Ми звикли: що більше купуєш, то меншу ціну за одиницю отримуєш. Здається, що так працює будь-який ринок. Але чи завжди це так?

Виявляється, що ні.

Про це метафорично писав ще Григорій Сковорода: «Ллються із ріжних рурок ріжні токи в ріжні посуди, що стоять навколо фонтану. Менший посуд менше має, але в тому є рівний більшому, що однаково є повний».

Найближчий для нас із вами приклад з реальності — це електроенергія. Оскільки, з одного боку, на цей ресурс є дефіцит. А з іншого, потрібно зробити так, щоб хоча б у мінімальній кількості доступ до нього був у кожного, кому він потрібен. Тому ціна на нього формується в інший спосіб.

Наприклад, у багатоквартирних будинках з електроопаленням перші 2000 кВт будь-який споживач отримує за ціною 2,64 грн/кВт. Якщо цей ліміт перебільшено, тоді починає діяти тариф 4,32 грн/кВт, причому на повний обсяг споживання. Для юридичних осіб ціна кіловата становить уже від 5,6 грн/кВт до 9 грн/кВт залежно від пікового навантаження.

За схожим принципом діє ціноутворення також і в деяких інших індустріях. Наприклад, хмарні сервіси на кшталт Amazon AWS чи навіть добре відомий усім нам Google зі своєю поштою Gmail та платформою Google Workspace.

(До речі, якщо ви все ще у ваших компаніях користуєтеся просто окремою особистою поштою і не використовуєте всіх можливостей корпоративного адміністрування пошти, доступів та роботи з документами, які надають такі сервіси, як Google Workspace, то ви дуже багато втрачаєте).

Але повернемося до Google. Цікаво, що ціна за одного користувача в пакеті, де 100 користувачів, — 6 доларів. І це значно нижче, ніж ціна за одного користувача в пакеті, коли вам потрібно 150 користувачів — там ціна за користувача вже становить 12 доларів. А якщо у вашій компанії працює 250 та більше людей, то ціна за одного співробітника стає вже 18 доларів.

Доволі нестандартно і, на перший погляд, навіть дивно. Адже зазвичай ми звикли до іншого: якщо купуєш пакет на більшу кількість користувачів, то мав би отримати меншу ціну за одного користувача, а не більшу.

Та чому ж найвідоміший у світі інтернет-сервіс Google робить інакше? Чи замислювалися ви колись про це?

Ми точно не знаємо чому, та пропонуємо разом про це поміркувати. Тож поділимося своїми думками:

  • Для Google дуже важливо працювати не тільки з великим корпоративним сегментом, а і з малими компаніями на 5, 10 чи 30 співробітників — їх мільйони, і втрачати цей ринок точно немає сенсу.
  • Google розуміє, що поки компанія маленька, їй доводиться економити буквально на всьому. Тому поки бізнес невеликий, йому пропонується найнижча ціна за користувача.
  • У міру зростання бізнесу його спроможність платити зростає, і що більша цінність за сервіс, який дає змогу працювати разом, шерити документи, розподіляти права доступу, видаляти автоматично доступ до всіх документів, коли когось звільнено чи, навпаки, надавати доступ відразу до 1000 різних документів згідно з посадою, коли когось прийнято — це все стає надзвичайно важливим. І оскільки цінність для кожного співробітника збільшується, збільшується і ціна в пакеті за кожну людину.
  • Ну і нарешті, коли компанія стає ще більшою і в неї вже понад 250 співробітників, то можна сміливо сказати, що тут точно йдеться не про економію, а про ефективність роботи кожної людини. Ну а якщо так, то чесно і за сервіс, який цю ефективність значно покращує, брати ще вищу ціну.

Також цікаво простежити, як змінюється ціна залежно від цінності: 6 доларів за людину для малого бізнесу, 12 для середнього і 18 для великого.

Добре, розібралися трохи з Google, повернімося до себе.

А що в цей час ми маємо на ринку працевлаштування в Україні?

Дефіцит працездатного населення в Україні перевищує 30% і продовжує зростати, водночас кількість вакансій давно досягла показників 2021 року і зараз складає понад 110 000 пропозицій. Через це конкуренція за кваліфікованих кандидатів значно посилюється.

І в нас виникає запитання: а чи мають великі компанії, які розміщують 50, 100 чи навіть більше вакансій, мати знижку на кожну вакансію в пакеті? Чи навпаки, враховуючи реалії ринку, ті, хто виріс і потребує більше на ринку, де ресурс у вигляді шукачів обмежений, можливо, повинні платити більше?

Чому маленький бізнес, що тільки стартував і розміщує одну вакансію, бо хоче найняти третю чи п’яту людину у свою кав’ярню або автосервіс, має платити повну ціну без знижки? Водночас великі компанії чи корпорації, у яких вже працюють тисячі людей, і вони додатково розміщують по 100, 200, 500 вакансій, розраховують на знижки в 50-70%.

Ми розуміємо, що за один крок провести настільки глобальну реформу може бути занадто боляче. Тому поки ініціюємо обговорення і трохи змінюємо ціни з 1 листопада за попереднім принципом мінімальної зміни для малих пакетів і більш суттєвої зміни для великих компаній. Насправді там навіть не стільки ціна зміниться, скільки знижка за гуртові пакети (хоча поки ще вона залишатиметься достатньо суттєвою).

Базову вартість послуг з 1 листопада ми підвищимо на 25%, у більших пакетах ціна зросте на 35%, а зміна в гуртових пакетах через зменшення знижки сягне 40-50%. Ознайомитися з новими цінами, що діятимуть з 1 листопада, ви можете вже зараз. Але до 31 жовтня ви все ще маєте можливість зробити замовлення за наявними цінами.

Обговорімо майбутнє

Що відбудеться цього року — зрозуміло. Та разом з тим хотілося б насамперед почути вашу думку на ключове запитання: якою має бути ціна для великих компаній за вакансію? Більшою чи меншою порівняно з базовим пакетом?

Та перед тим, як писати коментарі, будь ласка, послухайте курс лекцій «Справедливість» від Майкла Сендела, професора з Гарварду. Дуже цікаві лекції, не пошкодуєте.

З повагою, засновник та CEO Work.ua, Артур Міхно.