Щоб розуміти, що насправді відбувається на ринку праці, важливо дивитися на нього й очима тих, хто зараз шукає роботу.

Work.ua запитав понад 500 користувачів сервісу, що саме їх дратує й ускладнює пошук. Так ми зібрали типовий досвід людей, які стикаються з одними й тими самими проблемами знову і знову: у вакансіях, на співбесідах і в комунікації з роботодавцями.

Розбираємося, який вигляд має найм з боку кандидатів та які практики змушують їх втрачати довіру до процесу.

Відсутність зворотного зв’язку від рекрутера

Наймасовіше джерело роздратування — відсутність зворотного зв’язку від роботодавця. Шукачі описували це по-різному: рекрутери «зникають», «ігнорують», «не реагують». Спільне в цих формулюваннях те, що контакт роботодавця з кандидатом часто обривається без пояснень. Як показує опитування, це трапляється на всіх етапах найму.

Чому це трапляється

Гостинг, або раптове припинення спілкування з боку роботодавця без пояснення причин, явище не нове. Великий потік кандидатів, особливо на позиції з масовим набором, обмежений час рекрутерів і відсутність вимоги закривати кожну комунікацію з кандидатом поступово закріпили «мовчання» як допустимий сценарій.

У рекрутерів справді може бути десятки або сотні відгуків на одну вакансію, тому не кожен шукач отримує однакову увагу. Водночас відповідь кандидату — це професійний стандарт рекрутингу. Він не має залежати від навантаження чи ситуації на ринку.

Деякі платформи навіть запроваджують обмеження для роботодавців, які системно ігнорують відгуки кандидатів. Зокрема, тимчасово блокують можливість публікації нових вакансій, доки компанія не опрацює всі непрочитані відгуки.

Які наслідки для шукачів

Коли десятки відгуків залишаються без відповіді, люди тривалий час перебувають у підвішеному стані. Вони просто не розуміють, чи варто рухатися далі.

«Не всі роботодавці відповідають на резюме, тебе просто ігнорують. Через ці причини більшість людей не можуть знайти роботу вже понад 6 місяців, якщо не більше як рік: (», — написав один з учасників опитування.

Відсутність зворотного зв’язку подовжує пошук роботи та знижує готовність людей активно відгукуватися. Крім того, формує недовіру як до самого процесу найму, так і до роботодавців загалом.

Неправдиві умови роботи

Другий за поширеністю пункт роздратування — розбіжність між тим, що написано у вакансії, і тим, що кандидат чує під час співбесіди. Найчастіше це стосується зарплати, коли вказують один рівень, а згодом з’ясовується, що фактична пропозиція нижча.

Окрема група скарг стосується й вимог до досвіду. У вакансіях зазначають, що компанія розглядає кандидатів без досвіду або студентів. Проте потім люди отримують відмову саме через його відсутність. Водночас студенти, яких закликають відгукуватися, стикаються з тими самими вимогами, що й досвідчені фахівці.

Схожа ситуація виникає і з бронюванням. У вакансіях позначають, що позиція передбачає бронювання. Однак під час співбесіди з’ясовується, що ця перевага або не гарантована, або взагалі не надається для цієї посади.

Чому це трапляється

Такі розбіжності часто є наслідком компромісів між бажаним і реальним. Вакансії формулюють так, щоб залучити більше відгуків, а деталі відкладаються «на потім» — до моменту розмови з кандидатом, де й відбувається фактичне звуження умов.

Які наслідки для шукачів

Для шукачів це означає втрату часу і довіри.

«Опис вакансій, який не відповідає реальності, де гнучкий графік — просто словосполучення, а не реальна можливість гнучкості, дружній колектив — не знали, що ще дописати, щоб вимог не було більше ніж пропозицій роботодавця. Відсутність розуміння, що кандидат і рекрутер на рівних позиціях і кожен має право запитувати та відмовляти», — ділиться учасник опитування.

У підсумку це призводить до того, що кандидати перестають сприймати вакансії серйозно й підходять до пошуку роботи з недовірою, очікуючи, що реальні умови з’ясуються лише наприкінці або не з’ясуються взагалі.

Брак ключової інформації у вакансіях

Ще одна поширена причина роздратування — вакансії, у яких бракує базової інформації. Наприклад, не вказано графік роботи, рівень зарплати (або хоча б діапазон), не зазначено місцерозташування офісу чи формат роботи. Опис виглядає формально заповненим, але без відповідей на ключові запити шукачів.

Чому це трапляється

Часто це бажання залишити простір для маневру. Частину умов відкладають для особистої розмови з людиною, частину не зазначають через внутрішню невизначеність або небажання звужувати коло кандидатів.

Які наслідки для шукачів

Для шукачів невизначеність означає додаткові витрати часу, бо вони відгукуються, щоб уточнити базові умови праці. Часто потім їм доводиться пройти кілька етапів (дочекатися зворотного зв’язку рекрутера, домовитися про співбесіду, пройти її тощо), перш ніж з’ясовується, що графік, зарплата чи локація не підходять. Так опис вакансії перетворюється на набір припущень, які кандидат змушений з’ясовувати сам.

Частина людей узагалі оминає такі вакансії, бо не бачить сенсу відправляти резюме без розуміння важливих умов.


Досвід, яким поділилися шукачі, показує сучасні реалії ринку праці. Повторювані ситуації, як-от мовчання після відгуку, нечіткі умови, ігнорування, поступово формують очікування кандидатів як щодо ринку загалом, так і щодо окремих роботодавців.

В умовах дефіциту фахівців постає питання, чи може ринок дозволити собі такі помилки? Адже від кандидатів очікують відкритості, але вони часто отримують зовсім протилежний досвід.

Саме тому роботодавцям варто подивитися на власні процеси найму очима кандидатів і поміркувати, як навіть невеликі зміни можуть зробити досвід пошуку роботи більш зрозумілим і приємним для людей і водночас вигідним для компанії.