Система освіти передбачає, що в 16–17 років людина мусить визначитися, чим хоче займатися в дорослому житті. При цьому, як показують дослідження, цей надважливий вибір робиться навмання: школярі майже не звертаються до таких інструментів, як профорієнтація чи стажування.

Не додає впевненості й контекст життя сучасних підлітків: повномасштабна війна, штучний інтелект, міграційні процеси у світі, глобальні скорочення IT-сектору.

Чи можна в таких умовах узагалі зробити правильний вибір? Work.ua подивився на вибір професії з різних ракурсів, щоб знайти найбільш універсальний алгоритм для абітурієнтів.

Вибір професії сьогодні та 20 років тому: в чому різниця

Дослідження «Індекс майбутнього: професійні очікування підлітків та дітей в Україні» зафіксувало декілька невтішних цифр:

  • 70% підлітків не можуть назвати сферу чи діяльність, у якій вони себе бачать у 30-річному віці.
  • Найчастіше школярі радяться щодо майбутнього карʼєрного розвитку з батьками (74%).

Тобто підлітки не мають чіткого бачення свого професійного майбутнього та очікують порад від батьків. Це не погане саме собою. Але варто врахувати, що вибір професії 20–30 років тому й сьогодні має принципові відмінності.

Батьки сьогоднішніх абітурієнтів вибирали професію в часи, коли цей вибір робився раз і на все життя, а карʼєра економіста чи юриста видавалася єдиним «правильним» рішенням.

Але часи змінилися. Тому батьківський досвід може бути цінним, але не завжди актуальним. Те, що вважалося «надійною професією» у 2000-х, не обов’язково дає перевагу зараз.

Це не значить, що не варто дослухатися до порад і досвіду родини. Але нехай це буде один із чинників вибору, поруч із більш обʼєктивними.

Як вибрати професію через 5 найважливіших критеріїв

Пошук підхожої спеціалізації лякає, бо незрозуміло, як до нього підступитися. Пропонуємо підійти до цього процесу через 5 основних критеріїв, які необхідно врахувати.

1. Інтерес

Ви, напевне, чули вислів: «Оберіть роботу до душі — і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті». Скажемо одразу — це не зовсім правда. Бо хай там як, робота — це робота, тут потрібно працювати. І навіть в улюбленій професії можуть бути завдання, які геть не подобаються. Це нормально.

Але вам базово має бути цікава сфера, у якій ви хотіли б працювати.

Щоб побачити зону інтересів, можете відштовхуватися від такого:

  • Улюблені шкільні предмети. Наприклад, вам подобається біологія. Перший фах, що спадає на думку — лікар. Але це також може бути фармацевтика, лабораторна діагностика, реабілітація, ветеринарія, агросектор, біотехнології.
  • Конкретні завдання, які подобаються. Наприклад, вам не надто до смаку зубрити правила української мови, але ви любите писати твори. Розгляньте професії журналіста, піарника, сценариста тощо.
  • Позакласна залученість. Наприклад, якщо ви староста, і вам подобається організовувати людей, можливо, варто придивитися до менеджменту.
  • Хобі. Ця сфера теж може бути опорою при виборі професії. Наприклад, якщо ви любите малювати та із задоволенням вчитеся в художній школі, вам підійдуть графічний чи вебдизайн.
  • Інші інтереси. Ви можете навіть звернути увагу на те, який контент споживаєте в соціальних мережах. Бо якщо ви не пропускаєте жодного відео про приготування їжі й намагаєтеся відтворити рецепти на кухні — карʼєра кухаря вам, імовірно, не байдужа.

2. Здібності

Це не про вроджені таланти й навіть не про оцінки в школі. Останні залежать від учителя, програми, стресу, мотивації. А професійна придатність — ширша.

Наприклад, людина може не любити шкільну математику, але добре мислити логічно й стати сильною в аналітиці, тестуванні, логістиці.

Тож спробуйте запитати себе: «Що мені легше робити, ніж іншим?», «Над якими завданнями я можу працювати довго й не втрачати інтерес?».

3. Ринок праці

Якщо перші два пункти підказали, що ви хочете та вмієте робити, то цей виявить, а чи потрібна ця навичка на ринку праці й скільки грошей роботодавці готові платити таким спеціалістам.

Тут допоміжними стануть аналітика Work.ua, статистика зарплат і вакансії на сервісі. Про те, яких фахівців потребує бізнес просто зараз, ми розповімо трохи нижче. Зараз — про те, як вакансії на Work.ua можуть стати підказкою для профорієнтації.

