Анна

Гарніцька (Антонюк) Анна
[відкрити контакти](див. вище в блоці «контактна інформація»)
[відкрити контакти](див. вище в блоці «контактна інформація»)

Дата народження: 4.04.1987 р. (39 р.)
Рівне (Київ)

Досвід роботи
ДУ «Рівненський ОЦКПХ МОЗ»
Менеджер системи управління якістю, лікар загальної гігієни
• Керування роботою завідуючих 8 лабораторій;
• Підготовка установи до акредитації, зовнішнього аудиту, проведення внутрішнього аудиту;
• Написання статей для просування діяльності установи.
СК «Брокбізнес» (2020-2022)
Менеджер по врегулюванню особистих видів страхування, лікар-експерт
• експертиза та контроль первинної медичної, фінансової та іншої документації від ЛПЗ, асистансів та застрахованих осіб;
• реєстрація та контроль збитків, що заявлені, та страхових і нестрахових виплат;
• формування страхових актів та наказів на виплату, їх належне оформлення, забезпечення їх сплати;
• контроль страхових і нестрахових виплат за обсягом та термінах;
• винесення рішень, або узгодження їх з юристами про утримання або відмову у виплатах;
• контактування із клієнтами та контрагентами для обміну інформацією стосовно виплат;
• врегулювання претензій клієнтів;
• перевірка та консультування по моніторингу страхових подій із ДМС та ВЗК в асистенсах;
• гарантійні повідомлення та листи.

ТОВ «Українська академія біологічної медицини» (жовтень 2017 р. – лютий 2018 р.)
Продакт-менеджер, методист
• підготовка інформаційного матеріалу для роботи медичних представників із лікарями;
• подвійні візити з медичними представниками;
• створення макетів та написання статей для просування препаратів у пресі;
• інформування лікарів на конференціях під час супроводу стенду.
Видавництво «Моріон», проект Компендіум (медичний редактор)(квітень 2016-червень 2017; 2019-2020 рр.)
- технічне і медичне редагування інструкцій по фармпрепаратам;
- написання літературних оглядів по фармпрепаратам.
Проект «Міжнародні ринки», Керівник напрямку (квітень 2016-червень 2017)
- робота з класифікаторами ATC; EphMRA, NFC, класифікаціями виробів медичного призначення, косметики;
- створення чекерів для перевірки коректності роботи;
- розробка алгоритмів підв'язок препаратів.
Видавництво «Моріон», проект «Український медичний часопис
Медичний редактор (вересень 2014 р.– квітень 2016 р.)
• технічне та медичне редагування рукописів наукових статей фармацевтичної та медичної тематики; робота з авторами щодо поліпшення структури тексту, вибору термінів, оформлення ілюстрацій;
• перевірка за першоджерелами правильності написання наведених цитат, статистичних даних, в тому числі і в англомовних джерелах; перевірка правильності написання лікарських засобів відповідно до МНН, назв захворювань відповідно до МКХ-10;
• робота з документацією, науковою літературою, інтернет-джерелами;
• письмовий переклад новин медицини та фармації;
• написання тематичних літературних оглядів на основі результатів зарубіжних та вітчизняних досліджень;
• відвідування різних тематичних заходів (конференцій, конгресів, виставок тощо), робота кореспондента.
Приклади робіт (копірайт, огляд, переклад, висвітлення матеріалу конференції):
http://www.umj.com.ua/article/95176/odin-iz-vidov-raka-shhitovidnoj-zhelezy-priznan-dobrokachestvennoj-opuxolyu
http://www.umj.com.ua/article/93562/sedativnaya-fitoterapiya-v-korrekcii-psixoemocionalnogo-statusa-pacientov-nevrologicheskogo-profilya
http://www.umj.com.ua/article/94641/infekcijni-zaxvoryuvannya-u-ditej-svizhij-poglyad-na-diagnostiku-likuvannya-ta-profilaktiku

ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», лабораторія гігієни та фізіології змінної праці
Лаборант 1 категорії (жовтень 2009 р.– січень 2014 р.; лютий 2018 - по сьогодні як сумісник на чверть ставки)
• розробка та підготовка протоколів наукових досліджень, тексту інформованих згод;
• збір та статистична обробка отриманих даних (кореляційний метод);
• участь у написанні літературних оглядів, а також статей на основі зібраних даних; методичних рекомендацій;
• написання доповідей та участь у вітчизняних і зарубіжних конференціях (Лоджь, Варшава).
Сфера наукового інтересу: змінна праця, варіабельність серцевого ризику, вегетативна нервова система.
Копірайтинг (2011-2013) фріланс

Курси
Серпень 2011 р. – «Проведення атестації робочих місць», ДУ «Інститут медицини праці НАМН України».
2018 рік – тренінг по профорієнтації.
2023-2026 – курси по впровадження системи якості (валідація, верифікація методик, розширена невизначеність, менеджмент, аудит)

Серпень 2021 – КУРС EXEL PROFI1.

Освіта
Вища
2025-2026 рр. Національний університет водного господарства і природокористування. Факультет: менеджмент і адміністрування організацій
2004–2011 рр. Національний університет імені О.О. Богомольця
Факультет: медико-профілактична справа. Спеціальність: лікар загальної гігієни.
(Диплом із відзнакою).
Середня спеціальна
2002-2004 рр. Рівненський базовий медичний коледж. Факультет медсестринства.

Володіння мовами
Українська – рідна
Російська - рідна
Англійська – середній рівень (курси 2013-2014 рр., 2018-2021 рр)
Польська – нижче середнього рівня
Словацька – початковий рівень

Додаткова інформація
Впевнений користувач ПК, знання Microsoft Office (Word, Excel, Outlook).

Письмові приклади статей
Як виспатися людині, яка працює вночі?
Цілодобова потреба суспільства у ряді послуг, таких як: електро-, газо-, водопостачання, надання невідкладної допомоги, тощо, зумовила виникнення такого явища, як змінна праця. Враховуючи, що людина базово підпорядковується режиму активність(вдень) і сон(вночі), змінна праця стала значним аномальним стресовим чинником, що не міг не відобразитися на здоров’ї працівника. Що ж таке змінна праця? Сьогодні цей термін включає режим праці довший за класичну 8-годинну працю, 5 денний робочий графік або ж роботу вночі, чи в ранкову зміну.
Згідно даних Центру по контролю і профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention) США, зменшення кількості сну у таких працівників асоційовано з підвищеним ризиком розвитку у них серцево-судинних захворювань, біполярного розладу і онкологічної патології. Тому для уникнення негативних наслідків від змінної роботи необхідним є дотримання гігієни сну та регулярне обстеження працівника.
Найважче справлятися з викликами змінної праці тим, хто працює вночі. Саме цій категорії осіб рекомендовано хоча б декілька годин дрімати під час роботи («nap»). При поверненні додому необхідно відкласти усі побутові справи і налаштуватися на денний сон. Штори мають бути щільними, можна темного кольору, у кімнаті має бути прохолодно і провітрено. З медикаментозних засобів можна застосовувати мелатонін – за пів години до сну та таблетки валер’яни для заспокоєння.
Держава також не забуває про необхідність заохочення працівників змінної праці. Зокрема щорічно рекомендовано проводити контроль умов праці та раз на 5 років – атестацію робочих місць, де визначається інтегральний показник напруженості праці – міра впливу роботи на центральну нервову систему працівника. Саме основним показником напруженості праці є змінність при роботі виключно в нічну зміну, що згідно Гігієнічної класифікації праці відноситься до шкідливих умов і обгрунтовує підвищену оплату працівникові. Контроль умов праці і атестацію робочих місць регулярно проводить Рівненський Центр контролю і профілактики захворювань (м. Рівне, вул. Котляревського, 3, тел. [відкрити контакти](див. вище в блоці «контактна інформація»)). Таким чином можна урегулювати взаємовідносини між працівником та роботодавцем і забезпечити максимально комфортні умови роботи.

