Все більше компаній стають pet-friendly. А деякі з них навіть готові взяти до себе тварину з вулиці або з притулку і поселити свого нового улюбленця в робочому просторі. На цьому шляху є багато труднощів, та відповідальний підхід допоможе досягти успіху.

З етичної точки зору взяти тварину з притулку або з вулиці краще, ніж купити. Це глобальний тренд, який допомагає врятувати більше кішок і собак в усьому світі (наприклад, лише в США щорічно приблизно 1,5 млн тварин в притулках піддаються евтаназії — дані ASPCA).

Звісно, культура pet-friendly офісу не може залишатись осторонь. Бізнес все частіше виступає в якості прийомної сім’ї для кішок і собак.

Work.ua разом з проєктом «Все про Pet-friendly офіси»* продовжує розбирати процес адопції тварини в офіс. Ми вже розглянули «підводні камені» та стереотипи, які заважають створенню робочого простору, дружнього для тварин. Поговорили про те, як врахувати інтереси всіх співробітників. А також зрозуміли, як побудувати бізнес-процес, необхідний для створення pet-friendly культури в компанії.

І от, нарешті ваша компанія вирішила взяти до себе тварину. Але де саме і як? Нумо разом зі спільнотою pet-friendly людей розберемося в нюансах української та світової практики.

Доленосна зустріч

Як показує досвід, переважна більшість тварин потрапляє до офісів українських компаній випадково. Дійсно, зустріч з безпритульною твариною на вулиці може призвести до початку довгих і щасливих відносин. Але спочатку обов’язково потрібно звернутися до ветлікаря, який проведе огляд, і за необхідності випише препарати від паразитів, а також призначить аналізи, щоб переконатися в тому, що песик чи кіт здоровий.

«Колись, у 2017 році, до нашого офісу прибився котик, але ми не могли його собі залишити, бо в колеги виявилась сильна алергія на котів, — розповідає Аннета Кононець, менеджер креативного агентства Mirrolab. — Минуло трохи часу, і наш колега переїхав в інше місто. Незабаром, складаючи командою цілі на наступний рік, ми вписали пункт „завести кота“. І не просто купити чи в когось взяти з дому, а саме взяти з вулиці. Так у нас з’явився кіт Шпек, якого було знайдено три роки тому».

Історія кота Булки, який з 2016 року живе в офісі Binary Studio, також сповнена збігів. Кошеня випадково знайшлося поруч із входом — на п’ятому поверсі будинку. Спочатку намагалися знайти йому сім’ю, давали оголошення, але ніхто не погодився. А поки пошуки тривали, всі співробітники вже звикли до кота, налагодили побут і вже не схотіли його віддавати.

На фото кіт Булка з Binary Studio

На фото кіт Булка з Binary Studio

«Булка досить швидко адаптувався до життя в офісі, мабуть, тому що був ще маленьким, коли потрапив до нас. Так склалося, що в компанії було багато людей, які вже мали своїх котів чи просто любили котів, тому особливих труднощів в цьому плані не було, — розповідає Марія Краснова, Senior People Operations Manager Binary Studio. — Булка безповоротно влився у всі дизайнерські елементи компанії. Його часто можна побачити на вітальних листівках, плакатах чи шкарпетках, які створюють наші дизайнери. Крім того, фотографії Булки є у всіх соцмережах компанії та соцмережах наших Binarians. Наш кіт не відстає від сучасних трендів і веде свій персональний інстаграм-акаунт».

Звернення до притулку

Адопція тварини з притулку має свої переваги. Це можливість одночасно побачити багато домашніх тварин в одному місці. Як правило, там їх стерилізують, а за необхідності лікують. Також притулок є центром компетенції щодо адопції тварин, в якому можна отримати важливі поради та допомогу спеціалістів.

В Україні інфраструктуру притулків для тварин поки що не можна назвати розвиненою. Наприклад, у нас немає практики adoption fee — спеціального внеска, який власник сплачує, коли бере тварину до себе. Насправді це допомогло б підтримати зусилля, які притулок витрачає на утримання тварин. Обов’язково з твариною необхідно видавати копії облікових записів про вакцинацію та сертифікат про стерилізацію. Без цих документів адопція не може відбутися в країнах з розвиненою pet-friendly культурою.

У багатьох країнах притулки для тварин охоче співпрацюють з бізнесом у різних форматах. Наприклад, австралійський притулок The Lost Dogs Home створив програму із жартівливою назвою «Вигулювання людей». Ініціатива приносить користь, як безхатнім тваринам, які потребують людської уваги, так і офісним робітникам, здоров’я яких потерпає від сидячого способу життя. Наразі в проєкті в Мельбурні взяло участь вже понад 5 000 офісних робітників, яких «рятують» від гіподинамії чотирилапі улюбленці.

