Особисті дані приховані

Супровідний лист
Добрий день! Мене звати Аліна. Мені 19 років. У липні отримала диплом фахового молодшого бакалавра за спеціальністю «Журналістика: видавнича справа та редагування». На жаль, досвіду роботи на посаді редактора не маю, проте я маю велике бажання розвиватися, вчитися та працювати з інформацією.
Я організована та дисциплінована людина. Під час навчання в коледжі я створювала статті, новини, пости для соціальних мереж, інтерв’ю, писала відгуки про книг, створювала газету та здобула досвід роботи з Microsoft Office, WordPress та з іншими редакторськими програмами.
Відповідально ставлюсь до своєї роботи та вчасно виконую задачі. Для мене головне розвиватись у цій сфері та спробувати працювати віддалено. Я готова вкладатися в роботу та дотримуватись правил, поділяти культуру та цінності компанії.
Дякую за увагу!

Приклади моїх текстів під час навчання в коледжі за спеціальністю «Видавнича справа та редагування»
Мій новинний текст:
«Одіссея» Крістофера Нолана готується підкорити світовий прокат
Найочікуваніша прем'єра літа змусить замислитися над культурними війнами, цінністю класики та сутністю кіномистецтва. Про це повідомляє The Guardian.

Найбажаніша прем’єра цього літа стала не стрічка про вторгнення прибульців, а екранізація майже 3000-літньої епічної поеми “Одіссея” Крістофера Нолана. Після успіху “Оппенгеймера” режисер цього разу звернув свою увагу на класичний давньогрецький епос.
24 книги «Одіссеї» були створені приблизно у восьмому столітті до нашої ери й традиційно приписуються давньогрецькому поетові Гомеру. Поема є продовженням «Іліади» та розповідає про десятирічну подорож Одіссея додому після завершення облоги Трої. Герой прагне повернутися до дружини Пенелопи та сина Телемаха, долаючи численні випробування.
Бюджет екранізації, за різними оцінками, становить близько 250 мільйонів доларів - це найдорожчий проєкт у кар’єрі Нолана. До акторського складу, режисер запросив відомих зірок: голлівудських зірок — Метта Деймона та Енн Гетевей, улюбленців молодої аудиторії — Зендею та Тома Голланда. Також у фільмі знялися Лупіта Ніонго, Міа Ґот, Саманта Мортон і Бенні Сафді.
«Як кінорежисеру, тобі доводиться діяти імпульсивно. Я хотів поставити перед собою виклик, спробувавши абсолютно інший спосіб розповіді, і шукав прогалину в культурі», - пояснив Крістофер Нолан, чому вирішив екранізувати саме цей твір.

Актуальність «Одіссеї» для сучасного світу може впливати на успіх фільму. Почесна професорка класичних студій Кембриджського університету Мері Бірд зізнається, що сподівається на «ефект "Буремного перевалу"» — коли екранізація знову пробуджує масовий інтерес до стародавнього світу та класики. На її думку, за пригодницьким сюжетом приховані значно глибші питання: що означає повернутися додому, як війна змінює людей і де проходить межа між людяністю та варварством?
Відповідно до масштабу, “Одіссею” зняли у форматі IMAX. Крістофер Нолан уникає візуальних ефектів на зеленому екрані, він завжди передає перевагу реальному реквізиту та декораціям. Троянський кінь та корабель Одіссея були створені спеціально для фільму.
«Використання реальних декорацій і локацій змінює саму розповідь історії. Щодня ти працюєш із реальним світом, який чинить опір, і саме це робить фільм більш автентичним», — пояснив Нолан.
Редакторка Screen International Венді Мітчелл вважає, що Нолан заслужив можливість працювати з такими масштабними бюджетами.
«Нолан отримує "зелене світло" на такі масштабні проєкти, бо за ним стоїть величезна аудиторія. Я переконана, що глядачі здатні відчути різницю між тим, що справді було створено перед камерою, і тим, що зроблено за допомогою комп'ютерної графіки. Нолан дуже принципово ставиться до цього, і впевнена, що це буде помітно на екрані», — зазначила Венді Мітчелл.

Прем'єра виходить у час, коли інтерес до супергеройських блокбастерів поступово знижується, а популярність здобувають навіть незалежні онлайн-проєкти. Попри це, експерти впевнені, що новий фільм Нолана зацікавить найширшу аудиторію та може стати одним із головних кінематографічних хітів року.
Втім, «Одіссея» вже стала найбільш суперечливою. Ілон Маск та його прихильники звинуватили Крістофера Нолана у прагненні «зруйнувати західну цивілізацію» через вибір Лупіти Ніонго на роль Єлени Троянської. Водночас інші критики дорікають режисерові за відсутність у стрічці грецьких акторів.
Сучасні переклади «Одіссеї» Емілі Вілсон і Деніела Мендельсона, викликали окрему хвилю критики. Однак професорка класичних студій Мері Бірд наголошує, що жоден переклад не є буквальним відтворенням оригіналу, а нові інтерпретації допомагають сучасним читачам глибше зрозуміти античний текст. Як приклад вона наводить переклад Вілсон, яка замінила традиційний вислів «служниці» на точніше слово «рабині», адже саме такою, найімовірніше, була їхня роль у тогочасному суспільстві.
Попри дискусії, редакторка Screen International Венді Мітчелл переконана, що суперечки не завадять успіху стрічки. На її думку, «Одіссея» стане фільмом, який захочуть побачити всі, хто цікавиться кінематографом, а для багатьох — навіть єдиною стрічкою, яку вони подивляться цього року.
Аналітична стаття:
Сім днів драйву та випробувань: як наметовий табір на Житомирщині гартує характер юних туристів
З 6 по 12 червня мальовничі ліси, скелі та водойми Житомирщини перетворилися на справжній епіцентр дитячого екстриму та командної роботи. Навчально-тренувальний наметовий табір зібрав молодь віком від 9 до 16 років, свідомо об’єднавши в одних екіпажах як абсолютних новачків, так і вже досвідчених спортсменів-туристів. Замість звичних літніх канікул у місті, учасники отримали сім днів повного занурення у польові умови та інтенсивний мультиспортивний формат. Програма була вибудована надзвичайно щільно, щоб діти могли спробувати свої сили одразу в кількох напрямках. На природних скелелазних маршрутах юнаки та дівчата вчилися працювати з мотузками, довіряти страховці та долати страх висоти, тоді як дистанції з техніки пішохідного туризму вимагали зосередженості під час наведення переправ і філігранної роботи з карабінами на складному рельєфі.
Кожен новий день кидав учасникам нові виклики. Велосипедні заїзди пересіченою місцевістю перевіряли фізичну витривалість, а спортивне орієнтування змушувало активно вмикати аналітичне мислення – шукати контрольні пункти, читати карту та тримати азимут виключно за допомогою компаса, без жодних електронних підказок. Справжньою кульмінацією табірної програми стали сплави на катамаранах. Саме на воді найкраще проявляється вміння працювати в команді: щоб масивне судно рухалося чітко за курсом, екіпажам доводилося вчитися «читати» потік, відчувати одне одного і максимально синхронно працювати веслами.
Але спортивні дистанції – це лише половина справи, адже сам побут у наметовому містечку став окремим тренінгом із самостійності. Набуття базових туристських навичок, від правильного розкладання намету до організації польової кухні та чергувань, згуртувало дітей не менше, ніж спортивні старти. Завдяки змішаному складу груп спрацювала чудова педагогічна модель: просунуті учасники брали на себе лідерські ролі, допомагаючи новачкам адаптуватися до незвичних умов. Цей червневий тиждень довів, що справжній характер, взаємовиручка та вміння швидко приймати рішення формуються саме там, де закінчується зона комфорту і починається справжня командна робота.

Друга новинна стаття:
«Традиційна дружина» як сатира: Чому «Yesteryear» спровокувала бурхливу дискусію у 2026 році?