Розширена невизначеність як показник точності вимірювань
Математику вже навіть задля того треба вивчати,
що вона розум до ладу приводить.
М.В.Ломоносов
Уявіть ситуацію: приходить замовник і нестримно кричить: «Ви неправильно зробили дослідження. Такі результати нікуди не годяться». Можливо, він напередодні посварився з дружиною, а можливо, з такими результатами він не може укласти вигідну угоду. Хто знає. Проте, скарга є і з нею треба щось робити.
Можна зорієнтуватися на замовника і переробити дослідження (цікаво, чи щось з того вийде), а можна спробувати обґрунтувати філософське і теоретичне поняття правильності та підтвердити свою гарну репутацію. Тут на допомогу приходить математика і її подруга статистика. Адже ми знаємо, що багато математиків були філософами та вони змогли наблизити філософські поняття до практичних розрахунків.
Тому в нашому випадку ми змогли впровадити систему та окремі її компоненти, які могли б підтвердити правильність і вірогідність отриманих результатів. В цій системі важливу роль відіграє точність вимірювань, яка характеризується похибкою, збіжністю та невизначеністю. Найбільш поширеною характеристикою наразі є невизначеність (стандартна, сумарна і розширена) вимірювання. Останню можна знайти в документах калібрування приладів і вона досить просто розраховується при проведенні замірів.
Розширена невизначеність вихідної величини розраховується з метою визначення інтервалу навколо результату вимірювання в межах якого як можна очікувати, знаходиться більша частина значень, котрі з достатнім на це обґрунтуванням могли б бути приписані вимірюваній величині. Виконавець випробування оформляє звіт про невизначеність, до якого заносяться результати розрахунку всіх типів невизначеності.
В методиках та у свідоцтвах про калібрування оцінено та вказано приписні характеристики похибки. У цьому випадку для оцінювання невизначеності використовується метод співставлення. Якщо вказано довірчі границі похибки ± при довірчій ймовірності 0,95, то можна прийняти, що розширена невизначеність при рівні довіри 0,95. За результатами розрахунків в цьому випадку між прийнятим і оціненим значенням невизначеності становить близько 10%, що вважається прийнятним.
Таким чином, для розуміння правильності та точності вимірювань можна широко застосовувати таку характеристику як розширена невизначеність. Про неї можна згадувати при підписанні договору із замовником у випадку явної претензії до якості вимірювань. Це зрозуміло, зручно і просто.

Пестливо про смачне
Моя помилка була в тому,
що я чекав на плоди від дерева,
здатного приносити тільки квіти
Оноре Мірабо
Ми те, що ми їмо. Метаболізм, нутрієнти, екстрагування – голова йде обертом перед тарілкою запашного борщу. А коли доходить до пестицидів, які фермерам в допомогу, а споживачу прямісінько в печінку, то тут і сам підприємець зніяковіти може.
Майже всі пестициди біологічно активні та токсичні для людей і тварин. Різні групи пестицидів діють швидко та ефективно, однак при встановленні надмірних норм, вжиті людиною дози токсичних речовин можуть викликати патологічні зміни в організмі.
Пестициди використовуються в сільському господарстві для захисту рослин від шкідливих організмів та хвороб. Пестициди розділені на групи в залежності від того, на які організми вони впливають: гербіциди використовуються для боротьби з бур'яном, бактерициди – проти бактерій, фунгіциди – проти паразитичних грибків.
Споживаючи смачнючу капусту чи томат необхідно пам'ятати про основні симптоми отруєння пестицидом: головний біль, запаморочення, нудоту, діарею, безсоння, подразнення горла, очей, шкіри або носа. При помірному ураженні людина скаржиться на затуманений зір, спантеличення, блювоту, відчуття тиску в горлі та прискорений пульс. Людям, які використовують пестициди потрібно остерігатися сильних отруєнь, які супроводжуються хімічними опіками, непритомністю, неможливістю дихати через знаходження надмірної кількості мокротиння в дихальних шляхах.
Страшно? В поміч особливо наляканому споживачеві приходить посібник з переліком найбільш потенційно пестицидовмісних продуктів, який було видано Environmental Working Group (EWG) Робочою групою з навколишнього середовища в США, таких як: шпинат, полуниця, нектарини, листова капуста, виноград, яблука, вишні, персики, помідори, груші, картопля та селера. А поруч з небезпечною, але рідною картоплею знаходиться низка безпечних овочів і фруктів: авокадо, заморожений горох, ананас, цибуля, спаржа, баклажани, ківі, цвітна капуста, гриби, медова диня, броколі. Остання, до речі, в Україні рекомендована, як перший прикорм для наших малюків і окрім найнижчого вмісту пестицидів також володіє антиоксидантними властивостями.
Для того, щоб розібратися із пестицидами в продуктах харчування і сировині існує санітарно-гігієнічна лабораторія, фахівці якої вже близько 30 років займаються визначенням залишкової кількості пестицидів (груповими та одиночними методиками) у злакових культурах, овочах тощо. Також з 2000 року лабораторія виявляє мікотоксини у продукції. Групові методики визначення пестицидів у злакових дозволяють виявити хлорорганічні, фосфорорганічні, синтетичні піретроїди та інші, одиночні методики: імідоклоприд в картоплі, гліфосад, як засіб від бур’янів.
Сьогодні норми використання пестицидів регламентуються Законом України «Про пестициди і агрохімікати (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 14, ст.91)». Основними принципами державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, є: пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів; державна підконтрольність їх ввезення на митну територію України, реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації і застосування; обґрунтованість їх застосування; мінімалізація використання пестицидів за рахунок впровадження біологічного землеробства та інших екологічно безпечних, нехімічних методів захисту рослин та інші.

Аритмил — высокоэффективный противоаритмический препарат
Амиодарон был синтезирован в 1960 г. и применялся как препарат от стенокардии. Лишь позже ученые открыли его противоаритмические эффекты.
Амиодарон, входящий в состав Аритмила, считается наиболее эффективным из доступных антиаритмических препаратов (Vassallo P., Trohman R.G., 2007). Его применяют для лечения мерцательной аритмии и желудочковых аритмий. Амиодарон и его активный метаболит дезэтиламиодарон оказывают множественное влияние на деполяризацию и реполяризацию сердца. Хотя препарат главным образом блокирует калиевые каналы, он усиливает его действие через все четыре классических механизма противоаритмического действия Воген-Вильямса.
Амиодарон играет важную роль в лечении различных форм наджелудочковых и желудочковых аритмий. Это один из наиболее часто применяемых и назначаемых антиаритмических препаратов.Аритмил показан при жизнеугрожающей рецидивирующей желудочковой тахикардии или фибрилляции, когда другие вмешательства не дали результата. Его также применяют при лечении наджелудочковых тахиаритмий, включая фибрилляцию предсердий, трепетание предсердий и пароксизмальную возвратную суправентрикулярную тахикардию. Амиодарон занимает видное место в передовых алгоритмах жизнеобеспечения при различных аритмиях. При нарушении ритма амиодарон применяют в парентеральной (в/в) форме. После стабилизации состояния пациента переводят на пероральный амиодарон для дальнейшей постоянной терапии (Marraffa J.M., 2014). Препарат повышает выживаемость до госпитализации и не влияет на выживаемость в отношении последующих неврологических исходов (Laina A. et al., 2016). Амиодарон предотвращает реперфузионную фибрилляцию желудочков у пациентов с гипертрофией левого желудочка, перенесших замену аортального клапана, в большей степени, чем лидокаин. Кроме того, амиодарон подавлял послеоперационную продукцию интерлейкина-6 и фактора некроза опухоли альфа (Mita N. et al., 2018).
Фармакологические взаимодействия Аритмила
Амиодарон является ингибитором изоферментов цитохрома Р-450. Он усиливает действие варфарина и вызывает усиление антикоагуляции. Поскольку Т½ амиодарона очень длительный, развитие этого эффекта может занять до нескольких недель для достижения максимальной интенсивности. И наоборот, после отмены амиодарона его влияние на метаболизм варфарина может сохраняться в течение нескольких месяцев. Амиодарон также повышает уровень дигоксина, хинидина, прокаинамида, флекаинида, лидокаина, метопролола, симвастатина, циклоспорина и фенитоина в крови. При добавлении амиодарона рекомендуется снизить вдвое дозы варфарина и дигоксина (Zevin S., 2019).
Клиническая фармакология
Амиодарон — это йодосодержащее соединение с некоторым структурным сходством с тироксином. Высокое содержание йода в препарате, вероятно, является фактором его воздействия на щитовидную железу. Биодоступность амиодарона варьирует и в целом составляет 22–95%. Абсорбция увеличивается, когда препарат принимают с пищей (Physicians’ desk reference, 2002). Амиодарон хорошо растворим в липидах и сохраняется в высоких концентрациях в жировой и мышечной ткани, а также в тканях печени, легких и кожи. Амиодарон проникает через плаценту и достигает измеримых уровней в грудном молоке.
Основным метаболитом амиодарона является дезэтиламиодарон (ДЭА), который, как известно, обладает антиаритмическими свойствами (Libersa C.C. et al., 2000).
Т½ амиодарона значительно варьирует и необычайно длительный, в среднем около 58 дней. Считается, что длительный Т½ является результатом медленного высвобождения препарата из обогащенных липидами тканей.
Электрофизиологические эффекты