В Україні найбільший притулок для бездомних тварин «Сіріус» пропонує не тільки адопцію тварин. Також компанія може взяти участь у проєкті «Корпоративний вольєр». Для соціально відповідального бізнесу це зручний і зрозумілий спосіб допомогу притулку. Компанія, яка бере участь у цій ініціативі, бере на себе обов’язок щомісячного забезпечення життєдіяльності одного вольєра, в якому утримуються 3 собаки. Учасник проєкту отримує: розміщення банера в притулку, логотип з посиланням на сайті в розділі «Нам допомагають», інфопідтримку акцій бренду (fb, instagram, сайт) тощо.

Водночас зазначимо, що до компаній, які хочуть зробити адопцію тварини, притулок ставиться досить прискіпливо. Звернення до притулку потребує від бізнесу максимально свідомого ставлення до появи тварини в офісі.

«Треба розуміти, що коли тварину бере організація, то ризик більший, ніж у тому разі, коли її бере до себе сім’я, — розповідає засновниця і керівниця найбільшого притулку для тварин в Україні «Сіріус» Олександра Мезинова. — Річ у тім, що в компанії ми маємо справу з колективною відповідальністю. Я знаю випадки, коли це призводить до сумних наслідків. Тому обов’язково потрібно визначити конкретну людину, яка буде доглядати за твариною. Часто це найманий працівник, тобто за тих чи інших причин він може піти з компанії. Також може прийти нове керівництво, яке не буде зацікавлене в pet-friendly ініціативі. Отже, необхідно передбачити, що робити в таких ситуаціях».

Наприклад, в офісі юридичної компанії Dictum живе трирічний кіт Інокентій (Кеша), якого взяли з притулку.

На фото кот Кеша из Dictum

На фото кіт Кеша з Dictum

«У нас як у адвокатського об’єднання дуже офіційна робота, і Кеша допомагає подолати певні стереотипи, показуючи, що ми теж люди і ніщо людське нам не чуже, — розповідає Світлана Мороз, засновниця юридичної компанії Dictum. — Кеша допомагає зняти стрес, переключитися, зарядитися позитивом. Коли приходять гості (часто це клієнти зі складними питаннями, переважно з негативним забарвленням), він завжди заходить в переговорну, щоб привітатися. І відбувається магія — при контакті з Кешею люди розслабляються, починають усміхатися».

Компанія витратила близько місяця на пошук притулку, який підійшов за умовами адопції. Річ у тім, що на сьогодні немає єдиних стандартів для процедури влаштування тварини. Притулки діють на свій розсуд. Наприклад, можуть запросити копію паспорту, ідентифікаційний код та іншу конфіденційну інформацію, яку, взагалі-то нерозумно довіряти будь-кому без гарантій нерозголошення.

«Моя особиста думка, що багато складнощів міг би вирішити реєстр тварин, які перебувають у притулку, — розмірковує Світлана Мороз. — У цьому ж реєстрі потрібно буде передбачити хронологію пересування тварини в іншу сім’ю або офіс, що допоможе відстежувати подальшу долю тварини. Доцільно підписувати понятійні контракти між притулком та компанією для розуміння компанією своєї відповідальності».

Беручи до себе тварину, потрібно поцікавитися у працівників притулку про поведінкові звички обраної тварини, що вона звикла їсти, що любить, який стан здоров’я має тощо.

«І завжди потрібен запасний план. Якщо щось піде не так: тварина не приживеться в офісі, буде некомфортно почуватися, їй не підійде колективна атмосфера і так далі. Адже тварина — не іграшка, а афоризм „ми відповідальні за тих, кого приручили“ — не пусті слова, — радить Світлана Мороз. — У мене план був забрати до себе додому. Але з Кешею нам пощастило, у нас вийшла ідеальна сім’я».

Отже, дуже часто в компанії виникає бажання взяти собі бездомну тварину в офіс з емоційної причини. Однак, потрібно пам’ятати про те, що догляд за вихованцем — це велика відповідальність. Якщо бізнес усвідомлено підходить до адопції, розуміє складнощі процесу, і готовий їх долати, то тварина отримає комфортне середовище для життя, а співробітники будуть відчувати задоволення від спілкування з вихованцем.

Адопція: від співбесіди до укладення договору

Олександра Мезинова
Олександра Мезинова
засновниця і керівниця притулку «Сіріус»

«Якщо до нас звертається організація з метою взяти до себе тварину, ми підходимо до цього питання максимально ретельно і серйозно.

Перш за все потрібно визначити, хто в компанії відповідатиме за існування тварини в офісі. Потім з цією людиною проводимо співбесіду, під час якої потрібно з'ясувати багато питань:

  • По-перше, яка мета перебування тварини в офісі.
  • По-друге, де буде тварина конкретно жити.
  • По-третє, хто буде займатися лікуванням, якщо тварина захворіла. Та багато інших питань.

