У червні він придбав спецмашину, яку збиралися порізати на металобрухт, і дообладнав її, витративши 3 тисяч доларів. Потім чоловік місяць навчався на курсах. Тепер їздить на пожежі за викликом.

«Мій номер записаний в оператора районної пожежної служби. Спочатку виїздить група і одразу повідомляють мені: "Це пожежна служба міста Сарни. Повідомляємо, що є загоряння по вулиці...". Вперше у чому був одягнений удома — в тому й поїхав. Зараз пожежники уже дали мені форму».

На свій другий виклик волонтер прибув на кілька хвилин раніше за пожежників, зізнається, що було страшно, але він з усім справився завдяки знанням, які отримав на курсах. Рідні до його хобі ставляться з розумінням, бо знають, як В’ячеславу подобається допомагати людям.

Рятувальники роботі волонтера раді, бо під час пожежі — дорога кожна секунда. 8 кілометрів з райцентру до Люхче вони долають за 10-12 хвилин, але є й більш віддалені села з переважно старенькими дерев’яними будівлями.

Пан Ніколайчук каже, що останнім часом сільська молодь зацікавилася пожежною справою, а кілька підприємців зголосилися скинутися на пальне, яке він досі купував за власний кошт.

Пожежник-волонтер разом зі своїми прибічниками збирається придбати ще один відбракований пожежний автомобіль, щоб з часом у селі запрацював оперативний штаб зі швидкою допомогою і «шерифом».

Джерело: ВВС

Читайте також

Підприємець з аутизмом відкрив кав’ярню, бо його ніхто не брав на роботу