Питання інтеграції ветеранів у робоче середовище стає дедалі актуальнішим для українського бізнесу. Це не лише соціальна відповідальність, але й можливість залучити до команди мотивованих і досвідчених професіоналів. Про це йшлося на вебінарі «Від підтримки до інтеграції: роль бізнесу у створенні комфортного середовища для ветеранів і всього колективу». Його організував Work.ua у межах проєкту «Назустріч».

На зустрічі Тетяна Руденко, психологиня та керівниця ГО «Вільний вибір», акцентувала на важливості сприйняття ветеранів як повноцінних членів суспільства, а не окремої категорії.

Тетяна Руденко
Тетяна Руденко
психологиня та керівниця ГО «Вільний вибір»

Українські ветерани — це зріз нашого суспільства. Серед них є чоловіки та жінки віком від 18 до 60+ років, із різною освітою, соціальним статусом і професійним досвідом. Хтось із них пішов на фронт добровільно, хтось був мобілізований. Але всі вони об’єднані одним: унікальним військовим досвідом, що наклав свій відбиток на їхнє життя.

Проте головне, що ветерани — це люди з великим життєвим досвідом, які до війни мали свої професійні досягнення та плани. Їхній військовий досвід — це лише частина історії, яка доповнює, але не визначає їх як особистість.

Час, проведений на фронті, позбавляє можливості розвивати свої цивільні професійні навички. За кілька років війни ринок праці може суттєво змінитися, і ветерани відчувають, що «відстали» від своїх колег, які весь цей час працювали та розвивалися.

Тривала відсутність у мирному середовищі віддаляє ветеранів від колег, друзів та навіть родини. Це може викликати почуття ізоляції та нерозуміння з боку оточення.

Окрім того, війна залишає глибокі психологічні наслідки. Постійний стрес, травматичний досвід та життя під загрозою часто впливають на емоційний стан ветеранів навіть після повернення додому.

Що можуть зробити роботодавці?

Роботодавці мають розуміти, що адаптація ветеранів — це спільний процес, який вимагає зусиль як від самих ветеранів, так і від компанії. Ось кілька кроків, які можуть зробити роботодавці.

Програми професійної адаптації

Втрата часу на професійний розвиток — одна з найбільших проблем для ветеранів. Компанії можуть допомогти це компенсувати через:

  • Навчальні курси та тренінги. Забезпечити можливість ветеранам оновити знання та опанувати нові навички, що відповідають сучасним вимогам ринку.
  • Менторські програми. Призначити наставників, які допоможуть ветеранам адаптуватися до нових умов роботи, пояснити специфіку компанії та підтримати у перші місяці.

Травма-чутлива комунікація

Психологічна підтримка ветеранів починається з правильного підходу до спілкування:

  • Дякуйте за службу. Починайте діалог із визнання їхнього внеску. Це не лише прояв поваги, а й спосіб налагодити контакт.
  • Фокусуйтеся на професійних якостях. Під час співбесід уникайте запитань про травматичний досвід. Натомість запитуйте про здобуті навички, управлінський досвід чи особисті цілі.

Робота з колективом

Адаптація ветеранів залежить не лише від них самих, а й від колективу. Організуйте тренінги для співробітників, щоб навчити їх:

  • Основам травма-чутливого спілкування.
  • Розуміння специфіки військового досвіду.
  • Уникати стереотипів і стигматизації ветеранів.

Гнучкі умови праці

Багато ветеранів можуть потребувати певних змін у робочому графіку чи умовах роботи. Запровадьте гнучкий графік, який дозволить ветеранам поєднувати роботу з особистими потребами. Додайте можливість дистанційної роботи. Важливо, щоб були адаптовані робочі місця для ветеранів із фізичними обмеженнями.

Підтримка під час служби

Якщо ваш працівник пішов на службу, зберігайте зв’язок із ним та його родиною. Регулярні дзвінки, привітання зі святами чи допомога в побутових питаннях допоможуть зберегти лояльність працівника, а також спростять його повернення до роботи.

Інструменти для підтримки ветеранів

  1. Індивідуальний підхід. Кожен ветеран унікальний, тому підхід до їхньої інтеграції повинен бути персоналізованим. Оцініть досвід ветерана та знайдіть способи, як його адаптувати до вашої компанії.
  2. Консультації з психологами. Надавайте не тільки ветеранам доступ до психологів, але й іншим вашим колегам без військового досвіду.
  3. Соціальні ініціативи. Проводьте заходи, спрямовані на інтеграцію ветеранів у команду, наприклад, тимбілдинги чи спільні волонтерські проєкти.
  4. Справедливий зворотний зв’язок. Якщо ветеран не підходить на певну посаду, надавайте детальні рекомендації щодо покращення кваліфікації та можливостей для розвитку.

Чому це важливо?

Головне для роботодавців — пам’ятати, що ветерани, як і всі інші, насамперед люди. Як наголосила Тетяна Руденко, ветеран, який отримує підтримку, має можливість не лише інтегруватися у цивільне життя, але й стати цінним співробітником. Бізнес, який демонструє готовність працювати з ветеранами, отримує не лише лояльність працівників, а й підвищення своєї репутації в очах суспільства.

Підтримка ветеранів — це не благодійність, а інвестиція в сильну команду та здорове суспільство. Люди лікують людей, і саме бізнес може стати тим місцем, де це відбувається.

Ви також можете переглянути запис вебінару: