Одні з головних трендів сучасного ринку праці — різноманітність, інклюзивність, толерантність. А в київській студії яскравих фарбувань Priton Krasy це вже є і є давно.

Яке воно, справжнє розмаїття в дії, Work.ua розповіла співзасновниця студії Нія Нікель.

Спочатку Нія трохи розповіла про студію і колектив, а потім поділилася кількома думками про те, як компаніям підтримувати толерантність і чому варто розповісти якомога більшій кількості людей про те, що ваш бізнес проти дискримінації.

Нія Нікель
Нія Нікель
PR-директорка, співзасновниця студії Priton Krasy

Priton Krasy — це студія яскравих фарбувань волосся і креативних стрижок. Нещодавно нам виповнилося 4 роки. З моменту заснування ми сильно виросли: починали з маленького приміщення в 16-18 м², зараз у нас велика студія на Майдані Незалежності.

Загалом в салоні працює 7 людей. Це співзасновники — я та наша артдиректорка Катя, адміністраторка Ліза та четверо майстрів. Ось їхні історії.

Саша Кельт

Саша — хлопець з мусульманської родини. Він відкритий гей. У нього ВІЛ та пограничний розлад особистості, що поєднується з біполярним розладом і затяжною депресією.

Як говорить сам Саша, до цього він не особливо бачив сенс у житті, і тому багато вживав. А після наркотичного тріпу виникає «серотонінова яма», людина впадає в сильну депресію і не може себе контролювати.

Спочатку він був візажистом, але довго не міг знайти собі роботу, тому що багато студій Сашу просто не хотіли брати. Коли хлопець розповідав роботодавцям про свій статус, йому часто відмовляли у роботі.

Якось його відмовилася обслуговувати стоматологія: Саша чесно сказав, що у нього ВІЛ, і вони просто відповіли: «А, тоді ми не будемо тебе обслуговувати». Хоча Саша дуже принциповий в питаннях терапії, він весь час на спеціальних препаратах, тобто він фізично не може інфікувати іншу людину. Тим паче у стоматології, де все має бути стерильно. Ще була ситуація, коли він пофарбував волосся в рожевий колір і його побили в метро, ​​на очах у всіх, — просто за те, що він з рожевими волоссям і гей.

Тобто у цієї людини в житті було дуже багато гострих ситуацій. Коли він прийшов до «Притону», ми в першу чергу сказали: «Сашо, нам важливо, щоб ти завжди був на роботі тверезим, не вживав. Якщо ти берешся за цю роботу, то ставишся до неї відповідально та серйозно».

У Priton Krasy Кельт прийшов теж як візажист, але у нас це не дуже популярна послуга: всі клієнти звикли до нашого позиціювання, що ми саме «по волоссю». Він поступово вивчився у нашої артдиректорки Каті на колориста і зараз займається волоссям.

На цій роботі у Саші відразу було велике завантаження — він одночасно і навчався, і починав працювати. В результаті, як він сам каже, у нього в принципі зник сенс у вживанні.

Саша Кельт

Саша Кельт

Плюс ми два роки тому вирішили, що з нашими колегами раз на місяць працюватиме психолог, послуги якого оплачує студія. Річ у тому, що коли ти працюєш у сфері обслуговування, у тебе сильне вигоряння:

  • постійно приходять люди, які розповідають про свої проблеми, і якщо ти емпат, то будеш у ці проблеми залучатися і буде здаватися, що «світ — тлін і безвихідь»;
  • робота дійсно складна, одне фарбування в середньому триває 5 годин (у Кельта нещодавно було фарбування, яке тривало 10 годин) і весь цей час людина проводить на ногах;
  • дуже велика відповідальність — послуги студії досить дорогі й ти не можеш помилитися, тому що це зовнішність людини. А бувають випадки, коли робота — екстрена.

І ось Саша Кельт пішов до нашого психолога (в колективі ми називаємо психолога Наш Бо-бо), йому дуже сподобалося і він продовжив терапію.

На цей момент Саша Кельт працює в Priton Krasy найдовше з усіх майстрів.

Ріна

Ріні 19 років і вона з міста Щастя Луганської області. До Києва вона переїхала кілька років тому, щоб навчатися в художній академії. Переїхала сама, без сім’ї, і прийшла до нас працювати, тільки-но їй виповнилося 18 або навіть раніше (пам’ятаю, ми з бухгалтерами дуже довго думали, як її правильно оформити у штат, щоб все було законно та офіційно).

У Ріни було багато проблем з навчанням в академії, тому що були викладачі, які явно виявляли їй свій хейт через те, що вона з Луганської області.

Багато роботодавців ставилися до неї дуже погано, могли навіть зовсім не видати зарплату, адже вона ніде не була офіційно оформлена через свій вік. А Ріна сама винаймає квартиру, у неї є собака, яку вона підібрала на вулиці, — дівчина повністю себе забезпечує вже в цьому віці. І зрозуміло, що їй потрібна робота.

Адміністраторка салону Ліза, майстер Ріна та Нія

Адміністраторка салону Ліза, майстер Ріна та PR-директорка Нія

Коли вона прийшла до нас, то спочатку думала, що нічого з цього не вийде — здавалося, що обов’язково потрібен певний досвід роботи. А потім виявилося, що вона дуже талановита, працьовита, не боїться складних завдань. І зараз Ріна — це дуже високого класу професіонал. Вона вже робить вкрай складні роботи, які не подужають навіть люди з семирічним досвідом.

Ріна — наш наймолодший співробітник і при цьому вже топмайстер. Вона викладає курси колористики для людей з інших студій, які приходять вчитися в Priton Krasy. Тож вік не має значення.

Кейт Панкштейн

Кейт приїжджає на роботу на велосипеді. Цікаво, що дівчина попередньо запитала: «А чи не буде проблеми, якщо я буду приїжджати на велику й паркувати його в студії?» Ми їй відповіли: «Звичайно, ні. Ми тільки за!» А потім вона розповіла, що іноді їй забороняли приїжджати на роботу на велосипеді, говорили, що не дуже добре для бізнесу, якщо він буде припаркований біля офісу або всередині. У нас такого ставлення немає.

Кейт дуже любить тварин і спочатку навчалася на грумера, хотіла стригти тварин. Але потім зрозуміла, що це не дуже толерантно щодо них, тому що тварини часто не хочуть цього, їх потрібно тримати та стригти насильно. Вона вирішила перейти в ту галузь, де змушувати нікого не потрібно, а люди самі хочуть цього.

Кейт теж виявилася дуже талановитим майстром і вже на стажуванні робила такі фарбування, які роблять люди з трирічним досвідом. У неї дуже незвичайний і яскравий стиль. Вона талант!

Одна з робіт Кейт

Одна з робіт Кейт

Та з Кейт у нас є момент притирання — вона сильно переживає, що її можуть якось образити. Але ми переконуємо її, що це не так, що їй потрібно просто розслабитися і не хвилюватися — деяким людям потрібно трохи більше часу. Ще один принцип Priton Krasy — ми не шеймимо людей, навіть якщо вони щось не розуміють або якось незвично поводяться. Ми завжди спілкуємося, намагаємося знайти те, що буде працювати з конкретною людиною, і далі вже розвивати сильні сторони, працювати з тим, що не виходить.

Саша Берлін

Саша був барбером, він ще 4 роки тому приходив у нашу першу студію і вже тоді хотів бути колористом, але потім злякався, що якщо буде дуже активно вчитися на колориста і при цьому працювати барбером, у нього не буде вихідних і страждатиме основна робота. Тоді він вирішив відмовитися від цього задуму. І ось майже через 4 роки його знову привів до нас Саша Кельт.

Саша Берлін

Саша Берлін

Драматичної історії у Саші немає, це скоріше історія про другий шанс. Нехай першого разу не вийшло, та це не означає, що навіть через кілька років не варто знову спробувати. І ми завжди даємо другий шанс.

Катя Хропата, артдиректорка, співзасновниця Priton Krasy

Катя Хропата, артдиректорка, співзасновниця Priton Krasy

І ще у нас була дуже цікава історія. Наша артдиректорка Катя якось побачила у репортажі про людей з вадами зору дівчину, яка хотіла навчитися робити укладки, спробувати себе як майстер. Ріна взялася за це і повністю безкоштовно вкладала свій час. Через кілька занять ця дівчинка робила укладки краще, ніж деякі майстри.