Наприклад, ви розглядаєте вступ до юридичного університету. Продивіться відповідні вакансії на сервісі та зверніть увагу:

  • Скільки на загал пропозицій роботи в цій сфері.
  • Скільки вакансій у вашому населеному пункту чи дистанційно (це особливо важливо, якщо ви не розглядаєте переїзд).
  • Яка частка вакансій для кандидатів без досвіду та які вимоги мають роботодавці (наприклад, високі оцінки, досвід стажувань тощо).
  • Яку зарплату пропонують людям без досвіду й більш досвідченим — це і є приблизний діапазон, на який ви зможете претендувати.
  • Які компанії шукають таких фахівців, це великий бізнес чи малий.
Така нескладна аналітика дасть змогу зрозуміти, чи затребувана та чи інша професія на ринку праці та наскільки складно буде знайти першу роботу.

4. Формат життя

Про це майже не думають при виборі професії, але це правда: професія суттєво впливає на те, яким буде ваше повсякденне життя.

Бо в різних сферах робота може передбачати нічні зміни чи чіткий графік з 9:00 до 18:00, багато спілкування чи завдання винятково з паперами, чимало фізичної праці чи сидячий спосіб життя.

Це не погано і не добре. Бо для різних людей одна і та сама специфічна особливість професії може бути як перевагою, так і недоліком. Головне, що про ці нюанси варто знати ще до вступу в ЗВО.

5. Можливість перелаштувати карʼєрну траєкторію

У 17 років складно точно знати, ким хочеш бути. Тому є сенс вибирати не стільки конкретну професію, а сферу, в якій хотілося б розвиватися.

Наприклад, освіта журналіста на загал відкриває двері не лише в ЗМІ, а й у комунікації, PR, частково — SMM.

А після факультету англійської філології можна бути не лише перекладачем чи вчителем англійської, а зробити володіння мовою однією з важливих навичок у своєму резюме, але в іншій сфері.

Корисне запитання: «Якщо через 3–6 років я зрозумію, що ця професія мені не підходить, які навички я зможу забрати із собою?»

Коли ви дасте чесні й обдумані відповіді на всі ці запитання, на їхньому перетині сформуються декілька можливих спеціальностей.

Які професії будуть затребувані в майбутньому

Ніхто не знає. Чесно. Усі можливі прогнози щодо перспективних сфер виходять із реалій сьогодення й просто не можуть врахувати всі чинники впливу. Згадайте подібні прогнози 5-річної давнини. Чи хтось прогнозував такий стрімкий розвиток оборонно-промислового комплексу? Проте сьогодні саме defense tech експерти називають найперспективнішим напрямом.

Але якщо відштовхуватися саме від реалій сьогодення, то найближчими роками ринок праці особливо гостро потребуватиме фахівців таких сфер і професій:

  1. Фахівці оборонного-промислового комплексу. Це цілий спектр технічних і нетехнічних професій. Та найперше галузі потрібні інженери, пілоти та збиральники БПЛА, електромеханіки, слюсарі.
  2. Спеціалісти робітничих професій. Логісти, водії, будівельники — цих людей уже зараз критично бракує, і вони будуть потрібні в майбутньому.
  3. Медики, зокрема реабілітологи, протезисти, фахівці з психологічного здоровʼя. На жаль, повномасштабне вторгнення накладає відбиток на стан здоровʼя українців. На цей чинник накладається загальносвітовий тренд гострої нестачі лікарів.
  4. Карʼєрні консультанти, коучі, фахівці з повернення ветеранів. Періодична зміна професії чи сфери діяльності — нова норма сьогодення. Крім того, після завершення війни Україна матиме приблизно 5–6 мільйонів ветеранів і членів їхніх родин, прогнозує уряд. Вони шукатимуть себе на цивільному ринку праці.
  5. Фахівці з кібербезпеки. Захист даних — важлива частина протидії ворогу. Ця спеціальність на стику безпеки й IT затребувана не лише в державному секторі, а й у великих приватних компаніях.

Чи значить це, що всі інші професії будуть непотрібні? Абсолютно ні. Багато років левову частку ринку праці складають вакансії продавців-консультантів, менеджерів із продажу, касирів, вантажників тощо. Тож хоч ми й живемо в епоху стрімких змін, професії не втрачають актуальність за один день.

Чи варто йти в IT 

Багато років IT здавалося майже безпрограшним вибором: високі зарплати, міжнародні проєкти, чимало бенефітів від роботодавців. Але зараз ситуація змінилася. Уже декілька років IT-індустрія живе в режимі масових звільнень працівників.

Після періоду швидкого найму компанії переглядають витрати, закривають частину напрямів, обережніше відкривають нові позиції. Український IT-ринок теж змінився: вакансії є, окремі напрями зростають, зокрема AI/ML, miltech, data, але конкуренція на багатьох стартових позиціях залишається високою. Наприклад, на одну вакансію Front-end Developer можуть подаватися декілька сотень кандидатів.

Ще один чинник — штучний інтелект. Він може виконувати лише найпростіші завдання, однак раніше цим займалися айтівці-новачки. Тому пробитися в IT без досвіду роботи стало дійсно складно.

