Катерина Маргітіч-Філіппова
Катерина Маргітіч-Філіппова
кар'єрна консультантка з питань працевлаштування та перекваліфікації ветеранів ГО «Центр зайнятості Вільних людей», HRD Cadabra Studio

HR-и та рекрутери — це перші люди з боку роботодавця, з якими зустрічається ветеран під час працевлаштування. Саме вони є обличчям компанії, формують її бренд на ринку та є провідниками в розвитку ветеранської культури.

Вони мають вміти професійно працювати з такою категорією кандидатів як ветерани. І найперше потрібно починати з того, що не впадати в крайнощі: з одного боку, не знецінювати людину з військовим досвідом, з іншого — не виходити з позиції «благодійника».

Робота — це партнерство. Рекрутер має це памʼятати в комунікації як з ветераном, так і з будь-яким іншим кандидатом, а також сприймати ветеранів як рівноправних партнерів.

На мою думку, рекрутер має опанувати дві найважливіших навички перед тим, як проводити співбесіду з ветераном:

  1. Навчитися читати резюме ветерана.
  2. Уміти проводити співбесіду так, щоб відокремити травматичний досвід від професійного.

Для цього рекрутеру необхідно:

  • зрозуміти, які у війську є професії та позиції (менеджерський та лінійний склад);
  • подивитися тлумачення військових професій цивільною мовою;
  • поставитися до ЗСУ та інших військових формувань як до роботодавця зі своєрідною специфікою.
Рекомендую підготуватися до інтерв’ю та ознайомитись з військовими професіями й позиціями, щоб розуміти специфіку досвіду кандидата.

До речі, як і з будь-яким іншим кандидатом чи новою сферою. До прикладу, банківська галузь відрізняється від ІТ. У кожній з цих сфер є своя градація, свої напрямки діяльності: від фінансів до комунікацій. Тож для якісного рекрутингу часто потрібно опановувати нові знання. Так само для якісної роботи з ветеранами необхідно опанувати військову специфіку саме з професійної сторони.

Як правильно проводити співбесіду з ветераном

Передовсім варто брати до уваги інформацію про те, що частина ветеранів знецінюють свій військовий досвід і не ставляться до нього, як до професійного. Отже, часто в резюме можна побачити або прогалину в роботі за роки служби в армії або коротке «Служив в ЗСУ», або «Офіцер ЗСУ».

На співбесіді рекомендую виходити з таких позицій:

  1. Ветеран, який приходить на співбесіду, перестає бути ветераном і стає кандидатом на посаду.
  2. Оцінюємо, наскільки кандидат підходить на вибрану посаду. Найперше звертаємо увагу на:

    ✅ попередній професійний досвід до ЗСУ;
    ✅ професійний досвід, якого людина набула, перебуваючи в лавах ЗСУ;
    ✅ набуті професійні навички (hard skills);
    ✅ особистісні навички (soft skills).

    Якщо оцінка корелюється з посадою до компанії, то продовжуємо далі рухатись. Якщо ж ні — даємо конструктивний зворотний звʼязок, чому кандидат не підходить на пропоновану позицію.
  3. Комунікація в професійному полі має відбуватися без заглиблення у травматичний досвід. Це найважчий, на мою думку, етап. Оскільки ветеран, як я вже зазначала, може не усвідомлювати (до речі, як і сам рекрутер), що він в ЗСУ отримав якісні професійні та особистісні компетенції. Він, як і рекрутер, може не усвідомлювати, що ЗСУ — це роботодавець. А також може досить стримано, навіть закрито і насторожено відповідати на запитання «Розкажіть про свій досвід в ЗСУ». Зазвичай це має такий вигляд: «Я всім займався», «Робив все і нічого» тощо.
Робота рекрутера зрозуміти, що робила людина і які навички отримала.

Тому мій посил всім рекрутерам: підготуйте запитання, які допоможуть кандидату розказати про свій військовий досвід, але не зі сторони травматичного досвіду (полон, кількість знищених ворогів, важких втрат побратимів і т.ін.), а безпосереднього функціоналу.

Які запитання ставити

Запитання мають бути відкритого типу. Також важливо періодично пояснювати, для чого ви їх ставите, щоб уникнути у людини відчуття «допиту». Памʼятаємо, щоразу, коли проводимо співбесіду з ветераном, що такий досвід спілкування у нас на стадії формування. Тому маємо закласти в цю комунікацію чітке розуміння і ставлення до військового досвіду як до професійного.

