У дитинстві ми вірили, що подарунки під подушкою залишив Святий Миколай. Згодом подорослішали й зрозуміли, що це справа рук батьків. А ще за якийсь час і самі стали тими дорослими, які створюють диво.

Бо це правда — тільки власними руками, власними зусиллями ми можемо творити добрі справи.

Тому сьогодні хочемо поділитися особливими історіями наших колег, які, сподіваємося, надихнуть і вас творити добро.

Історія про дружбу і єдність

Данііл Новосьолов, менеджер із продажу

Ця історія була для мене дуже важливою та емоційно складною. Усе сталося на початку листопада. Я повертався додому й побачив військового. Він ледве пересувався, спираючись на велосипед. Раптом він упав, і всі його речі розсипалися по землі.

Я був не сам, з друзями, і саме я ініціював допомогу. Ми підняли його й понесли додому на руках, бо сам він не міг іти.

Пізніше, під час розмови, з’ясувалося, що у військового була відпустка, і він саме прямував додому. Він також розповів, що отримав поранення — шість куль. Чесно кажучи, я був шокований: важко уявити, як можна пережити навіть одне таке поранення, а тут — шість.

Після цієї події я відчув справжню єдність. Хоча я вважаю, що допомагати людям у таких ситуаціях — це наш обов’язок, я щиро радів, що ми разом із друзями змогли підтримати його, і що з ним тепер усе добре.

Історія про дідуся, Маріуполь і обсерваторію

Євгенія Кузенкова, редакторка

Влітку в Києві я випадково потрапила на благодійну лекцію про космос, яку проводила астрофізикиня Олена Компанієць. Тоді подумала: «Було б круто записати інтервʼю з Оленою для блогу Work.ua. Люди мають знати, що ретроградний Меркурій не впливає на їхні життя» 😄

Втілити ідею вдалося лише в листопаді. Під час інтервʼю Олена розповіла не лише про ретроградні планети й магнітні бурі, а і про своє дитинство: як батько вперше показав їй зорі через телескоп. Дитинство науковиці пройшло біля Каховського водосховища, тож зараз місця із цих спогадів — в окупації.

Ця історія щемливо перекликається із моєю. Адже мій дідусь був дотичний до космічної галузі — працював інженером, проєктував ракетні двигуни, багато часу провів на Байконурі. Мої теплі спогади про дідуся живуть лише на фото, адже його рідний Маріуполь зруйнований і окупований.

Під час розмови Олена сказала, що в блекаути в обсерваторії працювати буде сутужно, адже необхідне обладнання вийшло з ладу ще минулого року. Уже зараз в обсерваторії дуже холодно, а з настанням морозів буде ще гірше. І я подумала: «А може, ми могли б допомогти науковцям?».

Коли компанія підтримала мою ініціативу, я була неймовірно щаслива. Бо це ж наче в тих добрих новорічних фільмах, де випадкові зустрічі призводять до несподіваних, але щасливих життєвих подій. І тепер завдяки Work.ua головна обсерваторія НАН України зможе працювати навіть за відсутності світла, а науковці робитимуть свої відкриття в теплі.

І, я сподіваюся, десь на небі дідусь тішиться, бо ми й далі досліджуватимемо космос.

P.S. А інтервʼю про космос і його вплив на ринок праці вже скоро зʼявиться в нашому блозі.

Історія про Лютіка, який сам нас знайшов

Вячеслав Лазарєв, системний адміністратор

Улітку до дверей дніпровського офісу Work.ua прибився кіт. Спочатку він мав досить охайний вигляд, тож ми вирішили, що він домашній і просто загубився. Колеги розмістили оголошення в місцевих групах, але ніхто на них не відгукнувся.

Було очевидно, що на вулиці котик не виживе, ще й у таку неймовірну спеку. Мені його стало дуже шкода, тож я забрав кота собі. Завжди вважав себе фанатом собак, а не котів — й ось, маєш 😸

Тепер котика звуть Лютік, але частіше називаю його Лютий. Бо котяра виявився з характером!

Історія про Геру, а ще — Рона, Беллу, Алісу та Раду

Про врятованих співробітниками Work.ua собак і котів можна було б не те, що статтю, цілу книгу написати! Але матеріал уже й без того надто довгий, тож розповімо ще лише дві особливі історії.

Дарʼя Випирайко, менеджерка з продажу
 

У червні 2023 року я стала свідком, як машина збила собаку і, як зазвичай, поїхала далі. Малеча кидалася по всій дорозі від страху та болю. Чесно кажучи, я спочатку не знала, що робити та як їй зарадити. У цій ситуації мені дуже допомогли мої друзі, колеги й навіть люди, які стали такими ж свідками, як і я.

Виявилось, що в собачки внутрішня кровотеча та зламане стегно. У першу ніч її стабілізували, а за 2 дні зробили операцію та стерилізували.

Цього року ми завершили лікування собачки — поламана лапка вже зрослася, пластину зняли. А ще в неї зʼявився дім і люблячі господарі — ми цьому дуже раді. Тепер її звуть Гера й вона живе своє краще життя.

Ось така історія. Робіть добро, це може бути важко, але тільки так ми зможемо зробити цей світ краще, як би банально це не звучало 💗

Андрій Кадацький, Flutter-розробник
 

Улітку моя сусідка поїхала на роботу на ровері й побачила на смітнику 5 маленьких цуценят. Вона забрала їх до себе, сподіваючись, що зможе швидко прилаштувати.

Але сусідка не мала фінансової можливості забезпечувати 5 песиків, тож я взявся про них дбати: відвіз на стерилізацію, за можливості займався соціалізацією.

Одного із цуциків забрав військовий з ампутацією кінцівки. Він був вражений, наскільки пес розумний і слухняний. Тепер він завжди всюди їздить у машині зі своїм господарем, а в січні вони разом поїдуть до родини в Німеччину.

Згодом сусідка поїхала, і четверо цуциків переїхали до мене. Зараз їм уже по 9 місяців, і навряд чи хтось колись їх забере.

Зробіть благодійність частиною корпоративної культури своєї компанії

Змінювати світ на краще можуть не лише окремі люди, а й компанії. Окрім волонтерства на рівні бізнесу (про яке ми розповідаємо в щомісячних звітах), Work.ua заохочує до нього й колег. Наприклад, цього місяця всі співробітники отримали додатковий бонус до зарплат — 3 000 грн, які можна витратити на благодійність.

Ми віримо, що подібні ініціативи можуть стати частиною корпоративної культури в кожній українській компанії. Адже саме гуртом ми здатні досягати найкращих результатів і змінювати світ на краще.

Тож пропонуємо запроваджувати благодійні ініціативи у своїх компаніях та втілити хоча б одну добру справу. Адже саме зараз — час, коли нам так хочеться вірити в дива. Нумо створювати їх власноруч! До Різдва ще майже 3 тижні — ви точно встигнете допомогти тим, хто цього потребує.

І, звісно ж, ми будемо раді, якщо ви поділитеся цими добрими справами в коментарях!