Инна

Урок 48
Тема. Кожен знає своє діло. Закріплення звукових значень букви З, з, читання з нею. Письмо великої букви З, складів і слів із нею. Списування скоромовки з друкованого шрифту.
Матеріали до уроку
1.Взаємодіємо усно
1.1.Повідомлення загальної теми уроку
•Вступна бесіда.
Радимо розпочати бесіду із запитання «Ким бути?», використовуючи першу частину вірша Олега Орача або матеріал журналу «Джміль» (№ 1, 2014). Режим доступу: https://jmil.com.ua/2014-1/coverpic
— Послухайте вірш. Які професії в ньому згадуються?
Ким бути?
Той хоче стати космонавтом,
Той капітаном хоче буть…
Я теж подумав : ким же стати,
Яку в житті обрати путь?
Звичайно лікарем би добре…
Або артистом — слава й честь!
Чи прикордонником хоробрим. —
Наказ : «Назад — ні кроку!»
— «Є!»
Професій безліч є цікавих,
Але свою вгадати як —
Щоб добре діло й добра слава?
І я собі міркую так…
Олег Орач
— Яке запитання ставиться у вірші?
— Уявіть, як міркує дитина, щоб обрати собі в житті «правильну путь», «своє добре діло»?
— Поділіться мріями про власне доросле майбутнє. Ким ви хочете стати, коли виростете? Розкажіть.
•Розповідь про професії.
Учитель пропонує озирнутися навколо і розповідає про те, що людей оточує дуже багато речей, необхідних для навчання, праці й відпочинку. Будь-яка річ — результат праці людей різних професій. Що ж таке професія? Як ви розумієте?
Професія — це вміння добре виконувати певну роботу, виготовляти різні речі, надавати послуги. Всі професії важливі і потрібні. Своєю працею кожен приносить користь іншим людям.
— Які бувають професії? Ким працюють мої батьки?
— Відгадайте, яка професія?
►Хто використовує в роботі дзеркало та гребінець?
►Хто на роботі вдягає білий халат?
►Хто на роботі має справу з їжею?
Запропонуйте дітям у групах розглянути зображені на картках предмети і визначити за ними професії.
1

2

3

4

5

6

(Лікар, кухар, муляр, учитель, художник, слюсар.)
Можна переглянути окремі матеріали відеоролика «Вивчаємо професії». Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=4xCSAmIoACk
1.2.Розвиток усного мовлення
•Гра «Хто більше?». Словникова робота.
— До згаданих за малюнками професій у групах доберіть слова — назви дій, що виконують її представники. Наприклад, журналіст — зустрічається з людьми, запитує, слухає, міркує, пише…
•Слухання вірша, вивчення девізу уроку.
Літака веде пілот,
робітник йде на завод,
школярів учитель вчить,
космонавт в ракеті мчить!
Кожний знає своє діло.
Робить чесно його, вміло.
Емілія Саталкіна
— Що роблять пілот, робітник, учитель, космонавт?
— Що говориться про роботу всіх фахівців разом?
Два останні рядки вірша заучуються напам’ять і декламуються як девіз уроку.
2.Досліджуємо мовні явища
2.1.Повторення вивченого про звуки [з], [з’], букву З, з.
•Повторення звукового значення букви З.
— Яку букву вивчали на минулому уроці? Які звуки вона позначає?
— Назвіть слова зі звуками [з], [з’].
— Послухайте скоромовку. Про яких робітників у ній ідеться?
Як пішли копати, забули лопати.
Узяли лопати, забули копати.
— У яких словах вимовляються приголосні звуки: твердий [з] і м’який [з’]? (Забули, узяли.)
— Який зі звуків стоїть на початку, а який у середині слова?
•Звуко-буквений аналіз слів.
— Вимовте ще одну скоромовку. Чи в усіх словах є звук [з]?
Позаду заводу заводь.
За//водь — частина річки з уповільненою течією або мілке місце озера, ставу.
Учні аналізують слова заво//д, за//водь, оформлюють звукові схеми, позначають буквою звук [з].
з ●
– •–

з ●
– •=
2.2.Ознайомлення з писемною великою буквою З.
•Графічний аналіз великої букви З.
У процесі дослідження пропонуємо розглянути велику писемну букву З, визначити її елементи; порівняти з відповідною друкованою та великими писемними літерами Е, В.

На картках із зображенням буквочоловічків знайти писемні Е та З, навести їх, за бажанням розфарбувати малюнок.

Буква Е із З віталася,
Щиро букві усміхалася.
З від неї відвернулася,
Тільки криво посміхнулася.
Наталія Звіркова
•Письмо великої букви З.
У прописах (с. 53) учні наводять розчерки різнокольоровими олівцями, а також велику букву З у зображенні снігової баби.

