До Всесвітнього дня захисту тварин, який відзначаємо 4 жовтня, Work.ua вирішив поговорити з тими, хто як ніхто краще знається на чотирилапих та облаштуванні дружніх до тварин просторів — компанією Kormotech. Офіси компанії є прикладом, як можна організувати комфортні умови для пухнастих улюбленців у робочому середовищі.

Цим інтерв’ю зі старшою менеджеркою з корпоративної соціальної відповідальності — керівницею напряму КСВ-проєктів Іриною Лозовою ми прагнемо привернути увагу до важливої теми захисту тварин і запропонувати роботодавцям переглянути свої погляди на організацію pet-friendly офісів. Також сподіваємось, що матеріал спонукає когось із читачів врятувати тварину з притулку і зробити її частиною свого життя.

Ірина Лозова
Ірина Лозова
менеджерка з корпоративної соціальної відповідальності — керівниця напряму КСВ-проєктів у Kormotech

— Ірино, розкажіть, будь ласка, яким є типовий робочий день у вашій компанії, коли поруч працюють люди та їхні улюбленці?

— Офіси Kormotech стали pet-friendly ще у 2012 році. Тобто вже 12років наші колеги приходять на роботу зі своїми улюбленцями. За цей час вибудувалася екосистема комфортного співіснування людей і тварин, є необхідна інфраструктура: мисочки, снеки, лежанки, туалети.

Робочий день має такий вигляд. Працівники живуть своє життя, виконують робочі обов’язки, а тварини спілкуються і з людьми, і між собою, заходять у гості одне до одного. Це створює класну емоційну атмосферу. Коли робота кипить, тварини допомагають трохи відволіктися.

Не думайте, собаки не гасають постійно офісом. Петперенти та їхні улюбленці виробили свій розпорядок дня: є час на ігри, перерви на обід і відпочинок.

Якщо є потреба і собака чи кіт почуваються комфортно, то можна приходити з ними на роботу хоч щодня. І в нас є такі співробітники. Але я вважаю, що тваринки теж мають відпочивати від офісу, брати вихідні дні.

«Працівники живуть своє життя, виконують робочі обов’язки, а тварини спілкуються і з людьми». Фото: Kormotech

«Працівники живуть своє життя, виконують робочі обов’язки, а тварини спілкуються і з людьми, і між собою». Фото: Kormotech

— То в офісах гостюють і собаки, і коти?

— Так склалося, що наш львівський офіс — собачий, а київський — котячий. Хоча, коли ми починали організовувати pet-friendly простори, спочатку орієнтувалися тільки на собак.

Але колеги з Києва врятували котиків. Тварини там живуть постійно, у них створена спеціальна інфраструктура — лежанки, дряпалки, місця, щоб лазити. Зараз це їхня територія, яку називають «котяче царство».

— Пофантазуймо. Вам випала можливість взяти інтерв’ю у кота чи собаки, які регулярно відвідують ваш офіс. Що б вони розповіли про атмосферу в компанії?

— Ой, мені здається, перше, що вони б зауважили: люди хоч і серйозні на зустрічах, насправді милі та комунікабельні. Це саме та історія, коли ти можеш проводити важливу нараду, але з’являється тваринка — і вся ця серйозність, діловий піджак знімається, а рука тягнеться почухати за вушком.

Тварини набагато більше помітили б у людях, чого навіть люди не помічають, адже з ними ми розкриваємося по-іншому. Тому, думаю, вони б відкрили кожного співробітника з іншого боку, дали багато класних інсайтів.

Якби тварини почали говорити про все, що вони бачать і розуміють, у нас був би інший рівень розвитку суспільства.

Було б цікаво почути насамперед, як вони уявляють pet-friendly офіс. Бо ми все ж таки створюємо умови, виходячи з власних уявлень, і нам здається, що все окей. Було б цікаво зрозуміти, наскільки тваринам подобається в офісі, що б вони вдосконалили, чи наша картинка і наше уявлення збігаються з їхнім баченням.

— Роки 4 тому був справжній бум — компанії взялися за облаштування pet-friendly офісів. Проте від початку повномасштабного вторгнення з’явилися інші виклики, й активність знизилася. Як ви вважаєте, зараз на часі створювати pet-friendly офіси?

— Так, на часі. Зараз люди по-іншому дивляться на співіснування людей і тварин. Вони почали сприймати їх як повноцінних членів родини, думати про їхні емоції, співпереживати. Особливо це стосується новоадаптованих тварин, тварин з притулків, з ліній зіткнення тощо. Їхній процес адаптації може зайняти більше часу, і петперент має постійно бути поруч.

І якщо людина працює, то pet-friendly офіс знімає багато питань. Коли працівник залишає тваринку вдома, він буде відриватися від робочого процесу, постійно думати про улюбленця, нервувати. В офісі не потрібно перейматися через це. Крім того, тваринці потрібен певний час, щоб прилаштуватися до нового життя, то в офісі їй теж буде легше.

В умовах війни pet-friendly офіс став ще важливішим. У містах, де постійно відбуваються обстріли, люди йдуть на роботу і лишають своїх улюбленців вдома, це великий стрес. Як на мене, офіс має стати таким місцем, як укриття, у яке мають право доступу всі: люди, тварини, всі, кому страшно, хто відчуває потребу в безпеці.

Не забуваймо, що офіс — це великий відсоток нашого життя, ми знаходимося на роботі п’ять днів на тиждень. Тому робоче місце має бути про створення комфортних умов, зокрема й для людей з тваринами, вони працюватимуть ефективніше і не відчуватимуть фоновий стрес.

— Які три найважливіші аспекти потрібно врахувати компанії, що вирішила стати дружньою до тварин, і чому саме вони критичні для успіху такої ініціативи?

— Найперше, потрібно обговорити це питання з усіма колегами. Я розумію, що можуть бути ситуації, коли офіс не стане pet-friendly, наприклад, коли у співробітника сильна алергія. Не можна нав’язувати цю ідею зверху, можна лише запропонувати.

Другий важливий аспект — якщо це орендоване приміщення, треба обговорити питання з орендодавцем. Багато орендодавців погоджуються, розуміючи, що тварини будуть під наглядом.

Третє — встановити спільні правила для комфортного співіснування тварин і людей. Необхідно подбати про безпеку, облаштувати простір, допускати адаптованих тварин, які навчені ходити в туалет у відповідних місцях тощо.

Деякі компанії роблять графіки відвідування, щоб в офісі не було в один день багато собак, особливо якщо приміщення невелике. Але вже у процесі вибудовується алгоритм.

Це не просто про тварин в офісі, а про комфорт для всіх — і тих, у кого є тварини, і тих, у кого немає, і безпосередньо самих тваринок.

— Чи у всіх ваших співробітників є домашні тварини?

— У багатьох, але не в усіх, та ми працюємо над вирішенням цієї «проблеми» 🙂

У Kormotech є соціальна ініціатива, яка допомагає тваринам в притулках, платформа для пошуку домашніх улюбленців Look 4 Paws. Ми максимально просуваємо тему адопції, і дуже приємно бачити, коли колеги беруть тваринок з притулків чи від волонтерів.

— Ви сказали, що компанія активно підтримує притулки для тварин, також започаткувала проєкт Save pets of Ukraine. Розкажіть трохи про їхню діяльність.

— Safe Pets of Ukraine — соціальна ініціатива Kormotech, яка виникла в березні 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення. Це була ідея співробітників нашої компанії, і в перший місяць 40 людей активно долучилися до проєкту. Ми вибудували ланцюжок допомоги для тварин у біді. Основний акцент був на забезпеченні тварин їжею, бо в цей складний час важливо було, щоб тварини не залишалися без корму.

Ми поділяємо нашу допомогу на кілька напрямків: перший — харчування, другий — підтримка в кризових ситуаціях в регіонах, і третій — патронаж притулків.

Зараз трохи змінили фокус і почали патронаж притулків. Наразі під нашою опікою 15 притулків. Допомагаємо закривати їхні потреби в їжі, підтримуємо розвиток напрямку адопції через проєкт Look 4 Paws. Окрім цього, проводимо вакцинації та стерилізації. Наприклад, нещодавно завершили акцію з безоплатної вакцинації 7 000 тварин по всій Україні.

Основна частина нашої допомоги — це постачання корму, особливо в регіони, які зараз потребують гуманітарної підтримки. У вересні команда повернулася з гуманітарної місії у прифронтових регіонах, де розвезла 3 000 кг корму для котів і собак.

Прагнемо, щоб притулки змінювалися і розвивалися, намагаємося допомогти їм закривати базові потреби, як-от харчування, щоб вони могли більше часу приділяти адопції тварин.