Амиодарон считается препаратом класса III; он удлиняет интервал Q–T. Однако препарат обладает множеством других эффектов: он замедляет ЧСС и проводимость атриовентрикулярного узла (через блокаду кальциевых каналов и бета-адренорецепторов), увеличивает рефрактерность (за счет блокады калиевых и натриевых каналов) и замедляет внутрисердечную проводимость (путем блокады натриевых каналов). Препарат блокирует входящий ток натрия в фазу 0 потенциала действия (Гиляров М.Ю., Сулимов В.А., 2009). Также препарат оказывает четкое действие блокатора β-адренорецептора. Однако блокада у препарата неконкурентная, что позволяет использовать его ингибирующее действие как дополнительное при необходимости применения блокаторов β-адренорецептора. Также препарат блокирует кальциевые каналы и обладает свойством блокировать α-адренорецепторы.
Взаимосвязь между концентрацией амиодарона в плазме крови и эффектом, а также вклад метаболита ДЭА точно не установлены (Physicians’ desk reference, 2002). Регулярный мониторинг уровня амиодарона в плазме крови не рекомендуется.
Долгосрочное лечение Аритмилом
Амиодарон разрешен для вторичной профилактики опасных для жизни желудочковых аритмий. Североамериканское общество кардиостимуляции и электрофизиологии (North American Society for Pacing and Electrophysiology — NASPE) рекомендует амиодарон в качестве антиаритмического средства выбора у пациентов, переживших устойчивые желудочковые тахиаритмии, особенно с дисфункцией левого желудочка.
Исследования применения амиодарона для первичной профилактики внезапной смерти у пациентов из группы высокого риска дали неоднозначные результаты. Результаты метаанализа 13 исследований пациентов с застойной сердечной недостаточностью или недавно перенесенным инфарктом миокарда свидетельствовали о небольшом снижении общей годовой смертности с 12,3 до 10,9% (уровень доказательности A) (Amiodarone Trials Meta-Analysis Investigators, 1997). Польза от терапии амиодароном была более выражена у пациентов с застойной сердечной недостаточностью, при этом лечение снизило годовой уровень смертности с 24,3 до 19,9% (Yamreudeewong W. et al., 2003). При этом имплантируемые кардиовертеры-дефибрилляторы (ИКД) были более эффективны, чем амиодарон в снижении смертности у пациентов с высоким риском перенесенного инфаркта миокарда (Buxton A.E. et al., 1999; Moss A.J. et al., 2002; Lee D.S. et al., 2003) (уровень доказательности A). Амиодарон можно применять в качестве дополнительного средства для снижения частоты шока, ассоциированного с острым инфарктом миокарда, или для контроля фибрилляции предсердий у отдельных пациентов с сильными симптомами. Относительная эффективность амиодарона при инфаркте миокарда в предотвращении внезапной смерти у пациентов без коронарной болезни изучается.
Амиодарон применяют для лечения фибрилляции предсердий, хотя FDA не одобрило это показание. В различных практических руководствах амиодарон рекомендуют в качестве препарата второй линии при длительном лечении фибрилляции предсердий у пациентов со структурным заболеванием сердца и у пациентов с сильными симптомами без сердечных заболеваний (Fuster V. еt al., 2001). Результаты нескольких небольших исследований свидетельствовали, что амиодарон аналогичен хинидину и соталолу в лечении фибрилляции предсердий у таких пациентов (Connolly S.J., 1999; Roy D. еt al., 2000). В одном рандомизированном контролируемом исследовании синусовый ритм успешно поддерживали в течение 16 мес у 65% пациентов, получавших амиодарон, по сравнению с 37% пациентов, получавших соталол или пропафенон (Roy D. еt al., 2000). Однако недавние исследования показали, что агрессивные попытки поддерживать синусовый ритм с помощью амиодарона или других препаратов не улучшают исходы у относительно бессимптомных пациентов (Wyse D.G. et al., 2002; Van Gelder I.C. et al., 2002). Длительная терапия амиодароном с его потенциалом токсичности не является оправданной у пациентов, принимающих антикоагулянты (Siddoway L.A., 2003).