— Зима, зима, зима настала! —
Радіє баба снігова
І дітлахам всім показала
Велику З. Ото дива!
Наталія Звіркова
Після підготовчої роботи учні пишуть у першому рядку велику букву З.
3.Читаємо і пишемо
3.1.Читання і письмо складів
•Читання складів із буквою З, з.
У таблиці склади читаються хором рядками і стовпчиками, вибірково:
•склади з великою буквою З;
•склади з трьох літер, де буква мала буква з стоїть першою, другою;
•склади, де буква з позначає твердий [з], м’який [з’].
За
зар
зра
зу
зуб
Збу
зи
Зин
зни
Зо
зол
зло
Зе
зев
Зве
зі
зір
Зрі
Зя
зян
зня
зю
зюл
Злю

— Які склади одночасно є словами? (Зуб, зір, зло.)
•Письмо складів.
У прописах (с. 53) учні читають склади з великою буквою З. Учитель показує зразок написання складів на дошці, звертає увагу на зображення додаткової з’єднувальної лінії з-під букви.
Діти пишуть склади у прописах біля зразків: Зи — верхнє безвідривне поєднання, За — середнє відривне поєднання.
3.2.Читання і письмо слів
•Читання слів.
Учні розглядають малюнки в букварі (с. 80), називають професії зображених людей — художник, учителька, продавчиня, фігуристка.
— Зверніть увагу, на малюнках не вистачає певних речей. Яких саме?
— Прочитайте слова у стовпчику. Знайдіть серед них назви тих предметів, які потрібні зображеним людям.
Художник — пензлик; учителька — указка, зошит; продавчиня — базар, морозиво, магазин; фігуристка — ковзани.
— Які слова залишилися у стовпчику не вибраними? (Паровоз, зубило, залізо.) Чи всі вони вам зрозумілі?

Зубило — ручний ударний інструмент, призначений для рубання металу або обробки бетону, цегли, каменю. У зубила є гострий кінець (різальна крайка) та плаский, по якому б’ють молотком.
Залізо — твердий ковкий метал сріблистого кольору.
•Письмо слів.
У прописах учні спочатку читають слова, звертають увагу на велику букву в іменах дітей. Учитель показує зразок поєднання великої букви З та літер і, о за допомогою додаткової з’єднувальної лінії, яка пишеться з-під нижнього півовалу.
Учні пишуть кожне слово біля зразка до кінця рядка. Якщо в класі є діти з такими іменами, то пропонується заради однокласників постаратися написати слова якнайкраще.
3.3.Читання текстів, запис речення
•Читання-слухання тексту «Хто не спить?».
Текст читають учні, які знають усі букви. Перевірка розуміння відбувається за запитаннями.
— Що завезли вранці до магазину?
— Коли виготовили ці продукти? Люди яких професій?
— Хто ще не спить уночі? Чому?
•Розучування скоромовки.
Діти ознайомлюються зі змістом скоромовки, надрукованої внизу с. 80, уточнюють значення схожих за звучанням слів, визначають місце приголосного твердого звука [з] у словах.
Учні вимовляють скоромовку повільно, виділяючи голосом звук [з].
•Письмо речення.
У прописах діти списують із друкованого шрифту перше речення вивченої скоромовки. Учитель звертає увагу на те, що запис розташовується на двох рядках.
3.4.Читання-слухання текстів
•Читання-слухання вірша.
— З-поміж усіх професій є одна, яку люди називають найголовнішою. Як ви вважаєте, яка це? Підказку знайдете в тексті загадки.
Як у народі називають
Того, хто землю обробляє,
Хто ниви житом засіває,
Високі врожаї збирає?
(Хлібороб)
— А чому професія хлібороба є найголовнішою?
Запропонуйте учням послухати вірш Марії Познанської або другу частину вірша Олега Орача.
Хлібороби
Хлібороб в широкім полі
Нам вирощує врожай.
Колоски шумлять на волі,
Де початок їм, де край?
А їсте ви паляниці,
Калачі смачні їсте, —
Не забудьте уклонитись
Хліборобові за це.
Марія Познанська
Ким бути?
Потрібно лікувать хвороби
Й водити в космос кораблі,
Та я ж із роду хліборобів,
Весь родовід мій — від землі.
Мій дід водив найперший трактор,
Мій батько — знаний комбайнер.
Ми робим хліб, а хліб — це правда,
Завжди — віддавна і тепер.
Степ перейти — життя прожити,
То не такі прості слова.
Життя утворене від жита,
Бо хліб — усього голова.
Олег Орач
— Яку працю виконують хлібороби?
— За що їм треба вклонятися?
— Як потрібно ставитися до хліба?
— Як ви розумієте вислів: «Хліб — усьому голова»?
•Читання-слухання тексту «Зернятко».
— Відгадайте загадку.
Взимку під снігом біленьким
Спали діточки маленькі.
Влітку, як дорослі стали.
Їх із поля позбирали.
І спекли нам короваї
Із нового урожаю.
(Озимі зернята)
— Розгляньте малюнок у букварі (с. 81), прочитайте слова над ним.
— Що таке озимина, озимі рослини?
Гра «Мікрофон». Учні передають одне одному мікрофон і закінчують фразу по-різному, не повторюючись: Я знаю, що озимина…
•це рослина, яку висівають восени.
•це майбутній хліб.
•це пшениця, жито, ячмінь.
•не боїться морозу.
•дає великі врожаї.
•виростає із насіння, зерна.
Учні, які знають усі букви, читають текст «Зернятко» спочатку для себе, а потім для всього класу. Інші діти читають із тексту окремі слова і речення, надруковані на картках.
землязернозолота//венезаба//ром
Зимно було зернятам.
Минула зима. Тепер дні теплі.
Зерно пило із землі воду.
Зраділи люди.
Обговорення змісту тексту можна провести за такими запитаннями.
— Коли люди посіяли зерно? Для чого?
— Чому не загинуло зерно взимку?
— Як повело себе зерно навесні?
— Чому зраділи люди?
4.Досліджуємо медіа
Діти слухають пісню про пшеничку, розглядають відеозапис до неї, відповідають на запитання до змісту.
Пісня «Пшеничка». Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=6f1XhyP3mdk
Ясне сонечко світило,
а з хмарки водичка,
Виростала, дозрівала
золота пшеничка.
Хвилька котить колосочки,
вітерець гойдає,
Вже пшениченька-сестричка
в полі достигає.
Золотенькі колосочки
я серпом стинаю
І снопи собі гарненько,
рівненько складаю.
Буде, буде коровай
на столі у хаті
Для дідуся, для бабусі,
для мами і тата.
— Якою в пісні названа пшеничка? Що вона робила?
— Як допомагали дозрівати пшеничці сонечко і хмарка?
— Що робив вітерець?
— Що робили із золотенькими колосочками? Чим їх зрізали?
— Що буде на столі в хаті?

