«Вояки», Мері Роуч

Це науково-популярна книжка Мері Роуч, в якій журналістка детально досліджує людину на війні та військову науку. Вона не лише про технології озброєння, але й про інші речі, які залишаються поза увагою.

Люди звикли думати про військову науку, як про щось пов’язане зі стратегією чи зброєю — бої, обстріли, атаки. Усе це я залишаю мемуаристам та історикам.

Мері Роуч розповідає про медичні аспекти, зокрема, підготовку фронтових медиків, які мають ухвалювати правильні рішення під градом куль, боротьбу з діареєю. Досліджує й інші теми, як от «смердючі бомби», втрата слуху у солдатів.

Письменниця провела інтерв’ю з науковцями, дослідниками та військовослужбовцями та записала їхні теоретичні знання і практичний досвід. Мері розкриває деталі війни, про які раніше люди не замислювалися. Наприклад, який найкращий матеріал для солдатської білизни, як солдатам залишитись неінфікованими та незараженими в екстремальних обставинах.

Саме такі історії спонукали мене звернутися до військової науки. Історії, де найбільшими ворогами солдат є не супротивники, а виснаження, шок, бактерії, паніка та качки.

«Мистецтво війни в ілюстраціях», Джессіка Гейґі

«Мистецтво війни» — класичний воєнний трактат, автором якого вважають легендарного полководця Сунь-цзи, що жив близько 2,5 тисячі років тому. Цей твір здавна шанували в Китаї як головний воєнний канон, значним був його вплив і на воєнне мистецтво Сходу.

Сьогодні «Мистецтво війни» є частиною навчальних програм військових академій багатьох країн. Нікому не вдавалося сформулювати принципи мистецтва війни так просто й афористично, як Сунь-цзи. Його трактат має чіткий, чарівливий ритм, присмак східної загадки. Ця книжка — ще й чудовий порадник для підприємців, політиків, менеджерів, маркетологів, логістів і навіть спортсменів, тобто всіх, кому потрібні лідерські навички.

Війна — тільки метафора, зручне порівняння. Усі ми з кимось за щось воюємо. І нам пощастило: Сунь-цзи склав для нас план дій на всі випадки життя.

Візуальна мова Джессіки більш зрозуміла для сучасного покоління. Вона оновлює стратегічні поради Сунь-цзи, з її малюнками вічний бестселер оживає. У авторки виникло бажання перекласти давній трактат сучасною мовою інфографіки — стерти з нього порох двадцяти п’яти століть і перетворити на сучасну книжку, яка докорінно змінила б наш підхід до розв’язування конфліктів.

Сунь-цзи каже: «Суть військової справи — хитрість. Коли ми готові до нападу, треба вдавати, що ми не готові. Коли ми готуємось до нападу, треба вдавати, що нічого не відбувається. Коли ми близько, треба переконати супротивника в тому, що ми далеко. Якщо ми далеко, ворогу має здаватися, що ми поруч. Той, хто керує ворогом, вдається до хитрощів, щоб той зробив неправильний випад. Він чимось жертвує, щоб підчепити ворога на гачок».

«Готовий конкурувати: чому чесні розмови про можливості вашої компанії є ключем до виграшної стратегії», Майкл Бір

За 30 років роботи в корпораціях професор Гарвардської бізнес-школи Майкл Бір на власному досвіді переконався, як мовчання всередині організацій руйнує її стратегічні цілі. Це відбувається, коли працівники втрачають довіру до керівництва та не можуть говорити правду.

Ось чому потрібен метод Майкла Біра, він дозволяє проводити чесні розмови на різних рівнях. На додаток до покрокових інструкцій у книжці Бір пропонує докладні та наочні приклади компаній, які провели чесні розмови з виграшним ефектом.

Люди та їхній розум є найціннішим і вирішальним активом для створення та збереження продуктивності. Мужність є найважливішою з усіх чеснот, тому що без мужності ви не зможете постійно практикувати жодну іншу чесноту.

Ви дізнаєтесь, як розвивати відповідальність для успіху організації: від сміливого лідерства на вищих ланках ієрархії до висловлення правди. Книжка, яку написав Майкл, допоможе створити довіру, культуру з високим рівнем амбіцій і стабільну ефективність.

«Завершуй», Джон Ейкаф

Ми радіємо, коли починаємо нові заняття, та часто відчуваємо складність з їхнім закінченням. На щастя, Джон Ейкафф написав нову книжку «Завершуй», де розповідає про численні способи, в які ми саботуємо власний прогрес, та пропонує дієві інструменти доведення розпочатих справ до кінця.

Доведення до кінця важливої для нас справи — найкраще відчуття у світі. Розпочинання, звичайно, спричиняє короткочасний спалах ейфорії, але це ніщо, як порівнювати з фактичним завершенням справи.

З досвіду Джона найефективнішими вправами є не ті, які спонукали людей працювати більше, а ті які доводили людей до фінішу і знімали тиск. Джон пропонує відмовитися від вбивчого перфекціонізму. Адже що менше люди прагнули ідеалу, то продуктивнішими ставали. А ще книжка допоможе скоротити ваші початкові цілі наполовину, щоб зробити їх більш досяжними та визначити вигадані правила, які вас стримують.

Перфекціонізм — це відчайдушна спроба відповідати неможливим стандартам.

Книга доречна тоді, коли йдеться про продуктивність. Вона особливо підходить для креативних творців, які пишуть, створюють подкасти, знімають відео чи розробляють будь-який інший контент. Оскільки в ній є багато конкретних порад, які допоможуть спростити ваші цілі та переконатися, що ви зможете досягти фінішу та опублікуєте продукт творчості.

Кожен розділ легкий і кумедний, з одним або кількома цінними висновками, які насправді працюють. Тож люди, що постійно розпочинають багато справ, можуть навчитись стабільно завершувати розпочате.

«Мікромайстерність», Роберт Твіґґер

Ми часто хочемо навчитися трудомістких речей, але рідко беремось за них, оскільки вони бувають занадто важкі та не приносять вчасно винагороди. Натомість Твіґґер пропонує опанувати та розвивати невеликі навички. Наприклад, як розпалювати вогонь двома палицями, готувати ідеальний омлет, танцювати танго, жонглювати чотирма м’ячами, розповідати гарну дитячу історію тощо.

Ці навички дають відчуття задоволення, гордості, стимулюють і формують основу для іншого. У такий спосіб людина стає безстрашною в навчанні та швидко вчиться, знаходить більше творчих можливостей, покращує здоров’я свого мозку. Роберт вважає, що навички бездоганного фарбування дверей або вирощування смачного чилі несподівано змінять ваше життя. Ці навички він називає мікровміннями.

Мікровміння — це самостійна одиниця діяльності, завершена сама собою, але пов’язана з якоюсь ширшою галуззю. Ви можете вдосконалювати цю одну річ або перейти до більших речей. Техніки швидкого навчання, інтенсивні курси та комбінації клавіш — це дуже добре, але якщо наприкінці вам немає чого показати, то ви здастеся.

Мікровміння можуть здатися незначними, їх неважко опанувати, але вони ведуть вас у нові сфери зв’язку з різними частинами життя. Мікровміння дає вам відчути, ніби ви чогось досягли — хай навіть це досягнення й крихітне. Вони дають відчуття впевненості та задоволення, якого зараз багатьом не вистачає.

Читайте також