- 3 хв читання
- 15093
6 звичок, які програмують на бідність
Ви працюєте, а грошей усе одно бракує? Постійно ловите себе на думці, що наступного місяця стане легше, але не стає? Корінь проблеми може критися не лише в зарплаті.


Фінансові проблеми не завжди пов’язані лише з рівнем зарплати, ринком праці чи професією. Інколи причиною є наші власні переконання та дії, які непомітно формують сценарій життя, де грошей катма.
Усвідомлення і поступова відмова від шкідливих фінансових установок здатні радикально вплинути на ваш добробут, навіть без різкого зростання доходу. Work.ua пропонує розібратися, які патерни заважають вам накопичувати.
1. Жити без фінансового плану та заощаджень
Фінансовий план — це карта, без якої легко заблукати у власних фінансах. Без нього важко зрозуміти, на що ви витрачаєте гроші, й накопичувати.
Тому лишається жити від зарплати до зарплати. Це важко, бо тоді кожен рахунок викликає паніку, несподівані витрати — поламалася техніка чи захворіли — перетворюються на кризу.
Не варто чекати, коли стане більше грошей. Розпишіть витрати наперед і виділяйте 5–10% на заощадження одразу після отримання доходу. Це фінансова подушка, яка врятує від стресу у кризові моменти.
2. Вважати, що гроші — зло
«Усі багатії — нечисті на руку», «Гроші псують людей», «Таких статків чесним шляхом не заробиш»: ці установки формують внутрішній конфлікт, коли ви підсвідомо відштовхуєте фінансові можливості, щоб залишитися «хорошою людиною».
Проте гроші — це не добро й не зло, а інструмент. Вони відображають ваші цінності: їх можна спрямувати на розвиток, допомогу близьким чи благодійність.
3. Брати у борг заради статусу
Новенький IPhone, дорога машина, брендовий одяг — інколи ми прагнемо зробити статусну покупку, яка нам зовсім не по кишені, щоб бути не гірше за інших. Проте красиві й дорогі речі швидко втрачають свою цінність, а от борги залишаються надовго.
Намагайтеся робити великі покупки лише з накопичень. Замість статусу у соцмережах оберіть свободу від відсотків і спокій за фінанси.
4. Витрачати під емоції
Поганий день, хороший настрій, просто стало нудно — і ви вже з пакетом непотрібних покупок, а на картці мінус. Такі емоційні, спонтанні витрати руйнують бюджет, вганяють у борги й навіть можуть залишати почуття провини.
Спробуйте не піддаватися миттєвим поривам. Запровадьте «правило 24 годин» для незапланованих покупок, подумайте вдень, «переспіть» з думкою про річ. Емоції спадають, і часто бажання витрачати теж.
5. Не інвестувати в розвиток
Роки минають, а кар’єра стоїть на місці, бо нових навичок немає. Адже часто люди економлять на собі, зокрема на здоровʼї, навчанні, опануванні нових сфер. Це короткозора стратегія. Адже ваші знання і працездатність — головний актив, і без інвестицій у себе доходи з часом будуть тільки знижуватися.
Виділяйте частину доходу на курси, книги, професійні події. Кожна нова компетенція підвищує вашу цінність на ринку праці.
6. Не відстежувати фінансовий прогрес
Часто ми робимо покупки з упевненістю, що маємо достатньо на рахунку, а потім не розуміємо, куди поділись гроші. Дебет з кредитом не сходиться, як-то кажуть.
Без аналізу доходів, витрат і накопичень важко зрозуміти, ви стаєте багатшими чи лише переливаєте з пустого в порожнє.
Бідність часто починається з мислення та звичок, а не з порожнього гаманця. Щоб вийти з цього кола, потрібні не миттєві успіхи, а системна робота над собою. Це не про жорстку економію чи повну відмову від радощів, а про контроль, усвідомленість і стратегічне мислення.
59 коментарів
Щоб залишити коментар, потрібно увійти.
Это не вопрос неких общих правил (которых, если будешь придерживаться, то будешь с деньгами).
Это вопрос системы общественно-экономических отношений.
Это политический вопрос, вопрос разных классовых интересов: капиталистов и наёмных рабочих (пролетариата).