На жаль, через карантин і декілька наших переїздів ми втратили зв’язок. Але було б класно відновити заняття — дівчина справді дуже талановита, було б чудово запросити її до нас у студію. Тому що у неї дійсно є своє бачення і воно не залежить від того, бачить вона чи ні.

Як наймати толерантних людей, на що звертати увагу

Ми з нашим психологом розробили спеціальну анкету і відправляємо її всім людям, які надсилають нам свої резюме. Вона складається з 200 питань, всередині анкети є шкала щирості. Ми спочатку перевіряємо цю шкалу: якщо бачимо, що людина щиро заповнила анкету, переходимо до інших відповідей.

Ми перевіряємо, як люди вигоряють, чи підходять вони нам за внутрішньою культурою, як у них зі стресостійкістю, як у них з працьовитістю і бажанням розвиватися. Ми дивимося на всі ці параметри та розуміємо, людина нам підходить чи ні. Якщо людина нам не підходить, ми відразу говоримо: «Дивись, ось ці моменти для нас ключові, і ми переживаємо, що якщо ти до нас прийдеш, то ти змарнуєш час, ми змарнуємо час і ніхто не буде щасливий». Ми дуже багатьом кандидатам відмовляємо. Особливо, якщо не сходимося в культурі. Під культурою я маю на увазі сприйняття світу.

На співбесіді для тих, кого ми запрошуємо після анкетування, одне з основних питань: «Як ви ставитеся до ЛГБТ?» Тому що до нас часто приходять представники нетрадиційної сексуальної орієнтації й буде дуже складно для всіх, якщо людина не зможе працювати з людьми, у яких інші погляди.

Різноманітність не була нашим завданням, так сталося само собою. Просто ми не робимо акцент на тому, наскільки ми різні, а робимо акцент на тому, в чому ми схожі.

Ми давно ухвалили для себе стратегію, що у нас не просто студія, а клуб для людей з різними інтересами. До нас клієнти приходять у піжамах, з вином, з собаками, в салоні обговорюють різні теми — політику, що є Бог, що там за нові тренди фемінізму. Тому ми й вибираємо людей з цінностями, тих, чия основна мета — не просто заробити гроші, а щось створювати.

В результаті у нас вийшла така собі «сімейна» студія. Наприклад, у мами Лізи, нашого адміністратора, не все добре зі здоров’ям. Їй потрібно часто їздити до іншого міста, щоб допомагати мамі. Адміністратор, в розумінні більшості студій, — це людина, яка повинна знаходитися на робочому місці цілодобово. У нас ніколи такого не було — головне, щоб наш сервіс залишався на високому рівні, а адміністратор може сам розподілити свій робочий час.

І ось зараз Лізи часто немає в студії й замість того, щоб попрощатися з нею, ми вирішили інакше. Наші майстри самі сказали: «Лізо, ми тобі допоможемо! Будемо отримувати посилки, все тут розставляти, будемо тобі говорити, що закінчується. Ти зможеш робити замовлення на матеріали та вести клієнтів дистанційно, а ми поки займемося твоїми обов’язками в салоні, щоб тебе підтримати».

Чи є шанс змінити нетерпимого та упередженого співробітника, якщо він потрапив до колективу

Ми ставили це питання нашому психологу. Потрібно дізнатися, чому людина нетерпима, це закладено вихованням або соціумом або ще чим-небудь, і потім це все опрацьовувати. Але це можливо, винятково якщо людина сама хоче змінитися. Якщо людина не хоче змінюватися і вважає, що повністю права, і що нетерпимість — це природна частина сучасного соціуму, то я б радила, як каже одна з кращих книг, яку я читала, «не треба працювати з м*даками» (мова про книгу Роберта Саттона «М*дакам тут не місце»).

У якийсь момент подібні люди можуть розвалити ту атмосферу, яка є у вашій компанії, і найкращі ваші кадри будуть просто йти, вони не захочуть працювати з нетерпимою людиною. Тому що ця нетерпимість не може виражатися тільки в чомусь одному, це в принципі спосіб розуміння світу.

Тому я б радила провести серйозну розмову про те, чи готова людина змінюватися, чи розуміє вона, що це її проблема, чи думає, що перевага. А потім вирішувати, що робити далі.

