Особисті дані приховані

Тема 5. Дохідний підхід до оцінки вартості бізнесу

1. Характеристика й сфера застосування дохідного підходу до оцінки бізнесу
2. Метод капіталізації доходів
3. Метод дисконтування грошових потоків

1. Характеристика й сфера застосування дохідного підходу до оцінки бізнесу

Основою бізнесу є отримання доходу від володіння власністю. Тому будь-який об'єкт власності є привабливим всім суб'єктам ринкових відносин в переважній більшості сфер економіки, передусім, як джерело отримання доходу - кінцевого результату діяльності.
Підсумовування ринкових вартостей активів підприємства не дозволяє відобразити реальну вартість підприємства, оскільки не враховує взаємодію цих активів і економічне оточення бізнесу, що визначає доцільність застосування дохідного підходу до оцінки бізнесу.
Існують ситуації, коли він об'єктивно дає найбільш точний результат оцінки ринкової вартості підприємства. Так, деякі підприємства складно оцінити за допомогою витратного підходу, а для використання порівняльних методик оцінки немає відповідної ринкової інформації, наприклад це:
♦ підприємства, пов'язані з інформаційно-рекламної сферою діяльності, так як їх вартість залежить від розмірів і ефективності початкових витрат, подальших обсягів реалізації послуг і чистих доходів;
♦ підприємства, діяльність яких базується на нових технологіях, коли вартість підприємства істотно залежить від кон'юнктури відповідного сектору ринку;
♦ підприємства, що мають виключні права, канали зв'язку та реалізації продукції, послуг, володіння якими дозволяє таким підприємствам обмежити конкуренцію на відповідному ринку та отримувати високі і стабільні доходи, а отже, мати високу вартість;
♦ підприємства, що діють на ринку інтелектуальних послуг (оціночних, медичних, юридичних, аудиторських та ін.), так як їх вартість в значній мірі залежить від індивідуальних якостей керівника, його кваліфікації, зв'язків тощо.
Основні положення дохідного підходу
Дохідний підхід - це сукупність методів оцінки вартості об'єкта оцінки, заснованих на визначенні очікуваних доходів від об'єкта оцінки.
Дохідний підхід передбачає встановлення вартості бізнесу (підприємства), активу або частки (вкладу) у власному капіталі, у тому числі статутному, або цінного паперу шляхом розрахунку приведених до дати оцінки очікуваних доходів. Даний підхід використовують, коли можна обгрунтовано визначити майбутні грошові доходи оцінюваного підприємства.
Дохідний підхід заснований на припущенні, що потенційний інвестор не заплатить за даний бізнес суму, більшу, ніж поточна вартість майбутніх доходів від цього бізнесу. Вважається, що власник теж не продасть свій бізнес за ціною нижче поточної вартості майбутніх доходів. Тому сторони дійдуть згоди про ринкову ціну, що дорівнюватиме поточній вартості майбутніх доходів.
Дохідний підхід вважається найбільш прийнятним з точки зору інвестиційних мотивів, і може бути використаний для оцінки будь-якого діючого підприємства, оскільки будь-який інвестор, який вкладає гроші в діюче підприємство, в кінцевому рахунку купує не набір активів, що складається з будівель, споруд, машин, устаткування, нематеріальних цінностей тощо, а потік майбутніх доходів, що дозволяє йому окупити вкладені кошти, отримати прибуток і підвищити свій добробут. З цієї точки зору всі підприємства, до яких би галузей економіки вони не належали, виробляють усього один вид товарної продукції - гроші.
На практиці дохідний підхід завжди застосовується для визначення інвестиційної вартості бізнесу (вартості для конкретного інвестора) і дуже часто - для визначення обгрунтованої ринкової вартості (передбачуваної вартості, що врівноважує попит і пропозицію на відкритому ринку, тобто вартості для абстрактного покупця).
Результати застосування дохідного підходу дозволяють керівникам підприємств виявляти проблеми, які гальмують розвиток бізнесу; приймати рішення, спрямовані на зростання доходу.
Переваги дохідного підходу:
♦ враховує прибутковість підприємства, що відображає основну мету його функціонування - отримання доходу власником;
♦ застосування підходу необхідно при прийнятті рішень про фінансування, аналізі доцільності інвестування, при обгрунтуванні рішень про купівлю-продаж підприємства;
♦ підхід враховує перспективи розвитку підприємства.
Основні недоліки дохідного підходу:
♦ прогнозування довготривалого потоку доходу утруднено недостатньо стійкою економічною ситуацією, що склалася в Україні, через що ймовірність неточності прогнозу збільшується пропорційно довгостроковості прогнозного періоду;
♦ складність розрахунку ставок капіталізації та дисконтування;
♦ в процесі прогнозування грошових потоків або ставок дисконтування встановлюються різні припущення та обмеження, що носять умовний характер;
♦ вплив факторів ризику на прогнозований дохід;
♦ багато підприємств не показують у звітності реальний дохід, на аналізі якого базується дохідний підхід, або ж показують збитки.
Основними джерелами інформації, що використовуються в межах дохідного підходу, є:
• бухгалтерська звітність, аудиторські висновки, дані бухгалтерського обліку, в тому числі інформація про фінансові та виробничі показники підприємства за минулі звітні періоди;
• бізнес-плани, а також інші документи підприємства з планування та прогнозування фінансових і виробничих показників;
• інформація про економічну ситуацію і тенденції розвитку галузі, до якої належить оцінюване підприємство;
• інформація про економічну ситуацію і тенденції розвитку регіону, в якому розташоване оцінюване підприємство;
• інформація про котирування акцій та зміну курсу акцій оцінюваного підприємства, підприємств галузі, до якої воно належить, а також фондового ринку в цілому;
• інформація про ризики, пов'язані з діяльністю підприємства;
• інформація про макроекономічну ситуацію в економіці та тенденції її розвитку.
Методи дохідного підходу до оцінки бізнесу засновані на визначенні поточної вартості майбутніх доходів. Основними методами дохідного підходу є:
♦ метод капіталізації доходу;
♦ метод дисконтування грошових потоків.
При оцінці методом капіталізації доходу визначається рівень доходу за перший прогнозний рік і передбачається, що дохід буде таким же і в наступні прогнозні роки (у разі застосування методу дисконтування грошових потоків визначається рівень доходів за кожний рік прогнозного періоду). Метод використовується при оцінці підприємств, що встигли накопичити активи, що приносять стабільний дохід.
Ринкова оцінка бізнесу багато в чому залежить від його перспектив. Саме перспективи дозволяють врахувати метод дисконтування грошових потоків. Застосовується метод дисконтування грошових потоків якщо передбачається, що майбутні доходи будуть змінюватися по роках прогнозного періоду, коли підприємства реалізують інвестиційний проект, що впливає на грошові потоки або є молодими. Визначення вартості бізнесу цим методом засновано на роздільному дисконтуванні різночасових грошових потоків, що змінюються.