Дебютний роман Каро Клер Берк «Yesteryear» стала чи не найпопулярнішою книгою для читання влітку. Книга була опублікована у квітні та миттєво зайняла вершину у списках бестселерів New York Times та Sunday Times. Її не лише масово купують, а й активно обговорюють. У червні твір очолив чарти Bookstagram та Booktok. Читачі у книжкових клубах та чатах запекло дискутують про цінність книги.
Про що йдеться?
У центрі сюжету — 32-річна Наталі Геллер Міллс, мати п'ятьох дітей та успішна інфлюенсерка, яка показує мільйонам підписників гармонійне життя своєї сім’ї на фермі площею 500 акрів в Айдахо. Вона уособлює популярну субкультуру «tradwives» (традиційних дружин): пече хліб на заквасці, навчає дітей удома, вирощує овочі та транслює образ ідеальної патріархальної родини. Вона активно пропагує та імітує традиційні гендерні ролі, де чоловіки виконують ролі годувальників, а жінки стають їхніми підлеглими.
Проте це тільки створена ілюзія ідеального життя. Проте сяюча посмішка на камеру приховує ретельно створену ілюзію ідеального життя, яка приносить непоганий прибуток . Сюжетний поворот стається тоді, коли Наталі несподівано прокидається у 1855 році. Опинившись у справжньому XIX столітті, героїня змушена відчути на собі, що «старі добрі часи», які вона романтизувала у соцмережах, насправді були суворою, брудною та важкою реальністю.
Причини гучного успіху та екранізація
Популярність роману зумовлена не лише влучним маркетингом та захопливими припущеннями «що, якби…», а й численними паралелями із сучасністю. Читачі одразу впізнали в головній героїні відголоски реального життя, зокрема відомої блогерки Ханни Нілеман. Вона випустилася з престижного закладу та виховує дітей на фермі. Також, вона побудувала успішний блог про сільський побут. Інтерес до книжки значно підігріла й новина про екранізацію Енн Гетевей, яка викупила права, аби стати продюсером стрічки та зіграти головну роль. Насамперед же роман резонує завдяки гостроактуальним темам: він досліджує нюанси сучасної жіночності, складність балансування між материнством і самореалізацією, а також висвітлює парадокс «традиційних дружин», які публічно заперечують кар'єризм та за рахунок цього будують успішні та прибуткові блоги.

Чому думки читачів та критиків розділилися?
Попри масштабний комерційний успіх, книга викликала палкі дискусії щодо своєї літературної та соціальної цінності. Прихильники роману, серед яких і літературні агенти, підмітили майстерність авторки, яка підняла тему суспільного тиску на жінок. Вона інтерпретує головну героїню як складну та недосконалу постать, що намагається вижити у світі завищених вимог. Водночас інші оглядачі вважають твір надто песимістичним. На їхню думку, авторка позбавила текст глибокого аналізу. Скоріше був створений похмурий портрет жіночого нещастя, аніж послідовну соціальну критику. Утім, попри розбіжності в оцінках, критики погоджуються, що «Yesteryear» чудово виконує головне завдання літератури — змушує людей дискутувати, переосмислювати вплив соціальних мереж та аналізувати сучасність.