Приклади запитань:

  • «У вас у резюме вказано, що ви офіцер ЗСУ. Розкажіть, будь ласка, який функціонал ви виконували на цій посаді? Чи здійснювали ви управління командою?»
  • «Які результати були у вас на цій посаді? Чим ви пишаєтесь?»
  • «Що допомогло вам якісно виконувати свою роботу?»
  • «Бачу, що ваша робота була повʼязана з телекомунікаціями. Розкажіть, будь ласка, трохи більше про це: про які комунікації йдеться? Як ви організовували звʼязок? З якими видами технологій ви працювали?»

Яких запитань краще уникати

У цьому випадку йдеться про запитання про травматичний досвід та про неетичні, так звані запитання з «марноцікавості».

Пам’ятаймо про одну важливу річ: для чого ставимо запитання, навіщо необхідна ця інформація, що ми з нею робитимемо і чи потрібна вона нам для відбору кандидата на запитувану посаду.

Якщо немає відповіді хоча б на одне з вищепереліченого списку, то це — «марноцікавість». Таке запитання ставити не треба.

Приклади запитань з «марноцікавості»:

  • «Скільки людей ви вбили?» (Це запитання некоректно поставлене, але, на жаль, воно дуже поширене.)
  • «Там було страшно?»
  • «Що було найгіршим на службі?»
  • «Радієте тому, що повернулися?»
  • «Коли бойові дії закінчаться?»
  • «Чи вистоїмо ми в цій війні?»
  • «Чи приймаєте ви якісь препарати?» (Запитання неетичне, оскільки це особиста інформація, яка не стосується процесу працевлаштування.)
  • «Чи є у вас ПТСР?» (Рекрутер не має права запитувати про будь-яку хворобу, оскільки ми ж не запитуємо в інших кандидатів, чи є в них депресія.)

Якщо рекрутер переймається тим, чи є якісь обмеження у кандидата через здоровʼя, варто запитати так: «Скажіть, будь ласка, чи є у вас якісь обмеження, чи труднощі зі здоровʼям, про які я маю знати, і які можуть ускладнити вашу роботу на цій посаді?»

Питання про травматичний досвід можуть стати причиною болючих спогадів для кандидата з військовим досвідом, які ще не вляглись у памʼяті. Ми керуємось етикою та емпатією в комунікаціях і маємо уникати таких запитань.

Приклади запитань про травматичний досвід, яких треба уникати:

  • «Розкажіть про полон. Як ви там почувалися?»
  • «Розкажіть, як там вам було на фронті. Ви сильно змінились?»
  • «Як там, на війні?»
  • «По вас стріляли? Що ви відчували?»
  • «Як ви вижили взагалі в тих страшних умовах?»

На що звертати увагу

Звертайте увагу на поведінку людини, на те, як вона відповідає на запитання, як мислить, розмірковує, як надає приклади зі свого досвіду. Звісно, що є червоні прапорці, на які не можна не звертати увагу, навіть якщо це ветеран і ви дуже йому вдячні за оборону країни.

Моя порада буде така: дивіться на ветерана-кандидата, як і на будь-якого іншого кандидата без військового досвіду. Якщо ви бачите, що людина обʼєктивно не підходить — то скажіть про це чесно і дайте професійний фідбек, щоб у людини не склалось враження, що ветерану відмовили через військовий досвід.

Де можна більше дізнатися про військові спеціальності

📍 Дуже люблю посібник від Veteran Hub «Військові посади цивільною мовою» — вони максимально просто і доступно описали військовий досвід цивільною мовою. Не обовʼязково знати на зубок усі назви й функціонал, але ознайомитись і орієнтуватися, куди зазирнути за потреби — обовʼязково.

📍 З ГО «Центр зайнятості Вільних людей» ще у 2019 році ми спільно розробили посібник «Військовий імунітет у цивільній карʼєрі. Знай. Приймай. Застосовуй». Цей посібник був створений більше для ветеранів, які виходять на ринок праці та складають резюме. Але рекрутерам та HR-ам він також стане в пригоді.

📍 Також переглядаю військові вакансії на Work.ua чи lobbyX. Хоч там немає довідника, але військові посади з ключовими компетенціями та функціоналом описані професійно, зрозумілою для цивільних людей мовою. Це мені допомагає краще зрозуміти варіанти професій, функціоналу та компетенцій.

Якщо підсумувати, то співбесіда з кандидатом, який має бойовий досвід, суттєво не відрізняється від інших. За винятком необхідності враховувати специфіку військового досвіду: розглядати ЗСУ як роботодавця, розібратись з професіями й напрямками в армії та усвідомити, що є деякі запитання та коментарі, які краще на співбесіді не використовувати.


Стаття підготовлена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України». Зміст цієї статті є виключною відповідальністю ГО «Центр зайнятості Вільних людей» і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.