2. Метод капитализации дохода

В оцінці бізнесу застосування метод капіталізації доходу обмежене колом підприємств які мають певну історію господарської діяльності, які перебувають на стадії зрілості свого життєвого циклу, стійким ринком збуту, які накопичили активи, стабільно функціонують і мають стабільний дохід та в довгостроковій перспективі не передбачається значних змін.
Метод капіталізації доходу - оцінка майна на основі капіталізації доходу за перший прогнозний рік при припущенні, що величина доходу буде такою ж і в наступні прогнозні роки.
Капіталізація доходу - процес, що визначає взаємозв'язок майбутнього доходу та поточної вартості оцінюваного об'єкта.
Метод капіталізації доходу реалізується за допомогою капіталізації майбутнього нормалізованого грошового потоку або капіталізації майбутнього усередненого прибутку.

Етапи методу капіталізації доходу:
1) обґрунтування стабільності отримання доходів;
2) вибір виду доходу, який буде капіталізований;
3) розрахунок величини доходу, що капіталізується;
4) розрахунок ставки капіталізації;
5) капіталізація доходу;
6) внесення підсумкових поправок.
Етап 1. Обгрунтування стабільності (відносної стабільності) отримання доходів проводиться на основі аналізу нормализованной фінансової звітності.
Етап 2. Вибір виду доходу, який буде капіталізований.
В якості доходу, що капіталізується можуть виступати чистий прибуток або інші показники, що відображають дохід підприємства (наприклад прибуток до сплати податків або величина грошового потоку).
Особливості показника, що капіталізується враховуються при розрахунку ставки капіталізації. Так, капіталізація прибутку найбільшою мірою підходить для ситуацій, коли очікується, що підприємство протягом тривалого терміну буде отримувати приблизно однакові величини прибутку.
Етап 3. Розрахунок величини доходу, що капіталізується.
В якості величини доходу, що підлягає капіталізації, може бути обрана:
1) величина доходу, спрогнозувати на один рік після дати оцінки;
2) середня величина обраного виду доходу, розрахована на основі ретроспективних і, можливо, прогнозних даних;
3) величина прибутку останнього звітного року (якщо передбачається отримання в майбутньому таких же величин прибутків).
На цьому етапі важливу роль відіграє нормалізація доходу, тобто усунення одноразових відхилень у потоках доходу.
Визначення розміру прогнозованого нормалізованого доходу здійснюється за допомогою статистичних формул щодо розрахунку простої середньої, середньозваженої середньої або методу екстраполяції.
Етап 4. Розрахунок ставки капіталізації.
Ставка капіталізації - коефіцієнт, що перетворює дохід одного року у вартість об'єкта. Ставка капіталізації характеризується співвідношенням річного доходу та вартості майна:
R = I : V
де R – ставка капіталізації;
I – очікуваний дохід за один рік після дати оцінки;
V – вартість.