Попри те, що у нас в компанії працює всього 7 осіб, ми все одно за те, що з нами повинен працювати психолог. Тому якщо компанія — це середній або великий бізнес, я вважаю, що в штаті повинен бути психолог. Це дуже важливий момент: ми живемо в еру емоційної перенасиченості, в еру дуже великих стресів і нам всім потрібна підтримка. Особливо зараз, коли ми сидимо вдома, коли немає з ким поговорити, висловити свої емоції, а спілкування стає більш формальним, співробітникам дуже потрібна підтримка. Тому психологи в компанії — просто мастхев.

Чи потрібно компанії заявляти про те, що вона підтримує толерантність та інклюзивність

Як колись сказала Марія Тодорчук, засновниця благодійної організації «Клуб Добродіїв», коли ви займаєтеся благодійністю, ви не можете про це мовчати. Ви повинні говорити, щоб дізналися інші люди й теж захотіли цим займатися — це ланцюжок добра.

Так само й з толерантністю: компанії, які підтримують толерантність і сучасні погляди, повинні це транслювати, показувати та розповідати. Так, іноді це загрожує хейтом і погрозами, але що більше ми про це будемо говорити, то менше буде негативних реакцій і в якийсь момент для всього соціуму стане абсолютно нормальною толерантність і прогресивні погляди.

10 років тому благодійність полягала в тому, щоб привезти цукерки в дитячий будинок. Ніхто не хотів пов’язувати свою компанію з онкохворими дітьми, тому що «вони лисі, некрасиві, й нащо такі негативні асоціації з нашим бізнесом?». Зараз абсолютно всі бізнеси вважають нормальним допомагати онкохворим дітям, дітям з неврологією, дітям зі складними шкірними захворюваннями.

За 10 років погляди та ставлення українського бізнесу до благодійності повністю змінилися, бо перші волонтери, які цим займалися, виконали величезну роботу. І ті, хто зараз є «волонтерами толерантності», повинні це транслювати, щоб інші бізнеси долучалися.

Зараз в Priton Krasy проходить благодійна ініціатива: раз на тиждень команда буде робити фарбування для людей, які знаходяться у тяжких життєвих умовах, але завжди мріяли про яскраве волосся. Будь-яка людина, яка вважає, що потрапила до важкої життєвої ситуації, може написати повідомлення в студію і, можливо, майстри виконають її мрію.


Читайте також



37 коментарів

Верещак Ольга, Укрсиликат 10.12.2020, 16:23
Я вражена компанією Priton Krasy, вірніше, її засновником та керівником. Ваша розповідь про майстрів Priton Krasy дійсно класна. Зараз, на жаль, мало хто приділяє увагу емоційному стану свого працівника- головне, щоб роботу гарно виконував. А ви- Молодці, у вас є чому повчитися. Дякую Вам, Люди Добра!
Никель Ния, Притон Красоты 10.12.2020, 17:06
Дякую за теплі слова! Нам дуже важливо переманювати людей на світлу сторону та не боятись брати на роботу Людей, а не рабів))) спільними зусиллями ми всього досягнемо!
Виталий Кириленко 10.12.2020, 17:10
Но меня настораживает слово "притон":)
Никель Ния, Притон Красоты 11.12.2020, 00:17
Наша студия делает яркие окрашивания, а людей с цветными волосами принято клеймить в наркоманки и проститутки. Поэтому, мы решили посмеяться над ситуацией и включить юмор в название. Это рефлексия на стереотип.
Виталий Кириленко 11.12.2020, 07:58
Боюсь, что те кто клеймит, с таким названием ещё больше будут хейтить. Но таким занимаются люди старшего возраста, молодёжи уже фиолетово кто и как себя украшает. Хотя есть отсталые в развитии особи, потерявшиеся в каменном веке, которые могут побить человека за одежду, причёску и прочее. Но есть надежда, что вымрут со временем, как мамонты.
Андрей Николаенко 11.12.2020, 10:07
Гопников и так уже почти не осталось. Вместо них появились так называемые "патриоты" - такие рыжие бородатые, с характерным акцентом, нигде не работающие кроме митингов всяких, тупые, оттого и злобные. Этот биомусор занял позиции почти вымерших гопников.
Антон Брага 15.12.2020, 22:21
Андрій, ти звичайний [образа видалена модератором Work.ua]) Патріоти це не то, шо ти написав) Гугли далі)
Юрий Тобота 21.12.2020, 17:56
Точно
Никель Ния, Притон Красоты 11.12.2020, 10:53
Когда мы начинали (4 года назад), таких окрашиваний практически не было в городе, поэтому клеймили все кто хотел. Сейчас у нас самому старшему гостю 65 лет, самому младшему 4 года. Времена меняются и это прекрасно)
Олена Іванусь 15.12.2020, 22:14
у вас дуже професійно близька назва – при-тон, а ви ж фарбуєте в тони?тож ви дуже вдало втрапили в назву.а інше просто гра слів)
Александра Столинина 16.12.2020, 02:09
Ты полупокер. В реальности не развитое человекообразное существо. Не зная каменного века - не узнаешь будущего. А кричать во всю что [нецензурна лексика видалена модератором Work.ua] в однополой любви- это аморально,не правильно и это искажает истинно правильное понимание секс взаимоотношений в целом. ! .
А вас надо бить так чтоб больше не хотелось ПРОПАГАНДИРОВАТЬ голубых и прочих личностей с расстройствами психики!
Антон Брага 15.12.2020, 22:17
Дійсно) назва [образа видалена модератором Work.ua]))
Антон Брага 15.12.2020, 22:24
Ви знущаєтесь? Це не образа! Це конструктивна критика. Назва дійсно не приваблює, хоч і "рефлекційна"...)))
Андрей Николаенко 11.12.2020, 09:44
Тут просто специфика работы такая. Ну люди как люди - ничего такого необычного. А вообще отношение работодателя к человеку, как к средству производства, соответственно и работник относится к работе ( и это правильно) как к решению чужих проблем за деньги. Лично мне плевать на корпоративную культуру, офисную зомбежку и прочую пургу, которая занимает твое личное время и пользу тебе не приносит. Сейчас много контор, в которых владельцы используют корпоративное зомбирование, начитавшись западных книжек и сходив на пару-тройку бизнес тренингов. Цель понятна - платить минимум, эксплуатировать по максимуму. Поэтому такие конторы идут лесом...
Евгений Бойко 11.12.2020, 10:22
корпоративная культура на том же западе в хороших компаниях предполагает множество плюшек для работников, многие из которых материальны, у нас же корпоративная культура это "наши работники должны полностью отдаваться компании и перерабатывать без дополнительной оплаты".