серп

сніп

5.Досліджуємо мовлення
•Відпрацювання звуковимовних умінь.
— Послухайте скоромовку. До кого в ній звертаються? Про що просять?
Сійся, зерно, сійся,
У землі зігрійся,
У стеблі розвийся,
Колосом обвийся.
Учні повторно слухають скоромовку, визначають місце звуків [з], [з’] у словах, промовляють текст спочатку повільно, потім із прискоренням.
•Розвиток діалогічного мовлення.
Учні слухають текст у виконанні вчителя, аналізують його зміст, розігрують діалог між бабусею та Катрусею.
Хліб святий
Принесла бабуся хліб із магазину. Катруся не голодна була. Покуштувала й аж носика зморщила:
— Фе, який поганий!
Бабуся розсердилася й почала навчати онучку:
— Так ніколи не можна говорити про хліб. Коли він комусь не подобається, кажуть: «Хліб так негарно випечений».
— А Юрчик теж не шанує хліб, — насупилася Катруся. — Недоїв надворі шматочка й кинув на землю.
— Ай, як негарно! — розгнівалася бабуся. І сказала: — І сама так не роби, і Юрчикові не дозволяй. Не доїла — однеси, у хлібницю поклади, пізніше доїси. Топтати хліб не можна. Хліб дає людям життя. Він святий!
За Іваном Сенченком
— Як не можна говорити про хліб, який не подобається? А як треба?
— У чому виявилася неповага Юрчика до хліба?
— Чому треба шанувати хліб?
6.Рефлексія
— Яку букву продовжували вивчати? Які звуки вона позначає?
— Пригадайте слова, у яких приголосний твердий звук [з] чується на початку слова, у середині слова, в кінці слова.
— Яку букву навчалися писати? На яку іншу велику писемну літеру вона дуже схожа?
— Знайдіть і наведіть у картці великі рукописні букви З, Е.
— Що намальовано з їхньою допомогою? Розфарбуйте квітки.

— Яку скоромовку записували в прописах? Чи важко вам було списувати з друкованого шрифту? Що допомогло впоратися із завданням?
— Про які професії людей сьогодні говорили?
— Яку з них ви обрали б собі в майбутньому?
— Послухайте вірш. Яка професія в ньому названа головною?
Учитель, лікар чи геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр —
Всі називають головною
Одну професію — школяр!
Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, що мусиш там набуть,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким в дитинстві мрієш буть!
Анатолій Костецький
— Який головний обов’язок у вас — школярів?
— Для чого потрібно навчатися?
— Вимовте хором девіз уроку:
Кожний знає своє діло.
Робить чесно його, вміло.