Лечение Аритмилом в ургентных ситуациях
В/в введение амиодарона эффективно для экстренного лечения желудочковых тахиаритмий. Начало антиаритмического эффекта в/в амиодарона наступает менее чем через 30 мин (Gallik D.M. et al., 2002).
Исследование, сравнивающее применение амиодарона и лидокаина у пациентов с устойчивой к шоку внебольничной фибрилляцией желудочков, показало, что терапия амиодароном существенно улучшает выживаемость и снижает частоту госпитализаций (Dorian P. et al., 2002) (уровень доказательности A).
Пациентов, которым требуется длительное лечение, следует переводить с в/в введения на пероральное. Пациенты, получавшие амиодарон в/в в течение менее 1 нед, должны принимать 800–1600 мг амиодарона перорально в сутки. Пациентам, получавшим амиодарон в/в в течение 1–3 нед, следует принимать 600–800 мг амиодарона перорально в сутки, а пациентам, получавшим амиодарон в/в дольше, более 3 нед, следует принимать 400 мг амиодарона перорально в сутки.
Вводимый в/в амиодарон все чаще применяют при лечении острой фибрилляции предсердий. В метаанализе 18 рандомизированных клинических исследований амиодарон был подобен другим антиаритмическим препаратам по способности переводить пациентов в нормальный синусовый ритм (72,1% для амиодарона по сравнению с 71,9% для других антиаритмических препаратов) (Hilleman D.E. et al., 2002) [уровень доказательности A]. В метаанализе не рассмотрено влияние антиаритмических препаратов на смертность и другие клинические исходы. Применение этих препаратов было бы наиболее целесообразно у пациентов с рецидивирующей гемодинамически нестабильной фибрилляцией предсердий. Амиодарон может быть особенно полезным у пациентов с высокой частотой желудочковых сокращений или нарушением функции почек.
Амиодарон-индуцированный гипотиреоз
Амиодарон-индуцированный гипотиреоз наблюдается примерно у 5–25% пролеченных амиодароном пациентов (Batcher E.L. et al., 2007), и это часто является осложнением при наличии меньшего резерва щитовидной железы из-за аутоиммунного тиреоидита, лечения 131I, операции на щитовидной железе или наличия предрасполагающих хронических заболеваний, таких как талассемия (Basaria S., Cooper D.S., 2005). Мониторинг функции щитовидной железы необходим у каждого пациента, который может нуждаться в лечении амиодароном. Его удобно выполнять перед началом лечения, через 1, 3 и каждые 6 мес (Rizzo L.F., Bruno O.D., 2012; Rizzo L.F. et al., 2017).
Выводы
Амиодарон является одним из наиболее эффективных противоаритмических средств. Аритмил показан при опасной для жизни рецидивирующей желудочковой тахикардии или фибрилляции, когда другие средства, такие как адреналин, не дали результата. Однако из-за высокой гепатотоксичности, а также высокого взаимодействия с другими, в том числе кардиопрепаратами, его применение у некоторых групп населения ограничено. В частности, лица пожилого возраста с полипрагмазией, могут жаловаться на ухудшение состояния при лечении амиодароном.
Препарат удлиняет длительность интервала Q–T, замедляет ЧСС и атриовентрикулярную проводимость, увеличивает рефрактерность и замедляет внутрисердечную проводимость.
Ограничивающим фактором применения амиодарона являются аутоиммунные заболевания щитовидной железы. Поэтому у таких пациентов необходим тщательный контроль функции щитовидной железы и введение в терапию при необходимости левотироксина.