особенность Украины - все нормальное, что притягивается сюда с запада становится овном в силу менталитета.
Никель Ния, Притон Красоты 11.12.2020, 10:55
Я совсем не согласна с этим. Мы раз в месяц-два узнаем о целях, хобби и интересах человека и думаем, как мы можем ему помочь в достижении. Культура -- это о том, что вы работаете разделяя одинаковые ценности, вы не просто зарабатываете деньги, а создаете что-то важное вместе, а еще получаете много пользы в личной и других аспектах жизни.
Андрей Николаенко 11.12.2020, 13:48
Большинство людей разграничивает личную жизнь и работу. Зачем работнику делиться своими увлечениями, личной составляющей с работодателем? А вот работодатель вытаскивает эту информацию с целью облегчения в манипулировании и обмане. И ещё один момент, ценности разделяют, в том числе и материальные только владельцы компании, остальным просто заливают в уши. Кто то, конечно, ведётся.
Никель Ния, Притон Красоты 11.12.2020, 14:34
ну все предельно просто))) большую часть жизни мы проводим на работе и это крайне печально ходить туда просто деньги зарабатывать. Намного интересней работать с друзьями и партнерами и во время работы тоже жить, а не ждать конца вечера.
Виталий Кириленко 11.12.2020, 16:31
Я вот недавно работал в компании. Нужно выйти на выходные без двойной оплаты "ну пожалуйста, мы же команда, НАМ очень нужно". Уточняю, кому это "нам", начальник кивает головой на кабинет хозяев конторы. Я отвечаю "а мне нужны деньги, ваших 8000 на жратву не хватает". Тот пожал плечами и ушёл...
Евгений Дубровский 11.12.2020, 17:32
Мои ценности моего работодателя вообще не касаются и я не обязан ими делиться. Все эти геи, [образа видалена модератором Work.ua] и прочие вызывают у меня глубокое моральное отторжение. Я пришел заработать деньги и спокойно уйти домой(не перерабатывать и не рвать жилы), а не изливать душу.
Александра Столинина 16.12.2020, 02:24
А вообще,я немного подостыв,могу сдержанней и конструктивней Вам написать:
1.Вы выбрали яркий и в маркетинговоммплане поавильный подход.
2. Вы также одним выстрелом положили всех зайцев ( ваши и без того психически не здоровые работники увидя эту статью по всем законам почувствуют необыкновенную заботу и любовь с Вашей стороны,что не сомненно отразиться на их к Вам еще более доверительном расположении,а главное из готовность к самоотверженной работе многократно возрастет- психологический ход,к тому же блестящий ( поэтому вам и нужен в штате психолог чтобы он изучил пооблемы работников ,проанализировал и дал Вам буквально рычаги для манипулирования над ними...) также умно и блестяще ( НО ЭТО УЖЕ НЕ ЛЮБОВЬ ИСКРЕННЯЯ И НЕ ЖЕЛАНИЕ ПОМОЧЬ ИМ, а делание помочь себе ,как крайне грамотному руководителю) а значит вы хуже других,которые их хейтят,да,если правильно написала-я просто еще из бронзового века)))
3. Такой подход- и написание этой статьи и договор чтобы ворк рассылку сделал- это тоже мощьный даг на привлечение такой специфической аудитории клиентов,которве не знают куда податься=$
4. Но вы мне крайне не приятны и омерзительны- потому что вы гнуснее и не порядочнее многих из каменного века,кто злится пытаясь вращумить что что-то не правильно и почему. А также потому что благодаря таким,как вы страдает сознание подрастающих детей-глядя на еаростание таких заявлений что быть не традиционным это норма и даже круто- мне хочеться вас пораать-сидите тихо дома делайте что пожелаете,а на люди это не выносите!
Вот и все. Понимайте и воспринимайте как хотите. А вы ворк юа еще разок мне на чщик без запроса и подписки на подобное содержание текст пришлете- подам иск в суд.
Христина Бріллінг 16.12.2020, 13:43
Какой вы страшный и неприятный человек, Александра. Аж помыться захотелось после ваших комментариев.

