Євген

Вітаю
Мене звати Євген. Народився 11.12.2000 року в м.Київ.
Повну загальну середню освіту здобув у Київській спеціалізованій школі І-ІІІ ст. #41 ім.З.К.Слюсаренка з поглибленим вивченням англійської мови. Паралельно закінчив музичну школу #5 ім.Левка Ревуцького.
У 2017р. Вступив до Київської муніципальної академії музики на факультет Музичне мистецтво естради (ударна установка)
Пішов за покликом серця,так як виріс в музичній родині,та з великим бажанням розкачувати стадіони. Проте,отримана при навчанні травма закрила переді мною цю можливість. Брав академвідустку,під час якої проходив лікування. Але, грати я більше без болю не міг. На цьому моє навчання закінчилось.
Почалась війна,все змінилось. Вирішувати треба було вже не за бажання,а можливості.
У 2022р. Вступив до Київського університету культури на Готельно-ресторанну справу.
Почав працювати ранером на фудкорті «KyivFoodMarket»,але довго не пропрацював,тому що адміністраторка не вміла,або не дуже хотіла адекватно спілкуватись. Я готовий та відкритий до навчання,до порад,до критики,але з повагою до себе та оточуючих. Якщо людина цього не дотримується та починає просто за мій рахунок затверджуватись – я це не приємлю.
Наступна моя довга зупинка була офіціант у мережі тайської кухні «Meiwei». Працював там 9,5 місяці. Керівництво було чудове,як і відносини з колегами. Запропонували підвищення,від якого я відмовився. Я хотів рости,але не в цьому місці.
Спорт – справа яка тримає мене на плаву з дитинства. Завдяки моєму татові,я з 5 річного віку почав підтягуватись. Далі було карате – дало мені дисципліну,витримку,статуру,розуміння,що спорт - це не про дурних «качків». Це певна філософія. Я захоплювався Арнольдом Шварцнеггером,його формою. Я читав книжки,знаходив цікаві вирізки зі старих журналів. Після карате займався в залі,досяг певних результатів. Спорт і музика – це речі,про які кажуть,що вони не сумісні. В моєму випадку це певно також стало причиною травми руки,але якщо з музикою це остаточно,я не міг лишитись і без спорту.
Питання було вирішено – я почав шукати спортзали,куди міг би влаштуватись.
Початком був невеликий зал «ТимурДжим», вакансія – адміністратор. Це вже була геть інша,але дуже цікава робота. Мені все подобалось. Я почав вивчати касову справу,спілкуватись з людьми,і зрозумів,що у мене це добре виходить. У всьому цьому був єдиний мінус – невелика заробітна плата. Я одружений,тому питання фінансів є дуже важливим. Спокійно розійшовшись з власником я перейшов в місце,яке стане моїм на наступні майже 3 роки.
Мережа фітнес-клубів «Workshop»,я працював по вулиці Іоанна Павла ІІ (Бульвар Фонтанів), ще по Києву є 3 клуби.
Спочатку я влаштувався на посаду адміністратора. До моїх обов’язків входило : відкриття/закриття клубу,спілкування з клієнтами,продаж барної продукції,абонементів,перезмінка,робота з касою. У мене було чудове керівництво,прекрасні колеги та моя відповідальність. Мене підвищили.
Я став старшим адміністратором. Тепер я проводив співбесіди бажаючим,приймав поставки,робив замовлення на інші клуби,перевіряв чистоту залу,коли треба було – у форс-мажорних випадках біг відкривати зал,перекривав воду о 23 ночі. Проводив стажування для нових працівників, організовував новорічний корпоратив. Наші мінуси по касі зменшились,і стабільно тримались в прийнятному діапазоні. Я був щасливий,я знайшов нішу,в якій міг себе проявити.
Чому пішов?
Я дуже відповідальний,моє ставлення не було «аби-яким»,я багато чого беру близько до серця,я щиро переживав за незначні (для когось) погрішності. Але для мене це було дуже важливо. Це все вилилось в те,що я емоційно дуже виснажився. У мене вже не було сил спілкуватись з людьми,проте вирішувати питання я все одно повинен був.
Я хотів рости далі. Але нажаль, вільних вакансій поки не було. Тому і було прийнято рішення покинути зал.
Він мені дав дуже багато – нові навички,знайомства,а головне – розуміння,що я можу набагато більше,ніж від себе очікував.
Після відпочинку я місяць працював у компанії «MilBot» ,але нажаль,мав лишити цю роботу. Зі вступом на магістратуру у мене не вийшло,хоча я для цього зробив все.
Моя родина скоро збільшиться,і питання моєї безпеки зараз стоїть дуже нагально. Я шукаю вакансію з бронюванням працівників.
Мій шлях був тернистий,але у підсумку – я відповідальний,стресостійкий,організований,швидко адаптуюсь під ситуацію. Для мене важливо не лише якісно виконувати роботу,а й притримуватись здорової моральної атмосфери в колективі. Чого я і вимагав від своїх підлеглих – адміністратори, дівчата з клінінгу,тренери. Адже,на мою думку,якісна робота там – де комфортно знаходитись.
Англійська - розмовна
Номер для зв’язку : [відкрити контакти](див. вище в блоці «контактна інформація»)