Майже 60% українців не відкладають гроші на випадок втрати доходу, звільнення, хвороби чи іншого форс-мажору. І лише 5% змогли накопичити суму, що перевищує шість середніх зарплат. Це показало опитування Work.ua*.

Та у часи економічної нестабільності фінансова подушка — вже не розкіш, а базова потреба. Вона дає не лише гроші «на чорний день», а насамперед відчуття спокою, захищеності й можливість не ухвалювати рішення в паніці.

Експерти наголошують: створювати заощадження можна навіть із невеликим доходом. Головне — зрозуміти свою мету й виробити звичку відкладати регулярно.

Про те, як сформувати фінансову подушку безпеки, почати накопичувати навіть із середньою зарплатою та чому не варто інвестувати без резервного фонду, говоримо з експерткою, незалежною фінансовою радницею Тамарою Чорною.

Тамара Чорна
Тамара Чорна
експертка з особистих фінансів і накопичень, інвесторка, тренерка гри Cashflow

Фінансова подушка, заощадження, інвестиції: у чому різниця 

— Тамаро, почнімо з термінології. Що таке фінансова подушка і чим вона відрізняється від заощаджень чи інвестицій?

— Фінансова подушка — це грошовий резерв, який дозволяє людині у разі втрати доходу або форс-мажорних обставин зберігати звичний рівень життя щонайменше шість місяців.

Заощадження — накопичення з конкретною метою: відпустка, купівля авто чи техніки, ремонт, навчання дітей тощо. Вони завжди мають кінцеву матеріальну ціль.

Інвестиції — це вже наступний рівень, переходити на який можливо лише після створення фінансової подушки. Тобто спершу варто сформувати резервний фонд, а вже потім переходити до інвестування.

— Як правильно розрахувати розмір фінансової подушки? Чи різниться ця сума для самотньої людини, сім’ї з дітьми, людей із нестабільним доходом?

— Орієнтир — мінімум шість місяців базових витрат без зміни звичного рівня життя. Ідеально, коли людина веде облік доходів. Тоді достатньо відкрити застосунок, підсумувати базові витрати за пів року, поділити на шість, і ви отримаєте необхідну суму, яку треба накопичити для безхмарного майбутнього.

У базові витрати входять не лише ваші потреби, а й потреби всіх фінансово залежних від вас людей: дітей, батьків, домашніх тварин. Узагалі, потрібно враховувати всі складові. Наприклад, для когось нормально регулярно користуватися таксі, для інших важливо щомісяця проходити доглядові процедури. Це теж треба брати до уваги.

Коли я розраховувала власну фінансову подушку, то закладала витрати на дитину, няню, машину, комунальні послуги, їжу — усе, що забезпечувало мені комфортний рівень життя.

Якщо йдеться про людину, яка самостійно виховує двох дітей в Україні, з урахуванням усіх воєнних ризиків орієнтир може збільшуватися до 12–24 місяців. Адже з дітьми кількість непередбачуваних витрат значно зростає. Якщо є сімейний бюджет, бажано розділити витрати, які несуть партнери. 

Бувають й такі ситуації, коли жінку в декреті забезпечує чоловік, у неї немає доходів. У такому разі я виступаю за роздільний бюджет, навіть якщо в сім’ї заробляє одна людина.

Варто домовитися: працюючий партнер виділяє певну суму, за яку непрацюючий не звітує. З цих коштів можна відкладати на власну подушку безпеки, дозволяти особисті радощі. Може бути й інший варіант: чоловік, розуміючи всі ризики сьогодення, свідомо створює для жінки окремий фонд.

Варіантів безліч. Але суть у тому, що в разі втрати роботи кілька місяців «простою» не повинні перетворюватися на постійний стрес.

Скільки відкладати, якщо грошей ледве вистачає

— Часто кажуть, що накопичити можна просто відмовившись від щоденної кави. Це справді працює? Що порадите тим, хто хоче почати відкладати, але має середню зарплату?

— У процесі накопичення є три етапи: зберегти, не витратити й примножити. Це різні кроки, і кожен з них важливий. Якщо ви щось з цього робите, до прикладу, відмовляєтеся від кави, — це вже добре.