Сейчас укргосударство работает в интересах правящего класса — капиталистов. За счёт интересов остальных, прежде всего наёмных работников.
За допомогою цієї мобільної групи, яка на початку 20 ст. складала до 5% населення, можна вирішувати різні задачі.
Наприклад захопити владу у якихось країнах і тримати 95% населення за колючим дротом та фізично знищувати інакомислячих.
Найбільш готовим до цього на початку 20 ст. виявився москолпролєтаріат, монголпролєтаріат.
А ще мав бути мексиканпролєтаріат ( троцький з Фрідою уже готували їх ).
Прошу поверить, я без зависти об этом пишу. Просто не понимаю как так получается. Работаем приблизительно одинаково. Это так, вообще...
Коли сусідні держави вступали в ЄС за для розвитку, українці на виборах 2004, 2006, 2009 сказали, що їм таке непотрібно.
[нецензурна лексика видалена модератором Work.ua] это все
Понятно что это не работает
Розпалася уравніловка, халяви більше ніхто не насипле.
А зарплаты и пенсии прокуроров не [ненормативна лексика видалена модератором Work.ua]?;-)
Дякую
Хорошей повинно бути достатньо. У кожної людини "достатньо" своє. Навчітся жити, коли Вам ніхто нічого не винен. Стаття прекрасна, але є один мінус - ця стаття маленька, тому не всі люди розуміють, що треба робити. WORK.UA продовжуй статті з приводу грошей, бідності та фінансів. Респект тобі WORK.UA
В нашому суспільстві дівчаток виховують як принцес, котрим всі навколо щось винні. З початком статевого життя цей інфантильний світогляд перекладається зі своїх батьків на хлопця(ів)/чоловіка.
...Західні соціологи у 80-х роках ввели поняття «прекаріат» для позначення нового соціального класу. Ще одна назва "зайві люди".
Походить від терміну "нестандартна зайнятість" ("precarious employment") - невизначена, ненадійна та ризикована зайнятість.
"Прекаріат - прошарок працездатного населення, якому нав’язано ненадійну, нестійку, непостійну трудову зайнятість, який за рівнем доходів перебуває у стані трудової бідності. Для прекаріату є характерним низький рівень заробітної плати, відсутність будь-яких професійних перспектив та можливості кар’єрного зростання. Їхня зайнятість носить або неповний, або тимчасовий характер. Трудова діяльність передбачає роботу за тимчасовим трудовим договором або без його укладення".
..І це не повний перелік ознак.. До речі, будь-яка дискримінація - це теж про "нестандартну зайнятість".
За даними Держстату України, до складу прекаріату входять такі категорії населення:
1) безробітні;
2) зайняті в неформальному секторі економіки,
3) сезонні працівники,
4) працівники з низьким доходом,
5) працівники, які працюють у шкідливих умовах праці.
Для розуміння проблеми - дані статистичного щорічника України за 2016р.:
- у 2010р. кількість економічно активного населення складала 22,03 млн.чол., з них прекаріат - 8,47 млн.чол (38,4 %),
- у 2017 р. відповідно 17,96 млн. чол, прекаріат - 8,43 млн.чол (46,9 %).
За даними Держстату 2021р. за рівнем доходів (трудової бідності) сегмент прекаріату - 85%, а за рівнем трудового захисту – 60%.
...Інформація загальнодоступна, вивчається студентами екон. факультетів. Але можна і надалі перебувати у своїй альтернативній реальності.
Ну да, правда за 10 років (в наших реаліях за рік) ваші кошти на депозиті знеціняться зовсім, вкладені 10000 + % через рік матимуть таку саму купівельну спроможність, якщо не менше. Це якщо банк проживе 10 років. Найбільші % в приватних і комерційних банках зазвичай, а вони сьогодні є — завтра нема.
Тобто для більшості людей грошей реально вистачає лише на базові речі — харчування та дах над головою. І саме це, а не «звички бідності», часто є головною причиною фінансових труднощів.
Насколько позволит Вам Ваша зарплата,
А если зарплата Вам жить не позволит,
Ну так не живите, никто не неволит