А "Притону" - процветания, имею еще один + для того, чтобы в конце концов вас посетить, все никак не дойду)
Николай Супрун 24.01.2021, 13:53
Сходите! Помойте [образа видалена модератором Work.ua]! Что вас напугало? Отсутствие у человека желания быть марионеткой?!
Дмитрий Кузьменко 16.12.2020, 15:56
Несчастный человек эта А.Столинина.
Настолько извратить смысл публикации? Это или глубокая психологическая травма, или же осознанная ущербная позиция - "Все, кто на меня не похож, это люди низшего сорта. Ату их!!"
И она еще что-то пишет о каменном веке..... :)))
Сергей Сидоре 25.12.2020, 11:59
"глубокая психологическая травма" насправді у тих, хто свої інтимні особливості світить усім. так що п.Кузьменко ви вкрай не праві )
Дмитрий Кузьменко 25.12.2020, 17:04
Сергію, а якщо трішечки замислитися? Ну, зо-о-о-всім трішечки. А? ;))
Людина просто живе. Живе такою, яка вона є. А її певні особливості владають в око і дратують лише тих, хто на дух не переносить, якщо хтось чимось відрізняється. Одразу з’являється бажання засоромити - "Та що ти собі дозволяєш? Роби як ми. Будь як усі!!"
Психологічна травма в тім й полягає, що людина не хоче/може спокійно сприймати відмінності інших. Хоча при цьому її ніхто ані до чого не примушує.
Людина адекватна і психічно здорова приймає світ і людей такими, якими вони є. Вона не намагається підлаштувати всіх навкруги під свої власні "нормальні стандарти".
Николай Супрун 24.01.2021, 14:00
В её комментарие нет таких слов! Если вы увидели такой смысл - знайте, это ваше подсознание! Вы подкоркой чувствуете, что правильно, а что нет! Но не готовы себе в этом признаться! Разве вы не делаете то же самое?! Разве г-ки не делают то же самое (негласно разумеется)? Тогда о чем ваш комментарий выше? Вчитайтесь в свои слова, смысл текста, смысл её комментария и вы поймете, что на самом деле разница между вами не такая уж и большая! Ваши цели и действия одинаковы и движут ими одни и те же мотивы! Невозможно находиться в обществе и быть свободным от его правил! А значит их все выполняют по умолчанию!
Наталія, Коробко І.І., ФОП 13.12.2020, 14:26
Прекрасная статья, спасибо что поделились опытом. Мы сейчас только развиваем бизнес и начинаем задумываться о корпоративной культуре так как сейчас только трудоустраиваем наших первых сотрудников. Было приятно читать данную статью и мы почерпнули несколько полезных кейсов которые непременно внедрим в будущем. Салону Priton Krasy желаем успехов.
Никель Ния, Притон Красоты 14.12.2020, 12:32
Спасибо большое! Это очень-очень круто, что вы уже в самом начале будете формировать что-то большее, чем просто место работы 🖤
Дмитрий Кузьменко 15.12.2020, 18:09
Реально крутой пример того, как работа становится частью полноценной жизни, а не просто временем для зарабатывания денег.
Впечатлила история с администратором. Наверное такой подход - почти что мушкетерское "Каждый для всех - и все за каждого" - возможен там, где люди становятся по-настоящему Командой Единомышленников, а не просто группой людей, объединенных одним местом работы.
Отличный современный подход к бизнесу - вдумчивый и гуманистичный.
Удачи вам и новых успехов. Лучшее - впереди. ;)
Никель Ния, Притон Красоты 15.12.2020, 20:26
Спасибо большое!
Константин Капустин 15.12.2020, 22:48
Интересный проект, а главное необходимый. Тема мне очень близка и именно поэтому заинтересовала. Живя на Расее с проукраинской позицией мне с 2014 много с этим пришлось столкнуться. Да, кстати, не встретил еще ни одного крымнашиста, который бы не высказался про геев как автор комента чуть выше)
Нетерпимость зиждется на фундаменте состоящем из невежества, атрофированного критического мышления и кухонного традиционализма. Этим можно определить истоки любой нетерпимости, кроме гейненависти. Все виды шовинизма имеют четкие описания причин и условий формирования такой психологии, кроме гейненависти. Что бы с диким овращением относиться к этому, нужно примерить на себя, при том плотно, на всю глубину. Я другого просто не вижу. Так что теория про латентных гомосеков совсем не безосновательна)))
Удачи!
Евгений Дубровский 16.12.2020, 14:02
Не нужно мне рассказывать про невежество. Я книг, возможно, прочитал больше, чем вы. В Библии все написано про мужеложцев. Я обязан уважать права даже таких людей, но любить меня их вы не заставите. Я - консервативный человек. А вы явно путаете консерватизм с обскурантизмом.
Георгий Сущенко 16.12.2020, 09:42
а притомні люди до вас працювати не приходять? Чи тільки з вадами? А... хоча ні, Ріна землячка з Луганської області ніби притомною здається, і на фото і взагалі. А більше нікого? Тільки "голубиє" наркомани з біполярним розладом?
Дмитрий Кузьменко 16.12.2020, 16:05
Чоловіче, а як власне притомність стосується якихось вигаданих "вад"?
В якому сенсі ті, про кого йшлося в тесті, можуть вважаться непритомними?
Про що взагалі йдеться?
Чи це такий невдалий натяк на якісь, невідомі іншим, проблеми у керівництва та персоналу Priton Krasy?
Ольга Налета 09.03.2021, 16:10
У меня своя компания по производству. Есть и токарные, и сварные работы, и порошковая покраска, и конструктора-программисты-инженеры.
Стараюсь обходить мимо современную молодежь, всю в татуировках как вождь Каланипуу (которые съели Кука, хотя современная молодежь наверное кроме персонажей Амонг Аса вряд ли кого знает), или раскрашенные всеми цветами радуги как птица семейства попугаевых Psephotus varius.
Как показала практика - количество ума у таких людей (ум и интеллект попрошу не путать с образованием!) стремится к количеству ума взрослой канарейки.
А так все хорошо, прекрасная маркиза. Отвращения к таким людям у меня - ноль, то есть я вполне политкорректна. Просто стараюсь всегда обходить их стороной, вот и все. Как пустое место, которым они и являются в 90% случаев.
Дмитрий Кузьменко 09.03.2021, 16:55
- "Вы судите по костюму? Никогда не делайте этого, драгоценнейший страж! Вы можете ошибиться, и притом весьма крупно".
М.Булгаков, "Мастер и Маргарита"

Щоб залишити коментар, потрібно увійти.