Є різні методи розподілу бюджету, але зазвичай на фінансову подушку відводять 10% від доходів. Отримав зарплатню — 10% відразу відклав. 

Однак помилкою багатьох людей є відкладання лише з великих надходжень. Вони починають, кидають, починають і знову кидають. Насправді варто формувати звичку накопичувати з будь-якого доходу: зарплати, подарунків, поверненого боргу чи навіть випадкової суми.

Наприклад, ви отримали кешбек 121 гривню 50 копійок — 10% уже можна відкласти. Такі невеликі суми накопичуються майже непомітно, але з часом дають відчутний результат.

Головне правило — спочатку платити собі. Тобто відкладати потрібно до щоденних витрат, а не за залишковим принципом.

Щодо зберігання. Для початківців добре працює окремий депозит або рахунок без швидкого доступу. Це допомагає уникнути спокуси витратити ці гроші одразу. Врешті-решт підійде конверт чи банка.

Готівка, депозит чи валюта: де тримати фінансову подушку

— Добре, припустимо ми почали накопичувати. У якій формі й де краще зберігати ці гроші?

— Фінансова подушка має бути ліквідною. Тобто ви повинні мати змогу швидко скористатися нею у разі потреби. Оптимально частину тримати готівкою, частину безготівково. Також варто розподіляти кошти між кількома валютами: гривнею, доларом та євро.

Валюта країни, у якій ви проживаєте, обов’язково має бути в резерві. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення багато людей, які зберігали всі заощадження лише у валюті, зіткнулися з тим, що не могли розрахуватися в супермаркеті, адже банкомати не працювали, картки були заблоковані. Тому запас гривні хоча б на кілька тижнів дуже важливий.

Не варто зберігати фінансову подушку в довгострокових інвестиціях: нерухомості, землі чи фондовому ринку. Це менш ліквідні інструменти, і швидко скористатися такими коштами у критичний момент буде складно.

Також важливо раз на рік переглядати розмір подушки. Є поняття «інфляція життя»: ми поступово починаємо витрачати більше, навіть не помічаючи цього. Тому сума резерву теж має зростати.

— Цей день настав — фінансову подушку вдалося накопичити. Що робити далі?

— Насамперед відчути спокій і розуміння, що ви фінансово захищені. Памʼятайте, що подушку можна поповнювати, примножувати й навіть заробляти на ній. І тут не йдеться про інвестування.

Резервний фонд — це недоторканий запас, використовувати його для інвестування не рекомендується. Інвестиції завжди пов’язані з ризиком, ви можете не лише не заробити, й втратити. До цього треба бути готовим і підбирати інструменти індивідуально, залежно від вашого ризик-профілю.

Ще гірше — брати кредит для інвестицій. Цього робити категорично не можна.

— Що б ви зробили найперше, якби тільки починали створювати фінансову подушку?

— Найперше — сформувала б звичку накопичувати. Вона формується щонайменше 90 днів, і саме перші три місяці зазвичай найскладніші, а далі це стає частиною рутини.

Створила б фінансову подушку, а вже потім переходила до інвестицій.

Далі поставила б собі реальну ціль у часі. Не просто «хочу накопичити», а конкретно: «за стільки-то місяців я сформую резерв». Важливо додавати до цієї мети емоцію, не лише суму, а й відчуття: спокій, свободу, впевненість. Це тримає мотивацію.

І ще одне правило — не позичати у себе. Якщо ви вже відклали певну суму, не варто постійно брати з неї «тимчасово». Саме так найчастіше фінансова подушка і зникає.

*Опитування проводилося у квітні 2026 року. У ньому взяли участь 1074 користувачі Work.ua.

57% користувачів нашого сервісу не мають заощадження на випадок втрати доходу. 23% опитаних накопичили менш ніж одну середню зарплату — до 28 000 грн. У 12% респондентів є фінансова подушка у приблизно 1–3 середні зарплати (28 000–84 000 грн). Більше ніж 6 середніх зарплат (понад 168 000 грн) мають 5%. 3% накопичили 3–6 середніх зарплат (≈ 84 000–168 000 грн).