Існують інші способи визначення ставки капіталізації:
♦ ставка капіталізації може встановлюватися оцінювачем на основі вивчення галузі;
♦ ставка капіталізації може визначатися на основі коригування ставки дисконтування (DR) на очікуваний довгостроковий темп зростання показника доходу, що капіталізується (t):

R = DR – t

Якщо темп зростання доходу передбачається рівним нулю, ставка капіталізації буде дорівнювати ставці дисконтування.
Етап 5. Капіталізація доходу, тобто визначення вартості бізнесу визначається як відношення доходу до ставки капіталізації за формулою:

V = I : R

Етап 6. Внесення підсумкових поправок.

У порівнянні з методом дисконтування грошових потоків метод капіталізації доходу більш простий, тому що не потрібно складання середньо- і довгострокових прогнозів доходів, проте цей метод застосовується досить рідко через значні коливання величин прибутків або грошових потоків по роках, характерних для більшості оцінюваних підприємств.

3. Метод дисконтування грошових потоків

Якщо передбачається, що майбутні грошові потоки будуть нестабільні за роками прогнозного періоду, то для оцінки застосовується метод дисконтування грошових потоків.
Метод дисконтування грошових потоків передбачає визначення вартості майна підсумовуванням поточних вартостей очікуваних від нього потоків доходу.
Ситуації, в яких застосування методу дисконтування грошових потоків найбільш доцільно:
♦ слід обгрунтовано оцінити майбутні грошові потоки;
♦ майбутні грошові потоки, що прогнозуються істотно відрізняються від поточних;
♦ підприємство досить нове та розвивається;
♦ підприємство реалізує інвестиційний проект, який здатний істотно вплинути на характеристики грошових потоків.
Розрахунки проводяться за формулою :

де PV - поточна вартість;
CF - дохід n–го періоду;
FV - реверсія;
DR - ставка дисконтування;
n - останній рік прогнозного періоду.

В загальному вигляді ця формула може бути представлена таким чином:

где i – номер года прогнозного периода.

В обох наведених формулах грошові потоки дисконтуються, як якщо б вони були отримані в кінці року.
Іноді оцінювач вважає за доцільне дисконтувати грошові потоки, так якщо б передбачалося їх отримання у середині прогнозного року (зокрема, при сезонності виробництва або з урахуванням того, що дохід надходить частинами протягом року, а не одноразово загальною сумою в кінці року). Тоді формула приймає вигляд :


Основні завдання оцінювача при використанні методу дисконтування грошових потоків:
♦ проаналізувати минулі та спрогнозувати майбутні грошові потоки з точки зору їх структури, величини, часу та періодичності отримання;
♦ визначити вартість підприємства на кінець прогнозного періоду;
♦ визначити ставки, за якими доцільно дисконтувати грошові потоки;
♦ вивчити та оцінити інвестиційні проекти, що впливають на характеристики грошових потоків.
Основні етапи оцінки підприємства методом дисконтування грошових потоків:
1) вибір моделі грошового потоку;
2) визначення тривалості прогнозного періоду;
3) ретроспективний аналіз і прогноз;
4) розрахунок величини грошового потоку для кожного року прогнозного періоду;
5) визначення ставки дисконтування;
6) розрахунок величини вартості в постпрогнозний період (реверсії);
7) розрахунок поточних вартостей майбутніх грошових потоків і реверсії;
8) внесення заключних поправок.
Етап 1. Вибір моделі грошового потоку.
При оцінці бізнесу застосовують одну з двох моделей грошового потоку:
1) грошовий потік для власного капіталу;
2) грошовий потік для всього інвестованого капіталу (безборговий грошовий потік).
Основна обставина, що враховується при виборі того чи іншого виду грошового потоку: якщо прибуток (або грошовий потік) підприємства формується в основному за рахунок власних коштів без значної заборгованості, то для оцінки підприємства використовується показник грошового потоку для власного капіталу; а якщо прибуток формується в значній частині за рахунок позикових коштів (більше 40-50%) та залучення акціонерного капіталу за допомогою емісії акцій, то підприємство доцільно оцінювати із застосуванням моделі грошового потоку для всього інвестованого капіталу, в цьому випадку частки та вартість позикового та власного капіталу враховуються в ставці дисконтування.
Грошовий потік для власного капіталу використовується для розрахунку ринкової вартості власного капіталу (табл. 1).
Таблиця 1. Розрахунок грошового потоку для власного …