Адже порятунок не закінчується тим, що тварину просто забрали з вулиці, нагодували й вилікували. Тварина повинна поїхати додому до родини — лише тоді можна сказати, що вона врятована повністю. Коли тварина залишається в притулку, це тільки 50% порятунку.

— Якби ви могли створити супергероя, що захищає права тварин, якими були б його суперздібності?

— Було б чудово, якби цей супергерой вмів перекладати й надав би людям можливість розуміти мову тварин. Щоб люди могли чітко розуміти їхні потреби, бажання, ментальнй стан. Тоді вони змогли б побачити ситуацію з іншого боку і зрозуміти, як це — жити на вулиці або в притулку, як бути твариною у прифронтових територіях або втратити свою людину.

Це допомогло б нам усвідомити, наскільки важливо якісно співіснувати з тваринами. Не просто задовольняти фізичні потреби, а й враховувати їхні емоційні стани.

Особисто мені цікаво дізнатися, про що думає моя собака. Якби була можливість увімкнути такий «датчик» хоча б раз у житті, я б поставила одне запитання: «Як ти почуваєшся фізично?»

Мій собака має хронічне захворювання, і мені було дуже важливо знати, чи йому комфортно, чи нічого не болить. Бо тварини не можуть висловити свої почуття словами. Якби була така можливість, я була б найщасливішою людиною у світі.

«Не можна нав’язувати ідею pet-friendly офісів, можна лише запропонувати». Фото: Kormotech

«Не можна нав’язувати ідею pet-friendly офісів, можна лише запропонувати». Фото: Kormotech

Ще однією суперздібністю супергероя було б руйнування бар’єрів. Я маю на увазі тварин, яких утримують у нелюдських умовах — не тільки собак і котів, але й у цирках, дельфінаріях, зоопарках. Є випадки, коли люди купують екзотичних тварин і тримають їх у маленьких клітках, що не відповідають гідним умовам життя.

Зараз, у 2024 році, соромно ходити в цирки чи дельфінарії, відвідувати контактні зоопарки й платити за те, щоб підтримувати знущання з тварин. Є стільки класних місць, де можна провести час із дітьми й водночас навчити їх гуманності та екологічному відпочинку. Коли люди перестануть фінансувати такі місця, вони закриються. Але поки одна частина суспільства виступає проти, а інша проводить вихідні в таких зоопарках, цей бізнес існуватиме.

Моя велика мрія — щоб люди відповідально ставилися до тварин і перестали використовувати їх для своїх цілей, а співіснували з повагою один до одного.

— Припустимо, ви можете організувати «День навпаки» у притулку для тварин, де люди міняються місцями з тваринами. Що б ви хотіли, щоб люди зрозуміли після такого досвіду?

— Я б хотіла, щоб люди зрозуміли, що притулок — це не місце кінцевого порятунку тварин, а тимчасове житло. Навіть якщо притулок був би схожий на готель класу люкс, це все одно не замінить сім’ю.

На жаль, в українських реаліях притулок стає місцем довічного перебування для багатьох тварин. Вони можуть потрапити туди в молодому віці й прожити усе життя до глибокої старості. Це велика проблема.

Якби люди змогли побувати на місці братів наших менших, вони б зрозуміли, чому притулки постійно кричать про необхідність забирати тварин додому. Так, тварини отримують їжу, ветеринарну допомогу, але вони живуть у постійному стресі.

Також хочу, щоб люди зрозуміли, що це не ок, коли вони бачать тварину на вулиці й прилаштовують її в притулок. Віддати тварину в притулок — це не значить врятувати. Якщо ви бачите тварину, краще взяти на себе відповідальність і спробувати допомогти їй знайти дім самостійно. Усі притулки України переповнені. Тварина стає однією з сотень інших, і її шанси на порятунок зменшуються.

Притулки своєю чергою готові допомагати: консультувати, надавати ветеринарну допомогу, шукати новий дім. Але не додавайте їм більше тварин, бо навіть соціально адаптована тварина в притулку може загубитися серед сотень інших.

— Дякую за розмову. Сподіваюсь, матеріал допоможе донести важливість цього питання до багатьох людей.


P.S. Якщо вас зацікавила ідея створення дружніх до тварин просторів і ви не знаєте, з чого почати, зібрали для вас практичні статті за цією темою: