового співробітника шукати. Ми так вже двічі обпеклися».

Я розгубилася, та натягнула посмішку й, стараючись зберегти цей вираз обличчя, плутано запевнила, що найближчим часом декрет мені не знадобиться. Рекрутер, здається, лишився задоволеним і швиденько закінчив співбесіду, пообіцявши вислати тестове завдання. На тому і розійшлися, на роботу до них я не потрапила.

Минали роки, за час роботи я чула кілька подібних історій від колег, переважно дівчат. А одного разу ситуація навіть повторилася — людина, яка проводила співбесіду, вплела уточнення про дітей у запитання «Ким ви бачите себе через 5 років?».

Хотілося б сказати, що я тоді гордо встала, заявила, що це не їхня справа, й пішла, грюкнувши дверима. Але це буде неправда.

Я знову, затинаючись, спробувала переконати людину навпроти, що не дозволю ніяким уявним та теоретичним дітям зіпсувати нашу цілком реальну і до того ж чудову майбутню співпрацю.

І от нещодавно ми з командою сіли обговорювати теми, які нас хвилюють, і я сказала — «сексизм», одразу ж пригадавши ті ситуації й подумавши, що чоловіків про таке не питають.

Та потім замислилася. А чи справді не питають? У своєму досвіді я точно сприйняла запитання як надто особисті. Та чи були вони проявом дискримінації? Може, це просто чесність та спроба підстрахуватися?

Тож тему точно варто дослідити. Пропоную вам разом зі мною зʼясувати: запитання про сімейні плани на майбутнє на співбесіді — це сексизм чи не сексизм?

Крок 1. Домовляємося, що таке сексизм

Спочатку прийдімо до спільного розуміння слова «сексизм». Щоб ми знали, що точно будемо шукати.

«Вікіпедія» каже: «Сексизм (від лат. sexus — стать; також гендерна дискримінація, дискримінація за статтю) — упередження чи дискримінація людей через їхню стать або гендер».

Ок, хто ми такі, щоб не вірити «Вікіпедії» — від цього означення й відштовхуватимемося надалі.

Крок 2. Зʼясовуємо, чи мій випадок — то виняток

Знаю по собі, що трохи схильна до перебільшень. Тож не зайвим буде нам з вами перевірити, чи не були запитання про дітей, які мені довелося почути, рідкісним випадком. Може, я через свій характер роздула разові ситуації до «та усі це питають!».

Спосіб спитати якомога більше людей, чи цікавилися їхніми планами на дітей на співбесідах, — це опитування. У Work.ua є такий інструмент, я ним можу скористатися (бо я тут працюю 😉).

Тож користуюся — запускаю опитування серед шукачів «Чи запитували вас коли-небудь на співбесіді про ваші плани щодо народження дітей?». Не забуваю при цьому і про дослідження сексизму: у відповідях є варіанти для чоловіків, жінок і небінарних персон.

Опитування проводилося в січні 2023 року. В ньому взяли участь 2088 осіб

Опитування проводилося в січні 2023 року. В ньому взяли участь 2088 осіб

І от які результати: більш як у половини респондентів питали на співбесідах про плани народити дитину. Такі запитання адресували 1% опитаних небінарних персон, 14% чоловіків та 37% жінок.

Тобто жінок про таке запитують у 2,5 раза частіше, ніж чоловіків (у 2,5 раза, Карле!). Тривожний дзвіночок.

Крок 3. Розбираємося, чи це справді дошкуляє

А тепер ще другий етап опитування — не з варіантами відповідей, а відкрите: «У вас коли-небудь питали на співбесіді, чи збираєтеся ви заводити дітей і коли? Поділіться, будь ласка, що ви відповіли».

Сподіваюся, воно теж допоможе осягнути масштаб проблеми й люди поділяться власним досвідом.

Так і стається. Хочете побачити відповіді? Ось кілька, що мають повною мірою показати картину:

  • «Так, було таке. Після такого запитання одразу пропадає бажання працювати в такій компанії. Відповідь була наступна: на мою думку, це абсолютно некоректне запитання під час співбесіди, яке порушує особисті кордони кандидата й етичні норми. Наявність або відсутність дітей не впливає ніяким чином на робочі результати».
  • «Це запитання завжди ставлять».
  • «Не зовсім, питали чому в мене їх досі немає, на той момент я був 26 річного віку».
  • «Так, питали після сорока».
  • «Так. Запитували. Відповідала, що не планую найближчим часом».
  • «Я відповідала ні, не збираюся. Але насправді я безплідна, тому такі питання виганяють в депресію».
  • «Так, відписав що це схоже на гру в карти, ти не можеш 100% гарантувати, що тобі прийде козир, але ти завжди цього чекаєш».
  • «Так, питали. Сказала, що поки що не планую. Роботодавець сказав, що навряд це правда і на роботу не прийняв».
  • «Я відповіла що маю дітей».
  • «Питали інше. Як я збираюсь працювати, якщо в мене є діти. Казала, що можу працювати».
  • «1,5 роки у пошуку роботи, все ніяк з декрету не можу вийти, тому що дитина часто хворіє і роботодавців це відлякує».

Оце так! Підтвердилося, жінки таки більш часто отримують це запитання — більшість ствердних відповідей від жінок.

І ще виявилося: одним з тригерів запитання може бути вік, в якому «вже час і дітей мати». А перешкодою для працевлаштування деякі люди вважають не тільки майбутніх, а й вже наявних дітей, які можуть хворіти, вимагати уваги, змушувати батьків відпрошуватися на шкільні збори та в садочки за малечою.

Крок 4. Пробуємо дізнатися, чому все так

А що пишуть про це в інших джерелах? Цікаво, тому гуглю запит «Запитання про вагітність на співбесіді» та ще кілька схожих. Знаходиться купа статей від колег з інших сервісів про роботу та медіа, більшість на тему «Що жінці відповідати на співбесіді, коли питають про дітей».

У них дійсно часто звучать тези, що питати про плани щодо дітей є заходом на особисту територію та часто дискримінацією, бо жінкам такі запитання ставлять в рази частіше, ніж чоловікам.

Знаходжу ще пару досліджень на тему, де пояснюють, чому:

  1. У Великобританії майже кожен третій начальник відмовить жінці-кандидату, якщо запідозрить можливість скорого створення родини, вагітності — показало дослідження, проведене юридичною фірмою Slater and Gordon. (Юристи анонімно опитали 501 роботодавця у 2018 році.)
    До речі, 29% респондентів сказали, що відмовили б або відмовляли у роботі жінкам через те, що в них були маленькі діти. А 28% зізналися, що не хотіли б приймати або не брали на посаду кандидаток, тому що вони нещодавно заручилися або вийшли заміж.
  2. А що в Україні? «Ґендерний розподіл соціальних норм передбачає більшу спрямованість чоловіків на власну реалізацію в публічному секторі, в тому числі на ринку праці, тоді як для жінок пріоритетним вважається приватне життя та виконання сімейних обов’язків», — це цитата із дослідження 2018 року під назвою «Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до ґендерних стереотипів і насильства щодо жінок».
Ну ясно: «жінка + карʼєра + діти = провал», «справа жінки — народжувати дітей», «всі хочуть родити» і так далі, і так далі.

Але більшість статей датовані 2020-2021 роком, а обидва дослідження взагалі від 2018-го. Тож, може це вже не так актуально? Зараз перевіримо.

Крок 5. Ану ж спитаємо самих роботодавців

Ну так, це ще одне опитування. Але цікаво ж. Створюю запитання для роботодавців (знов не забуваю уточнити, кого ж більше питають, якщо питають).

Опитування проводилося в січні 2023 року. В ньому взяли участь осіб

Опитування проводилося в січні 2023 року. В ньому взяли участь 1501 особа

Ага, досвід цікавитися планами шукачів щодо народження дітей мають майже чверть роботодавців — 23%, 9% з яких питали про таке раніше, але зараз вже перестали.

І що ж там по сексизму? Очікувана картина: «Запитуємо у чоловіків» — 0%, «Запитуємо в усіх» — 4%, «Запитуємо у жінок» — перемагає з 5% голосів.

Крок 6. Робимо висновки: то є сексизм чи нема?

Колеги, ну він є! Ми з вами його однозначно знайшли. Не в самому запитанні, звичайно, — запитання про плани на дітей, родину просто максимально особисті та недоречні. Сексизм у тому, що запитання «Ви плануєте дітей?» під час співбесіди зазвичай адресоване саме жінкам. І дослідники кажуть, і наші опитування показали, що жінки страждають через гендерні стереотипи під час працевлаштування та на роботі взагалі набагато частіше. 

А ще тут є ейджизм: виявляється «репродуктивний вік» це з одного боку плюс при прийнятті на роботу, а з іншого — несе небезпеку, тож деякі роботодавці вирішують підстрахуватися з тими кандидатами, в яких «часіки вже затікали», та перевірити їхні особисті плани.

Ну і звичайно ж, ми з вами тут іще раз підсвітили проблеми, пов’язані з виходом із декрету. Побоювання роботодавців-грінчів, що діти працівників, а особливо працівниць, завадять роботі, цілком впливають на їхні остаточні рішення про найм.

Та є й позитивний рух — 9% роботодавців уже припинили питати людей про плани на сімʼю та дітей, 77% стверджують, що не питають та не питали ніколи. Сподіваюся, таких хороших та свідомих роботодавців, як ті, хто взяв участь у цьому опитуванні, ставатиме щороку більше. А ті, хто все ще не відмовився від переходу особистих кордонів на співбесідах, почитають цю статтю, дізнаються, що подібні запитання можуть бути дискримінацією, та припинять їх ставити.

Дякую, що читали та досліджували цю тему разом зі мною!

Читайте також