Чи означає це, що вам не варто йти в IT? Зовсім ні, якщо вам справді цікаво, і ви готові багато вчитися, підтягувати англійську, конкурувати на старті й не чекати швидких грошей. В іншому випадку краще зупинитися й подивитися ширше. В Україні є й інші напрями з попитом, карʼєрними можливостями та гідним доходом.

Як вибрати професію, яку не забере штучний інтелект

Коли говорять про майбутнє професій, штучний інтелект часто подають як силу, яка от-от забере роботу в усіх: юристів, дизайнерів, копірайтерів тощо. Через це може здаватися, що абітурієнту треба не просто вибрати професію, а вгадати, яку з них ШІ не зруйнує.

Але насправді його вплив на професії не такий масштабний, як здається. Він не забирає роботу, а змінює її рутину. Зараз ШІ став просто одним з інструментів, з якими фахівцям потрібно вміти працювати. Це навичка, а не загроза.

Водночас на ринку зʼявилися й нові професії, повʼязані з ШІ: AI-розробник, ML-інженер, AI product manager тощо.

Як вибрати професію й не розчаруватися в ній одразу після закінчення ЗВО

Як би зважено абітурієнти не ставилися до вибору майбутнього фаху, частину з них згодом чекає розчарування. Не тому, що вони зробили щось неправильно. Просто вони орієнтувалися на свої фантазії про професію, а не реальність.

Ось декілька життєвих прикладів:

  • Вероніка хотіла стати психотерапевткою, бо це актуальна прибуткова професія. Вона вступила до ЗВО на фах психології. Але незабаром дізналася, що самого лише диплому недостатньо для роботи психотерапевтом, і після університету їй доведеться пройти дороге й довге навчання в психотерапевтичному методі.
  • Максим з дитинства любив малювати, тож обрав творчу професію вебдизайнера. Але на практиці виявилося, що робота передбачає чимало неприємних моментів, як-от правки від клієнта чи дедлайни.
  • Діана мріяла стати слідчою й склала уявлення про цю професію з серіалів про роботу поліції. Проте там не показували, що робота в правоохоронних органах передбачає чимало бюрократії й паперової тяганини.

Тож перш ніж подавати документи в омріяний ЗВО, варто дізнатися реалії конкретної професії. Якщо у вас є змога, поспілкуйтеся з людьми, які вже працюють за цим фахом. Стануть у пригоді й відео про професії в соцмережах. Один із таких — проєкт «Місія впоратися».

Університет чи профтех: де навчатися після школи

Забудьте про часи, коли профтех був запасним варіантом. Це чудовий шлях до прикладної професії, яку можна опанувати швидше й раніше вийти на роботу.

Для України це особливо важливо: країні потрібні електрики, зварювальники, механіки, будівельники, оператори обладнання, кухарі, водії, фахівці для виробництва й відбудови. Часто це професії з реальним попитом і гідною зарплатою вже на старті.

Університет варто вибирати там, де потрібна глибока теоретична підготовка: медицина, право, інженерія, наука, освіта. Але якщо людині ближча практика, техніка, робота руками й швидкий вихід на ринок праці, профтех може бути не запасним чи випадковим, а зваженим вибором.

Що робити, якщо дитина не знає, ким хоче бути

Не знати в 16–17 років, ким хочеш бути, — нормально. Гірше, коли дитина йде в університет навмання: «бо вже час», «бо всі вступають», «бо батьки наполягають». Через рік це може закінчитися відрахуванням, провиною й відчуттям, що перша доросла спроба вже провалена.

Іноді пауза на рік може бути кориснішою за випадковий вступ. Але це має бути не рік у телефоні, а рік перевірки себе: підробітки, волонтерство, короткі курси, розмови з фахівцями, перші співбесіди, спроби в різних сферах.

Саме на практиці підліток зможе визначитися, в якій сфері хоче розвиватися, і зробити зважений вибір.

Як Work.ua може допомогти з вибором професії

Work.ua можна використовувати не тільки тоді, коли вже шукаєш роботу. Для абітурієнта це спосіб перевірити професію до вступу.

  • У розділі «Ким бути» можна подивитися, що насправді робить фахівець: основні обов’язки, необхідні навички, переваги й недоліки професії.
  • У статистиці зарплат — звірити очікування з ринком: скільки отримують у різних сферах, містах і на різних посадах.
  • В аналітиці Work.ua — побачити актуальну картину: кого зараз шукають роботодавці, у яких сферах бракує людей, як змінюється ринок праці.

І нехай вибір майбутньої професії виявиться вдалим і вже за декілька років ви шукатимете на Work.ua першу роботу за улюбленою спеціальністю!

Зображення згенеровано з допомогою ChatGPT на основі авторського запиту.