Ветерани та ринок праці: поділіться своїм досвідом

Після служби шукав роботу через сайти вакансій і самостійно відгукувався на технічні та інженерні посади. На практиці зіткнувся з тим, що військовий досвід часто або ігнорують, або сприймають формально, ніби він не має цінності для цивільної роботи.

Найскладніше — не сам пошук роботи, а ставлення роботодавців і загальна невідповідність між вимогами та умовами. Часто хочуть готового спеціаліста з досвідом, але не готові нормально платити або вкладатися в адаптацію людини після служби. Окремо є проблема, що багато ветеранів мають реальні навички відповідальності, дисципліни, роботи в стресі, технічної організації, але це майже не переводиться мовою цивільного ринку праці.

Адаптуватися допомагає тільки власна наполегливість, самонавчання і готовність починати майже з нуля, навіть коли за плечима є складний і цінний досвід. Було б правильно, якби роботодавці не просто декларували повагу до ветеранів, а реально створювали умови для працевлаштування, навчання й нормального входження в роботу.

Дивляться не людину а на паспортні дані

Погано беруть на роботу ветеранів.
Ігнорують досвід, або навпаки це часто є мінусом.

Роботу знайти неможливо

Абсолютно не компетентны во вопросах составления резюме те кто их составляет, указывая приоритет, ветеран, убд, инвалид.
Всем нужен, обсолютно здоровый, работоспособный, со всеми юридически правильными документами, для возможности, и потребности работодателя, быть в уверенности того что ТЦК не лешат его сотрудника, не более.
Но когда выясняется что, ветеран инвалид, и есть с этим связанные ограничения и по другому быть не может в сегодняшних условиях, гривят губы.

Тяжело устроиться

За 22 кола відгуків на пропоновані вакансії та спілкування з роботодавцями на співбесідах впевнився в тому , що ветерани з і групою інвалідності не потрібні.

Знайти роботу проблемно дуже, роботодавцям байдуже хто ти,вимоги не співпадають з реальною роботою

Як і варто було чекати задекларовані цінності не відповідають дійсності. Насправді ніякої поваги, або як зазначають "переваг". Конкретний приклад вакансія розміщена була ЕДС інжиніринг. Пройшов два етапи на третьому чомусь вигадали співбесіду онлайн з керівником юридичного напрямку. В результаті не зміг сконектитися із за поганої якості зв'язку, т я. Був за містом і все. Записатися на повторну співбесіду не можливо, кадрова служба ігнорить всі повідомлення і дзвінки і не надає жодних пояснень такої поведінки. От вам і повага і переваги для ветеранів.

Мені вже багато років доводиться стикатися з віковою дискримінацією при пошуку роботи. На колишніх військових цивільні роботодавці дивляться як на інопланетян. Незважаючи на знання, грамотність, швидкість друку і точність друку, сертифікати із відзнакою, як тільки питання доходить до віку, у мене відразу іде відмова.
Чому роботодавці не вказують вік прийому на роботу? Бо це дискримінація і це заборонено Законодавством.
Чому тоді не беруть старших за 50-60 років? Бо рахують що ми нічого не вміємо, застарі для розумового розвитку. Але це не так. Ми можемо дати фору молодим і недосвідченим молодим даруванням. Адже у нас за плечами багаж знань і досвіду, та ми постійно ці знання вдосконалюємо і поповнюємо новими та сучасними. І не відстаємо від вимог сьогодення.