Інформаційна стаття для сайту ПТЮД:
🌊 Бурхлива вода, шалений драйв та перші перемоги: як пройшов Чемпіонат Києва з техніки водного туризму! 🚣♂️
В урочищі Совська Балка відбувся Чемпіонат міста Києва з техніки водного туризму.
16–17 травня 2026 року в урочищі Совська Балка відбувся Чемпіонат міста Києва з техніки водного туризму, який став справжнім святом спорту, командної взаємодії та туристського духу
Цьогорічні старти об’єднали одразу три великі змагання:
• Чемпіонат міста Києва серед дорослих у класах «катамарани-четвірки», «катамарани-двійки», «рафти» та «покрафти»;
• Чемпіонат міста Києва серед учнівської молоді у класі «катамарани-четвірки»;
• Чемпіонат Солом’янського району з техніки водного туризму.
Змагання проходили на дистанції «Слалом», яка вимагала від учасників не лише швидкості, а й високої технічної підготовки, точності проходження воріт, злагодженої роботи екіпажів та вміння миттєво приймати рішення на воді.
Усього у змаганнях взяли участь 70 екіпажів, із яких 35 екіпажів виступали у Чемпіонаті міста Києва серед учнівської молоді від Солом’яного району. На дистанції змагалися екіпажі, які представляли заклади освіти Солом’янського району та вихованців Палацу.
Усі керівники туристично-спортивного напрямку Палацу взяли активну участь у підготовці та виставили свої команди на Чемпіонат. Саме завдяки тренуванням та великій відданості своїй справі юні спортсмени змогли продемонструвати високий рівень технічної підготовки, витримку та справжній командний характер.
Беззаперечними лідерами змагань стали представники Солом’янського району, які вибороли 8 із 9 комплектів нагород в дитячо-юнацькій першості міста, підтвердивши високий рівень підготовки своїх команд.
У Чемпіонаті міста Києва серед дорослих учасники також продемонстрували високий рівень майстерності та напружену боротьбу за призові місця.
Особливо приємно, що команди юних спортсменів змогли не просто конкурувати з дорослими екіпажами, а й упевнено вибороти призові місця. Це ще раз підтверджує високий рівень підготовки молоді та ефективну роботу тренерів і керівників команд.
Протягом двох днів на воді панувала атмосфера спортивного азарту, підтримки та дружби. Досвідчені спортсмени допомагали молодшим учасникам, а юні екіпажі дивували своєю сміливістю, наполегливістю та бажанням перемагати. Саме така наступність поколінь є однією з головних традицій туристського спорту.
Організатори Чемпіонату висловлюють щиру подяку Збройним Силам України за можливість проводити дитячі та спортивні заходи навіть у складний для країни час. Окрема подяка батькам за підтримку юних спортсменів, суддям за професійну та чесну роботу, тренерам і керівникам гуртків за щоденну працю, розвиток водного туризму та виховання нового покоління сильних, сміливих і згуртованих туристів
Чемпіонат став не лише спортивною подією, а й важливою частиною розвитку водного туризму у столиці. Для багатьох юних учасників це були перші серйозні міські старти, які подарували безцінний досвід, яскраві емоції та ще більше бажання розвиватися у туристському спорті
«Офіційний інформаційний допис за підсумками районного відкритого туристичного зльоту учнів.»:
Перемогти народ, у якого такі діти, неможливо!
Чи можливо здолати український народ, маючи таких нащадків?
Як? Якщо навіть після безсонних ночей під звуки вибухів та повітряних тривог ми не припиняємо навчатися, тренуватися, проводити змагання та брати в них участь!
23-24 травня 2026 року, незважаючи на складну безпекову ситуацію та постійні повітряні тривоги, відділом туристсько-краєзнавчої роботи Палацу, за підтримки Управління освіти Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації, було проведено районний відкритий туристичний зліт учнів закладів загальної середньої освіти Солом’янського району міста Києва.
Солом’янський район і надалі впевнено тримає туристичний фронт столиці, залишаючись одним із небагатьох районів Києва, де збережено та активно розвивається традиція проведення туристичних зльотів для дітей та молоді.
Організаторами заходу стали керівники гуртків, які працюють на базі шкіл та нашого Палацу, вихованці й випускники гуртків, а також небайдужі однодумці.
У зльоті взяли участь вихованці ПДЮТ та учні навчальних закладів №43, 60, 64, 121, 144, 177, 178, 187, 221, 318, КВНЖ та «Ерудит». Загальна кількість учасників за два дні склала близько 300 осіб.
Місцями проведення стали парк «Супутник» та Палац. Напередодні також відбулися змагання з техніки водного туризму в урочищі Совська Балка.

Зліт проводився:
• в особистому заліку серед старшої вікової групи (2007-2010 р.н.);
• у командному заліку на дистанціях І-ІІ класу для середньої вікової групи (2011-2012 р.н.);
• на дистанціях І класу для молодшої (2013-2014 р.н.) та початкової (2015-2016 р.н.) вікових груп.
До програми увійшли:
• техніка пішохідного туризму;
• туристське орієнтування;
• техніка велосипедного туризму;
• техніка водного туризму.
Туризм – це вид спорту, який вимагає сміливості, фізичної сили, витривалості, вміння працювати в команді та швидко приймати рішення. Кожна дистанція стала справжнім випробуванням характеру, сили духу та туристської майстерності.

Моя газета: