Кілька правил, які допоможуть отримати більше користі від читання.

Чи помічали ви, що вже через півроку після того, як прочитали книгу, не можете згадати, що в ній було? Як звали героя, яку цитату ви хотіли запам’ятати і в чому головний висновок. Для всіх, кому це знайомо, і тих, хто хоче, щоб прочитане все ж осідало в пам’яті, засновник популярного інтелектуального блогу Farnam Street Шейн Перріш склав таку собі інструкцію, як правильно читати. Work.ua ділиться нею зі своїми читачами. 

Шейн Перріш
Шейн Перріш
Канадський блогер, засновник сайту Farnam Street

Як вибрати книгу

Не обов’язково полювати на бестселери, класику або те, що ⁠зараз є популярним. Краще намагатися вибирати книги, які:

  • пройшли перевірку часом;
  • збігаються з вашими інтересами;
  • резонують з поточною ситуацією.

Чим актуальнішою буде книга, тим краще ⁠вона запам’ятається. У відпустку візьміть авторів або твори про країни, куди їдете, у важкій життєвій ситуації виберіть книгу про таку ситуацію. З якими б проблемами ми не стикалися (розрив відносин, втрата роботи або близького, особиста криза), майже напевно хтось переживав подібне і встиг написати про це.

Якби я був лікарем, я прописував би книги. Вони можуть бути не менш ефективними, ніж ліки.

Корисно уявляти собі контекст, в якому з’явився твір. Ким був або є автор, про що і навіщо він писав або пише? Якою була політична, економічна та культурна обстановка того часу? На якому історичному тлі написана книга: війни, економічної кризи, зміни влади чи ідеології, появі нових технологій — все це потрібно враховувати, щоб краще зрозуміти написане.

Не менш важливе питання: навіщо мені читати конкретну книгу? В якості розваги, щоб дізнатися щось нове, стати кращим в професії, зміцнити здоров’я, освоїти нові навички?

Масиви інформації заради інформації марні — вона обов’язково забудеться.

Як правильно читати

Не відволікайтеся

Ані на перевірку повідомлень, ані на новини. Ніякого телевізора або смартфона. Якщо не відволікатися важко або книга дуже об’ємна, встановіть мінімальний поріг для читання — наприклад, 25 сторінок на день.

Дослідники пам’яті пропонують ще один варіант: враховувати індивідуальний ліміт концентрації.

Більшість сучасних людей — жертви кліпового мислення. Нам доводиться щодня орієнтуватися у величезній кількості інформаційних потоків, і ми більше не можемо дозволити собі витрачати багато часу на один з них. Щоб витягти максимум з читання, вважають деякі вчені, краще робити кілька підходів по 10-15 хвилин з перервами, ніж читати годину поспіль, під час якої ви втратите концентрацію і занудьгуєте.

Робіть записи

Це найважливіша умова для того, щоб матеріал відклався в пам’яті. На зручному носії — в блокноті або комп’ютері — пишіть резюме кожного розділу так, ніби хтось попросив коротко розповісти, що трапилося в книзі.

Візуалізуйте прочитане

При проходженні важливого абзацу або поняття намагайтеся уявити його собі якомога чіткіше у вигляді картинки — образи запам’ятовуються куди краще за слова.

Пишіть на полях, загинайте куточки

Забудьте про те, що книга священна, закликає Перріш. Всіх в дитинстві вчили ставитися до книг з трепетом: не писати на полях, не загинати сторінок. Але насправді вони написані не для того, щоб здувати з них пилинки.

Позначайте в книгах те, що не хочеться втратити, виділяйте важливі думки і намагайтеся за допомогою таких відміток вести діалог з автором, реєструвати своє ставлення до написаного.

Не потрібно читати, якщо нудно

Немає сенсу дочитувати нудну книгу до кінця — життя занадто коротке. Можна скористатися «правилом п’ятдесяти» американського літературного критика Ненсі Перл: після перших 50 сторінок прийміть рішення, чи варто продовжувати читати. А якщо вам понад 50 років, можна так: відніміть свій вік зі ста та вирішуйте долю книги після прочитання цієї кількості сторінок; коли вам виповниться 100 років, можете з повним правом судити книгу по обкладинці.

За словами автора бестселеру «Чорний лебідь» Нассіма Талеба, вміння вчасно кинути погану книгу допомагає швидше знайти щось цінне в наступній, хорошій.

Після прочитання

Більшість думає, що спожити інформацію — це те саме, що засвоїти її. Це не так. Для засвоєння потрібна рефлексія — без неї неможливі глибокі висновки з прочитаного. Іншими словами, щоб запам’ятати інформацію, потрібно що-небудь з нею зробити.

Не обмежуйтесь вигуками на кшталт: «Дуже корисно!», краще витратить час та побудуйте справжній план застосування уроків на практиці. І чим швидше це вдасться зробити, тим краще.

Не менш корисно розповісти про те, що прочитав та зрозумів, комусь іншому. Для цього є техніка, запропонована Нобелівським лауреатом фізиком Річардом Фейнманом. Щоб отримати знання, необхідно:

  • вивчити тему, яка цікавить;
  • уявити собі, як будеш розповідати про неї школяреві;
  • повернутися до вивчення, якщо в цьому оповіданні будуть прогалини;
  • говорити максимально простою мовою, без складних понять.

Якщо охочих вислухати не знайшлося, можна переказати ключові висновки та ідеї самому собі або залишити рецензію в інтернеті.

Шопенгауер стверджував, що, коли ми читаємо, за нас думає інша людина, — ми просто повторюємо чужі думки. Щоб піти далі, потрібно співвідносити прочитане з власними думками та досвідом.

Робіть записи про книги, які прочитали, і зберігайте їх — такі каталоги будуть безцінним джерелом натхнення, нових ідей та дозволять зберегти колись отриману інформацію.

Перечитуйте хороші книги, причому найкраще це робити незабаром після першого прочитання. Це саме те, що потрібно, якщо мета — не перегорнути якомога більше томів, а отримати якомога більше знань. Про це говорить і Перріш, і інші експерти з техніки якісного читання. Адже відомо, що повторення — ключова умова для формування пам’яті.

За матеріалами: Farnam Street

*Кадр з серіалу «Друзі», 1994-2004 рр.


Читайте також

Чтобы оставить комментарий, нужно войти.