На цій стадії ми досить часто відмовляємо в адопціі тварини. З простої причини — організація, на нашу думку, не зможе забезпечити комфортні умови для утримання тварини.

Якщо ж ми бачимо готовність нести повну відповідальність, приділяти цьому час, вкладати фінанси, тоді підписуємо договір влаштування між притулком та новими господарями. У договорі фіксується весь обсяг відповідальності, який несе за життя цієї тварини організація. Також є пункт, згідно з яким притулок має право відвідати господаря, щоб побачити умови проживання вихованця.

Це ні в якому разі не тотальний контроль. Наша мета убезпечити тварину від поганого поводження з нею. Власники, які також хочуть добра своєму улюбленцю, ставляться до цього з розумінням і йдуть нам назустріч».

З притулку до офісу: як проходить адаптація

Наталя Мартишко
Наталя Мартишко
зоопсихологиня

«Дуже часто у тварини, яка знаходиться в притулку, накопичується стрес, і це негативно впливає на її стан. Вона хворіє, не йде на контакт з людиною. Їй потрібно більше часу на адаптацію, оскільки важко контактувати з новим середовищем. Отже, коли компанія хоче взяти кішку або собаку з притулку, необхідно проявити більше терпіння, м’якості та прийняття.

Якщо у тварини великий стрес (можливо, хронічний) вона може бути не готова їсти, спати в присутності людини тощо. Тобто її організм не розслаблюється, завжди є контроль. Спочатку вона може неохоче взаємодіяти з людьми. Дуже часто вони цього не бачать, і тварина може проявити те, що ми називаємо «агресією». Тому найкраще, що може дати людина їй на початковому етапі адаптації — час і спокій. Потрібно обов’язково створити умови, де тварина може перебувати в тиші та спокої. Не бути нав’язливим — не намагатися погладити й пригостити чимось. А потім поступово, не кваплячись розширювати соціалізацію.

Якщо кішка дуже полохлива, дуже обережна, потрібен фахівець, який оцініть її стан і складе план дій, що допоможе її соціалізації. Також повинна бути призначена людина, яка буде їй в цьому допомагати. У перший час кішка може перебувати в якомусь окремому приміщенні. Потім потрібно поступово розширювати цей простір. Якщо тварина другий місяць сидить в боксі і боїться з нього виходити — значить нею не займаються. Але ж вона заслуговує на краще життя. Саме для цього люди взяли її до себе.

Для адаптації собаки потрібно один-два опікуна, тому що йому легше приймати турботу від невеликої кількості людей. Що більше у песика стрес, то обережніше потрібно поводитись. На першому етапі потрібно його навчити чути наші голоси. Наприклад, я можу сісти на відстані, яку собачка вважає безпечною, і просто протягом 20 хвилин із стабільною інтонацією читати вголос книгу. Можна спробувати чимось пригостити. Якщо вона з’їсть — це прекрасний початковий результат. Надалі опікуни стануть провідниками собаки у світ інших людей і ситуацій.

Очевидно, що "врятувати" собаку або кішку — означає не просто привести тварину додому. Щоб вона, дійсно, зажила нормальним життям, потрібно вкласти багато праці й уваги. Допомагаючи живій істоті знайти любов і турботу, ви робите внесок у розвиток pet-friendly культури і самі живете більш щасливим життям».


*Проєкт «Все про Pet-friendly офіси» втілюється спільнотою pet-friendly людей «Практичні поради з людинознавства». Мета — зменшити кількість собак і кішок, що потрапляють на вулицю з причин нерозуміння потреб чотирилапих друзів та допомогти створити в притулку «Сіріус» перший в Україні простір для комфортного співіснування тварин та людей.

У центрі проєкту лежить книга «Поради від пса Гермеса: як жити з людиною». Її ідея — показати ситуацію очима собаки, який завів собі людину. Проєкт підтримує компанія Mars Україна, яка вже багато років надає благодійну допомогу притулку для собак та котів «Сіріус», а також сприяє пошуку турботливих господарів для безпритульних тварин.


Читайте також



5 коментарів

Валерія Підгайна 29.09.2021, 08:51
Дуже нагальний і своєчасний проект, який взиває до найкращих людських рис у теперешньому технократному суспільстві.
Нина Кульчевич, Victory PR 29.09.2021, 09:24
Так, згодна. Буде круто, коли можна буде зрозуміти як все влаштовувати. Сподіваємося, що більше офесів стане пет-френдлі ❤️
Нелли Иванова 04.10.2021, 13:58
Даже животных берут на работу, а меня- нет. Я зачем Шевченко заканчивала, надо было просто сидеть на улице под дверью какого-нибудь офиса(
Роман Курортный 05.10.2021, 09:47
Не ображайте офісний планктон, вони також люди, а не тварини...
Виталий Кириленко 12.10.2021, 00:34
Тонкий стёб:)

Щоб залишити коментар, потрібно увійти.