Контактная информация

Соискатель указал телефон и эл. почту.

Получить контакты этого кандидата можно на странице https://www.work.ua/resumes/2706113

Опыт работы

Вчитель

с 02.1995 по наст. время (29 лет 2 месяца)
школа, Васильків (журнілістика)

Переможець конкурсу імені Леся Мартович 2016рік

Знание языков

Немецкий — продвинутый

Дополнительная информация

Резюме
1.ПІБ.Пономаренко Олександр Миколайович.
2Дом.адреса : 08600 вул. Сількорівська,16/2 м. Васильків обл. Київська.
3.Конт. тел. [открыть контакты](см. выше в блоке «контактная информация»)
4.Сімейний стан : одружений; маю 1 (одну)дружину,1(одну)дочку;позашлюбних дітей не маю.
5. Професія: вчитель (з 8,30 -14,14).
6.Дата народ.1967, але ,на думку дружини,мені років 17.
7.Захоплення: риболовля,полювання,коньяк,кава,дорогі кубинські сигари…
8.Позитивні риси : не позбавлений почуття гумору.
9.Негативні риси: не маю,пишу лише українською мовою.
10.Віросповідання: православний християнин УПЦ.
11.Маю публікації в журналах «Перець»,» «Жінка», «Зброя і полювання»

Літера ґ.

— Мамо, у мене для тебе дві новини. Одна добра, а інша погана, — защебетала Марійка, забігши до хати.
— Чую, доню, — зітхнувши, мовила мама. — Давай спочатку з хорошої.
— Сьогодні з української мови у мене в щоденнику «15 » балів. Ми вчили літеру «ґ».
— Але ж у школі дванадцятибальна система?
— Тому відразу і погана новина: у школі комісія, тому вчитель Іван Петрович попросив, щоб я купила новий щоденник. І не лише я: всім, кому він писав у щоденниках, щоб мами купили шоколадки, теж мають купити нові щоденники. А потім комісія поїде — і він писатиме знову. А я тобі давай краще прочитаю твір, який так високо оцінив Іван Петрович. Всі придумували речення з літерою «ґ», а я написала твір, і в ньому ця буква майже в кожному рядку. Хочеш, я тобі прочитаю?
І, не почувши відповіді, почала:
— Зранку дівчинка вийшла на ґанок. Сонечко вже пригрівало. В загороді ґелґотали гуси, а на яблуні сиділа ґава. На подвір’ї крутилося гусеня, як дзиґа.
Гиля-гиля, — гукнула Ганнуся до гусей і насипала їм їсти. Гуси підбігли до дівчинки і вчинили ґвалт. Ганнуся зібралась до саду збирати аґрус. Зачепившись за кущ, дівчинка загубила ґудзика. Збираючи ягоди, Ганнуся згадала Петра, бо той був гарним легенем. Добре вони каталися взимку з гори на гринджолах, а тепер з тієї гори після дощу важко сходити, бо там глей.
Закінчивши читати, Марійка глянула на маму і весело сказала, що цей твір вчитель прочитав перед усім класом, а потім покликав мене до дошки, підняв мою праву руку вверх і сказав, що я краща.
— Більше нічого не спитав? — спитала мама у Марійки.
— Спитав, з якого класу той легінь Петро, але я відповіла, що це до теми ніякого відношення не має. А Зеленській Марійці лише за одне речення десять балів поставив і кілька хвилин сміявся.
— І що ж то за речення?
— У нашій сім’ї ще ніхто не сидів за ґратами. А ще раніше Наталці Остапенко за одне речення поставив «12».
— І за яке?
— Це ще коли вчили вставні слова. А речення я пам’ятаю: Моя мама дуже красива, і до неї, звичайно, чіпляються чоловіки. А на перерві я бачила, що він ще в кінці журналу дивився, мабуть, адресу записував… То ти купиш щоденник? Ось і добре, і купи з фотками футболістів — він любить футбол.
— Та куплю вже, — усміхнувшись, сказала мама.
Марійка з важким портфелем за спиною пішла до своєї кімнати.