Головне управління Держсанепідслужби у Черкаській області

Датою свого народження Державна санітарно-епідеміологічна служба вважає 1 червня 1923 року, коли Рада Народних Комісарів УРСР підписала постанову «Про санітарні органи республіки». Цим документом були узаконені права та обов’язки санітарних органів, на державному рівні визначено організаційні засади проведення санітарних та протиепідемічних заходів. Саме на підставі постанови «Про санітарні органи республіки» було затверджено структуру та штати санітарних органів республіки від центра до периферії.

Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України — це 15 оперативних підрозділів; 9 лабораторій гігієнічного та епідеміологічного профілів; 7 допоміжних служб. Протягом усього періоду своєї діяльності ЦСЕС МОЗ виконує функції головного науково лабораторного і аналітичного центру Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

На сьогодні колектив ЦСЕС — це понад 150 фахівців. Серед них 2 заслужених лікаря України, 4 кандидата медичних наук, 2 кандидата біологічних наук, 42 працюючих мають вищу і першу кваліфікаційну категорію за спеціальністю.

З метою формування державних інформаційних ресурсів Центральною СЕС проводиться статистичне спостереження щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення, державний облік інфекційних та професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), пов’язанихзівпливом шкідливих факторів довкілля, оперативної системи «Санепідситуація на об'єктах підвищеного епідризику в Україні» тощо.